Рішення № 72133595, 12.02.2018, Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 540/458/17

Номер провадження 2/540/26/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2018

31.01.2018 Машівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Косик С.М.

за участю: секретаря Ткач Н.М.

представник відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

відповідно до ч.1 ст.268 ЦПК України в судовому засіданні 31.01.2018 року проголошено вступну та резолютивну частину Рішення, -

в с т а н о в и в :

у травні 2017 року позивач звернувся до суду зі вказаним позовом, посилаючись на те, що 24.01.2011 року між ним та відповідачем був укладений кредитний договір без номера, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 3100,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою 36,00 % річних за користування кредитом на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Оскільки зобов’язання за договором позичальник належним чином не виконує, а тому станом на 30.04.2017 року має заборгованість. Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 22472,87 грн та судовий збір.

02.01.2018 р. від представника відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач не погоджується з доводами позовної заяви з наступних підстав: позивач надав розрахунок заборгованості, який вважає належним доказом по справі, проте даний розрахунок є необґрунтований та незрозумілий, наявність заборгованості повинна підтверджуватись відповідними первинними бухгалтерськими документами, де має бути відображено вид операції, дата здійснення її, розмір отриманих або сплачених сум коштів. Первинні документи, які не містять обов’язкових реквізитів, є недійсними і не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку. Так, позивачем на підтвердження своїх вимог не надано жодного належного доказу, яким би було підтверджено факт отримання відповідачем кредитних коштів, не надано первинних бухгалтерських документів, що є єдиним належним доказом для підтвердження наявності заборгованості, а наданий розрахунок ціни позову не є належним доказом, так як з нього неможливо визначити правильність нарахування наявної заборгованості, через те , що він не є касовим документом або документом первинного бухгалтерського обліку відповідно до ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Крім того, представник відповідача вважає неправомірною зміну розміру відсоткової ставки, оскільки відсоткова ставка в розмірі 36 %, яка була встановлена під час укладення договору б/н від 24.01.2011 р. є фіксованою, а тому не підлягає зміні в односторонньому порядку, а позивачем не надано доказів того, що відповідачу – ОСОБА_2 направлялося повідомлення про зміну відсоткової ставки, а також що вона отримувала відповідне повідомлення. Зазначення позивачем того, що у випадку невиконання зобов’язань за договором на вимогу банку виконати зобов’язання по поверненню кредиту, оплата винагороди банку, натомість позивачем не було зазначено, про те, що відповідачу направлялася вимога про дострокове погашення заборгованості, якою б встановлено новий строк виконання зобов’язання та не надано доказів на підтвердження цього. Крім того, розмір заборгованості по процентах за користування кредитом є безпідставним та таким, що не відповідає умовам договору. Отже, з огляду на вищевикладене представник відповідача просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Позивачем надано відповідь на відзив в якому просить суд позовні вимоги банку задовольнити в повному обсязі. На підтвердження того, що відповідачу видано платіжну картку та відкрито картрахунок на який встановлено кредитний ліміт та чітко прослідковується, що відповідач користувався коштами, отримував їх через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже й отримав кредитну картку надано фото клієнта з карткою та виписку по картрахунку. З розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів видно, що відповідач частково сплачував заборгованість за договором. Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі кредитної картки відповідача. Відповідачем не доведено відсутність заборгованості та виконання умов договору належним чином, надана виписка по картковому рахунку та розрахунку заборгованості є належними та допустимими доказами, відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контр розрахунок не наданий, експертизи не призначались, а тому позивач вважає, що вимоги позову підлягають задоволенню. Щодо зміни розміру відсоткової ставки позивач зазначає, що зміна її підтверджується наказами банку і ці зміни повністю узгоджуються з Умовами та правилами банківських послуг. Повідомлення про підвищення процентної ставки були направлені відповідачу, але від неї не надходило заяв про розірвання кредитного договору. Позивач зазначає, що при нарахуванні процентів, комісій пені і не внесення клієнтом коштів на погашення заборгованості банк може самостійно здійснити списання заборгованості за рахунок кредитного ліміту. Банківська виписка має статус первинного документа з якої вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами і відповідачу були відомі і зрозумілі умови договору (а.с.87-95).

У судове засідання представник позивача не з’явився, направив клопотання (а.с.38) про розгляд справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись на відсутність повідомлення відповідачу про збільшення відсоткової ставки за кредитом та нарахування відсотків у значно більшому розмірі, ніж це передбачено договором. Також зазначав, що надані позивачем ОСОБА_3 і правила не містять підпису відповідача ОСОБА_2, а тому розрахунок заборгованості необґрунтований та відповідачем надано контр розрахунок.

Суд, заслухавши представника відповідача, дослідивши надані письмові докази, прийшов до такого висновку.

Судом установлено, що 24.01.2011 між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк “Приватбанк” та ОСОБА_2 укладений договір про надання банківських послуг без номера, що складається із Заяви позичальника разом з Пам’яткою клієнта, ОСОБА_3 та Правил надання банківських послуг та ОСОБА_4, за умовами якого банк видав Клієнту картку – Кредитка «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» з базовою відсотковою ставкою 3,0 % на місяць на залишок заборгованості, виходячи з розрахунку 360 днів у році (а.с.6,7).

За умовами договору (п.2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 ОСОБА_3) після отримання від клієнта всіх документів, банк самостійно встановлює кредитний ліміт, який має право в будь-який час змінити, що є безумовною згодою клієнта про прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту (а.с.25).

Суд уважає що факт отримання ОСОБА_2 кредитних коштів у вказаному розмірі позивачем доведено та позивач свої зобов’язання виконав належним чином, надавши відповідачці кредитні кошти.

Відповідач не заперечує, що між нею та позивачем виникли правовідносини з приводу надання кредиту у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків, вказуючи у відзиві на позов заборгованість за кредитом в розмірі 3087,01 грн, відповідно до якої наводить контрозрахунок, отримання указаної суми прослідковується також з виписки по рахунку, а тому суд відкидає доводи відповідача щодо відсутності доказів на отримання ОСОБА_2 кредитних коштів.

ОСОБА_4 банку щомісячний платіж становить 7 % від заборгованості, але не менше 50 грн і не більше залишку заборгованості та вноситься до 25 числа місяця, наступного за звітним (а.с.8).

Пунктом 1.1.3.2.3 ОСОБА_3 та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни ОСОБА_4 та інших невід’ємних частин договору. При цьому банк, за винятком випадків зміни розміру кредитного ліміту зобов’язаний не менше ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці по картрахунку згідно п.1.1.3.1.9 цього договору. Якщо протягом 7 днів банк не отримав повідомлення від клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що клієнт приймає нові умови.

Відповідно до п.2.1.1.5.5 ОСОБА_3 та правил надання банківських послуг позичальник зобовязується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Позичальник сплачує комісію за зняття готівки: в банкоматах і пунктах видачі готівки Приватбанку – 4% від суми операції, в банкоматах других банків України – 4% +5 грн, в закордонних банкоматах – 4% +30 грн. Комісія за зняття власних коштів – 1% від суми операції (а.с.8).

За несвоєчасне погашення заборгованості передбачена сплата пені, яка розраховується як: пеня 1 (базова % ставка за договором / 30 – нараховується за кожен день прострочення кредиту) + пеня 2 (1% від заборгованості, але не менше 30 грн на місяць, нараховується 1 раз на місяць, при наявності прострочки по кредиту або % 5 і більше днів при виникненні прострочки на суму більше 50 грн) (а.с.8).

Відповідно до п. 2.1.1.7.6. ОСОБА_3 і Правил, при порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому із грошових зобов’язань більше ніж на 30 днів клієнт зобов’язаний сплатити штраф в розмірі 500 грн + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту з врахуванням нарахованих і прострочених відсотків і комісій (а.с. 27).

За змістом ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов’язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов’язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

ОСОБА_4 ч.1 ст. 1049 цього Кодексу, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що станом на 30.04.2017 року заборгованість за даним кредитним договором перед банком становить 22472,87 грн, з яких: 3087,01 грн – заборгованість за кредитом; 17839,53 грн - заборгованість за процентами; 1546,33 грн - заборгованість по судовим штрафам (а.с.4-6).

Як убачається із наданої банком виписки по картковому рахунку відповідачки, остання користувалася кредитними коштами з дати видачі кредитної картки, в т.ч. знімаючи готівкові кошти в значному розмірі, та постійно порушувала умови договору, допустивши прострочення виконання зобов’язання (а.с.96-101).

Суд не уважає за можливе визнати розрахунок, виконаний відповідачем, обґрунтованим, оскільки обчислюючи до стягнення відсотки, відповідач помилково нарахувала їх лише на прострочене тіло кредиту, тоді як згідно згідно з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною картою та Тарифами банку відсотки нараховуються на загальний залишок заборгованості по кредиту (в т.ч. заборгованості по процентам).

За таких обставин, враховуючи, що відповідач не виконав свої зобов’язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором в установлені договором строки, позивач внаслідок такого порушення позбавлений можливості отримати кредитні кошти та відсотки за користування кредитом, на що він розраховував при укладенні договору, а тому суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню у зв’язку з чим з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за договором без номера від 24.01.2011, яка виникла станом на 30.04.2017, у розмірі 22472,87 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки позов задоволено, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір в розмірі 1600,00 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 1-18, 76-81, 141, 209-241, 259, 263-265, 268, 315 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

позов Публічного акціонерного товариства Комерційного банку “ПриватБанк” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку “ПриватБанк” заборгованість за договором без номера від 24.01.2011 у розмірі 22472,87 грн, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1600,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Полтавської області через Машівський районний суд Полтавської області.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач – Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», місце знаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, поштовий індекс 01001, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка смт Первомайськ Первомайського району Республіка Крим, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт громадянина України серія КО №501024 виданий Машівським РВ УМВС України в Полтавській області 13.05.2003 р., інші відомості відсутні.

Суддя С.М.Косик

Повний текст Рішення складено 12.02.2018.