Ухвала суду № 72127363, 24.01.2018, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 480/1261/17

УХВАЛА

24 січня 2018 року Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Шаронової Н.О., за участю секретаря судового засідання Шуріної Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Миколаївобленерго” до ОСОБА_1 про відшкодування вартості електричної енергії не облікованої, внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення,

встановив:

У липні 2017 року Публічне акціонерне товариство “Миколаївобленерго” звернулося до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування вартості електричної енергії не облікованої, внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення.

У судове засідання представник позивача не з'явився, при цьому 24.01.2018 надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю з таких підстав.

Відповідно до статей 1, 3 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), статтей 2, 4, 5, 12, 13, 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі — ЦПК України), завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення, в порядку позовного, наказного та окремого провадження, цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду допускається. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач, які на час участі у справі відповідно до ст. ст. 46 — 47 ЦПК України повинні володіти цивільно - процесуальною правосуб'єктністю, тобто мати цивільно - процесуальну правоздатність та цивільно - процесуальну дієздатність.

Під цивільно-процесуальною правоздатністю розуміють здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони.

Цивільно-процесуальну правоздатність мають усі фізичні і юридичні особи.

Під цивільно-процесуальною дієздатністю розуміють здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді.

Цивільну-процесуальну дієздатність мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також, неповнолітні, у випадках прямо передбачених законом.

Із системно-логічного аналізу виписаних норм можна зробити висновок про те, що цивільний позов може заявити лише фізична особа, яка володіє цивільно-процесуальною право- та діє- здатністю, тобто є живою.

Аналогічно, позов може бути пред'явлений тільки до особи, яка на час вчинення названої процесуальної дії є живою.

Як вбачається з повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00019107931 від 27 листопада 2017 року громадянин України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер 23 листопада 2012 року, про що Виконавчим комітетом Ковалівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області внесено актовий запис про смерть № 26 від 03 грудня 2012 року.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність особи припиняється у день її смерті.

Пунктом 7 частини першої статті 255 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

У зв'язку з тим, що на момент подачі даної позовної заяви до суду, а саме — 27 липня 2017 року відповідач ОСОБА_1 помер, провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись п. 7) ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ухвалив:

Провадження у цивільній справі № 480/1261/17 за позовом Публічного акціонерного товариства “Миколаївобленерго” до ОСОБА_1 про відшкодування вартості електричної енергії не облікованої, внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення, - закрити.

Відповідно до ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Згідно з ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Н. О. Шаронова

24.01.2018