Ухвала суду № 72138678, 09.02.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/666/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.02.2018 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючого - судді Придачук О.А.

за участю секретаря - Бомбушкар В.П.

представника позивача – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.11.2017 року у цивільній справі № 308/666/17 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.11.2017 року у цивільній справі № 308/666/17 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.

Свою заяву про перегляд заочного рішення мотивує непоінформованістю безпосередньо відповідача про дату, час і місце розгляду справи, доказами чого є відсутність підписів відповідача на повідомленнях про вручення поштових відправлень. Зазначає, що він був повідомлений тільки про засідання, яке відбулося 13.11.2017 року, однак не з»явився на нього у зв»язку з сімейними обставинами. Також на обгрунтування заяви про перегляд заочного рішення зазначає, що суд не встановив дійсний розмір позики і передчасно стягнув з відповідача суму основної заборгованості в розмірі 11500 дол. США, оскільки він не укладав з позивачем договір позики на суму 11500 дол. США, а на значно меншу суму і лише усно було домовлено, що 11500 дол. США включають суму позики з відсотками за її користування. Також зазначає, суд не вправі стягувати заборгованість в іноземній валюті. А тому просить скасувати заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду від 13.11.2017 року по справі № 308/666/17 та призначити справу до розгляду у загальному порядку.

В судовому засіданні представник позивача адвокат ОСОБА_1 проти задоволення заяви про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду від 13.11.2017 року заперечив, зазначивши, що відсутні будь-які підстави для скасування вищезазначеного рішення суду.

Заявник в судове засідання не з»явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 12.01.2018 року, про причини неявки суду не повідомив

Відповідно до ч.1 ст.287 ЦПК України, неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.11.2017 року Ужгородським міськрайонним судом ухвалено заочне рішення у справі № 308/666/17 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з»явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Водночас, як вбачається з матеріалів даної цивільної справи відповідач неодноразово належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, зокрема в матеріалах справи містяться рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, які повернулися до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання», а саме від 17.03.2017 року, від 25.05.2017 року.

Також суд вживав заходи щодо повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи через ЗМІ, що вбачається з наявної в матеріалах справи газети «Новини Закарпаття» № 69 (4684) від 19.09.2017 року.

В судове засідання, призначене на 25.09.2017 року з»явився представник відповідача – адвокат ОСОБА_4, який заявив клопотання про надання йому можливості ознайомлення з матеріалами справи, у зв»язку з чим розгляд справи було відкладено на 13.11.2017 року, про що представник позивача був належним чином повідомлений, що підтверджується розпискою про отримання судової повістки, яка наявна в матеріалах справи.

Частиною 5 ст. 130 ЦПК України визначено, що вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Аналогічна за змістом норма містилася у ч.5 ст. 76 ЦПК України, який діяв на час прийняття рішення.

Відповідач також не заперечує, що йому було відомо про судове засідання у справі призначене на 13.11.2017 року та посилається на поважність причин неявки в судове засідання у з сімейними обставинами. Однак будь-яких доказів поважності неявки в судове засідання позивачем не наведено та не додано. Суд вважає , що ОСОБА_2 своїм правом щодо прийняття участі у судовому розгляді скористався на власний розсуд.

За таких обставин неявка відповідача та його представника в судове засідання, та не подання відзиву на позовну заяву не може вважатися такою, що сталася з поважних причин.

Також суд розглядаючи другу умову для скасування заочного рішення виходить з того, що відповідно до ст. 288 ЦПК України відповідач у своїй заяві про перегляд заочного судового рішення повинен зазначити такі обставини, та такі докази на їх підтвердження, що якби вони були відомі суду при ухваленні заочного рішення, суд прийшов би до іншого висновку ухвалив би принципово інше рішення.

На необхідність з»ясування наявності доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та можуть вплинути на ухвалене заочне рішення неодноразово звертав увагу Верховний Суд України при підготовці Узагальнень судової практики щодо ухвалення та перегляду судоми заочних рішень, зазначаючи, що зв’язку з практикою скасування заочного рішення без з’ясування, чи є у відповідачів докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, в результаті нове ухвалене рішення після скасування заочного рішення є аналогічним.

А тому, Верховний Суд наголошує, що правильною є практика тих судів, які скасовують заочне рішення лише за наявності двох підстав, визначених у ст. 232 ЦПК, зокрема, якщо буде встановлено, що відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, не з’явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Однак, у заяві про перегляд заочного рішення заявником не наведено та не надано суду будь-яких доказів, які б мали істотне значення для вирішення справи, та могли б призвести до ухвалення протилежного за змістом рішення, про перегляд якого просить заявник.

Посилання відповідача про не встановлення дійсного розміру позики, не заслуговують на увагу, оскільки судом досліджено оригінал розписки від 31.01.2014 року в якій чітко вказано суму позики та строки повернення такої.

А тому з огляду на вищенаведене, суд вважає, що підстав для скасування заочного рішення та призначення справи до розгляду в загальному порядку не має.

При цьому суд роз»яснює заявнику, що відповідно до ч.4 ст.287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст. ст. 287, 288, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.11.2017 року у цивільній справі № 308/666/17 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики – залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: О.А. Придачук