Рішення № 72140240, 05.02.2018, Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/1258/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2018 року Сокальський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Адамович М. Я.

при секретарі Хомин В.М.,

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сокалі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся в суд з даним позовом та просить скасувати постанову по справі про порушення митних правил від 01.03.2017р., складену відносно нього, закрити провадження у справі та стягнути з державного бюджету на його користь 8500грн. зайво сплачених ним на виконання оскаржуваної постанови.

Свої вимоги мотивує наступним.

Напередодні 10.10.2016р. до нього телефонувала особа на ім'я ОСОБА_2, представився товаришем його сина увійшов в його та дружини довіру і переконав бути присутнім в автомобілі, який той мав намір придбати, під час перетину кордону з республіки Польща в Україну. Віталій пояснив, що сам не може цього зробити так як вже ввозив на митну територію України та згідно закону вдруге не може цього зробити. Запевнив, що жодних негативних наслідків для нього не буде.

10.10.2017р. він зустрівся в республіці Польща з товаришем ОСОБА_2, який був водієм автомобіля марки «Opel Vektra», р.н.з. НОМЕР_1. ОСОБА_4 дав йому «якийсь папір написаний рукописним текстом», зміст якого йому невідомий, та сказав пред'явити його разом з особистими документами на митниці. Запевнив, що працівники митниці все знають.

Прибувши на митницю вказаним транспортним засобом, він надав документи працівника митниці, які його нічого не питали та не попереджали про можливі шахрайські дії, швидко проставили відмітки в документах, після чого вони з водієм поїхали.

В Україні водій підвіз його додому та повідомив, що ОСОБА_4 з ним зв'яжеться. З того часу він не бачив і не спілкувався з даними особами та подальша доля зазначеного автомобіля йому невідома.

Згодом він отримав оскаржувану постанову від 01.03.2017р. про накладення на нього адміністративного штрафу в розмірі 8500грн. за ч.3 ст.470 Митного кодексу України.

Вважає, що його притягнуто до відповідальності за правопорушення, якого він не вчиняв. Дане порушення настало у зв'язку з протиправними діями третіх осіб щодо нього, які незаконно, шляхом обману та зловживання довірою використали його паспорт для вчинення адміністративного правопорушення, вчинили щодо нього шахрайські дії.

Він оплатив штраф, оскільки не знав та не усвідомлював, що постанову можна оскаржити, а штраф - не оплачувати до вирішення справи.

19.05.2017р. він звернувся до Сокальського відділу поліції з відповідною заявою, оскільки вважає, що протиправні дії особи на ім'я ОСОБА_4 та його товариша, який був водієм автомобіля, є доказом того, що правопорушення, яке йому інкриміноване, вчинене внаслідок неправомірних дій третіх осіб. Тому, його незаконно та протиправно притягнуто до відповідальності.

До нього незаконно застосовано адміністративні заходи і з огляду на те, що він не є власником транспортного засобу, який було ввезено на територію України,

Також зазначив, що відповідач не здійснив всебічного і об'єктивного з'ясування обставин справи, не врахував протокол складений без його пояснень та без належних доказів його вини, з огляду на відсутність умислу в його діях не закрив провадження у справі, не дотримався порядку розгляду справи, притягнув його до відповідальності з порушенням строків лише 01.03.2017р., діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, які передбачені Конституцією та законами, чим не дотримався вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного порушення митних правил, передбачене ч.3 ст.470 МК України, оскільки він не мав жодного наміру ввезти транзитом автомобіль, жодних документів на його ввезення не оформляв, цей автомобіль не перебував у його власності та не перебуває, а жодних інших обставин митним органом не встановлено.

Крім того, ч.3 ст.470 МК України, на підставі якої він притягнутий до відповідальності, стосується транспортних засобів комерційного призначення, однак не встановлено належним чином, що автомобіль марки «Опель» є транспортним засобом зазначеної категорії, а тому застосування цієї норми є безпідставним.

Своєчасно він не оскаржив постанову, оскільки є особою похилого віку, погано бачить та погано чує, проживає в сільській місцевості, постійно доглядає господарство. Він не одразу зрозумів чого стосується оскаржувана постанова, оскільки не зумів її прочитати та належним чином ознайомитися. Крім того, він не є спеціалістом в галузі права та не мав змоги звернутися до адвоката, так як в селі немає безоплатної правової допомоги. Також, він своєчасно не звернувся до адвоката, оскільки працює в приватній агрофірмі та був задіяний до посівної кампанії.

Про те, що його право порушено він дізнався від адвоката напередодні звернення до суду з позовом.

Таким чином, вважає, що строк оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення пропущений ним з обставин, які об'єктивно не залежали від нього та підлягає поновленню.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та навели суду обставини, викладені в позові.

Подали пояснення , в яких зазначили, що позивач не ввозив в режимі «транзит» автомобіль марки «Опель» на митну територію України.

У справі немає жодного документа за його підписом, який би свідчив про оформлення ним транзиту чи про будь-яку приналежність йому цього транспортного засобу.

Відповідачем безпідставно внесено в бази відомості про ввезення позивачем транзитом автомобіля марки «Опель».

Представник відповідача в судове засідання не прибув та подав заперечення та пояснення наступного змісту.

Під час проведення перевірки та аналізу інформації встанвоелно, що 10.10.2016р. о 15.40год. громадянин України ОСОБА_1 по смузі руху «зелений коридор» ввіз на митну територію України через пункт пропуску «Устилуг» Волинської митниці ДФС автомобіль марки «Opel Vektra», р.н.з. НОМЕР_1 в митному режимі «транзит» на строк, передбачений нормами ст.95 МК України для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Термін вивезення (транзиту) даного автомобіля закінчився 20.10.2016р.

30.01.2017р. ОСОБА_1 направлено виклик на 09.30год. 11.02.2017р. на митний пост «Устилуг» для з'ясування обставин та причин невивезення транспортного засобу, який був вручений особисто позивачу 02.02.2017р. Однак, останній не з'явився.

Станом на 12.02.2017р. позивач не вивіз автомобіль з митної території України, чим перевищив строк транзитного перевезення транспортного засобу більше ніж на десять діб. Тому, інспектором митниці 12.02.2017р. складено протокол про порушення митних правил, який 14.02.2017р. був направлений позивачу, який отримав його та був повідомлений про те, що розгляд справи відбудеться 01.03.2017р., однак не прибув.

01.03.2017р. винесено оскаржувану постанову.

Звернув увагу, що згідно позовної заяви, позивачу було відомо, що на його ім'я буде ввезено транспортний засіб на митну територію України та він свідомо подавав працівнику митниці свій паспорт і документи на право ввезення в режимі транзит зазначеного автомобіля.

Також, зазначає, що під час внесення відомостей про автомобіль та особи, яка бере на себе відповідальність за виконання умов транзиту, працівник митниці попереджає про відповідальність в разі порушення даних умов та не робить жодних відміток. Крім того, по батькові особи та адреса місця проживання вноситься зі слів особи, яка ввозить транспортний засіб, оскільки такі відсутні в паспорті громадянина України для виїзду за кордон зазначено лише прізвище та ім'я особи. Тому, позивач ввів суд в оману в тій частині, де зазначив, що в поданих ним документах працівником митниці було швидко проставлено відмітки та нічого не пояснювали.

Крім того, частиною 3 статті 470 передбачено відповідальність за перевищення строку доставки товарів більше ніж на десять діб. Товарами в силу ст.4 МК України, крім іншого, є і наземні транспортні засоби особистого користування, а тому безпідставними є також твердження позивача про те, що частина статті, на підставі якої його притягнуто до відповідальності, стосується транспортних засобів комерційного призначення, яким не є автомобіль марки Опель.

Тому, посадові особи митниці діяли в межах та у спосіб, визначений чинним законодавством.

Окрім того, вважає, що відсутні підстави поновлення позивачу строку оскарження постанови, оскільки він був завчасно повідомлений про час та місце розгляду справи про порушення митних правил, станом на 05.04.2017р. був ознайомлений з оскаржуваною постановою та сплатив штраф, а з позовом звернувся до суду лише 19.05.2017р., що є підставою залишення позову без розгляду.

Вислухавши позивача та його представника, дослідивши докази по справі, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.20 КАС України, місцевим загальним судам, як адміністративним судам, підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Позивачем пропущено десятиденний строк оскарження постанови про накладення на нього адміністративного стягнення.

