Рішення № 72133239, 09.02.2018, Гребінківський районний суд Полтавської області

Гребінківський районний суд Полтавської області

_______________

Справа № 528/1061/17

РІШЕННЯ

Іменем України

09 лютого 2018 року м. Гребінка

Гребінківський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Федорак Л.М., секретар судового засідання – Коваленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду адміністративну справу за позовною заявою

ОСОБА_1 (далі - позивач) до

Гребінківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (далі - відповідач),

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного Фонду України в Полтавській області (далі – третя особа),

про визнання дій протиправними та зобов’язання до вчинення певних дій,

за участі представника позивача – ОСОБА_2,

встановив:

25 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернувся із вищевказаною позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови йому у призначенні пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням показника середньої заробітної плати 3764,57 грн. в Україні за 2014, 2015, 2016 роки, що передують року звернення за призначенням пенсії;

- зобов’язати відповідача призначити позивачу з 01.10.2017 року пенсію за віком, передбачену ст. 26 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» відповідно до статті 40 цього Закону із застосуванням показника середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні 3764,57 грн. за 2014, 2015, 2016 роки, що передують року звернення за призначенням пенсії;

- зобов’язати відповідача нараховувати і виплачувати позивачу підвищення (надбавки) до пенсії відповідно до ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Представник позивача у судовому засіданні 08.11.2017 року просив зобов’язати відповідача нараховувати і виплачувати позивачу таке підвищення з 01.10.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач починаючи з 27.09.2004 року отримує пенсію за віком ветерана війни-учасника бойових дій відповідно до ст. 16 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення». 18.09.2017 року позивач звернувся до Гребінківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області із заявою встановленого зразка призначити йому пенсію за віком відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням показника середньої заробітної плати 3764,57 грн. в Україні за 2014, 2015, 2016 роки. 28.09.2017 року позивач отримав рішення Гребінківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області за № 88, яким йому відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до закону № 1058-ІV з урахуванням показника середньої заробітної плати 3764,57 грн. в Україні за 2014, 2015, 2016 роки.

У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали з підстав, зазначених у позовній заяві. Представник позивача пояснив, що під підвищенням згідно ст. 42 Закону № 1058 має на увазі індексацію.

Представник відповідача проти позову заперечувала з підстав, викладених у запереченні /а.с. 35-36/.

Представник третьої особи у судове засідання не з’явився, подав клопотання про розгляду справи у його відсутність.

07.11.2017 року від представника відповідача та представника третьої особи до суду надійшли письмові заперечення на адміністративний позов ОСОБА_1, відповідно до яких вони просять відмовити в задоволення позовних вимог з огляду на наступне. 27.09.2004 року ОСОБА_1 управлінням ПФУ в Гребінківському районі призначено дострокову пенсію за віком відповідно до абз. 6 п. 3 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України № 1058 від 09.07.2003 року «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Тому інформація зазначена в позові про те, що позивач отримує пенсію за Законом «Про пенсійне забезпечення» не відповідає дійсності. Продовжуючи працювати, позивач неодноразово звертався до управління про проведення йому перерахунків пенсії в зв’язку із збільшенням стажу та з урахуванням заробітку, зокрема такі заяви були подані: 17.12.2004 року, 11.10.2006 року, 24.12.2008 року, 30.05.2011 року, 12.06.2014 року (як непрацюючий пенсіонер), 12.03.2015 року, 31.05.2016 року. Розпорядженнями від 27.12.2004 року, 12.10.2006 року, 24.12.2008 року, 31.05.2011 року, 16.06.2014 року, 19.03.2015 року, 02.06.2016 року управлінням проведено всі перерахунки відповідно до ст. 42 Закону № 1058, враховано стаж загальною тривалістю 48 років 10 місяців 20 днів. Управлінням з 2004 року всі перерахунки та підвищення ОСОБА_1 проводилися за Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а не по Закону України «Про пенсійне забезпечення». А тому, викладений в позові факт, що позивач вперше звертається за призначення пенсії відповідно до Закону № 1058 не відповідає дійсності /а.с. 31-36/.

