Ухвала суду № 72136233, 09.02.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/15458/16-к

1-кс/755/671/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" лютого 2018 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Курило А.В., за участю секретаря Потій М.В., розглянувши клопотання слідчого СУ ФР ДПІ у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві Перепелиці А.С., у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32016100090000038 від 18.03.2016 року, про арешт майна,

в с т а н о в и в:

Слідчий СУ ФР ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у місті Києві звернувся до суду із клопотання, в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32016100090000038 від 18.03.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.205, ч.3 ст.212 КК України, про арешт майна.

З тексту клопотання вбачається, що група осіб створили та придбали суб'єкти підприємницької діяльності (юридичні особи) з метою прикриття незаконної діяльності, тобто своїми діями здійснюють фіктивне підприємництво, та використовуючи фіктивні підприємства надають послуги суб'єктам підприємницької діяльності реального сектору економіки, що призводить до умисного ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, в особливо великих розмірах.

Так проведеним оглядом аналітично інформаційних баз даних ДФС України встановлено, що 11.01.2018 в Філії «Розрахунковий центр» ПАТ «КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 320649; МФО 305299) ТОВ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЕПСІЛОН» (код за ЄДРПОУ 41801686) було відкрито рахунок №26506052601545 (980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ), який може використовуватися в протиправній діяльності.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження, грошові кошти, які знаходяться на рахунках СГД, які задіяні в злочинній схемі кримінального правопорушення, що відкриті в Філії «Розрахунковий центр» ПАТ «КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 320649; МФО 305299), постановою слідчого визнано речовими доказами по кримінальному провадженню.

Слідчий в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд клопотання у його відсутність, в якому зазначив, що клопотання підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.

Відповідно до ст. 172 КПК України, слідчий суддя прийшов до висновку, про необхідність розгляду клопотання без повідомлення власників майна, оскільки є необхідність забезпечення арешту майна, так як існують ризики відчуження майна до прийняття судом рішення.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт на майно накладається з метою збереження речових доказів.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

При цьому, ч. 10 ст. 170 КПК України, зазначає, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів

Речовими доказами згідно ч.1 ст.98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, на підставі вимог ч.5 ст.9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Також, у ст.1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).

На підставі викладеного, з урахуванням мотивів клопотання слідчого про арешт майна та доданих до клопотання документів, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим доведено наявність достатніх підстав вважати, що мав місце факт вчинення кримінального правопорушення та про необхідність накладення арешту на майно на підставі ч.2 ст.170 КПК України, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти органи досудового розслідування з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 110, 131, 170-175, 309 КПК України, -

у х в а л и в:

Клопотання слідчого СУ ФР ДПІ у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві Перепелиці А.С. - задовольнити.

Накласти арешт на майно, а саме:

-на грошові кошти, які знаходяться на рахунку суб'єкта господарської діяльності ТОВ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЕПСІЛОН» (код за ЄДРПОУ 41801686) №26506052601545 (980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ), що відкритий в Філії «Розрахунковий центр» ПАТ «КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 320649; МФО 305299), за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 65; м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 30.

Зупинити видаткові операції по зазначеним рахункам за винятком видаткових операцій, пов'язаних з перерахуванням грошових коштів по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів) в бюджет або державні цільові фонди по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та видатків, пов'язаних з виплатою заробітної плати.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя