Постанова № 72130554, 01.02.2018, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/11269/17

Категорія 101

2-а/295/89/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2018 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючого судді Чішман Л.М.

за участю секретаря Савіної Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Житомирській області про визнання незаконним та скасування рішення державного виконавця,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив зупинити примусове виконання Постанови Богунського районного суду м. Житомир від 28.07.2014 року, що здійснюється на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.09.2017 року у виконавчому провадженні №54767902; визнати незаконними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішення управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Житомирській області Сладь Т.П.; скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 25.09.2017 рок у виконавчому провадженні №54767902 та стягнення виконавчого збору.

В обгрунтування зазначених вимог позивач пояснив, що управління не має можливості провести виплату ОСОБА_2 у зв'язку з відсутності відкритих асигнувань та кошторисних призначень для виплат за судовими рішеннями по державній бюджетній програмі 2501200 «Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». На думку позивача, неможливість виконання судового рішення в частині виплати грошових коштів при відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких кошт у боржника, не може вважатися невиконанням судового рішення, стягнення за таких обставин виконавчого збору в сумі 12800 грн. з боржника ускладнює його фінансове становище та утрудняє виконання судового рішення.

01.02.2018 року від представника відповідача надійшли заперечення на позовну заяву. В запереченнях представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову повністю та вказав, що дії державного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору є законними та вчиненими на виконання Закону України «Про виконавче провадження». До заперечення додано копію виконавчого провадження №54767902.

У позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи без участі представника управління.

Представником відповідача в запереченнях також зазначено клопотання про розгляд справи без його участі.

На підставі ч. 3 ст. 194 КАС України, якою передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності, якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що постановою Богунського районного суду м. Житомира від 28.07.2014 року, задоволено адміністративний позов ОСОБА_2 та, зокрема, зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щорічну допомогу на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 5 мінімальних заробітних плат за 2014 рік з урахуванням проведених виплат.

Постанова набрала законної сили 11.09.2014 року та 02.10.2014 року ОСОБА_2 видано виконавчий лист.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Управлінням праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира 24.09.2014 року ОСОБА_2 направлено розрахунок щорічної допомоги на оздоровлення на виконання рішення суду, яка становить 5970,00 грн.

Проте, починаючи з 11.09.2014 року Управління рішення суду не виконало.

22.09.2017 року до начальника відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Житомирській області надійшла заява ОСОБА_2 про примусове виконання рішення суду.

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішення управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Житомирській області Сладь Т.П. від 25.09.2017 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №295/9675/14-а, виданого 02.10.2014 року, боржнику надано 10 робочих днів на виконання рішення суду. Крім того, з боржника постановлено стягнути виконавчий збір у розмірі 12800,00 грн.

Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження і примусовим виконанням судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), сукупністю дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначені права та обов'язки виконавця, який, зокрема зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до частини 5 статті 26 Закону виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Згідно ч. 3 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Частина 5 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає випадки коли виконавчий збір не стягується, а саме:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;

6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

З наведених положень Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що при винесенні постанови державний виконавець, діючи в межах наданих йому повноважень та з урахуванням ст.ст. 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» правомірно зазначив у постанові про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 12800 грн.

Позивачем не наведено обґрунтованих підстав, які свідчили б про неправомірність стягнення з нього виконавчого збору.

Згідно ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» державна політика в галузі соціального захисту потерпілих від Чорнобильської катастрофи та створення умов проживання і праці на забруднених територіях базується на принципах, зокрема, пріоритету життя та здоров'я людей, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, повної відповідальності держави за створення безпечних і нешкідливих умов праці та соціального захисту людей, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Постановою від 28.07.2014 року суд захистив право позивача, передбачене Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження здійснює заходи для виконання такого рішення.

Не виконуючи судове рішення протягом більше як трьох років Управління порушує право позивача на реалізацію конституційного права на охорону життя і здоров'я, як постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Посилання позивача на те, що відсутність відповідного фінансового забезпечення не може вважатись невиконанням судового рішення та стягнення за таких обставин виконавчого збору ще більше ускладнить фінансове становище боржника не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.

У рішенні Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права, зокрема, у справі «Кечко проти України» Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

У справі «Півень проти України» Європейський суд констатував порушення ст. 6 Конвенції та зазначив, що невиконання судового рішення не може бути виправдане недоліками законодавства, які унеможливлюють його виконання. Європейський суд дійшов висновку про відсутність у законодавстві України нормативної бази щодо завдань, покладених на органи виконавчої влади, і констатував порушення п. 1 ст. 6 Конвенції. Невиконання рішення державного суду не може бути виправдане і відсутністю бюджетних видатків.

Згідно ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного та обставин справи, суд приходить до висновку, що при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.09.2017 року державний виконавець діяв в межах повноважень та в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», а тому постанова є законною, підстав для її скасування не встановлено.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є безпідставним та до задоволення не підлягає.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 295, 297, 382 КАС України, суд-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Житомирській області про визнання незаконним та скасування рішення державного виконавця - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Житомирського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М. Чішман