
Номер провадження: 22-ц/785/4936/14
Номер справи місцевого суду: 523/6373/13-ц
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач Комаровська Н. В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.05.2014 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
Головуючого – Комаровської Н.В.,
Суддів –Гончаренко В.М., Калараша А.А.,
З участю секретаря – Волчанського О.Ю.,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3,ОСОБА_4 про стягнення боргу,зустрічним позовом ОСОБА_3,ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання договору позики незаконним та неукладеним за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 25.03.2014р.,-
в с т а н о в и л а :
26.04.2013р. ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_3,ОСОБА_4 про стягнення боргу і в обґрунтування своїх вимог посилався на те,що 24.04.2010р. він позичив відповідачам 50000 доларів США строком на три роки,однак свої забов*язання по поверненню коштів вони не виконали.
Позивач просив стягнути з відповідачів еквівалент 50000 доларів США – 399650 грн. та судові витрати.
15.07.2013р. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про визнання договору позики незаконним та неукладеним.В обґрунтування своїх вимог позивачі посилалась на те,що розписка була написана під психологічним впливом,без наміру створення правових наслідків.
Відсутність зазначення номіналу купюр та їх кількість,на думку позивачів,свідчить про відсутність передачі коштів.
Крім того,ОСОБА_3 стверджувала, ОСОБА_2 повернув їй розписку,однак 30.04.2011р. в парадній будинку № 31 по вул.Заболотного м.Одеси був здійснений на неї напад та серед речей,які були вкрадені,знаходився оригінал розписки.
Рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 25.03.2014р. в задоволенні позову ОСОБА_2 та зустрічного позову ОСОБА_3,ОСОБА_4 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить про скасування рішення в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_2,мотивуючи тим,що суд неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача,доводи апеляційної скарги,розглянувши матеріали справи,перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах апеляційної скарги та заявлених вимог,колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі,визначені родовими ознаками,а позичальник забов*язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів .
Згідно ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно ч.ч. 1,3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Судом встановлено та зазначено в рішенні,що 24.04.2010р. ОСОБА_2 позичив відповідачам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 50000 доларів США строком на три роки.
В підтвердження факту отримання коштів у вказаній сумі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 видали розписку,оригінал якої досліджений судом,а копія знаходиться на а.с.4,90.
В порушення ст.526 ЦК України,яка передбачає принцип виконання забов*язання відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться,відповідачі не виконали взяті на себе забов*язання за договором позики,тому порушене право позивача ОСОБА_2 підлягає судовому захисту.
Встановивши факт укладення договору позики та отримання відповідачами коштів за цим договором,суд відмовив в задоволенні позову ОСОБА_2 про стягнення суми боргу,виходячи з того,що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повернули борг в повному обсязі,що,на думку суду,підтверджується тією самою розпискою,яка нібито була передана позивачем ОСОБА_2 в серпні 2010р. ОСОБА_3 та викрадена у неї в 2011 році.
З таким висновком погодитись неможна,оскільки в порушення ч.4 ст. 60 ЦИК України він ґрунтується на припущеннях.
Відповідно до ч.3 ст.545 ЦК України наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов*язку.
Судом встановлено та не оспорювалось сторонами,що оригінал боргової розписки наданий суду першої інстанції ( а при розгляді апеляційної скарги і суду апеляційної інстанції) саме позивачем ОСОБА_2,що спростовує ствердження відповідачів про виконання ними свого забов*язання по поверненню коштів.
Докази передачі розписки ОСОБА_3 в серпні 2010р.,а також докази повренення коштів відповідачами, в матеріалах справи відсутні.
Досліджена судом заява ОСОБА_3 про крадіжку у неї документів із сумки в парадній будинку по вул.Ак.Заболотного м.Одеси, в тому числі розписки на 50000 доларів США 30.04.2011р.,подана до Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області 07.05.2011р.,не є доказом передачі ОСОБА_2 ОСОБА_3 в серпні 2010 році цієї розписки,оскільки факт крадіжки майна ОСОБА_3 слідчими органами не встановлений,винні особи не затримані і докази того,що ОСОБА_2 має відношення до цих обставин, не доведений.
Свідчення свідків ОСОБА_5,яка працює адміністратором кафе-бара «Деш»,який належить ОСОБА_3, ОСОБА_6,яка є знайомою ОСОБА_3,ОСОБА_7,яка знає ОСОБА_3 з дитинства,про те,що вони в 2010р .бачили пред*явлену позивачем розписку у ОСОБА_3,не спростовують факт неповернення відповідачами коштів за договором позики,оскільки оригінал розписки суду наданий позивачем ОСОБА_2,а не відповідачем ОСОБА_3,а вказані свідки знаходяться з ОСОБА_3 в давніх дружніх стосунках або підпорядковані їй по роботі.
Враховуючи,що суд при розгляді справи неправильно застосував норми матеріального права,які регулюють питання,пов*язані із виконанням договору позики,що призвело до помилкового висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2, рішення підлягає скасуванню на підставі п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про задоволення позову ОСОБА_2 та стягнення з відповідачів солідарно еквіваленту 50000 доларів США в сумі 399650 грн.
Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідачів підлягають стягненню в рівних частках судові витрати,пов*язані із зверненням ОСОБА_2 з позовом до суду першої інстанції та апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції в сумі 5268 грн. (3441 грн.+1827 грн.).
Керуючись ст. 307 ч.1.п.2,309 ч.1.п.п.3.4 ЦПК України,колегія суддів,-
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовільнити.
Рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 25.03.2014р. скасувати в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3,ОСОБА_4 про стягнення боргу і в цій частині ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_2 задовільнити.
Стягнути з ОСОБА_3,ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 солідарно суму боргу 399650 грн.
Стягнути з ОСОБА_3,ОСОБА_4 в рівних частках на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 5268 грн.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.
Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий Н.В.Комаровська
Судді: В.М.Гончаренко
ОСОБА_8
Судове рішення № 72129209, Апеляційний суд Одеської області було прийнято 20.05.2014. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 523/6373/13-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: