Ухвала суду № 72135689, 26.01.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/8167/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" січня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді Гончарука В.П.,

з секретарем Юдицьким К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Києва заяву позивача ОСОБА_1 про виправлення описки у судовому рішенні Дніпровського районного суду м. Києва від 15 листопада 2017 року у цивільній справі № 755/8167/17 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: орган опіки та піклування Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації про застосування наслідків недійсних правочинів та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 15 листопада 2017 року, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: орган опіки та піклування Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації про застосування наслідків недійсних правочинів та відшкодування моральної шкоди - задоволено частково, застосовано наслідки недійсності нікчемного правочину, а саме договору дарування 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, 17.09.2015 року. Посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновою Т.В.; скасовано реєстрацію права власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1(номер запису про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1) проведену на підставі договору дарування квартири від 17.09.2015 року.; скасовано реєстрацію права власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 (номер запису про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 7405512) проведену на підставі спірного договору дарування квартири від 21.09.2015 року.; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

Позивач звернулася до суду із заявою про виправлення описки у судовому рішенні, заявлені вимоги обґрунтовані тим, що допущено описку в рішенні Дніпровського районного суду м. Києва від 15 листопада 2017 року у справі № 755/8167/17, а саме не вірно викладений четвертий абзац резолютивної частини рішення в такій редакції «Скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 (номер запису про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 7405512) проведену на підставі спірного договору дарування квартири від 21.09.2015 року.».

Сторони по справі у судове засідання не з'явилися, повідомлені про час і місце судового засідання належним чином, їх неявка не перешкоджає розглядові питання про внесення виправлень у судове рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 269 ЦПК України, питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.

Суд, вивчивши матеріали даної заяви приходить до наступного.

Згідно ч. 1 ст. 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Як вбачається з матеріалів справи, дані вимоги позивача, які виходять із змісту позовної заяви були задоволені частково рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 15 листопада 2017 року, однак в межах розміру заявлених вимог.

Таким чином суд дійшов висновку, що судом при винесенні рішення від 15 листопада 2017 року не було допущено описки, оскільки суд розглядає справу в межах позовних вимог.

При цьому, пунктом 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року N 14 «Про судове рішення у цивільній справі», який має рекомендаційний характер, передбачено, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які пливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Крім того, описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення.

Вивчивши матеріали зазначеної цивільної справи, суд вважає, що заява позивача ОСОБА_1 про виправлення описки у судовому рішенні Дніпровського районного суду м. Києва від 15 листопада 2017 року у цивільній справі № 755/8167/17 - задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 269 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про виправлення описки у судовому рішенні Дніпровського районного суду м. Києва від 15 листопада 2017 року у цивільній справі № 755/8167/17 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: