Рішення № 72138502, 09.02.2018, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/7554/16-ц

Провадження № 2/303/493/18

Номер рядка стат.звіту 23

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 лютого 2018 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого-судді Куропятник О.М

при секретарі судового засідання Годьмаш О.В.

з участю: представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мукачево цивільну справу за первісним позовом ТОВ «Закарпатгаз Збут» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожитий природній газ та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Закарпатгаз Збут» про визнання незаконними дій, зобов’язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Закарпатгаз Збут» звернулося до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області з первісним позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожитий природній газ.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що ОСОБА_3 упродовж липня 2015 р. - листопада 2016 року за адресою споживання: м.Мукачево, вул. Коперніка, 1, здійснювала фактичне споживання природного газу. Відповідач не зверталася до ТОВ «Закарпатгаз Збут» із заявою про припинення подачі газу, відмови від послуг ТОВ «Закарпатгаз Збут», а фактично користувалася послугами із газопостачання, визначаючи таким чином наявність правовідносин, а відтак взаємних прав та обов’язків, що з них випливають. ТОВ «Закарпатгаз Збут» як постачальник природного газу свої зобов’язання виконало в повному обсязі та надало відповідачу послуги з постачання природного газу. Відповідач не виконує взятих на себе зобов’язань та не сплачує вчасно вартість спожитого газу, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 12 грудня 2016 року становить: 37054,40 грн. – основний борг; 3447,97 грн. - інфляційні витрати; 709,86 грн. - 3 % річних.

25 січня 2017 року ОСОБА_3 подала до суду заперечення на позовну заяву, згідно яких не згідна з позовом, з розрахунком заборгованості, оскільки дані у графі «Сплачено» не відповідають дійсності, заборгованість нарахована по тарифах, встановлених на теперішній час, за два перші місяці 2016 року їй нараховані нереальні показники газу.

26 квітня 2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічним позовом до ТОВ «Закарпатгаз Збут» про визнання незаконними дій, зобов’язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди. В задоволенні позову просить відмовити.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що заявлена до стягнення ТОВ «Закарпатгаз Збут» сума боргу нарахована необґрунтовано. До грудня 2016 року рахунки висилали на ім’я ОСОБА_4, яка померла 12 років тому. Субсидія була на ОСОБА_5 Позивачем не надано доказів, що послуги з газопостачання надавалися саме їй. Неправильно посвідчені копії свідчать про відсутність доказів. Внаслідок незаконного покладення не неї зобов’язання та відключення будинку за адресою м.Мукачево, вул. Коперніка, 1, від газопостачання на передодні Пасхальних свят, ОСОБА_3 спричинено моральну шкоду, яку вона оцінює в розмірі 41212,23 грн.. Моральна шкода полягає в моральних стражданнях та переживаннях ОСОБА_3, яка втратила душевний спокій та перебуває у пригніченому стані.

10 травня 2017 року до суду надійшли заперечення ТОВ «Закарпатгаз Збут» на зустрічну позовну заяву, згідно яких ТОВ «Закарпатгаз Збут» не заперечує щодо сплати ОСОБА_3 вказаних нею сум, однак з липня 2015 року ОСОБА_3 не виконувала вимог пп.4 п.5 розділу ІХ Кодексу ГРС (не передавала фактичні показники лічильника), а 11 січня 2016 року контролером було зафіксовано фактичний показник лічильника, в зв»язку з чим виникла різниця в показах в об»ємі 5219,00 куб. м. газу в порівнянні з розрахунковими показниками. Вказаний обсяг спожитого газу було розподілено на 10 попередніх місяців. ТОВ «Закарпатгаз Збут» в розрахунку в повній мірі відображено і розмір субсидії. ОСОБА_3 не зазначено у чому саме полягає моральна шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю вона заподіяна, з яких міркувань виходила, визначаючи розмір моральної шкоди та якими доказами це підтверджується. В задоволенні зустрічного позову просить відмовити.

Ухвалою суду від 13 квітня 2017 року неналежного відповідача ОСОБА_6 замінено на належного відповідача ОСОБА_3. Дані особи є однією і тією особою - ОСОБА_3.

27 квітня 2017 року винесено ухвало, згідно якої зустрічний позов ОСОБА_3 до ТОВ «Закарпатгаз Збут» про визнання незаконними дій, зобов’язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди прийнято до розгляду з первісним позовом ТОВ «Закарпатгаз Збут» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожитий природній газ.

01 червня 2017 року представником позивача по зустрічному позову – ОСОБА_2 заявлено клопотання про призначення судової економічної експертизи

Ухвалою суду від 01 червня 2017 року по цивільній справі за первісним позовом ТОВ «Закарпатгаз Збут» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожитий природній газ та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Закарпатгаз Збут» про визнання незаконними дій, зобов’язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди призначено судову економічну експертизу. Провадження у цивільній справі на час проведення експертизи та отримання судом результатів експертного дослідження зупинено.

04 січня 2018 року Мукачівським міськрайонним судом винесено ухвалу, якою провадження по даній цивільній справі відновлено, у зв’язку з поверненням матеріалів справи без виконання ухвали суду від 01 червня 2017 року, так як не проведено ОСОБА_3 оплату вартості експертизи.

Представник первісного позивача в судовому засіданні первісний позов та його мотиви підтримала повністю, просила його задольнити, а в задоволенні зустрічного позову відмовити з підстав, зазначений у письмовому запереченні на зустрічний позов.

Представник відповідача за первісним позовом – ОСОБА_2 в судовому засіданні в задоволенні первісного позову просила відмовити, просила задоволити зустрічний позов з підстав та мотивів, викладених в зустрічному позові.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та перевіривши зібрані у справі докази, суд вважає, що первісний позов слід задовольнити, а в задоволенні зустрічного позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до наданого ТОВ «Закарпатгаз Збут» фінансового стану, на ОСОБА_3 за адресою: м.Мукачево, вул. Коперніка, 1, заведено рахунок №0500124630, а відомості щодо кількості спожитого природного газу брали (знімалися) з лічильника типу ВК-Т G4, серійний номер 8020254. Так, з вищевказаного фінансового стану вбачається, що станом на грудень 2016 року у ОСОБА_3 наявний борг за спожитий природний газ в сумі 37054,40 грн. (а.с.8).

22 грудня 2015 року вийшла з друку газета обласної ради і обласної державної адміністрації «Новини Закарпаття», випуск № 144 (4461), в якій вказано, що ТОВ «Закарпатгаз Збут» інформує населення, що 27 листопада 2015 року набрала чинності Постанова Національної комісії, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕ КП) від 30 вересня 2015 року за № 2496, про затвердження Правил постачання природного газу опублікованих в журналі «Офіційний вісник України» від 27 листопада 2015 року. 1 грудня 2015 року набрала чинності Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕ КП) від 30 вересня 2015 року за №2500, про затвердження типового договору постачання природного газу побутовим споживачам із додатками. Так, дія Правил постачання природного газу поширюється на постачальників, споживачів природного газу - фізичних осіб (побутових споживачів), фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб та операторів ГРМ/ГТС. Цими постановами обумовлено, що постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого регулятором, який є однаковим для всіх побутових споживачів України. Договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, що розміщений на офіційному веб-сайті регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору. Для забезпечення приєднання до умов договору постачання природного газу всіх діючих побутових споживачів, об’єкти яких знаходяться в межах закріпленої території постачальника із спеціальними обов’язками, ТОВ «Закарпатгаз Збут» в установленому порядку направлятиме кожному побутовому споживачу типову заяву-приєднання до умов договору постачання природного газу. За відсутності зауважень до персоніфікованих даних у заяві-приєднанні та її змісту побутовий споживач зобов’язаний підписати заяву-приєднання та повернути один її примірник ТОВ «Закарпатгаз Збут». Якщо споживач не повернув постачальнику заяву-приєднання, фактом згоди споживача про приєднання до умов договору (акцептування заяви-приєднання) є сплачений споживачем рахунок (квитанція) ТОВ «Закарпатгаз Збут» за поставлений природний газ та факт фактичного споживання природного газу після офіційного опублікування договору ТОВ «Закарпатгаз Збут» відповідно до вимог Правил за умови, що у споживача відсутній інший діючий постачальник (а.с.9-10).

Відповідно до відомості по обходу дільниці 10 в м.Мукачево, показник лічильника абонента ОСОБА_3 станом на 11.01.2016 року становить 10141 (а.с.11-12).

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 22 листопада 2016 року відмовлено у прийнятті заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут» про видачу судового наказу та стягнення з ОСОБА_3 заборгованості (а.с.19).

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог Закону. Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України). Визначення поняття зобов’язання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України. Відповідно до цієї норми зобов’язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов’язання як правового зв’язку між двома суб’єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов’язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов’язання надано право, що кореспондує обов’язку першої. Обов’язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов’язання (ст. 510 ЦК України).