Однак, з огляду на зазначені ним підстави пропуску цього строку та на необхідність забезпечення реалізації гарантованого Конституцією та законами України доступу особи до правосуддя, суд дійшов висновку про необхідність поновлення цього строку.

При цьому, суд приймає до уваги пенсійний вік позивача та довідку від 10.05.2017р., з якої вбачається, що ОСОБА_1 проживає в с.Тудорковичі Сокальського району Львівської області, працює токарем в ПП «Агрофірма ім.Б.Хмельницького» та в період з березня 2017 року до дня видачі довідки був задіяний в робочий та понаднормовий час у надважливих роботах по забезпеченню посівної кампанії.

Згідно заяви, зареєстрованої Сокальським ВП Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області 19.05.2017р., позивач звернувся з повідомленням про вчинення щодо нього протиправних дій особою на ім'я ОСОБА_4 та його товаришем, а саме з приводу втягнення його без його відома у скоєння протиправних дій (порушення митних правил) шляхом зловживання його довірою.

Згідно листа від 29.01.2017р., ОСОБА_1 повідомлено про необхідність прибути на 09.30год. 11.02.2017р. на митний пост «Устилуг» для складання протоколу про порушення митних правил. Одночасно, останнього попереджено, що у випадку неявки, протокол буде складено у його відсутності. Дане повідомлення ОСОБА_1 отримав особисто 02.02.2017р.. що стверджується списком згрупованих поштових відправлень та роздруківкою з офіційного сайту УДППЗ «Укрпошта» про вручення поштового відправлення №4470100873541.

Згідно даних Диспетчера ЗМК та Пасажирського пункту пропуску, 10.10.2016р. о 15.40год. ОСОБА_5 по смузі руху «зелений коридор» ввіз на митну територію України автомобіль марки «Opel Vektra», р.н.з. НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2. Також, згідно цих даних, позивачу роз'яснено умови транзиту та попереджено про наслідки їх порушення.

12.02.2017р. головним державним інспектором митного постав «Устилуг» Волинської митниці ДФС у відсутності ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил, згідно позивач не вивіз ввезений ним 10.10.2016р. автомобіль в строки, визначені ст.95 МК України більше ніж на 10 діб, на виклик не прибув та не повідомив обставин та причин невивезення транспортного засобу.

ОСОБА_1 повідомлено, що розгляд справи про порушення ним митних правил відбудеться 01.03.2017р. з 10.00год. по 12.00год. та роз'яснено його права, що стверджується листом від 14.02.2017р.

Згідно постанови від 01.03.2017р., ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 МК України, зокрема перевищення встановленого ст.95 МК України строку доставки транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, до органу Державної Фіскальної Служби більше ніж на 10 діб. На останнього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 8500грн.

Згідно службової записки, згідно якої, станом на 06.04.2017р. ОСОБА_1 сплачено вищевказаний штраф в розмірі 8500грн.

Відповідно до ст. 90 МК України, транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома митними органами України або в межах зони діяльності одного митного органу.

В силу ст.4 МК України, товарами наземні транспортні засоби особистого користування, яким є автомобіль марки Opel Vektra», р.н.з. НОМЕР_1, а тому, покликання позивача на те, що даний автомобіль не є транспортним засобом комерційного призначення не може бути підставою для скасування оскаржуваної постанови.

При цьому, відповідно до приписів глави 17 МК України, ввезення товарів у режимі «транзит» передбачає проведення їх митного оформлення з поданням письмової митної декларації із зазначенням найменування, строків вивезення, митниці призначення тощо.

У відповідності до ст. 95 МК України встановлено строк транзитного перевезення для автомобільного транспорту 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності одного митного органу - 5 діб).

З врахуванням вищенаведеного, позивач зобов'язаний був вивезти ввезений ним транспортний засіб особистого користування з митної території України в максимальний строк до 20.10.2016 року, оскільки він ввіз транспортний засіб на територію України 10.10.2016 року. Вказані дії позивач не виконав, а тому, суд дійшов до висновку, що останній вчинив перевищення встановленого ст.95 МК України строку доставки транспортних засобів більше ніж на десять діб, тобто вчинив порушення митних правил, передбачене ч. 3 ст. 470 МК України.

Частиною 3 статті 470 МК України регламентовано, що перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до вимог ч.1 ст.486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотримання вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Згідно з ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Позивач заперечив ту обставину, що йому не було відомо про те, що автомобіль буде ввезено на територію України на підставі його особистих документів. Однак, судом встановлено, що ОСОБА_1 було відомо, що особі на ім'я ОСОБА_4 потрібно придбати автомобіль в Республіці Польща, чого він не має права зробити вдруге, так як вже купував транспортний засіб таким чином. Для цього необхідно даній особі потрібна була присутність в автомобілі позивача та особисті документи, на що останній добровільно погодився. Також, ОСОБА_1 був присутній в автомобілі під час перетину кордону з Республіки Польща в Україну, надавав документи на митному посту, в тому числі і особисті документи. Дані обставини ОСОБА_1 сам зазначив у позовній заяві.

На підставі даних документів працівником митного поста і внесено відомості про автомобіль та особу, яка ввозить його на територію України.

Крім того, свідок ОСОБА_6,Ю який здійснював оформлення вищевказаного автомобіля марки «Опель» 10.10.2016р. на митному посту «Устилуг» в судовому засіданні показав, що процедура ввезення транспортних засобів особистого користування передбачена ст.381 МК України.

10.10.2016р. ОСОБА_1 особисто подавав документи. Також, його було опитано та внесено відомості з поданих ним документів та з його слів, оскільки в паспорті громадянина України для виїзду за кордон відсутні відомості по батькові особи та адресу його проживання.

Також, останнього було повідомлено про правила транзиту та попереджено про відповідальність за невиконання умов, про що зроблено відповідну відмітку.

Зазначене повністю спростовує твердження позивача з цього приводу.

Твердження позивача про те, що зазначений вище автомобіль після ввезення на територію України він не бачив до сьогоднішнього дня не є підставою звільнення його від відповідальності, оскільки такий вибув з його користування внаслідок його суб'єктивного ставлення до своїх прав та обов'язків.

Також, позивач проігнорував виклик та не прибув 11.02.2017р. до митного поста «Устилуг» для з'ясування обставин та причин невиввезення транспортного засобу та не навів суду обставин, підтверджених доказами, які б перешкоджали йому прибути або зателефонувати до відповідача.

Крім того, в судовому засіданні позивачем не доведено вини третіх осіб у вчиненні шахрайських дій щодо нього, а його заява до відділу поліції не є доказом такої вини.

Щодо строку накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил то такий становить шість місяців з дня вчинення правопорушення.

При цьому у разі розгляду органами доходів і зборів або судами справ про триваючі порушення митних правил, стягнення накладається не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Поняття триваючого правопорушення роз'яснювалось листами Міністерства юстиції України від 01.12.2003 N 22-34-1465, від 17.07.2007 N 22-14-493, а саме: триваючими визнаються правопорушення, які, розпочавшись з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язків. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія чи бездіяльність, коли винна особа або не виконує конкретний покладений на неї обов'язок, або виконує його неповністю або неналежним чином.

В залежності від конкретних обставин даної справи, накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил здійснено в межах визначеного строку з дня виявлення порушення.

Таким чином, кваліфікація ч.3 ст.470 МК України поширюється на дії/бездіяльність, допущені в період з двадцять першої доби з дати ввезення транспортного засобу на митну територію України та закінчується датою його вивезення за межі України, поміщення в інший митний режим, конфіскації, втрати.

З огляду на зазначене, правопорушення, передбачене ч.3 ст.470 МК України є триваючим та строк накладення адміністративного стягнення обчислюється з моменту його виявлення.

За таких підстав, суд переконується в тому, що позивач порушив встановлений ст.95 МК України строк доставки товару - транспортного засобу більше ніж на десять діб, вчинене ним правопорушення має триваючий характер, а тому не знаходить жодних підстав для скасування оскаржуваної постанови та задоволення позову.

Разом з тим, у випадку встанволення вини третіх осіб (обвинувальний вирок суду тощо) у невивезенні зазначеного транспортного засобу з митної території у встановлений законом строк, ОСОБА_1 матиме право на відшкодування понесених ним внаслідок таких дій витрат, в тому числі стягнення з винних осіб суми сплаченого штрафу.

Керуючись 5, 19, 241-245 КАС України, суд

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Волинської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил - відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Сокальський районний суд Львівської області.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення воно може бути оскаржене протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12.02.2018р.

Головуючий: М. Я. Адамович