Ухвала суду № 72135002, 07.02.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/213/18 Справа № 697/1377/17 Категорія: ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції Русаков Г. С. Доповідач в апеляційній інстанції Єльцов В. О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів Єльцова В. О. Биби Ю. В.Биби Ю. В.Дмитренка М. І._4Дмитренка М. І.

секретаря судового засідання Овчаренко І.С.

з участю прокурора Очеретяного М.С.

захиснШтих М.М.БА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному проваджеЛукященка Ю.І.БА_7 на вирок Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 27 листопада 2017 року відносно

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроджес. Гельмязів Золотоніського району Черкаської областіІЯ_2, українки, громадянки України, зареєстрованої АДРЕСА_2 середньою спеціальною освітоюІЯ_4, непрацюючої, незаміжньої, маючої на утриманні малолітнього сина, не судимої в силу ст.89 КК України,

обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України,-

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_6, 27.02.2017 року, перебуваючи в м. Каневі Черкаської області по вул. Героїв Дніпра, діючи умисно, незаконно збула порошкоподібну речовину рожевого кольору громадянину, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, яка згідно з висновком судово - хімічної експертизи № 2/523 від 07.03.2017 року являється психотропною речовиною, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 0, 244 г. за грошові кошти в сумі 120 грн.

Вона ж, ОСОБА_6, 06.04.2017 року, близько 09 год. 00 хв., перебуваючи поблизу магазину «Епіцентр», що по вул. 30 років Перемоги в м. Черкаси, діючи умисно, повторно, незаконно придбала у особи, якої знає лише прізвище, порошкоподібну речовину, яку в подальшому привезла при собі на автомобілі таксі до квартири АДРЕСА_1, яку орендує згідно усного договору з ОСОБА_8, де в подальшому, за допомогою електронних ваг розділила порошкоподібну речовину та помістила її до дванадцяти паперових згортків та в подальшому зберігала з метою збуту, згідно з висновком судово - хімічної експертизи № 2/802 від 15.05.2017 р. психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, загальною масою 1,852 г., що відноситься згідно таблиці № 2 невеликих, великих та особливо великих розмірів психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України №188 від 01.08.2000 року, до великих розмірів, до моменту вилучення її працівниками поліції під час обшуку від 10.04.2017 року.

Вона ж, ОСОБА_6, 10.04.2017 р. близько 12 год.15 хв., перебуваючи на сходинковій клітинці біля квартири АДРЕСА_3 діючи умисно, повторно, незаконно збула частину раніше придбаної нею згідно висновку експерта № 2/801 від 11.04.2017 р. психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін масою 0,118 г., шляхом продажу за грошові кошти в сумі 120 грн. особі, зі зміненими даними, якому було доручено проведення оперативної закупівлі психотропних речовин.

Вироком Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 27 листопада 2017 року визнано ОСОБА_6 винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.

Призначено покарання ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 307 КК України - у виді 4 (чотири) роки позбавлення волі; за ч. 2 ст. 307 КК України - у виді 6 (шести) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначено ОСОБА_6 остаточно до відбуття 6 (шість) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_6 обрано у виді тримання під вартою, взявши зали суду негайно під варту.

Термін відбуття покарання ОСОБА_6 рахувати з моменту взяття під варту, а саме: з 27.11.2017 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції, що діяла до 21.06.2017 року) зараховано ОСОБА_9 у строк покарання строк попереднього ув'язнення з дня її затримання а саме: з 10.04.2017 року по 12.04.2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Вирішено долю речових доказів.

Не погоджуючись з вироком Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 27 листопада 2017 року, прокурор у кримінальному проваджеЛукященко Ю.І.БА_7 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить вказаний вирок скасувати в зв'язку із невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м'якість. Ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 покарання за ч.1 ст.307 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі, за ч.2 ст. 307 КК України - 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, на підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом повного складання покарань, визачити ОСОБА_6 остаточно до відбуття 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Заслухавши доповідь судді, доводи обвинуваченого, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, доводи прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу та просив задовольнити її в повному обсязі, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги прокурора, колегія судді вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно з положеннями ст. 94 КПК України, суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв'язку.

Ні обставини справи, ні доведеність вини та кваліфікація дій обвинуваченої за ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України ніким із учасників процесу не оспорюється.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_6 в інкримінованих їй кримінальних правопорушеннях є вірними, відповідають обставинам, встановленим у кримінальному провадженні, а кваліфікація її дій за ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України є правильною та учасниками процесу не оскаржуються.

Відповідно до ст. 65 КК України, суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Наведених вище положень норм кримінального права місцевий суд фактично дотримався, призначивши обвинуваченій покарання співмірне даних про її особу, яка має на утриманні малолітнього сина, в силу ст.89 КК України не судима, за місцем проживання характеризується посередньо.

Доводи прокурора про те, що вирок місцевого суду в частині призначення покарання ОСОБА_6 підлягає скасуванню через невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м'якість, не врахувавши при цьому суспільну небезпечність вчиненого обвинуваченим злочину, характеристику особи обвинуваченої, вчинення нею тяжкого кримінального правопорушення, попереднім вироком притягувалася за аналогічні злочини, помилковими. Оскільки, місцевий суд фактично прийшов до вірного висновку, призначивши покарання за інкриміновані їй злочини у вигляді позбавлення волі ОСОБА_6 за сукупністю злочинів до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, враховуючи тяжкість скоєного, особу обвинуваченої та обставини, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_6, в силу ст. 89 КК України не судима.

Доводи прокурора про те, що місцевим судом при дослідженні доказів, які характеризують обвинувачену, надано невірну оцінку, посилаючись на те, що остання має на утриманні малолітнього сина, адже допитана в ході судового розгляду ОСОБА_6 вказала, що з власною дитиною спілкується рідко, в зв'язку з тим, що дитина проживає разом із бабусею в Херсонській області, ніде не працювала, а отже і не могла утримувати дитину, є помилковими, оскільки, у матеріалах провадження відсутні докази про застосування позбавлення батьківських прав відносно ОСОБА_6 у встановленому законом порядку.

Крім того, твердження прокурора на підтримку апеляційної скарги про те, що ОСОБА_6 притягується й в іншому кримінальному провадженні за аналогічні злочини є передчасними, оскільки у матеріалах справи відсутні дані про визнання останньої винною у вчинені цих злочинів вироком суду.

Так само, на думку колегії суддів не може бути покладено ту обставину, що обвинувачена притягувалася раніше за ст. 307 КК України до кримінальної відповідальності, оскільки вона вважається не судимою в силу ст. 89 КК України.

Призначене ОСОБА_6 покарання, на думку колегії суддів, відповідає положенням ст.65 КК України, оскільки визначене у межах санкції інкримінованих злочинів, один з яких є тяжким, з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого - від вчиненого тяжких наслідків не наступило, її особу, яка за місцем проживання характеризується посередньо, має неповнолітню дитину, раніше не судима в силу ст.89 КК України, а тому є необхідним й достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Таким чином, призначене ОСОБА_6 покарання є справедливим, необхідним і достатнім для їївиправлення та попередження вчинення нею нових злочинів. Переконливих доводів про необхідність призначення обвинуваченій більш суворого покарання у апеляційній скарзі прокурора не наведено.

Ураховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що оскаржуваний вирок є законним і обґрунтованим, підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга прокурора - без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 291, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному проваджеЛукященка Ю.І.БА_7 залишити без задоволення.

Вирок Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 27 листопада 2017 року відносно ОСОБА_6, обвинуваченого за ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України, залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

Судді :

/span/span