Ухвала суду № 72127625, 02.02.2018, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/9508/16-к

н\п 1-кп/490/342/2017

У Х В А Л А

02 лютого 2018 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді Мамаєвої О.В.,

суддів Подзігун Г.В., Чернієнко С.А.

із секретарем Баришніковою І.М. під час судового розгляду обвинувального акту, складеного за результатами досудового розслідування обставин кримінального провадження № 12016150020001236, за обвинуваченням: ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року у м. Миргороді Полтавської області, є громадянином України, раніше не судимим, неодруженим, має базову вищу освіту, обіймає посаду поліцейського - водія батальйону поліції охорони Управління поліції охорони в Миколаївській області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1., проживає за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 263 КК України,

ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 року у м. Миколаєві, є громадянином України, неодруженим, має повну загальну середню освіту, зі слів працює оператором АЗС, проживає за адресою: АДРЕСА_3, є раніше судимим 12 квітня 2016 року Новоайдарським районним судом Луганської області за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 407 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки, від відбування якого на підставі ст. 75 КК України звільнений з випробуванням строком на два роки,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України,

ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року у м. Миргороді Полтавської області, є громадянином України, раніше не судимим, одруженим, має на утриманні двох малолітніх дітей, має повну загальну середню освіту, обіймає посаду поліцейського батальйону поліції охорони Управління поліції охорони в Миколаївській області, проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, -

Сторони судового провадження:

сторона обвинувачення: прокурор Коткова В.А., представники потерпілих ОСОБА_5;

сторона захисту: обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, захисники ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8,

В С Т А Н О В И В :

До обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, дія якого спливає 02 лютого 2018 року.

Як випливає зі змісту ч.3 ст.331 КПК України, до спливу продовженого строку тримання під вартою обвинуваченого незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження цього строку, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Прокурор під час вирішення вказаного питання вважала за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинувачених, пославшись в обґрунтування своєї позиції на те, що ризики, задля запобігання яких до них застосовані вказані запобіжні заходи станом на теперішній час не зникли і не зменшилися.

Обвинувачені ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 та їх захисники, заперечували проти продовження строку тримання під вартою обвинувачених, просили змінити застосований запобіжний захід на домашній арешт, посилалися не те, що у теперішній час прокурором не доведено того, що такий запобіжний захід як домашній арешт не зможе запобігти ризикам, з метою запобігання яким до обвинувачених застосовані запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою.

Вислухавши думки учасників процесу, суд приходить до наступного.

ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого корисливого насильницького злочину із застосуванням зброї, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років, їм відомі місця проживання свідків. Свідки наразі у судовому засіданні не допитані.

У сукупності наведені вище обставини вказують на високий ступінь ризиків здійснення ними незаконного впливу на свідків, а також здійснення ними спроб переховатися від суду з метою уникнути кримінальної відповідальності у разі застосування до них іншого запобіжного заходу, менш суворого ніж тримання під вартою.

Ці ризики були враховані слідчим суддею та судом під час застосування до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і станом на теперішній час не перестали існувати та не зменшилися.

Таким чином, прокурором під час розгляду клопотання доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, та неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування до обвинувачених запобіжного заходу, менш суворого ніж тримання під вартою, що відповідно до ст.ст. 183, 194, 199 КПК України є підставою для продовження строку тримання під вартою.

Відповідно, клопотання обвинувачених та їх захисників про зміну застосованого до обвинувачених запобіжного заходу на домашній арешт задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 331, 370-372, 376 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні клопотання обвинувачених та їх захисників - відмовити.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 продовжити до 02 квітня 2018 року включно.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 продовжити до 02 квітня 2018 року включно.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 продовжити до 02 квітня 2018 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками кримінального провадження.

Головуючий:

Судді: