Рішення № 72134708, 05.02.2018, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/471/17

Провадження № 2/697/16/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2018 року

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Льон О.М.

за участю секретаря с/з ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідачів – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Каневі, Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування виконкому Канівської міської ради, про усунення перешкод у користуванні майном, шляхом зобов'язання звільнити житлове приміщення, без надання їм іншого житлового приміщення,

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_4 звернулася до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що 06 травня 2016 року між нею та ОСОБА_7 був укладений договір дарування житлового будинку, що розташований за адресою: вул. Гетьмана Михайла Дорошенка (Дорошенка), буд. 80, у м. Каневі, Черкаської області. Державна реєстрація права власності на житловий будинок відбулася 06 травня 2016 року, номер запису про право власності: 14427335. В її житловому будинку, що належить їй на праві особистої приватної власності та який розташований за адресою: вул. Гетьмана Михайла Дорошенка (Дорошенка), буд. 80, у м. Каневі, Черкаської області, не зареєстровані, але фактично проживають відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_6 та їх неповнолітні діти ОСОБА_8 і ОСОБА_9.

Відповідачі мали намір придбати у власність вказаний житловий будинок у дарувальника ОСОБА_7 і з цих підстав попередній власник дозволив проживати сім’ї ОСОБА_9 при умові укладення договору купівлі-продажу житлового будинку, але відповідачі відмовились придбати у власність вказаний житловий будинок і звільняти його також не бажають.

Договір найму житлового будинку, що розташований за адресою: вул. Гетьмана Михайла Дорошенка (Дорошенка), буд. 80, у м. Каневі, Черкаської області з ОСОБА_5 чи ОСОБА_6, ні нею як власником житлового будинку, ні попереднім власником не укладався, право власності на даний житловий будинок у сім’ї ОСОБА_6 відсутнє, крім того ні ОСОБА_5, ні ОСОБА_6, ні їх неповнолітні діти ОСОБА_8 і ОСОБА_9 не є членами її сім’ї або сім’ї попереднього власника – ОСОБА_7, а тому законних підстав для проживання у вказаному вище житловому будинку, та який належить їй на праві особистої приватної власності у відповідачів немає. Крім того, вони усі не зареєстровані в цьому житловому будинку. Як власник житлового будинку №80, по вул. Гетьмана Михайла Дорошенка, у м. Каневі, Черкаської області вона неодноразово зверталася до відповідачів з вимогою звільнити незаконно зайнятий ними житловий будинок, але вони постійно ігнорують ці вимоги та не допускають її до житлового будинку, чим порушують її право власності на вказаний житловий будинок.

Через постійне ігнорування її законних вимог з боку відповідачів про усунення порушення права власності позивача на житловий будинок та звільнення незаконно зайнятого ними житлового будинку 06 серпня 2016 року, вона була змушена звернутися з відповідною заявою до Канівського ВП Золотоніського ВП ГУНП у Черкаській області з заявою про спонукання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звільнити незаконно зайнятий житловий будинок, який належить позивачу на праві особистої приватної власності та розташований за адресою: вул. Гетьмана Михайла Дорошенка (Дорошенка), буд. 80, у м. Каневі, Черкаської області. 12 серпня 2016 року вона отримала висновок з Канівського ВП відповідно до якого їй рекомендовано звернутися з даного питання до суду.

15 серпня 2016 року вона спробувала ще раз у добровільному порядку вирішити питання звільнення незаконно зайнятого відповідачами та їх неповнолітніми дітьми житлового будинку, який належить їй на праві особистої приватної власності. З цією метою, вона через приватного нотаріуса Канівського міського нотаріального округу ОСОБА_10 звернулася з заявою до відповідачів з вимогою до 15 листопада 2016 року виселитися з її житлового будинку всією сім’єю та звільнити його від їхнього особистого майна. Але всупереч цьому відповідачі не виселилися з житлового будинку всією сім’єю і не звільнили його від їхнього особистого майна та продовжують незаконно, без будь яких правових підстав, займати, належний їй на праві особистої приватної власності, житловий будинок, розташований за адресою: вул. Гетьмана Михайла Дорошенка (Дорошенка), буд. 80, у м. Каневі, Черкаської області.

Через неправомірні дії відповідачів вона, як власник житлового будинку та її неповнолітній син не можуть вселитися, з метою проживання, у належний їх на праві особистої приватної власності, житловий будинок, розташований за адресою: вул. Гетьмана Михайла Дорошенка (Дорошенка), буд. 80, у м. Каневі, Черкаської області.

