Рішення № 72134787, 07.02.2018, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Уманський міськрайонний суд Черкаської області

20300, м. Умань Черкаської області,

вул. Садова, 5, тел. 8 (04744) 3-57-77, факс 3-73-70

e-mail: inbox@um.ck.court.gov.ua

Справа №705/397/17

2/705/265/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2018 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області, в складі:

головуючого судді Коваля А.Б.

секретаря судового засідання Музичук Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Умань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Уманської міської ради Черкаської області про визнання права власності на майно, як на частку, що перебуває в спільній сумісній власності подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про те, що 01.06.1979 р. вона уклала шлюб з гр. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. У зареєстрованому шлюбі перебували до 12.04.1982 р. Перебуваючи в шлюбних відносинах, вона зі своїм чоловіком придбали ? частину житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 Будинок придбали за договором купівлі-продажу 19.06.1979 р., договір був оформлений на її чоловіка. Після розлучення 12.04.1982 р., вона зі своїм чоловіком ОСОБА_3 продовжили проживати однією сім'єю та проживали до часу його смерті 12.03.2016 року. Після смерті чоловіка, залишився придбаний ними будинок за адресою АДРЕСА_1 і, так як за життя її чоловіка, вони не зареєстрували право власності на вказане майно за нею та за ним, тобто за подружжям, у неї виникла необхідність звернутись до суду за захистом своїх майнових прав та визнання за нею право власності на частину житлового будинку, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя.

Просить визнати за нею, ОСОБА_1, право власності на ? частини житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 який вони придбали разом з її чоловіком гр.ОСОБА_3 під час зареєстрованого шлюбу та, який належить їм на праві спільної сумісної власності подружжя.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, на адресу суду подала письмову заяву, у якій просить суд справу слухати у її відсутність, позовні вимоги підтримує та просить суд позов задоволити.

Представник відповідача Уманської міської ради Черкаської області в судове засідання не з'явилася, на адресу суду подала письмову заяву, у якій просить суд справу слухати у відсутність їх представника, позовні вимоги визнають та не заперечують проти задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 211 ЦПК України судове засідання проведено у відсутності сторін, на підставі наявних у суду матеріалів та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає положенням ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Згідно з ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено про те, що позивач ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 з 01 червня 1979 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища (а.с. 8), який було розірвано 12 травня 1982 року, згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1, виданого Уманським міським РАГС (а.с. 7).

Згідно договору продажу будинку, належного Уманській міській раді народних депутатів, укладеного 19 червня 1979 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2-39, ОСОБА_3 купив ? частину будинку, розташованого в АДРЕСА_1, житловою площею 33,4 кв.м (а.с. 10-13).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Умані Уманського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, актовий запис № 210.

У позовній заяві позивач зазначає, що після офіційного розлучення, вона з чоловіком ОСОБА_3 відновила спільне проживання і вони проживали однією сім'єю до дня смерті останнього. Вказаний факт підтверджується письмовими поясненнями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, доданими до матеріалів справи. Також зазначене підтверджується тим, що позивач ОСОБА_1 організовувала усі ритуальні послуги, пов'язані з похованням ОСОБА_3

У відповідності до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не передбачено законом або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За загальним правилом статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Тобто, конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію виникнення права спільної сумісної власності. Це означає, що ні дружина, ні чоловік не зобов'язані доводити наявність права спільної сумісної власності на майно, набуте у шлюбі, оскільки воно вважається таким, що належить подружжю.

Якщо майно придбано під час шлюбу, то реєстрація прав на нього (транспортний засіб, житловий будинок чи іншу нерухомість) лише на ім'я одного із подружжя не спростовує презумпцію належності його до спільної сумісної власності подружжя.

Належність майна до об'єктів права спільної сумісної власності визначено ст. 61 СК України, згідно з частиною третьою якої якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Норма ч. 3 ст. 61 СК України кореспондує ч. 4 ст. 65 СК України, яка передбачає, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

За таких обставин, за нормами сімейного законодавства умовою належності того майна, яке одержане за договором, укладеним одним із подружжя, до об'єктів спільної сумісної власності подружжя є визначена законом мета укладення договору інтереси сім'ї, а не власні, не пов'язані з сім'єю інтереси одного з подружжя.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 статті 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Згідно з ч.1 статті 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Пунктами 22, 23, 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» визначено, що спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК України, ч. 3 ст. 368 ЦК України), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири та транспортні засоби тощо.

У цьому випадку, спірна квартира була придбана у власність на підставі договору купівлі-продажу від 19.06.1979 року, тобто у період, коли сторони по справі перебували в зареєстрованому шлюбі.

Будь-яких доказів про існування домовленостей між позивачем та відповідачем щодо майна або шлюбного договору суду не надано.

Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 17 лютого 2016 року по справі № 6-1500цс/15, при здійсненні права власності співвласниками щодо спільного майна потрібно враховувати правову природу такої власності, адже співвласникам належить так звана ідеальна частка у праві власності на спільне майно, яка є абстрактним вираженням співвідношення в обсязі прав співвласників спільної власності.

Отже, враховуючи вищезазначене, виходячи з того, що частка позивача у спільному майні є рівною, а тому позивач має право на належну їй частку у спільному з колишнім чоловіком, який помер 12.03.2016 року, майні, і звідси й має право на так звану ідеальну частку у праві власності на спільне майно, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання за нею права власності на 1/2 частину 1/2 частини житлового будинку обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Після дослідження та оцінки доказів у справі, наданих позивачем відповідно до ст.ст. 81, 83 ЦПК України, вони вважаються судом належними, допустимими, достовірними та достатніми згідно зі ст.ст. 77, 78, 79, 80 ЦПК України і свідчать про обґрунтованість та законність позовних вимог, а також наявність фактичних та правових підстав для їх задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 60, 61, 63, 68 СК України, ст.ст. 325, 328, 372 ЦК України, ст.ст. 10, 13, 19, 77-80, 89, 90, 141, 206, 223, 258, 259, 263-265, 430 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Уманської міської ради Черкаської області про визнання права власності на майно, як на частку, що перебуває в спільній сумісній власності подружжя - задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину 1/2 частини житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, який був придбаний разом з її чоловіком ОСОБА_3 під час зареєстрованого шлюбу, та який належить їм на праві спільної сумісної власності подружжя.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Черкаської області безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Уманський міськрайонний суд Черкаської області.

Суддя: А. Б. Коваль