Рішення № 72130830, 09.02.2018, Олевський районний суд Житомирської області

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/73/17-а

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2018 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Стратовича О.В.

при секретарі Корнєйчук О.В.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Олевськ адміністративну справу за ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1 до Ємільчинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, місце знаходження: м.Олевськ, вул.Свято-Миколаївська, 31, Житомирської області, про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

30.08.2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати дії відповідача щодо відмови в перерахунку йому пенсії з її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 20 років відповідно до ч.2 ст.56 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - протиправними та зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії на його користь відповідно до ч.2 ст.56 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75% заробітку, починаючи з 04.11.2008 року.

В липні 2017 року позивач звернувся із заявою до відповідача про усунення порушень Закону та проведення нарахування та виплати пенсії на його користь відповідно до ч.2 ст.56 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, на яку отримав відповідь про відмову у перерахунку призначеної пенсії через відсутність підстав для застосування ч.2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки при призначенні пенсії відповідач, збільшуючи її розмір на 1%, керувався лише ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», чим порушив його право на пільговий характер розрахункової величини, визначений ч.2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку.

За змістом п. 10 ч. 1 Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно посвідчення серії А №108838 с, виданого 04.12.2008 року Житомирською облдержадміністрацією, позивач ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.

З листа Ємільчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №70/Р-8 від 27.07.2017 року вбачається, що позивач знаходиться на обліку в Ємільчинському об’єднаному УПФ України в Житомирській області і одержує пенсію по інвалідності в розмірі 1870,83 грн. згідно ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та має страховий стаж на момент звернення 35 років, 9 місяців та 6 днів, де середньомісячний заробіток для розрахунку пенсії становить 2524,60 грн.

Відповідно до вищезазначеного листа відповідача, слідує, що позивач звертався до відповідача з вимогою провести перерахунок йому пенсії з її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 20 років відповідно до ч.2 ст.56 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Даним листом відповідач відмовив позивачу у перерахунку такої пенсії, зазначивши, що вказана вище стаття визначає розмір пенсії громадянина залежно від наявного в нього стажу, але аж ніяк не розмір доплати до пенсії за понаднормативний стаж. Поняття доплати до пенсії за понаднормативний страховий стаж законодавцем закладено в ст.28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якої за кожен рік страхового стажу понад 35 років (25 років, якщо пенсія призначена до 01.10.2011 року) для чоловіків пенсія за віком збільшується на 1% розміру пенсії, обчисленої відповідно до ст.27 цього Закону, але не більше ніж на 1% мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї статті. Так як понаднормативний стаж роботи позивача становить 10 роки, йому до пенсії встановлена надбавка в розмірі 121,85 грн.

Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.

Згідно ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умов проживання і трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення.

Статтею 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або їм надається право на одержання пенсії на підставах, передбачених цим Законом.

Відповідно до вимог статті 49 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно частини 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи, не меншого, ніж 20 років для чоловіків, 15 років для жінок, зі збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад установлений стаж, але не вище за 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, - чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище за 85 % заробітку.

09.07.2003 року було прийнято Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Як слідує зі змісту п. 13 Розд. XV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у його редакції, чинній на дату звернення позивача із відповідною заявою до відповідача, у разі якщо особа має право на отримання пенсії, зокрема, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", призначається одна пенсія за її вибором.

Частиною 3 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону.

Статтею 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"передбачено пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) осіб, які підпадають під його дію.

Як слідує з матеріалів адміністративної справи, ОСОБА_1 звертався до Ємільчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про перерахунок пенсії відповідно до положень ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В своєму листі №70/Р-8 від 27.07.2017 року відповідач відмовив позивачу в перерахунку пенсії з тих підстав, що поняття доплати до пенсії за понаднормативний страховий стаж законодавцем закладено лише в ст.28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якої за кожен рік страхового стажу понад 35 років (25 років, якщо пенсія призначена до 01.10.2011 року) для чоловіків пенсія за віком збільшується на 1% розміру пенсії, обчисленої відповідно до ст.27 цього Закону, але не більше ніж на 1% мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї статті.

Матеріалами справи встановлено, позивач ОСОБА_1, як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та має трудовий стаж понад 20 років, має право на одержання пенсії на умовах, визначених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Суд вважає надуманим твердження відповідача, що застосування до позивача положень частини 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» призведе до подвійного нарахування збільшення до пенсії на понаднормативний стаж, оскільки при наявності у пенсіонерів, які постраждали від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС права на тотожні пенсійні виплати застосуванню підлягають положення спеціального характеру, в цьому випадку Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

При цьому суд відзначає, що правильність нарахування пенсій, уникнення помилок, подвійних виплат відповідно до затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011 Положення про Пенсійний фонд України, Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є обов'язком саме відповідача.

Таким чином, особам, яким призначена пенсія на підставі закону Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 10 червня 2008 (справа №21-1748во07), від 07 липня 2015 року (справа 21-727а/15) та від 20 вересня 2016 року (справа № 1601/12900/12).

Слід також зазначити, що оскільки порядок перерахунку пенсій Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не встановлений, тому в даному випадку слід застосувати аналогію закону на підставі ч.6 ст.7 КАС України.

Ознакам, передбаченим вказаною процесуальною нормою, відповідає абз.2 ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зі змісту якого випливає, що за кожний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 % визначеної законом її розрахункової величини.

Отже, для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця величина має пільговий характер і визначена в ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зважаючи на те, що позивачу призначена пенсія відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення» та позивач обрав умови, встановлені спеціальним законом - Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», про що подав відповідачу заяву, отримавши на неї відмову, суд приходить до висновку, що позовна вимога позивача про зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії на його користь відповідно до ч.2 ст.56 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75% заробітку, починаючи з 04.11.2008 року, підлягає частковому задоволенню, а саме починаючи з 27.07.2017 року, тобто з моменту звернення позивача із заявою до відповідача про такий перерахунок пенсії.

Крім того, статтею 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, ст.ст. 49, 55, 56 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 27, п. 13 Розд. XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.15 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.19 Конституції України, керуючись ст.ст. 2, 5, 7, 9, 139, 205, 229, 241-255, 295, КАС України,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1 до Ємільчинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, місце знаходження: м.Олевськ, вул.Свято-Миколаївська, 31, Житомирської області, про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії - задовольнити частково.

Визнати дії Ємільчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку йому пенсії з її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 20 років відповідно до ч.2 ст.56 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - протиправними.

Зобов'язати Ємільчинське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, код ЄДРПОУ: 41246527 провести перерахунок та виплату пенсії на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, відповідно до ч.2 ст.56 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75% заробітку, починаючи з 27.07.2017 року.

Встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Ємільчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подати у місячний строк з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду (ст. 382 КАС України).

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за розгляд адміністративної справи Олевським районним судом Житомирської області відповідно до п.10 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Стягнути з Ємільчинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Ємільчинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 гривень.

В решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за безпідставністю.

У відповідності до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (стаття 297 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому, у відповідності до підпункту 15.5. пункту 15 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Копію рішення суду в повному обсязі, можна буде отримати 16.02.2018 після 15:00.

Сторони: позивач – ОСОБА_1, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії ВН № 376200, ІПН – НОМЕР_1.

Відповідач - Ємільчинське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, адреса місцезнаходження:м.Олевськ, вул.Свято-Миколаївська, 31, код ЄДРПОУ: 41246527.

Рішення суду в повному обсязі складено 12.02.2018 року.

Суддя: ОСОБА_2