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов’язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов’язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Права та обов’язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов’язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов’язки.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування у жилих та нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Як передбачено ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Згідно з 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов’язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Як встановлено судом, що відповідач отримував вказані послуги (що не заперечується і ОСОБА_3, яка проводила часткову оплату послуг за спожитий газ ), що відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України свідчить про фактичне виникнення цивільних прав та обов’язків між сторонами. Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставою виникнення цивільних прав та обов’язків зокрема є договори та інші правочини.

Таким чином, згідно з зазначеними нормами закону споживачі зобов’язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічну правову позицію зробив Верховний Суд України у постанові від 20.04.2016 року, справа № 6-2951цс15.

Згідно п. 2.1. Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам (далі - Договір), на підставі якого шляхом фактичного споживання ОСОБА_3 природного газу між сторонами було укладено договір на постачання природного газу, ТОВ «Закарпатгаз Збут» зобов’язувалося постачати відповідачу природний газ в необхідних для неї об’ємах (обсягах), а відповідач зобов’язувалася своєчасно сплачувати позивачу вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

ТОВ «Закарпатгаз Збут» виконало в повному обсязі взяті на себе зобов’язання, зокрема, провели пуск газу в газове обладнання в будинок № 1 по вул. Коперніка, в м. Мукачево, завело на відповідача особовий рахунок № НОМЕР_1, з липня 2015 року по грудень 2016 року здійснювало безперервне постачання природного газу.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст.13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач зобов’язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів. У разі порушення або невиконання своїх обов’язків споживач несе відповідальність згідно із законом.

Відповідно до п. 11 Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року № 2496, розрахунки споживача за поставлений природний газ здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору постачання природного газу.

Згідно з п.п. 4.3., 4.6 Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць; споживач самостійно розраховує суму платежу та сплачує його постачальнику не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. В п.п. 4.9., 5.2. Договору, також зазначено, що відповідач зобов’язувався у разі порушення строків оплати за договором сплатити за вимогою постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу; забезпечувати своєчасну та повну оплату послуг постачальника згідно з умовами цього договору; відшкодовувати постачальнику збитки, понесені ним у зв’язку з невиконанням або неналежним виконанням своїх зобов’язань, відповідно до чинних нормативно-правових актів та/або цього договору.

Згідно з п. 22 Правил, ОСОБА_3 також зобов’язувалася своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений природний газ на умовах, визначених договорами.

Пунктами 4.9, 4.10, 8.2 Договору позивачу надано право у разі нездійснення споживачем оплати за договором протягом десяти днів після встановленого строку здійснити заходи з припинення постачання природного газу споживачу у порядку, визначеному цим договором; у разі прострочення оплати поточних платежів здійснити заходи з припинення постачання природного газу споживачу у порядку, визначеному цим договором; вимагати від споживача відшкодування збитків у разі порушення споживачем строків розрахунків із постачальником.

Згідно з розрахунку, наданого суду позивачем, заборгованість ОСОБА_3 станом на 12 грудня 2016 року становить 37054,40 грн.

Доводів відповідача за первісним позовом з приводу невірного відображення в розрахунках у графі «Сплачено» сум сплати, не включення до розрахунку суми субсидії, суд не бере до уваги, оскільки первісним позивачем 08.02.2017 року додано копію Зведеного фінансового стану (ОСОБА_3) ОСОБА_6 (а.с. 66, 67, 68), в яких відображено всі суми сплати, на які вказує ОСОБА_3 та включено суми субсидій в розмірі, на який вказує ОСОБА_3

З приводу посилання ОСОБА_3 на те, що заборгованість їй нарахована по тарифам встановленим на теперішній час, суд зазначає, що згідно Нарахування за період з 01.03.2015 року по 30.06.2015 року по ПАТ «Закарпатгаз» (а.с. 69) та нарахування за період з 01.07.2015 року по 31.01.2016 року по ТОВ «Закарпатгаз Збут» (а.с. 70) нарахування здійснено по змінних тарифах, що діяли в різні періоди, а не по тарифах, діючих на сьогодні.

Аргументи ОСОБА_3 щодо нарахування нереального показника за січень 2016 року не заслуговують на увагу, так як згідно Фінансового стану по особовому рахунку НОМЕР_1 (а.с. 66) показник лічильника станом на грудень 2015 року – 5101, а станом на січень 2016 року – 10320, звідки різниця становить 5219 куб. м. Крім того, з відомостей по обходу населен. пункт: МукачевоМукачево-Дільниця 10 вбачається, що показник з адресою: вул.. Коперніка, 1 становить 10141, останній обхід – 27.04.2015 року (а.с.170-173).

Також, суд звертає увагу на те, що за клопотанням представника позивача за зустрічним позовом – ОСОБА_2 ухвалою суду від 01 червня 2017 року було призначено судову економічну експертизу, на вирішення якої було поставлено наступні запитання: - Чи наявна заборгованість за спожитий газ за адресою: м.Мукачево, вул. Коперніка, 1, за період з 01 вересня 2015 року по 12 грудня 2016 року? - Яка є дійсна вартість спожитого газу за адресою: м.Мукачево, вул. Коперніка, 1, за період з 01 вересня 2015 року по 12 грудня 2016 року? - Чи є можливим виникнення показників за період за січень 2016 року – 5219 куб. та лютий 2016 року – 1252 куб. з огляду на показники за газ за попередні періоди, якщо так, то з якої причини, а зокрема чи можливо таке із-за надання неякісного газу? Проведення експертизи доручено експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (79024, м.Львів, пл.Липинського, 54). Обов'язок по оплаті вартості експертизи покладено на ОСОБА_3, мешканку м.Мукачево, вул. Коперніка,1 Закарпатської області. Однак, ухвала суду від 01.06.2017 року повернуто 03.01.2018 року без виконання у зв’язку з тим, що оплату рахунку ОСОБА_3 не проведено, що суд розцінює як ухилення ОСОБА_3 від проведення експертизи.

З огляду на зазначене вище із врахуванням обов’язку ОСОБА_3 сплачувати за спожитий природний газ, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість в розмірі 37054,40 грн..

Крім того, щодо інфляційного нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов’язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, то таке полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов’язання.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеній у постанові від 30.10.2013 року у справі № 6-59цс13.

Отже вимоги позивача про стягнення інфляційних витрат в розмірі 3447,97 грн., а також 709,86 грн. - 3 % річних є також підставними.

Оскільки, відповідач доказів щодо часткового чи повного погашення заборгованості за спожитий природний газ не представила, не спростувала документально нарахований позивачем розмір заборгованості, з урахуванням наведеного, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що первісний позов слід задовольнити.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зустрічним позивачем ОСОБА_3 та її представником не надано належних та допустимих доказів незаконних дій ТОВ «Закарпатгаз Збут» по нарахуванню ОСОБА_3 заборгованості за природній газ, безпідставності відключення від газопостачання та спричинення їй моральної шкоди, чим не доведено обставини, на які вона посилається як на підставу своїх зустрічних позовних вимог. При таких обставинах, суд приходить до висновку, що в задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 18, 76-81, 258, 263-265, 273, 354, п.9 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України, ст.ст.22, 23, 328, 520, 610, 625, 1167 ЦК України, ст.ст. 1, 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», суд,

в и р і ш и в:

Первісну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут» про стягнення заборгованості за спожитий природний газ - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_3, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут», місце знаходження, 88015, м.Ужгород, вул. Погорєлова, 2, Закарпатської області, заборгованість за спожитий природний газ в сумі 41212 (сорок одну тисячу двісті дванадцять) грн. 23 (двадцять три) коп., з яких: 37054 (тридцять сім тисяч п’ятдесят чотири) грн. 40 (сорок) копійок - основний борг за спожитий природний газ, 3447 (три тисячі чотириста сорок сім) грн. 97 (дев’яносто сім) коп. - інфляційні втрати та 709 (сімсот дев’ять) гривень 86 (вісімдесят шість) копійок - 3% річних.

Стягнути з ОСОБА_3, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут», місце знаходження, 88015, м.Ужгород, вул. Погорєлова, 2, Закарпатської області – 1378,00 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_3, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_1, на розрахунковий рахунок №35225192018501, Код банку отримувача 820172, банк отримувач ГУДКСУ в Закарпатській області, ЄДРПОУ 26213408, призначення платежу; 0501020; судові витрати, пов’язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача в розмірі 60 (шістдесят) грн. 00 коп. Відмовити в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ТОВ «Закарпатгаз Збут» про визнання незаконними дій, зобов’язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди.

Повний текст рішення складено 12 лютого 2018 року.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуюча О.М.Куропятник