Під час судових дебатів представник позивача уточнив вимоги в частині призначення підвищення позивачу до пенсії. У зв’язку із зазначеним суд постановив ухвалу про повернення для з’ясування відповідних обставин у справі. Представника позивача було зобов’язано подати письмову заяву про уточнення позовних вимог. Натомість, на виконання вказаного 31.01.2018 року представник позивача через канцелярію суду подав заяву про збільшення позовних вимог, згідно якої просив:

- залишити без розгляду позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача призначити позивачу з 01.10.2017 року пенсію за віком, передбачену ст. 26 Закону № 1058 відповідно до статті 40 цього Закону із застосуванням показника середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні 3764,57 грн. за 2014, 2015, 2016 роки, що передують року звернення за призначенням пенсії; та в частині зобов’язання відповідача нараховувати і виплачувати позивачу підвищення (надбавки) до пенсії відповідно до ст. 42 Закону № 1058;

- залишив без змін вимогу визнати протиправними дії відповідача щодо відмови йому у призначенні пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі – Закон № 1058), з урахуванням показника середньої заробітної плати 3764,57 грн. в Україні за 2014, 2015, 2016 роки, що передують року звернення за призначенням пенсії;

- скасувати як незаконне колегіальне рішення Гребінківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області № 86 від 20 вересня 2017 року;

- зобов’язати Гребінківське об’єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області призначити, нараховувати та виплачувати з 18 вересня 2017 року позивачу, пенсію за віком, передбачену статтею 26 Закону України від 09.07.2003 року № 1058 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» відповідно до статті 40 Закону України Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні 3764,57 грн. за 2014, 2015, 2016 роки, що передують року звернення за призначенням пенсії з урахуванням особистого коефіцієнту заробітної плати 2,42144 та особистого коефіцієнта страхового стажу 0,65138;

- зобов’язати Гребінківське об’єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області призначити, нараховувати та виплачувати з 01 жовтня 2017 року позивачу надбавку до пенсії у розмірі 100,00 грн., передбачену постановою Кабінету Міністрів від 23.04.2012 року № 327 «Про підвищення рівня соціального захисту населення»;

- зобов’язати Гребінківське об’єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області призначити, нараховувати та виплачувати з 29 січня 2018 року позивачу підвищення до пенсії учасникам бойових дій в розмірі 50 % прожиткового мінімуму, визначеного п. б статті 77 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення»;

- зобов’язати Гребінківське об’єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області призначити, нараховувати та виплачувати з 29 січня 2018 року позивачу підвищення (надбавки) до пенсії відповідно до статті 42 Закону України від 09.07.2003 року № 1058 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

У судовому засіданні 09.02.2018 року судом ухвалено повернути вказану заяву представнику позивача з огляду на те, що згідно ч. 1 ст. 47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого судового засідання; розглядати справу в межах заявлених позовних вимог.

З’ясувавши обставини, на які сторони посилаються, оцінивши докази, які мають юридичне значення, суд в світлі конкретних обставин справи вважає, що в задоволенні позову належить відмовити, виходячи з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

18 вересня 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням показника середньої заробітної плати 3764,57 грн. в Україні за 2014, 2015, 2016 роки /а.с. 19/.

Як вбачається з копії рішення Гребінківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України № 87 від 20.09.2017 року, позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії – 2014, 2015, 2016 роки (3764,57 грн.), так як заявник вже отримує цей вид пенсії згідно абзацу 6 пункту 3 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» /а.с. 20/.

Із копії протоколу від 15.11.2004 року судом встановлено, що позивачу з 27.09.2004 року була призначена пенсія за віком ветерана війни – учасника бойових дій /а.с. 78/, що відповідає абз. 6 п. 3 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі – Закон № 1058).

Частиною 1 Закону № 1058 передбачено, що за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком, пенсія по інвалідності, пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до Закону № 1058 особа, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за її вибором.

Згідно ч. 3 ст. 45 Закону № 1058переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

З аналізу наведених норм, пенсія може призначатися лише один раз та один з її видів. У разі, якщо особа має право на декілька видів пенсії, то вона може перейти на інший вид пенсії після призначення, проте це буде не нове призначення пенсії, а перехід з одного виду пенсії на інший вид пенсії, що визначені в ст. 9 Закону № 1058.

З матеріалів справи встановлено, що позивач претендує на пенсію в межах одного виду, а саме пенсію за віком, а отже відсутні підстави здійснювати призначення вже раніше призначеної пенсії та всі пов'язані з призначенням пенсії нарахування.

Оскільки позивач з 27.09.2004 року отримує дострокову пенсію за віком, яка є різновидом пенсії за віком, підстави для призначення чи переведення позивача на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058 в порядку, визначеному ст. 40 Закону № 1058 з урахуванням показника середньої заробітної плати по України відсутні.

З огляду на викладене, вимоги позивача визнати протиправними дії відповідача щодо відмови йому у призначенні пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням показника середньої заробітної плати 3764,57 грн. в Україні за 2014, 2015, 2016 роки, що передують року звернення за призначенням пенсії є безпідставними, рішення відповідача відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому зазначені вимоги задоволенню не підлягають.

Судом також встановлено, що із набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 3 жовтня 2017 року № 2148-VIII (далі – Закон 2148) позивачу згідно розпорядження відповідача від 07.11.2017 року проведено перерахунок пенсії з 01.10.2017 року з використанням показника середньої заробітної плати за три останні роки у розмірі 3 764,41 грн., що підтверджується розрахунком заробітку для обчислення пенсійної справи позивача /а.с. 56-58/, що відповідає вимогам закону.

А тому вимога позивача зобов’язати відповідача призначити позивачу з 01.10.2017 року пенсію за віком, передбачену ст. 26 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» відповідно до статті 40 цього Закону із застосуванням показника середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні 3764,57 грн. за 2014, 2015, 2016 роки, що передують року звернення за призначенням пенсії; є безпідставною та не підлягає задоволенню.

Натомість, посилання позивача на необхідність застосування постанов ВСУ по справі № 21-612а14 від 31.03.2015; по справі № 21-550а15 від 09.06.2015 року; по справі № 21-6331а15 від 29.11.2016 року, є безпідставним. Оскільки у даній справі наявні інші фактичні обставини справи.

Щодо позовної вимоги про зобов’язання відповідача призначити, нараховувати та виплачувати позивачу підвищення (надбавки) до пенсії відповідно до статті 42 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», суд виходить з наступного.

Згідно Закону 2148 з 01.10.2017 року діє редакція ч. 2 ст. 42 Закону України № 1058, згідно якої для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. Розмір, дата та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Однак на даний час Кабінетом Міністрів України відповідних рішень не приймалось, а тому вимоги позивача про зобов’язання відповідача призначити, нараховувати та виплачувати позивачу з 01 жовтня 2017 року підвищення (надбавки) до пенсії відповідно до статті 42 Закону України від 09.07.2003 року № 1058 є безпідставними.

З огляду на викладене, у задоволені позову належить відмовити.

Згідно ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються витрати на користь осіб, що їх понесли, а інша частина витрат компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України.

З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог, звільнення позивача від сплати судового збору, то судові витрати належить компенсувати за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України.

На підставі ст.ст. 9, 26, 40, ч. 3 ст. 45 Закону України № 1058-ІV від 01.01.2004 року «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 3 жовтня 2017 року № 2148-VIII, керуючись статтями 72-77, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

в задоволенні позову ОСОБА_1 до Гребінківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного Фонду України в Полтавській області, про визнання дій протиправними та зобов’язання до вчинення певних дій, відмовити.

Судові витрати компенсувати за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, шляхом подачі апеляційної скарги Харківському апеляційному адміністративному суду через Гребінківський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач – ОСОБА_1(місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1; реєстраційний № облікової картки платника податків НОМЕР_1).

Відповідач – Гребінківське об’єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області (місце знаходження: Полтавська область, м. Гребінка, вул. Євгена Гребінки, 13; код ЄДРПОУ 41247253).

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного Фонду України в Полтавській області (місце знаходження: м. Полтава, вул. Соборності, 66; код ЄДРПОУ 13967927).

Представник позивача – ОСОБА_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний № облікової картки платника податків НОМЕР_2).

Суддя ОСОБА_3