Окрема думка судді № 72140439, 26.01.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 462/2265/17 Головуючий у 1-ій інстанції – ОСОБА_1

Доповідач – Калиняк О.М.

Окрема думка

26.01.18 м.Львів

Судді Апеляційного суду Львівської області Урдюк Т.М. у кримінальному провадженні за апеляційною скаргою представника ТДВ «АДАМС» - адвоката ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 14 грудня 2017 року про накладення арешту на майно.

26 січня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Апеляційного суду Львівської області в складі: головуючого-судді Калиняк О.М., суддів: Каблака П.І., Урдюк Т.М., за участю апелянта, розглянувши апеляційну скаргу представника ТДВ «АДАМС» - адвоката ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 14 грудня 2017 року про накладення арешту на майно, ухвалу слідчого судді скасувала та клопотання старшого слідчого СВ Залізничного ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно ТДВ «АДАМС» повернула прокурору Залізничного відділу Львівської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_4 для усунення його недоліків.

З вказаним рішенням я не згідна, маю окрему думку та вважаю, що рішення слідчого судді відповідає вимогам закону та є обґрунтованим, у зв’язку з чим ухвала слідчого судді не підлягає скасуванню з огляду на таке.

Відповідно до положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Як встановлено апеляційним судом, слідчий Залізничного ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_3, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді місцевого суду з клопотанням про накладення арешту, покликаючись на те, що 01 вересня 2016 року між Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛТС» та Товариством з додатковою відповідальністю «АДАМС» (32319, Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, село Мукша Китайгородська, вул. Матросова, будинок 1, ЄДРПОУ: 21332108) було укладено договір № НОМЕР_1 надання послуг по виготовленню продукції з давальницької сировини (яблук). Відповідно до пп. 1.2 договору ТДВ «АДАМС» зобов'язувався зберігати у власних спеціалізованих складських приміщеннях надану на переробку необхідну сировину для виготовлення готової продукції та готову продукцію до моменту вимоги. На умовах вищевказаного договору ТДВ «АДАМС» виготовлено сік яблучний концентрований неосвітлений 65 Bx. в кількості 610 650 кг. Станом на сьогодні вартість послуг по виготовленню продукції оплачено в повному обсязі. В період з 29 листопада 2016 року по 31 січня 2017 року ТДВ «АДАМС» прийнято на зберігання сік яблучний концентрований неосвітлений 65 Bx. в кількості 610 650 кг., що супроводжувалось підписанням документів первинного-бухгалтерського обліку. З моменту приймання продукції на зберігання ОСОБА_5 «АДАМС», останнім було повернуто зі зберігання сік яблучний концентрований неосвітлений 65 Bx., загальною кількістю 300 285 кг., що підтверджується документами первинного-бухгалтерського обліку. Станом на 30.03.2017 року і по сьогодні на території складських приміщення ОСОБА_5 «АДАМС» на умовах відповідального зберігання мав би знаходитися сік яблучний концентрований неосвітлений 65 Bx., загальною кількістю 310 365 кг, вартістю 17 000 000 гривень, який на праві власності належить ТзОВ «ВЕЛТС». У зв'язку із цим, 31 березня 2017 року ТзОВ «ВЕЛТС» звернувся до ТДВ «АДАМС» з повідомленням (вимогою про повернення продукції) № 31-03-2017/1, у якій вимагав повернути сік яблучний концентрований неосвітлений 65 Bx. в кількості 310 365 кг., переданий ТОВ «ВЕЛТС» на зберігання ОСОБА_5 «АДАМС» згідно з актами прийому-передачі на зберігання в строк до «05» квітня 2017 року і узгодити час та періодичність допуску представників ТОВ «ВЕЛТС» для отримання продукції зі зберігання, перевірки факту наявності продукції на зберіганні та підтвердження фізико-хімічних властивостей продукції, переданої на зберігання. Однак ОСОБА_5 «АДАМС» відмовився виконати дану вимогу та повернути продукцію, що знаходиться у нього на зберіганні. Окрім того, з метою отримання продукції, ТзОВ «ВЕЛТС» ще неодноразово звертався з листами, однак представників ТзОВ «ВЕЛТС» не було допущено до огляду та інвентаризації наявної продукції. В ході проведення досудового розслідування, а саме 09.12.2017 року, директор ТОВ «Велтс» ОСОБА_6 в межах кримінального провадження звернувся із позовом про відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а саме 17 000 000 гривень.

Ураховуючи вказане, 09.12.2017 винесено постанову про залучення цивільного позивача - ТзОВ «Велтс», у зв'язку із цим та з метою забезпечення в подальшому, вказаного позову, органом досудового розслідування встановлено, що власністю ОСОБА_5 «Адамс» являються нежитлові будівлі, які розташовані у Хмельницькій області, Кам'янець-Подільському районі, село Мукша Китайгородська (село Жовтневе), вул. Матросова, будинок, 1 та інше майно, відповідно до оборотно-сальдових відомостей ОСОБА_5».

Ураховуючи мету та завдання накладення арешту на майно як заходу забезпечення кримінального провадження, на моє переконання, слідчий суддя, з'ясувавши всі обставини, про які органу досудового розслідування відомо на даний час, та з якими закон пов'язує можливість накладення арешту, з метою перешкодити відчуженню, втрати предметів, які мають суттєве значення для встановлення фактичних обставин у кримінальному провадженні, та забезпечення відшкодування шкоди, обґрунтовано наклав арешт на майно, котре являється власністю Товариства з додатковою відповідальністю «АДАМС» (32319, Хмельницька обл., Кам'янець-подільський район, село Мукша Китайгородська, вул. Матросова, будинок 1, ЄДРПОУ: 21332108), в частині заборони відчуження та розпорядження зазначеним майном у межах суми, яка заявлена в цивільному позові Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛТС» в розмірі 17 000 000,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Згідно з ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні, з поміж іншого, підлягають доказуванню - подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого та інші обставини.

Відповідно до ст. 84 КПК доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність або відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Поряд з тим, згідно з ч. 2 ст. 91 КПК України доказуванням є збирання, перевірка та оцінка доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

З огляду на те, що в силу положень п.5 ч.1 ст.3 та ст.283 КПК України досудове розслідування у даному кримінальному провадженні №12017140060001751 від 04.05.2017 року не завершено, час, місце та спосіб вчинення кримінального правопорушення - це обставини, які підлягають встановленню в межах досудового розслідування, відтак, на моє переконання, відсутність вказівки на такі не можуть визнаватися підставою для повернення клопотання слідчому.

На мою думку, клопотання слідчого відповідає вимогам кримінального процесуального закону, таке містить дані, що встановлені органом досудового розслідування на час звернення з ним до слідчого судді, та подані до суду за місцем розташування органу досудового розслідування.

За наявності таких обставин, що належно не враховані колегією суддів при ухваленні судового рішення, були достатні підстави для задоволення клопотання слідчого про накладення арешту на майно, про що аргументовано доведено слідчим суддею у своїй ухвалі.

Істотні порушення норм КПК України, які є підставою для скасування ухвали слідчого судді, відсутні, а тому вважаю, що ухвала слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 14 грудня 2017 року є законною та обґрунтованою, відтак підстав для її скасування не вбачається.

Суддя Апеляційного суду

Львівської області ОСОБА_7