Ухвала суду № 72134978, 09.02.2018, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/422/18

1-в/705/331/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2018 року м. Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Мазуренко Ю.В.

при секретарі Романовій О.М.

за участю:

прокурора Сліпенко І.В.

представника ДУ «Уманська

виправна колонія (№ 129)» ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання засудженої ОСОБА_2, яка відбуває покарання у вигляді позбавлення волі в ДУ «Уманська виправна колонія (№ 129)», про застосування відносно неї Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року ,-

ВСТАНОВИВ:

Засуджена ОСОБА_2, яка відбуває покарання у вигляді позбавлення волі в ДУ «Уманська виправна колонія (№ 129)», звернулася до суду із клопотанням про застосування відносно неї Закону України «Про амністію у 2016 році». В обґрунтування своєї заяви вона посилалась на те, що вона має на утриманні малолітню дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, відносно якого не позбавлена батьківських прав, що підтверджується довідкою служби у справах дітей Новгород-Сіверської міської ради.

Засуджена ОСОБА_2, будучи належним чином повідомлена про місце, день та час судового розгляду, подала до суду заяву про розгляд клопотання у її відсутність.

Представник ДУ «Уманська виправна колонія (№ 129)» в судовому засіданні покладався на думку суду при розгляді та вирішенні клопотання засудженої.

Представник спостережної комісії Уманської міської ради Черкаської області подала до суду заяву про розгляд заяви без її участі.

Прокурор в судовому засіданні просила суд відмовити в задоволенні клопотання засудженої ОСОБА_2 про застосування відносно неї ЗУ « Про амністію у 2016 році». Прокурор вказувала, що ОСОБА_2 відбуває покарання за вироком Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 12.02.2015 р. за скоєння злочину, передбаченого ч.1 ст. 203-2 КК України, який є умисним і згідно ч. 4 ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких в зв’язку з цим до ОСОБА_2 не можуть бути застосовані ст.ст. 1, 3, 5 Закону України «Про амністію в 2016 році». Обов’язковою умовою застосування ст. 4 Закону України «Про амністію в 2016 році» є відбуття засудженою на день набрання чинності Закону (07.09.2017 р.) половини строку призначеного покарання. ОСОБА_2 ухвалою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 25.01.2017 р. замінено суму штрафу 170000 грн., призначеного вироком суду від 12.05.2015 р. на позбавлення волі на строк 3 роки 5 місяців 4 дні, та 27.03.2017 р. ОСОБА_2 відбула лише 5 місяців 10 днів, тобто менше половини строку покарання. За таких обставин, підстав для застосування до ОСОБА_2 будь-якої статті Закону немає.

Вислухавши висновок прокурора, думку представника колонії, вивчивши матеріали особової справи засудженої та матеріали клопотання, суд прийшов до висновку, що клопотання засудженої не підлягає задоволенню із таких підстав.

07 вересня 2017 року набрав чинності Закон України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 № 1810-VIII.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 КК України амністія оголошується законом України стосовно певної категорії осіб.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про амністію у 2016 році", виконання цього Закону покладається на суди. Питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їхніх захисників чи законних представників.

Згідно з положеннями ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році" звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, підлягають особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, тощо при наявності підстав передбачених у пунктах а-є.

Статтею 3 Закону України «Про амністію у 2016 році» передбачено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, осіб, крім тих, які підлягають звільненню від відбування покарання на підставі статті 1 цього Закону, засуджених за злочини, що не є тяжкими та особливо тяжкими та не поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров’я, якщо вони на день набрання чинності цим Законом відбули не менше однієї чверті призначеного строку основного покарання.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 відбуває покарання у вигляді позбавлення волі за вироком Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 12.02.2015 року, яким вона засуджена за ч.1 ст.203-2 КК України у вигляді 170000 грн. з конфіскацією грального обладнання.

Із матеріалів особової справи засудженої ОСОБА_2, наданих адміністрацією ДУ «Уманська виправна колонія (№ 129)» для вивчення, вбачається, що ухвалою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 25 січня 2017 року було замінено засудженій ОСОБА_2 призначену суму штрафу у розмірі 170000 грн., в якості покарання за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 203-2 КК України, на покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 5 місяців 4 дні.

Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 13.03.2017 року ухвалу Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 25 січня 2017 р. було залишено без змін.

Згідно протоколу затримання особи, що вчинила злочин від 27.03.2017 р. було затримано ОСОБА_2 на виконання ухвали Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 25.01.2017 р. за ч.1 ст. 203-2 КК України.

Злочин, передбачений ч. 1 ст. 203-2 КК України є умисним та згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.

Статтею 4 Закону України «Про амністію у 2016 році» передбачено, що звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, підлягають особи, зазначені у статті 1 цього Закону, засуджені за умисні злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років, якщо на день набрання чинності цим Законом вони відбули не менше половини призначеного строку основного покарання.

За таких обставин, підстав для застосування до засудженої ОСОБА_2 ЗУ «Про амністію у 2016 році» не має.

Вивчивши матеріали справи, враховуючи наведені вище обставини, а саме, що засуджена ОСОБА_2 відбуває покарання у вигляді позбавлення волі за вчинення особливо тяжкого злочину, на день набрання чинності Законом не відбула половини призначеного строку покарання, суд, вважає, що клопотання засудженої ОСОБА_2, яка відбуває покарання у вигляді позбавлення волі в ДУ «Уманська виправна колонія (№ 129)», про застосування відносно неї Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року не підлягає до задоволення.

На підставі Закону України «Про амністію у 2016 році», керуючись ст. 539 КПК України, ЗУ «Про застосування амністії в Україні», суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання засудженої ОСОБА_2, яка відбуває покарання у вигляді позбавлення волі в ДУ «Уманська виправна колонія (№ 129)», про застосування відносно неї Закону України «Про амністію у 2016 році» - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Черкаської області через Уманський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подачі апеляції протягом 7 днів з дня проголошення ухвали, а засудженим - протягом 7 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ю.В. Мазуренко