Ухвала суду № 72138088, 07.12.2017, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

Справа № 236/3025/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2017 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Бєлоусова А.Є.,

при секретарі Колесник О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лиман (за відсутності учасників процесу) скаргу представника стягувача у виконавчому провадженні № 37826722 Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» ОСОБА_1 щодо визнання незаконною бездіяльносту задоволенні скарги відмовленоі головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 при винесенні постанови від 27.09.2017 року про повернення виконавчого документа стягувачеві,

В С Т А Н О В И В:

Представник стягувача у виконавчому провадженні ПАТ «РОДОВІД БАНК» ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця при примусовому виконанні виконавчого листа по справі № 0540/5807/2012, виданого 05.03.2013 року Петровським районним судом м. Донецька.

Представник стягувача зазначає, що 21.02.2013 року Петровським районним судом м. Донецька було ухвалене рішення про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «РОДОВІД БАНК» заборгованості за кредитним договором. За заявою стягувача державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ було відкрито виконавче провадження № 37826722. Згодом 06.10.2017 року ПАТ «РОДОВІД БАНК» була отримана копія постанови державного виконавця від 27.09.2017 року про повернення виконавчого документа стягувачеві згідно із п.9 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Представник стягувача вважає, що вказана постанова винесена державним виконавцем із порушенням норм матеріального права.

Так, ст. 129 Конституції України, ст. 14 ЦПК України встановлена обов’язковість судового рішення для виконання всіма органами державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами на всій території України. Ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» визначені заходи примусового виконання рішення, якими є, зокрема, звернення стягнення на майно та готівкові кошти боржника, звернення стягнення на доходи боржника, вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні, заборона боржнику розпоряджатись та/або користуватись майном (коштами), яке належить йому на праві власності, або встановлення боржнику обов’язку користуватись таким майном на умовах, визначених виконавцем, інші заходи, передбачені рішенням.

Представник стягувача наголошує на тому, що ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» надає державному виконавцеві досить широкий перелік повноважень, однак у даному випадку державним виконавцем не було вжито всіх заходів задля забезпечення ефективного і повного виконання рішення суду. Норми ч.8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» покладають на державного виконавця обов’язок щодо здійснення з певною періодичністю перевірки майнового стану боржника, однак, на думку представника стягувача, державний виконавець замість цього повернув виконавчий документ до ПАТ «РОДОВІД БАНК» без виконання, чим порушив майнові права стягувача.

З огляду на це, представник ПАТ «РОДОВІД БАНК» у поданій скарзі просить суд визнати бездіяльність державного виконавця протиправною та скасувати постанову державного виконавця від 27.09.2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу.

Процесуальний строк, визначений ст. 385 ЦПК України для звернення до суду зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця, представником стягувача пропущено не було, оскільки копія оскаржуваної постанови державного виконавця надійшла до ПАТ «РОДОВІД БАНК» 06.10.2017 року (вказана обставина підтверджена відбитком поштового штемпелю на конверті за адресою відправника Міністерства юстиції України та адресою одержувача ПАТ «РОДОВІД БАНК»),скаргу на бездіяльність державного виконавця представник стягувача засобами поштового зв’язку направив до суду 10.10.2017 року.

Відповідно до ст. 384 ЦПК України скарга на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця подається до суду, який видав виконавчий документ. Представник стягувача звертається зі скаргою на бездіяльність державного виконавця при примусовому виконанні виконавчого листа по справі № 0540/5807/2012, виданого 05.03.2013 року Петровським районним судом м. Донецька.

Згідно із ст.1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції» розпорядженням голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 2710/38-14 від 02.09.2014 року була визначена зміна територіальної підсудності судових справ, підсудних розташованим у районі проведення антитерористичної операції місцевим загальним судам, зокрема, для справ, підсудних Петровському районному суду м. Донецька, визначена підсудність Краснолиманському міському суду Донецької області.

За таких обставин цивільна справа за скаргою ПАТ «РОДОВІД БАНК» на бездіяльність державного виконавця підлягає розгляду Краснолиманським міським судом Донецької області.

ПАТ «РОДОВІД БАНК» було своєчасно повідомлено про дату, час та місце розгляду скарги судом; представник стягувача ОСОБА_1 для участі в судовому засіданні не прибув, надав заяву щодо розгляду скарги без його участі, скаргу на бездіяльність державного виконавця підтримав, просив її задовольнити.

Боржника у виконавчому провадженні ОСОБА_3 (останнє відоме місце проживання якого зареєстровано у м. Донецьку, на території, тимчасово непідконтрольній державній владі України) було повідомлено про дату, час та місце розгляду справи судом шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті «Судова влада України»; боржник для участі в судовому засіданні не прибув, про наявність поважних причин для цього не повідомив, заперечень проти скарги ПАТ «РОДОВІД БАНК» не висунув.

Представник Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_4 була своєчасно повідомлена про дату, час та місце розгляду скарги судом, для участі в судовому засіданні не прибула, надала до суду заяву про розгляд скарги без її участі, письмові заперечення на скаргу та належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження № 37826722.

Дослідивши матеріали справи та надані представником Департаменту ДВС Міністерства юстиції України матеріали виконавчого провадження № 37826722, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок примусового виконання рішень судів врегульовано нормами Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішень, затв. наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 (зареєстр. у МЮУ 02.04.2012 року за № 489/20802).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчим провадженням є сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із п.1 ч.1 ст. 3 згаданого Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі

виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, оглянутих судом, виконавчий лист по справі № 0540/5807/2012, виданий 05.03.2013 року Петровським районним судом м. Донецька, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «РОДОВІД БАНК» коштів у розмірі 16508393,75 грн. надійшов на виконання до ВПР Департаменту ДВС МЮУ разом із заявою стягувача 25.04.2013 року.

Виконавчим документом передбачено стягнення з боржника коштів у визначеній сумі на користь стягувача. Отже, належним способом виконання вказаного виконавчого документа є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника.

Постановою державного виконавця від 29.04.2013 року було відкрито виконавче провадження на підставі заяви представника стягувача та вказаного виконавчого документа, боржнику встановлено строк для самостійного виконання рішення суду – 7 днів з дня отримання вказаної постанови державного виконавця, копії постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження направлені боржнику для виконання та стягувачу для відома.

Із використанням автоматизованої системи ЄДРВП державним виконавцем отримано повідомлення органу Державної податкової служби України від 17.07.2013 року № НОМЕР_1, згідно з яким інформація щодо джерел отримання доходів боржника – фізичної особи ОСОБА_3 відсутня. Також за повідомленням Державної податкової служби України від 17.07.2013 року № НОМЕР_2 діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 було припинено.

Конверт із поштовим відправленням, адресованим боржнику ОСОБА_3 за останньою відомою його адресою (Донецька область, м. Донецьк, вул. Івана Богуна,24), було повернуто відділенням УДППЗ «Укрпошта» із позначкою «за закінченням терміну зберігання». 31.07.2013 року державним виконавцем було повторно направлено боржнику копію постанови про відкриття виконавчого провадження та повідомлення щодо необхідності виконати рішення суду в добровільному порядку.

За повідомленням Управління Державної міграційної служби України від 08.11.2013 року боржник ОСОБА_3 зареєстрований з 06.08.2010 року за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Івана Богуна,24.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження.

Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника (ч.8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження»).

31.07.2017 року державним виконавцем з метою перевірки майнового стану боржника ОСОБА_3 було направлено запити до Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті, до Державної авіаційної служби України, до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України, до ВДАІ УМВС України в Донецькій області, до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві.

Згідно з повідомленнями, отриманими від вказаних державних органів та установ, на ім’я боржника ОСОБА_3 не зареєстровано повітряних суден, авто(мото)транспортних засобів, морських, річкових суден та інших плавзасобів; ОСОБА_3 відсутній серед реєстру осіб, які володіють контрольними пакетами акцій емітентів (10 і більше відсотків статутного капіталу).

За повідомленням КП «Бюро технічно інвентаризації м. Донецька» від 06.11.2013 року № 01-7/2132 на ім’я боржника зареєстроване нерухоме майно за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Югославська, 44.

