Рішення № 72133688, 08.02.2018, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/3248/17

Пров. № 2/539/257/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2018 року Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

в складі : головуючого судді Іващенка Ю.А.,

при секретарі Карпенко Т.П.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

третьої особи ОСОБА_2,

представника третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лубни Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до територіальної громади в особі Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області, треті особи: державний нотаріус Другої Лубенської державної нотаріальної контори ОСОБА_5, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 звернулася до суду позовом до територіальної громади в особі Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області, треті особи: державний нотаріус Другої Лубенської державної нотаріальної контори ОСОБА_5, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, мотивуючи свій позов тим, що 01.05.2004 року у віці 61 рік в с.Шершнівка Лубенського району Полтавської області помер її батько – ОСОБА_6.

Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді права на земельну частку(пай) площею 4.0600 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі у землях КСП «Червона зірка» на території Засульської сільської ради Лубенського району.

В липні 2017 року від працівників Засульської сільської ради Лубенського району вона дізналася, що її батько ОСОБА_6 мав право на отримання земельної частки(паю) оскільки йому видавався сертифікат на право на земельну частку(пай) і це право ніким не успадковане. За життя батька про існування у нього права на земельну частку(пай) вона не знала і вважала, що після його смерті спадкового майна не залишилось, а тому і не звернулася в установлений законом строк до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Коли на даний час вона звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, то їй було повідомлено, що нею пропущено шестимісячний строк для звернення із заявою про прийняття спадщини. Також було повідомлено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_6 заведена на підставі заяви про прийняття спадщини від ОСОБА_2. Інших заяв про прийняття спадщини до нотаріальної контори не надходило, свідоцтво про право на спадщину не видавалось.

ОСОБА_2 є племінником її покійного батька ОСОБА_6 і є спадкоємцем п’ятої черги на майно померлого.

Прохає суд постановити рішення, яким визначити їй додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_6, померлого 01 травня 2004 року терміном на один місяць.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, прохав визначити ОСОБА_4 додатковий строк для прийняття спадщини, яка залишилася після смерті її батька ОСОБА_6, оскільки вона не знала про існування у батька земельної частки(паю). Вона є спадкоємцем першої черги на майно померлого, а ОСОБА_2, звертаючись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не повідомив, що є і інші спадкоємці після смерті ОСОБА_6.

Представник відповідача територіальної громади в особі Засульської сільської ради в судове засідання не з’явився, від відповідача до суду надійшла заява з проханням розглядати справу за відсутності їх представника.

Державний нотаріус Другої лубенської державної нотаріальної контори ОСОБА_5, який є третьою особою по справі, в судове засідання не з’явився, звернувся до суду з заявою, в якій прохав справу розглядати без його участі, по суті позову покладається на розсуд суду.

Третя особа по справі ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, оскільки ОСОБА_2, будучи племінником ОСОБА_6, доглядав його, коли той хворів, а після смерті дядька у встановлений законом строк звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, таким чином прийнявши спадщину. Позивач же по справі ОСОБА_4 родинних відносин з батьком не підтримувала. Прохали визнати причину пропуску ОСОБА_4 строку на прийняття спадщини не поважною та відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши сторони, з’ясувавши обставини справи, дослідивши матеріали, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваними судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками спроави.

На підставі доказів, наданих особами, які беруть участь у справі, судом встановлено, що 01.05.2004 року в с.Шершнівка Лубенського району Полтавської області помер батько позивача – ОСОБА_6, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого Лубенським районним відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (а.с.8).

Із довідки Засульської сільської ради №389 від 18.07.2017 року вбачається, що останнім місцем реєстрації та проживання ОСОБА_6, який помер 01.05.2004 року було : вул. С.Наливайка, 1 , с.Шершнівка Лубенського району Полтавської області. На час його смерті і на даний час за цією адресою ніхто не був зареєстрований і не проживає( а.с.10).

Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина у вигляді права на земельну частку(пай) у землях КСП «Червона зірка» на території Засульської сільської ради Лубенського району, що підтверджується копією довідки, наданої Управлінням Держгеокадастру у Лубенському районі Полтавської області (а.с.11).

Позивач ОСОБА_4 стверджує, що влітку 2017 року від працівників Засульської сільської ради Лубенського району вона дізналася, що її батько ОСОБА_6 мав право на отримання земельної частки(паю) і йому видавався сертифікат на право на земельну частку(пай). За життя батька про існування у нього права на земельну частку(пай) вона не знала і вважала, що після його смерті спадкового майна не залишилось, а тому і не звернулася в установлений законом строк до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Коли позивач на даний час звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, то відповіддю від 19.10.2017 року за №02-31/753 їй було повідомлено, що нею пропущено шестимісячний строк для звернення із заявою про прийняття спадщини. Також було повідомлено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_6 заведена на підставі заяви про прийняття спадщини від ОСОБА_2. Інших заяв про прийняття спадщини до нотаріальної контори не надходило, свідоцтво про право на спадщину не видавалось (а.с.9).

ОСОБА_2 є племінником покійного ОСОБА_6 і спадкоємцем п’ятої черги на майно померлого. Заяву про прийняття спадщини було подано нотаріусу в строк 6 місяців лише ОСОБА_2, і, таким чином, він прийняв спадщину.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Останнім днем строку на прийняття спадщини після померлого ОСОБА_6 відповідно до ст. ст. 1269, 1270 ЦК України є 01.11.2004 року.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Таким чином, враховуючи, що з дня відкриття спадщини з 01.05.2004 року по час звернення позивача з заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини, пройшло більш ніж шість місяців, ОСОБА_4 вважається такою, що не прийняла спадщину після смерті ОСОБА_6 .

В якості поважності причин невчасного прийняття спадщини позивач посилається на те, що їй не було відомо про існування спадкового майна, яке б залишилося після смерті її батька.

Суд вважає, що сама по собі необізнаність позивача про наявність спадкового майна після смерті батька не свідчить про поважність причин пропуску строку на прийняття спадщини, враховуючи, зокрема, що з часу смерті спадкодавця ОСОБА_6 до подачі позовної заяви до суду про визначення додаткового строку для прийняття спадщини пройшло більше тринадцяти років.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно роз'яснень п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" №7 від 30.05.2008р., вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Досліджуючи та аналізуючи матеріали справи та надані сторонами докази суд приходить до висновку , що позивач не надала до суду переконливих доказів того, що у неї були непереборні труднощі у своєчасній подачі заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, в тому числі і на час закінчення даного строку.

При вирішенні спору суд також враховує, що позивач ОСОБА_4 звернулася з заявою до нотаріальної контори лише у 2017 році, тобто через тринадцять років після закінчення строку на прийняття спадщини.

Позивачка могла звернутися до нотаріальної контори у встановлений законом строк, направивши до нотаріальної контори заяву в тому числі і по пошті.

Оцінюючи докази в сукупності, суд приходить до висновку про відсутність у позивача об'єктивних, непереборних, істотних труднощів у своєчасному прийнятті спадщини, що відкрилася після смерті її батька ОСОБА_6 , а тому відсутні і підстави для визначення ОСОБА_4 додаткового строку для прийняття спадщини і в задоволенні позову необхідно відмовити.

В порядку ст. 51 ЦПК України представник позивача відмовився заявляти клопотання щодо заміни відповідача чи залучення співвідповідача ОСОБА_2, що не є підставою для задоволення даного позову.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1) до територіальної громади в особі Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області (місце знаходження вул. Молодіжна,78, с. Засулля Лубенського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 04381335), треті особи: державний нотаріус Другої Лубенської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 (місце роботи м. Лубни Полтавської області площа. Вокзальна, 7), ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_2) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Апеляційного суду Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5) Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду ОСОБА_7