Єдиною можливістю відновити порушене конституційне право позивача на вільне користування своєю власністю (ст. 41 Конституції України) є покладення на відповідачів обов’язку усунути перешкоди в користуванні майном та примушення їй звільнити незаконно зайняте житлове приміщення та звільнити його від всього їхнього особистого майна. Просить суд зобов’язати ОСОБА_5, ОСОБА_6 та їх неповнолітніх дітей ОСОБА_8 і ОСОБА_9 усунути перешкоди у користуванні належним позивачу на праві особистої приватної власності житловим будинком, розташованим за адресою: вул. Гетьмана Михайла Дорошенка (Дорошенка), буд. 80, у м. Каневі, Черкаської області, шляхом зобов’язання їх солідарно, протягом одного місяця з дати набрання відповідним рішенням законної сили, звільнити житловий будинок, розташований за адресою: вул. Гетьмана Михайла Дорошенка (Дорошенка), буд. 80, у м. Каневі, Черкаської області, без надання їм іншого житлового приміщення. Судові витрати та витрати за надання правової допомоги адвоката покласти на відповідачів солідарно.

Позивач ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилася, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просить їх задовольнити (а.с.149).

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2, який діє на підставі ордеру серії ЧК №020303 від 20.02.2017 (а.с.162) позовні вимоги підтримав повністю, просить позов задовольнити.

Представник відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_5 – ОСОБА_3, який діє на підставі ордерів серії ЧК №№41433, 41432 від 28.02.2017 (а.с.51,52) в судовому засіданні позов не визнав, заперечував щодо задоволення позову та стягнення з відповідачів судових витрат та витрат на правничу допомогу, оскільки вони, на його думку, не є співмірними зі складністю справи.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - органу опіки та піклування виконкому Канівської міської ради – ОСОБА_11, яка діяла на підставі доручення від 03.01.2017 (а.с.42) в судове засідання не з’явилася, надала до суду телефонограму та заяву (а.с.109,124) про розгляд справи без участі в судовому засіданні представника органу опіки та піклування, просить прийняти рішення на розсуд суду.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Згідно вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Ч. 1 ст. 383 ЦК України - передбачено, що власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї.

Відповідно ст. 391 ЦК України - власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

При цьому суд звертає увагу, що п. 1 ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року», яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, передбачено, що кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_4 є власником будинку №80 по вул. Дорошенка в м. Каневі Черкаської області, що відповідно підтверджується договором дарування від 06 травня 2016 року, посвідченим приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_12, за реєстровим № 850 (а.с.12-14) та інформаційною довідкою №58671923 від 06.05.2016 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.22-23).

З висновку ст. інспектора Канівського ВП ГУНП України в Черкаській області від 12.08.2016 (а.с.24) вбачається, що 06.08.2016 до Канівського ВП надійшла заява від ОСОБА_4 про те, що громадяни ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відмовляються залишати будинок заявниці в м. Каневі по вул. Дорошенка, 80. Висновком встановлено, що в даній події відсутня суб’єктивна сторона складу злочину та вбачаються цивільно-правові відносини, рекомендовано ОСОБА_4 звернутися до суду.

З матеріалів справи вбачається, що приватним нотаріусом Канівського міського нотаріального округу ОСОБА_13, на підставі ст. 84 Закону України «Про нотаріат» передано ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заяву ОСОБА_4, в якій остання вимагає виселитися з її будинку всією сім’єю та звільнити будинок від особистого майна, зареєстровано в реєстрі №596 (а.с.25).

З довідки виконавчого комітету Грищинецької сільської ради Канівського р-ну Черкаської області «421 від 17.10.2017 (а.с.138) вбачається, що відповідачі ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4 дійсно зареєстровані в ІНФОРМАЦІЯ_5, але фактично не проживають, що також підтверджується відомостями адресно-довідкового підрозділу (а.с.37,38).

З висновку комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Канівської міської ради Черкаської області від 14.12.2017 (а.с.125) про доцільність (недоцільність) виселення неповнолітніх дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з житлового будинку, розташованого за адресою: вул. Гетьмана Михайла Дорошенка (Дорошенка) б.80 в м. Каневі без надання їм іншого житлового приміщення, вбачається, що комісією встановлено, що житловий будинок за вище зазначеною адресою не належить на праві власності або користування родині ОСОБА_9, тому виселення родини ОСОБА_9 разом із дітьми є доцільним. Враховуючи зимовий період, надати термін для пошуку іншого житла, за домовленістю між сторонами.

