Рішення № 72135828, 09.02.2018, Скадовський районний суд Херсонської області

Справа № 663/1649/17

Провадження № 2/663/279/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2018 року Скадовський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді - Клімченка М.І.,

секретаря - Ващук О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Скадовського районного суду Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Лідія" про зобов'язання здійснення дії,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача посилаючись на те, що останнім в порушення вимог ст. ст. 15, 18, 19, 20 Закону України «Про звернення громадян» залишено без об’єктивного, всебічного, вчасного розгляду його клопотання від 06.06.2017 року. Залишені не перевіреними викладені у зверненні факти і доводи, не приймалось обгрунтоване рішення внаслідок чого не забезпечено поновлення його порушених трудових прав і законом передбаченого права на отримання відповіді на вказане звернення в терміни встановлені законом. Просив зобов’язати правління Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Лідія" здійснити дії передбачені ст. ст. 15, 18, 19, 20 Закону України «Про звернення громадян» та розглянути звернення від 06.06.2017 року, адресоване голові СГВК «Лідія» ОСОБА_2 за його участі та стягнути судові витрати та моральну шкоду в сумі 3000, 00 грн.

В судове засідання позивач з’явився, позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просив їх задовольнити.

Представник Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Лідія" в судове засідання не з’явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, надав заперечення з приводу позовних вимог, у яких просив відмовити, та розглядати справу без його участі.

Заслухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи суд прийшов до наступного висновку.

У відповідності до ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Згідно до ст. 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень серед іншого зобов'язані письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

Статтею 20 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

У відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України.

Судом встановлено, що 06.06.2017 року ОСОБА_1 звернувся до голови Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Лідія" ОСОБА_2 з клопотанням про розгляд його звернення щодо надання йому ряду копій документів та надіслання їх оригіналів до апеляційного суду Херсонської області.

Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Лідія" ОСОБА_1 надано відповідь, яка датована 16.06.2017 року за № 01-16-103 згідно якої звернення позивача розглянуто, та у його задоволенні відмовлено з викладенням мотивів.

Згідно наданої копії журналу реєстрації вихідних документів за 2016-2017 роки Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Лідія", вищевказану відповідь направлено ОСОБА_1 16.06.2017 року.

Таким чином, суд вважає, що позовна вимога ОСОБА_1 щодо зобов’язання розгляду його звернення відповідачем задоволенню не підлягає, так як по вказаному зверненню наявна мотивована відповідь.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків встановлених частиною другою статті 1167 ЦК України.

У п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з’ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Позовна вимога про стягнення моральної шкоди з відповідача в сумі 3000 грн задоволенню не підлягає, так як відсутні докази вчинення відповідачем протиправної дії відповідно до якої наступає наслідок у вигляді заподіяння моральної шкоди позивачу.

У відповідності до п.2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати пов’язані з розглядом справи покладаються: у разі відмови в позові – на позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про безпідставність вимог позивача, у зв’язку з чим відмовляє ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, ст. 1167 ЦК України, керуючись ст. 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволені позову ОСОБА_1 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Лідія" про зобов'язання здійснення дії, відмовити.

Рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Херсонської області шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.І. Клімченко

Повний текст рішення

складено: 12.02.2018 року