Ухвала суду № 72136816, 09.02.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/45410/17

Провадження № 2/761/779/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2018 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Юзькова О.Л., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Державної казначейської Служби України, міністра Закордонних Справ України Клімкіна Павла Анатолійовича про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Державної казначейської Служби України, міністра Закордонниз Справ України Клімкіна Павла Анатолійовича про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Вказаний позов було подано з недотриманням вимог, передбачених статтями 119 та 121 Цивільного процесуального кодексу України, в редакції, що діяли на день звернення до суду.

На підставі ухвали від 14 грудня 2017 року, позовну заяву було залишено без руху і надано строк для усунення недоліків, підставою якого була відсутність обґрунтувань та доказів щодо звільнення позивача від сплати судового збору.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

При цьому, п.11 ч.1 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цієї редакції Кодексу.

Ухвала суду була отримана позивачем 22 січня 2018 року особисто, про що свідчить зворотне повідомлення долучене до матеріалів справи.

05 лютого 2018 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 щодо виконання ухвали від 14.12.2017, де позивач зазначає про відсутність обов'язку надавати для суду підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору.

Положеннями ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 р.), передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Норми аналогічного змісту містились і в ЦПК України, в редакції на день звернення ОСОБА_1 з позовною заявою, зокрема, в положеннях ст. 10,11, ЦПК України Главі 1 Основнні положення щодо змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в своїй постанові № 10 від 17.10.2014 р., з відповідними змінами та доповненнями, «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» в п. 3 роз'яснив, що порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Зокрема, частиною п'ятою статті 119 ЦПК передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Отже, якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору (частина п'ята статті 119 ЦПК), не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві (стаття 121 ЦПК) або залишення заяви без розгляду (пункт 8 частини першої статті 207 ЦПК).

Судовий збір, відповідно до п. 13 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» не сплачується за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Таким чином, беручи до уваги вимоги процесуального законодавства, та з огляду положення Закону України «Про судовий збір» під час вирішення питання про відкриття провадженя має бути перевірено відповідні докази щодо підсав не сплати судового збору.

Матеріали, що надані позивачем до суду складаються виключно з позовної заяви , що унеможливлює перевірку викладених ОСОБА_1 обставин.

Відповідні докази не надано і разом з заявою на виконання ухвали про залишення позову без руху.

Відповідно до ч.3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Вказані в ухвалі суду від 14.12.2017 р. недоліки в установлений судом строк позивачем не було усунуто, за таких обставин позовна заява вважається неподаною і повертається особі, яка її подавала.

Також вважаю за необхідне роз'яснити заявнику, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

З огляду на викладене, керуючись ст. 13, 185, 352-356 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної казначейської Служби України, міністра Закордонних Справ України Клімкіна Павла Анатолійовича про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - вважати неподаною і повернути особі, яка її подавала.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва, в порядку ст.ст. 353-357 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 р.) протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення через Шевченківський районний суд м. Києва.

Повний текст судового рішення складено 09 лютого 2018 року.

Суддя: