Рішення № 72128043, 09.02.2018, Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/954/17

Провадження № 2/499/47/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"09" лютого 2018 р. смт. Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області у складі: головуючого судді Тимчука Р.М. за участю секретаря судового засідання Мельника Р.А. розглянувши у порядку спрощеного провадження в смт.Іванівка Іванівського району Одеської області цивільну справу № 499/954/17- ц за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 (далі за текстом - відповідач) про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору № б/н від 19.04.2011 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 300.00 гривень у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користуванням кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

У порушення норм закону та умов договору відповідач свої зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.

У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 30.09.2017 року має заборгованість – 14984,13 грн., яка складається з наступного: 670,91 грн. - заборгованість за кредитом, 10223,50 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2900,00 грн. – заборгованість за пенею та комісією; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг : 500.00 грн. - штраф (фіксована частина), 689,72 грн. - штраф (процентна складова).

Розрахунок суми заборгованості позивачем додається.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК".

Ухвалою суду від 19 грудня 2017 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Представник позивача надав заяву про слухання справи у його відсутність, наполягав на позовних вимогах .

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не подав, клопотань не заявляв. На адресу суду повернувся конверт, з позначкою що адресат за зазначеною адресою не проживає.

Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомлені відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що судове поштове відправлення направлялося за адресою за місцем реєстрації відповідача (згідно адресної довідки) та відомої зазначеної позивачем адреси, а згідно позначки працівника поштового відділення відповідач за зазначеною адресою не проживає, тому у суду є підстави вважати, що відповідач отримав ухвалу про відкриття спрощеного провадження та повідомлений про порядок розгляду справи.

Згідно ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів.

Дослідивши письмові матеріали справи, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що позов про стягнення заборгованості за кредитом підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Свій висновок суд мотивує тим, що відповідно до укладеного договору відповідно до укладеного договору № б/н від 19.04.2011 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 300.00 гривень у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користуванням кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Судом в якості доказу досліджено належним чином завірену копію анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в «Приватбанку» , довіку про умови кредитування , з яких вбачається, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Правилами користування платіжною карткою", затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року та "Тарифами Банку", складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, відповідач підтвердив, що ознайомлений з договором про надання банківських послуг та згоден з його умовами, що підтверджується підписом у заяві.

Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.

Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Відповідно до умов п.2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг,- позичальник зобов’язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" свої зобов’язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п. 2.1.1.5.6 Умов надання банківських послуг, - у разі невиконання зобов'язань за договором, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди банку.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.

Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав.

У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 30.09.2017 року має заборгованість – 14984,13 грн., яка складається з наступного: 670,91 грн. - заборгованість за кредитом, 10223,50 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2900,00 грн. – заборгованість за пенею та комісією; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг : 500.00 грн. - штраф (фіксована частина), 689,72 грн. - штраф (процентна складова).

Суд застосовуючи норми матеріального права виходить з такого.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною ( сторонами).

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти),

визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли зголи з усіх істотних умов договору.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.

Згідно ч.1 ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором.

Згідно ч.2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Згідно з ч.2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору, а відповідно до ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики , при цьому розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ч.1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

На підставі ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, кожна сторона також несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідачем, всупереч ст. 81 ЦПК України, не надано доказів своєчасності виконання грошових зобов'язань за вказаним вище договором.

З врахуванням зазначеного, суд вважає, що зазначена сума заборгованості, вказана позивачем в розрахунку заборгованості по договору, доданому до позовної заяви, обрахована вірно і, оскільки відповідач істотно порушив умови договору, зокрема односторонньо відмовився від зобов'язання по поверненню отриманого кредиту, тому суд приходить до висновку про наявність підстав для примусового стягнення з нього визначеної позивачем заборгованості за кредитом та заборгованості по сплаті за користуванням кредитом.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до матеріалів справи позивачем при подачі позову сплачено судовий збір за розгляд справи у розмірі 1600,00 гривень, що підтверджується платіжними дорученнями, доданими до матеріалів справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати: судовий збір в розмірі 1600,00 грн. понесені позивачем при звернені до суду з даним позовом, що підтверджується платіжними дорученнями .

Таким чином, суд приходить до висновку, що обставини, на які посилався позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, доведені в судовому засіданні належними та допустимими доказами.

Керуючись ст.12,13,81,274,279,265,268,273,280-282 ЦПК України, ст.ст.11,207,525,526, 598,610,611,615,628,629,1049,1054 ЦК України суд,

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстрація місця проживання с.В.Буялик Іванівського району Одеська область, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (01001, м.Київ вул.Грушевського, буд.№ 1 Д код ЄДРПОУ 14360570) - заборгованість станом на 30.09.2017 року – у розмірі 14984,13 грн. за кредитним договором № б/н від 19.04.2011 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судові витрати в розмірі 1600,00 гривень понесені позивачем при звернені до суду з даним позовом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяОСОБА_2