Рішення № 72131185, 31.01.2018, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження №2/359/1/2018

Справа №359/818/14-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

31 січня 2018 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого - судді Журавського В.В.

при секретарі Алфімовій І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа приватний нотаріус Бориспільського міського нотаріального округу Дудка Оксана Сергіївна про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Наприкінці березня 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, яким просив усунути перешкоди у здійсненні ним права власності квартирою АДРЕСА_1, а також зняти ОСОБА_2 з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.3-4).

В подальшому ОСОБА_3 уточнив позовні вимоги та просив визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1, а також зняти ОСОБА_2 з реєстраційного обліку за вказаною адресою (т.1 а.с.13-15).

ОСОБА_1, діючи в інтересах ОСОБА_2, пред'явив зустрічний позов, яким просив визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири від 24 червня 2010 року, посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області Дудкою О.С., зареєстрований в реєстрі за №2169, згідно якого ОСОБА_2 відчужила на користь ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 (т.1 а.с.33-34).

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 26 жовтня 2011 року у цивільній справі було призначено судову психіатричну експертизу на вирішення якої поставлено питання: чи усвідомлювала значення своїх дій та могла керувати ними ОСОБА_2 на момент укладення нею договору купівлі-продажу квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (т.2 а.с.68-69).

12 квітня 2013 року до Бориспільського міськрайонного суду надійшов акт амбулаторної комісійної судово-психіатричної експертизи №120 від 12 лютого 2013 року (т.2 а.с.171-177).

Заочним рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 липня 2013 року у задоволенні первісного позову ОСОБА_3 було відмовлено та позов ОСОБА_1, в інтересах ОСОБА_2, було задоволено, а саме: визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири від 24 червня 2010 року, посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області Дудкою О.С., зареєстрований в реєстрі за №2169, а також зобов'язано ОСОБА_3 повернути опікуну ОСОБА_1 квартиру, яка розташована в Київській області, АДРЕСА_1 (т.2 а.с.277-282).

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 03 жовтня 2013 року заяву про перегляд заочного рішення Бориспільського міськрайонного суду від 26 липня 2013 року, залишено без розгляду (т.3 а.с.19-20).

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 10 грудня 2013 року скасовано ухвалу Бориспільського міськрайонного суду від 03 жовтня 2013 року та передано питання на новий розгляд (т.3 а.с.62-64).

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 04 лютого 2014 року скасовано заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду від 26 липня 2013 року та призначено справу до розгляду у загальному порядку (т.3 а.с.85-86).

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 14 травня 2014 року призначено судову технічну експертизу на вирішення якої поставлено наступні питання: чим були виконані рукописні тексти в медичній документації? В якій послідовності виконувався рукописний текст медичної документації? Чи вносилися в текст документації зміни? Чи виготовлений рукописний текст у той час, яким датований в медичній картці ОСОБА_2? В який період час був виконаний рукописний текст? В один чи різні періоди часу був виконаний рукописний текст в медичній документації ОСОБА_2? Чи є на документах невидимі удавлені штрихи, утворені писальним приладом, якщо так, то який зміст тексту? (т.4 а.с.84-85).

23 травня 2014 року матеріали цивільної справи було повернуто до суду у зв'язку з неможливістю проведення експертизи (т.4 а.с.104-105).

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 30 травня 2014 року призначено судову технічну експертизу медичної документації ОСОБА_2 на вирішення якої поставлено наступі питання: чим були виконані рукописні тексти в медичній документації, кульковою ручкою тощо? В якій послідовності виконувався рукописний текст медичної документації? Чи вносилися в текст документації зміни? Чи виготовлений рукописний текст у той час, яким датований в медичній карті ОСОБА_2? В який період часу був виконаний рукописний текст? В один чи різні періоди часу був виконаний рукописний текст в медичній документації ОСОБА_2? Чи змінювалися в медичній картці аркуші? Чи є на документах невидимі удавлені штрихи, утворені писальним приладом, якщо так, то який зміст тексту? (т.4 а.с.99-101).

03 листопада 2014 року матеріали цивільної справи було повернуто до суду у зв'язку з неможливістю проведення експертизи (т.4 а.с.114-116).

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 28 січня 2015 року призначено судово-психічну експертизу відносно ОСОБА_2 на вирішення якої поставлено наступні питання: чи обґрунтований запис в амбулаторній картці ОСОБА_2 діагноз «шизофренія», а саме: яке, з огляду на надані матеріали, захворювання в ОСОБА_2, за клінічною картиною, виразністю, глибиною психічного розладу, тяжкістю, типом та формами перебігу? З якого часу відмічаються погіршення здоров'я ОСОБА_2? Чи могла ОСОБА_2 в липні, серпні 2010 року хворобливо трактувати власні вчинки, які відносяться до попереднього стану? Чи виникає з наведених станів ОСОБА_2 наявність глибокого шизофренічного дефекту? Чи усвідомлювала значення своїх дій та могла керувати ними ОСОБА_2 в момент укладення договору купівлі-продажу квартири? (т.4 а.с.150-151).

05 жовтня 2015 року до суду надійшло клопотання експертів про надання додаткових матеріалів (т.5 а.с.1-4).

