Рішення № 72133621, 09.02.2018, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/255/2018

Справа № 537/5651/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.02.2018 року м. Кременчук

Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі – головуючого судді Сьоря С.І., при секретарі Яворській А.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кременчуці Полтавської області цивільну справу за позовом юридичної особи Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 „ПриватБанк” до фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом, відповідно до якого просить суд винести рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 58 877 грн. 45 коп. за кредитним договором №б/н від 16.03.2007 року та понесені судові витрати.

Свої вимоги мотивував тим, що 16.03.2007 року між ПАТ КБ „ПриватБанк” та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, відповідно до якого ОСОБА_2 надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 19 000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Свій обов’язок згідно до договору ОСОБА_1 виконав у повному обсязі, а відповідач ОСОБА_2 свої зобов’язання по кредитному договору виконує неналежним чином і станом на 15.11.2017 року заборгованість за кредитним договором склала 58 877 грн. 45 коп., в тому числі: 26 628 грн. 84 коп. заборгованості за кредитом, 21 149 грн. 82 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом, 7 818 грн. 91 коп. заборгованість за пенею, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг, 500 грн. штраф (фіксована частина), 2 779 грн. 88 коп. штраф (процентна складова).

Представник позивача в судове засідання не з’явився, хоча завчасно надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та вразі неявки відповідача в судове засідання, не заперечує проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач ОСОБА_2, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з’явився без повідомлення причин, відзив на позовну заяву до суду не подав.

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причини або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи викладене, а також те, що одночасно існують умови, які передбачені ч.1 ст.280 ЦПК України, суд, - постановив: провести заочний розгляд даної справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів у відсутність представника позивача та відповідача.

Розглянувши справу, безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, суд встановив наступне.

16 березня 2007 року між ПАТ КБ „ПриватБанк” та ОСОБА_2 укладено договір про надання останньому кредиту в сумі 19 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідно до п.2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 цього Договору ОСОБА_2 надав свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і клієнт дає право Банку в будь – який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договром банк або інша фінансова установа зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договром, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов»язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього кодексу.

Згідно умов укладеного договору від 16.03.2007 року, ОСОБА_2 зобов’язався погашати заборгованість за Кредитом, відсоткам за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах передбачених цим договором.

Відповідно до п.2.1.1.5.6 цього Договору в разі невиконання зобов’язань на вимогу банку ОСОБА_2 зобов’язався виконати зобов’язання з повернення Кредиту, в тому числі простроченого кредиту Овердрафта, оплати винагороди банку.

Відповідно до п.2.1.1.7.6 цього Договору при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів позичальник зобов’язаний сплатити Банку штраф, розмір якого встановлено тарифами договору.

Як встановлено судом, свій обов’язок згідно кредитного договору ОСОБА_1 виконав у повному обсязі, а відповідач свої зобов’язання по кредитному договору виконує неналежним чином і станом на 15.11.2017 року заборгованість за кредитним договором склала 58 877 грн. 45 коп., в тому числі: 26 628 грн. 84 коп. заборгованості за кредитом, 21 149 грн. 82 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом, 7 818 грн. 91 коп. заборгованість за пенею, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг, 500 грн. штраф (фіксована частина), 2 779 грн. 88 коп. штраф (процентна складова).

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов’язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Враховуючи викладене, а також те, що як встановлено судом, відповідач свої зобов’язання за кредитним договором виконує неналежним чином, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту в сумі 26 628 грн. 84 коп., в частині стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 21 149 грн. 82 коп. та пені в сумі 7 818 грн. 19 коп. є законними і обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Що стосується позовних вимог про стягнення штрафів в сумі 3 279 грн. 88 коп., то суд приходить до наступних висновків.

Цивільно – правова відповідальність – це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконаного обов»язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов»язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов»язків, як заходу цивільно – правової відповідальності, має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ст..549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст..61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Зважаючи на вищевикладене та відповідно до ст..549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно – правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – порушення строків виконання грошових зобов»язань за кредитним договором буде суперечити положенням, які закріплені у ст.61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно – правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Враховуючи викладене, встановлені обставини справи, а також те, що за невиконання зобов'язань за кредитним договором в даному випадку з відповідача підлягає стягненню пеня, то суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вимоги про стягнення штрафів (фіксованого та його процентної складової), оскільки застосування двох санкцій за одне і те саме порушення умов договору є недопустимим.

Відповідно до ст..141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов підлягає частковому задоволенню, то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимогв сумі 1510 грн. 86 коп..

Керуючись статтями 5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 133, 141, 263, 264, 265, 280, 281, 282 ЦПК України, ст. ст.526, 611, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 „ПриватБанк” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (останнє відоме зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 „ПриватБанк” (код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299 р/р №29092829003111) заборгованість за кредитним договором б/н від 16 березня 2007 року у розмірі 55 597 грн. 57 коп.

В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (останнє відоме зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк» ( код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299 р/р №29092829003111) 1510 грн. 86 коп. сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя: