Рішення № 72130054, 08.02.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/19253/17

Провадження № 2/161/895/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2018 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Черняка В.В.,

за участю секретаря судового засідання - Заболотько Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», Публічне акціонерне товариство «Банк Форум», Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Надра», Другий відділ державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Волинській області, про звільнення майна з арешту,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», Публічне акціонерне товариство «Банк Форум», Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Надра», Другий відділ державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Волинській області, про звільнення майна з арешту.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 17 вересня 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № СМ-SМЕ А00/049/2007. З метою забезпечення виконання зобов’язань по вищевказаному кредитному договору між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 17 вересня 2007 року укладено договір наступної іпотеки № PM-SME А00/045/2007 згідно умов якого ОСОБА_1 передав в іпотеку нерухоме майно, а саме:

нежиле приміщення, споруду зарядної станції /Х-2/ загальною площею – 394, 9 кв.м., що знаходиться за адресою: Волинська обл., м.Луцьк, вул.Рівненська, буд.76а.

17.12.2009 року Луцьким міськрайонним судом винесено рішення про стягнення солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 в користь АТ «ОТП Банк» заборгованості за кредитним договором в сумі 1 373 992, 93 грн.

Станом на 25.01.2018 року сума заборгованості залишається незмінною.

10 грудня 2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» укладено Договір про відступлення права вимоги за кредитним договором № СМ-SМЕ А00/049/2007 від 17 вересня 2007 року та договором наступної іпотеки № PM-SME А00/045/2007 від 17 вересня 2007 року.

На даний час, набувши статус нового кредитора, позивач виступає іпотекодержателем майна, переданого в іпотеку.

ТОВ «ОТП Факторинг Україна», як іпотекодержатель, разом з іпотекодавцем – ОСОБА_1 (відповідачем у справі) дійшли згоди щодо добровільної реалізації заставного майна і погашення заборгованості за кредитним договором, однак на вищевказане майно, що перебуває в іпотеці ТОВ «ОТП Факторинг Україна» накладено арешт.

Зазначає, що ТОВ «ОТП Факторинг Україна», як іпотекодержатель нерухомого майна, має першочергове право на задоволення своїх вимог за рахунок Предмету застави.

Вартість предмету іпотеки згідно експертного висновку про вартість об’єкта оцінки станом на 19.06.2017 року складає 750 500, 00 грн., що є меншою за суму заборгованості за Кредитним договором.

З огляду на наведене, просить звільнити з-під арешту заставне майно, на яке Другим відділом державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 ГТУЮ у Волинській області було накладено арешти в рамках виконавчих проваджень:

- № 50032700 постановою старшого державного виконавця Постоловського Романа Олеговича про арешт майна боржника від 18.05.2017 року: споруди зарядної станції /Х-2/ (номер запису обтяження: 20462857, зареєстровано 18.05.2017 року);

- № 43144280 постановою державного виконавця Боярського Євгенія Валерійовича про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 29.04.2014 року: на все нерухоме майно, стягувач ПАТ КБ «Приватбанк» (номер запису обтяження: 5768391, зареєстровано 23.05.2014 року);

- № 55221345 постановою головного державного виконавця Капітан Михайла Володимировича про арешт майна боржника від 23.11.2017 року: на все нерухоме майно (номер запису про обтяження: 23538727, зареєстровано 23.11.2017 року);

- № 50032700 постановою головного державного виконавця Таранко Д.В. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 05.02.2016 року: на все нерухоме майно (номер запису про обтяження: 14855565, зареєстровано 07.06.2016 року);

- № б/н постановою головного державного виконавця Левковець Т.В. про відкриття виконавчого провадження від 15.02.2010 року: на все нерухоме майно (номер запису про обтяження: 9520086, зареєстровано 15.02.2010 року);

- № 31779229 постановою державного виконавця Іщенко Г.С. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 21.03.2012 року: на все нерухоме майно (номер запису про обтяження: 12299084, зареєстровано 21.03.2012 року);

- № 32264317 постановою державного виконавця Іщенко Г.С. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 20.04.2012 року: на все нерухоме майно (номер запису про обтяження: 12417486, зареєстровано 20.04.2012 року);

- № 31666167 постановою головного державного виконавця Пироги С.С. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18.05.2012 року: на все нерухоме майно, стягувач ПАТ КБ «Надра» (номер запису про обтяження: 12516357, зареєстровано 21.05.2012 року).

Представник позивача подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання не прибув, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції.

Представник третьої особи Другого ВДВС міста ОСОБА_2 ГТУЮ у Волинської області в судове засідання не з’явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, щодо звільнення майна з-під арешту заперечив.

Представник третьої особи ПАТ КБ «Приватбанк» в судове засідання не з’явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, проти задоволення позову заперечив.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

17 вересня 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № СМ-SМЕ А00/049/2007 (а.с. 5-8).

З метою забезпечення виконання зобов’язань по вищевказаному кредитному договору 17 вересня 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено договір наступної іпотеки № PM-SME А00/045/2007 згідно умов якого ОСОБА_1 передав в іпотеку нерухоме майно: нежиле приміщення, споруду зарядної станції /Х-2/ загальною площею – 394, 9 кв.м., що знаходиться за адресою: Волинська обл., м.Луцьк, вул.Рівненська, буд.76а (а.с. 9-14).

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.12.2009 року стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 в користь АТ «ОТП Банк» заборгованості за кредитним договором в сумі 1 373 992, 93 грн.

На виконання вищевказаного рішення 09.06.2010 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області видано виконавчі листи.

10 грудня 2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» укладено Договір про відступлення права вимоги за кредитним договором № СМ-SМЕ А00/049/2007 від 17 вересня 2007 року та договором наступної іпотеки № PM-SME А00/045/2007 від 17 вересня 2007 року.

Таким чином, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» перейшли всі права Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» щодо права вимоги до Відповідача за вищезазначеними договорами.

Разом з тим, у Державному реєстрі заборон на відчуження зареєстровані обтяження на все майно боржника ОСОБА_1, у тому числі, і на іпотечне майно - нежиле приміщення, споруду зарядної станції /Х-2/ загальною площею – 394, 9 кв.м., що знаходиться за адресою: Волинська обл., м.Луцьк, вул.Рівненська, буд.76а, накладені постановами державних виконавців Другого відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 ГТУЮ у Волинській області від 18.05.2017 року, від 23.05.2014 року, від 23.11.2017 року, від 07.06.2016 року, від 15.02.2010 року, від 21.03.2012 року, від 20.04.2012 року та від 21.05.2012 року при виконанні виконавчих проваджень за заявами інших стягувачів.

Відповідно до витягу з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта № 5674201 від 17.09.2007 року ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» має найвищий пріоритет щодо звернення стягнення на нежиле приміщення, споруду зарядної станції /Х-2/ загальною площею – 394, 9 кв.м., що знаходиться за адресою: Волинська обл., м.Луцьк, вул.Рівненська, буд.76а.

Порядок передачі майна у заставу та звернення стягнення на це майно визначений ст.ст.572-597 ЦК України, Законом України «Про іпотеку», Законом України «Про заставу», Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Відповідно до ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Згідно ст. 14 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо інше не встановлено Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет перед незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувачі, які зареєстрували обтяження одного і того ж рухомого майна одночасно, мають рівні права на задоволення своїх вимог. Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.

Судом установлено, що позивач, як заставодержатель, не є стягувачем у будь-якому виконавчому провадженні.

Право на накладення арешту на майно та заборону на його відчуження при виконанні виконавчих проваджень наявне у державного виконавця на підставі вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Арешт на майно боржника може накладатись державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (ст.57 Закону України "Про виконавче провадження").

Загальний порядок звернення стягнення на заставлене майно визначений статтею 54 Закону України "Про виконавче провадження".

Реалізація заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом. За рахунок коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, здійснюються утримання, передбачені статтею 43 цього Закону, після чого кошти використовуються для задоволення вимог заставодержателя. У разі якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, йому виплачуються кошти після належного підтвердження права на заставлене майно. У разі задоволення в повному обсязі вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, встановленому цим Законом. Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку" (ч.ч.5, 6, 8 ст.54 Закону України "Про виконавче провадження").

Разом з тим, як роз’яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 2 постанови від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», позов про зняття арешту з майна може бути пред’явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване.

Отже відповідачем у справі про зняття арешту з майна, крім інших осіб, обов’язково має бути особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, оскільки можливим задоволенням позову у такій справі буде вирішено питання про права і обов’язки цієї особи щодо спірного майна.

З матеріалів справи вбачається, що арешт на спірне майно накладався і за заявами інших стягувачів.

Однак, позивачем не пред’явлено позовних вимог до осіб, в інтересах яких накладено арешт на спірне майно, та під час розгляду справи не заявлено клопотання про їх залучення до участі у справі в порядку ст. 51 ЦПК України.

Звертаючись до суду з позовом, позивач мотивував свої вимоги тим, що накладенням арешту порушуються його права як іпотекодержателя, оскільки не виконується рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.12.2009 року і між ним та відповідачем досягнуто домовленість про реалізацію нерухомого майна, що належить на праві власності ОСОБА_1 з метою задоволення вимог ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» на погашення заборгованості за кредитним договором.

Іпотекодержатель не є ні власником іпотечного майна, ні його володільцем. Право володіння та користування іпотечним майном належить іпотекодавцю (ст.9 Закону України «Про іпотеку»).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зарестрвоаних у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на пердане в іпотеку нурхоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом у черговості їх державної реєстрації.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 44 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна

Таким чином, права іпотекодержателя при наявності обтяжень спірного майна задовольняються не шляхом звільнення цього майна з-під арешту, а пріоритетом задоволення його вимог.

Наведене свідчить, що права позивача як іпотекодержателя спірного майна, не пов'язані ані з правом власності на майно, ані з правом володіння ним.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивач не навів жодних правових підстав для зняття арешту зі спірного майна, накладеного постановами державних виконавців, а тому в позові слід відмовити.

На підставі Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст.ст. 10, 12, 77, 78, 263, 265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», Публічне акціонерне товариство «Банк Форум», Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Надра», Другий відділ державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Волинській області, про звільнення майна з арешту – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 12.02.2018 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду Черняк В.В.