Відповідно до вимог ст. 317 ЦК України, на яку посилається позивач ОСОБА_4, власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно вимог ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно п.п. 34,35 постанови Пленуму ВССУ №5 від 07.02.2014 року "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" відповідно до положень статей 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння. Задовольняючи позов про захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння, суд має право як заборонити відповідачу вчиняти певні дії, так і зобов'язати відповідача усунути наслідки порушення права позивача. Відсутність заперечень попереднього власника майна проти порушення права власності, не пов'язаних із позбавленням володіння, не може бути підставою для відмови в задоволенні позову нового власника про усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

За вимогами ст.ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Суд оцінивши наявні у справі докази на підставі свого внутрішнього переконання та за критеріями їх належності, допустимості і достовірності, давши належну оцінку поясненням сторін, приходить до висновку, що позов у частині усунення перешкод у користуванні належним позивачу на праві особистої приватної власності житловим будинком, шляхом його звільнення, без надання іншого житлового приміщення підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.141 ЦПК України суд вважає, що на відповідачів солідарно слід покласти сплату судових витрат по справі, що понесені позивачем при зверненні до суду з позовом.

З відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 солідарно підлягає до стягнення на користь ОСОБА_4 640 грн. сплаченого судового збору.

Крім того позивачем понесено витрати на професійну правничу допомогу, що відповідно до наданого суду розрахунку становить 4933,60 грн. (а.с.151-153).

Враховуючи заявлене в судовому засіданні клопотання представника відповідачів – ОСОБА_3 про безпідставність витрат на оплату правничої допомоги, суд вважає, що дані вимоги позивача підлягають до часткового задоволення, оскільки при наданні розрахунку суми гонорару за надану професійну правничу допомогу (а.с.150-153), на думку суду, представником позивача було завищено суми розрахунку. Зокрема, в основу розрахунку взято розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб починаючи з 01 січня 2018 року – 1762,00 грн. Зазначені в розрахунку та акті виконаних робіт від 25.01.2018 (а.с.152) по наданню професійної правничої допомоги до угоди про надання правової допомоги адвоката за №61/1 від 14.11.2016, послуги представником ОСОБА_2 виконувалися протягом 2017 року, коли відповідно до частини 2 статті 84 ЦПК України (в редакції до 03.10.2017) граничний розмір компенсації витрат на правничу допомогу обмежувався 40 % прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за годину участі особи.

Тому відповідно до ст.ст. 137,141 ЦПК України дані витрати підлягають стягненню з відповідачів солідарно на користь позивача в розмірі 2610,40 грн. (з розрахунку: 1 година попередньої консультації щодо характеру спірних правовідносин - 1600*40%; 1 година вивчення правового аналізу матеріалів справи 1600*40%; 1 година підготовки процесуальних документів - 1684*40%; 30 хв. участі у судових засіданнях - 1600*40%; 30 хв. участь у судових засіданнях - 1684*40%).

Таким чином, оцінюючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення вимог даного позову.

Враховуючи викладене, на підставі ст.ст.317,319,321,383,391 ЦК України, керуючись ст.ст.4,10,12,13, 258,259263,264,265-268 ЦПК України, враховуючи п.п. 34,35 постанови Пленуму ВССУ №5 від 07.02.2014 року "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав", суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування виконкому Канівської міської ради, про усунення перешкод у користуванні майном, шляхом зобов'язання звільнити житлове приміщення, без надання їм іншого житлового приміщення – задовольнити частково.

Зобов’язати ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстровану в ІНФОРМАЦІЯ_6, які діють в своїх та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7 і ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_8, усунути перешкоди у користуванні належним ОСОБА_4 на праві особистої приватної власності житловим будинком, розташованим за адресою: вул. Гетьмана Михайла Дорошенка (Дорошенка), буд. 80, у м. Каневі, Черкаської області, шляхом зобов’язання звільнити житловий будинок, розташований за адресою: вул. Гетьмана Михайла Дорошенка (Дорошенка), буд. 80, у м. Каневі, Черкаської області, без надання їм іншого житлового приміщення.

Стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 солідарно на користь ОСОБА_4 витрати понесені останньою на правничу допомогу в сумі 2610,40 грн. та сплату судового збору в сумі 640 грн., а всього 3250 (три тисячі двісті п’ятдесят) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий О . М . Льон