Бориспільським міськрайонним судом вживались заходи щодо виконання клопотання експертів від 05 жовтня 2015 року, зокрема направлялись численні запити про витребування необхідної медичної документації відносно ОСОБА_2 (т.4 а.с.80-93,).

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 19 квітня 2016 року зустрічний позов ОСОБА_1, в інтересах ОСОБА_2, залишений без розгляду (т.5 а.с.120).

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 13 липня 2016 року скасовано ухвалу Бориспільського міськрайонного суду від 19 квітня 2016 року та направлено матеріали цивільної справи для продовження розгляду (т.5 а.с.157-158).

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 20 липня 2017 року первісний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом зняття з реєстрації, залишено без розгляду (т.5 а.с.235).

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 12 серпня 2016 року провадження у справі зупинено на час проведення судово-психіатричної експертизи ОСОБА_2 (т.5 а.с.174).

29 березня 2017 року до суду надійшло повідомлення експертів про неможливість проведення призначеної експертизи (т.5 а.с.207-210).

У судовому засіданні опікун ОСОБА_2 - ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 підтримали пред'явлений позов та наполягали на його задоволенні.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Третя особа приватний нотаріус Бориспільського міського нотаріального округу Київської області Дудка О.С. також не з'явилась у судове засідання. Натомість направила до суду заяву з проханням проводити розгляд справи за її відсутності та при вирішенні спору поклалася на розсуд суду.

Заслухавши представників позивача та дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 24 червня 2010 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Дудкою О.С., зареєстрований в реєстрі за №1798. За цим договором ОСОБА_2 відчужила на користь ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 (т.1 а.с.65).

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті та позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені. У разі наступного визнання фізичної особи, яка вчинила правочин, недієздатною позов про визнання правочину недійсним може пред'явити її опікун.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14 грудня 2010 року ОСОБА_2 визнано недієздатною та призначено її сина ОСОБА_1 опікуном (т.1 а.с.29-31).

З акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи №173 від 18 серпня 2010 року (т.2 а.с.264-265) вбачається, що 08 липня 2010 року ОСОБА_2 було госпіталізовано до Київської обласної психіатричної лікарні №1 у супроводі міліції та сина, у неї спостерігались маячні ідеї свого походження. Встановлено, що ОСОБА_2 страждає на хронічне психічне захворювання - шизофренію, її психічні розлади на той час позбавляли можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

З дослідженої у судовому засіданні оригіналу амбулаторної картки ОСОБА_2 встановлено, що з 2011 року вона перебуває на обліку у лікаря-психіатра Бориспільської ЦРЛ. До цього, а саме у період з 08 липня 2010 року по 20 жовтня 2010 року ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні в КЗ КОР «ОПНМО».

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.16 постанови №9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справи про визнання правочинів недійсними» правила статті 225 ЦК поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала в такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо). Для визначення наявності такого стану на момент укладення правочину суд відповідно до статті 145 ЦПК зобов'язаний призначити судово-психіатричну експертизу за клопотанням хоча б однієї зі сторін. Справи про визнання правочину недійсним із цих підстав вирішуються з урахуванням як висновку судово-психіатричної експертизи, так і інших доказів відповідно до статті 212 ЦПК.

Так, за змістом акту амбулаторної комісійної судово-психіатричної експертизи №120 від 12 лютого 2013 року вбачається, що у період укладення договору купівлі-продажу квартири від 24 червня 2010 року ОСОБА_2 страждала на хронічний стійкий психічний розлад у вигляді шизофренії, параноїдна форма, безперервний перебіг, і за своїм психічним станом у зазначений період часу не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними (т.2 а.с.171-177).

Зважаючи на вказані обставини, суд приходить до висновку, що під час укладення спірного договору купівлі-продажу квартири ОСОБА_2 не усвідомлювала значення своїх дій та не могла ними керувати.

За правилами ч.1 та ч.5-6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Всупереч цьому, відповідачем не спростовано обставини, викладені в акті амбулаторної комісійної судово-психіатричної експертизи від 12 лютого 2013 року.

Зокрема, за клопотанням відповідача судом тричі призначались судові експертизи, а саме: судова технічна експертиза, судова технічна експертиза медичної документації ОСОБА_2, а також судово-психічна експертиза ОСОБА_2 Незважаючи на всі заходи, які вживались судом, з метою забезпечення проведення вказаних експертиз, експертами були надані повідомлення про неможливість проведення даних експертиз.

З огляду на це, договір купівлі-продажу квартири від 24 червня 2010 року, посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Дудкою О.С., належить визнати недійсним.

На підставі ч.7 ст.158 ЦПК України у зв'язку з задоволення позову, суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову, вжиті відповідно до ухвали Бориспільського міськрайонного суду від 03 червня 2011 року, якою накладено арешт на спірне нерухоме майно.

На підставі викладеного та керуючись ч.1 та ч.2 ст.225 ЦК України, ч.1 та ч.5-6 ст.81, ч.1 та ч.2 ст.89, ч.7 ст.158, п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, укладений 24.06.2010 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Дудкою Оксаною Сергіївною, зареєстрований в реєстрі під №2169.

Скасувати заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, вжиті ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 03.06.2011 року (суддя Мартинов Є.О., справа №2-1267/2011 року).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Київської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду виготовлено 09 лютого 2018 року.

Суддя підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Бориспільського міськрайонного суду В.В. Журавський