Згідно з повідомленням Головного управління Держземагентства у Донецькій області від 12.11.2013 року № 01-60-5910/6844-04 на ім’я ОСОБА_3 на території Михайлівської сільської ради Красноармійського району Донецької області зареєстрована земельна ділянка площею 2,00 га, призначена для ведення особистого селянського господарства.

В 2017 році державним виконавцем повторно здійснено перевірку майнового стану боржника ОСОБА_3 ОСОБА_2 використанням автоматизованої системи АСВП державним виконавцем отримано повідомлення органу Державної фіскальної служби України від 13.01.2017 року № НОМЕР_3, згідно з яким інформація щодо джерел отримання доходів боржника – фізичної особи ОСОБА_3 відсутня. За повідомленням Державної фіскальної служби України від 13.01.2017 року № НОМЕР_4 ОСОБА_3 на обліку як платник податків не перебуває, інформація про номери рахунків, відкриті у банківських установах, відсутня. За повідомленням Пенсійного фонду України від 12.01.2017 року № НОМЕР_5 інформація про отримання пенсії боржником відсутня. ОСОБА_3 не значиться серед числа осіб, які працюють за трудовими чи цивільно-правовими договорами (повідомлення ПФУ від 12.01.2017 року № НОМЕР_6).

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта від 26.09.2017 року № 98533001, постановою державного виконавця від 16.05.2013 року накладено арешт на майно боржника ОСОБА_3 та встановлено заборону на його відчуження; на ім’я боржника зареєстровано житловий будинок, розташований за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Югославська,44; боржник також є власником будинку, розташованого за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Степна, 132, відносно вказаного будинку діє заборона на відчуження майна, зумовлена чинним договором іпотеки від 26.11.2004 року та наступним іпотечним договором від 02.02.2007 року (обтяжувач – Банк «Фінанси та Кредит», ТОВ); постановою слідчого СВ УСБУ в Донецькій області від 22.07.2011 року накладено арешт на невизначене майно, все нерухоме майно (окрім бази відпочинку «Лазурь» та житлового будинку, розташованого за адресою: м. Донецьк, вул. Барнаульська,48); постановою державного виконавця від 18.01.2012 року накладено арешт на все нерухоме майно, належне ОСОБА_3, на підставі договору іпотеки від 24.12.2012 року встановлено обтяження на торговий комплекс будівель та споруд, розташований за адресою: Донецька область, Мар`їнський район, с. Карлівка, вул. Фільтрова, 1-А; на підставі договору іпотеки від 06.11.2004 року встановлено обтяження на житловий будинок, розташований за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Степна, 132.

Таким чином, при здійсненні виконавчого провадження державним виконавцем не була виявлена інформація щодо готівкових коштів боржника, відкритих боржником рахунків у фінансових установах, джерел отримання доходів боржником, наявності на праві власності у боржника рухомого майна. Натомість встановлена наявність на праві власності у ОСОБА_3 об’єктів нерухомого майна.

Відносно зареєстрованої на ім’я ОСОБА_3 на території Михайлівської сільської ради Красноармійського району Донецької області земельної ділянки площею 2,00 га, призначеної для ведення особистого селянського господарства, діє встановлена законом тимчасова заборона на відчуження такого майна, що унеможливлює примусову реалізацію цього об’єкта нерухомості і отримання коштів для задоволення вимог стягувача.

Адже згідно із п.15 розд. Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2019 року, не допускається, зокрема, купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв).

Інші об’єкти нерухомості, майнові права на які зареєстровані на ім’я ОСОБА_5, фактично розміщені у м. Донецьку Донецької області по вул. Югославській,44, по вул. Степній, 132, по вул. Барнаульській,48, а також у с. Карлівка Мар`їнського району Донецької області.

Загальновідомою та такою, що не потребує доказування, за змістом ст. 61 ЦПК України є обставина проведення антитерористичної операції на території м. Донецька та вихід території м. Донецька з-під контролю державної влади України.

Нормами ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначено період проведення антитерористичної операції як час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України; визначено територію проведення антитерористичної операції як територію України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року № 405/2014.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р (зі змінами) затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, в тому числі м. Донецьк Донецької області.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» в районі проведення антитерористичної операції на час її проведення може бути встановлено спеціальний порядок, зокрема організовано патрульну охоронну службу та виставлено оточення; в районі проведення антитерористичної операції можуть вводитися тимчасово обмеження прав і свобод громадян; на вимогу керівників учасників антитерористичної операції підприємства, установи та організації, що знаходяться в районі проведення антитерористичної операції, частково або повністю припиняють свою роботу.

На підставі Рішення РНБО України від 04.11.2014 року «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально- економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях», введеного в дію Указом Президента України від 14.11.2014 року № 875, на окремих територіях у районі проведення антитерористичної операції в Донецькій і Луганській областях припинена діяльність державних підприємств, установ та організацій, їх філій (відділень), представництв.

Постановою Верховної Ради України від 21.05.2015 року № 462-VІІІ була схвалена Заява Верховної Ради України "Про відступ України від окремих зобов’язань, визначених Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод" щодо відступу від окремих зобов’язань, визначених пунктом 3 статті 2, статтями 9, 12, 14 та 17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтями 5, 6, 8 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на період до повного припинення збройної агресії Російської Федерації, а саме до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, керованих, контрольованих і фінансованих Російською Федерацією, російських окупаційних військ, їх військової техніки з території України, відновлення повного контролю України за державним кордоном України, відновлення конституційного ладу та порядку на окупованій території України.

При цьому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стверджує право на справедливий суд, а в аспекті практики Європейського суду з прав людини виконання судового рішення є стадією судового вирішення спору (рішення у справі «Півень проти України» від 29.06.2004 року, п. 35, заява № 56849/00).

Наведені обставини не надають можливості державному виконавцеві з об’єктивних причин здійснити опис майна боржника у м. Донецьку Донецької області, забезпечити належне збереження описаного і арештованого майна, залучити суб’єкта оціночної діяльності для визначення вартості нерухомого майна, забезпечити доступ оцінювача для здійснення огляду такого майна, здійснити примусову реалізацію майна боржника і забезпечити фактичне володіння нового власника таким майном.

Крім того, згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року № 1275-р с. Карлівка Мар`їнського району Донецької області віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» протягом терміну дії цього Закону щодо нерухомого майна, розташованого на території проведення антитерористичної операції, що належить громадянам України (у тому числі фізичним особам - підприємцям) або юридичним особам - суб’єктам малого і середнього підприємництва та перебуває в іпотеці, зупиняється дія ст.37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), ст. ст. 41, 43-47 (у частині реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах) Закону України «Про іпотеку». Закон «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції.

Вказана обставина унеможливлює здійснення виконавчих дій щодо опису, оцінки, примусової реалізації зареєстрованого на ім’я боржника об’єкта нерухомого майна, розташованого у с. Карлівка Мар`їнського району Донецької області.

Постановою державного виконавця від 27.09.2017 року виконавчий документ повернуто стягувачеві на підставі п.9 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Згідно з наведеною нормою виконавчий документ повертається стягувачеві у разі, коли законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої цієї статті арешт з майна знімається.

При цьому повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», не позбавляє його права повторно пред’явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених законом (ч.5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»).

Арешт з майна боржника знімається лише у разі повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі пп. 1, 3, 11 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Отже, повернення виконавчого документа державним виконавцем до ПАТ «РОДОВІД БАНК» не позбавляє стягувача можливості повторно пред’явити виконавчий лист до примусового виконання, чинність раніше встановлених заборон на відчуження майна боржника (арешту) зберігається, що не погіршує становище стягувача і не позбавляє останнього після усунення певних об’єктивних обставин отримати захист порушеного майнового права на підставі рішення суду.

Відповідно до ч.3 ст. 387 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні скарги представника ПАТ «РОДОВІД БАНК» на бездіяльність державного виконавця.

Керуючись ст. ст. 383-387 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги представника стягувача у виконавчому провадженні № 37826722 Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» ОСОБА_1 щодо визнання незаконною бездіяльності головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 при винесенні постанови від 27.09.2017 року про повернення виконавчого документа стягувачеві– відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області через Краснолиманський міський суд Донецької області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом п’яти днів з дня отримання копії цього рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст ухвали суду буде виготовлено 12.12.2017 року.

Суддя -