Рішення № 72125530, 07.02.2018, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/1456/17

Провадження № 2/307/104/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2018 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого Чопик В.В. при секретарі Олексій Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТДВ "Страхова компанія Київ-Ре", ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми страхового відшкодування та матеріальної, моральної шкоди.

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом до ТДВ "Страхова компанія Київ-Ре", ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми страхового відшкодування та матеріальної, моральної шкоди. Під час судового розгляду до вступу в законну силу ЦПК України у редакції Закону №2147-VІІ від 3 жовтня 2017 року збільшує та зменшує свої позовні вимоги, які обґрунтовує тим, що 28.11.2016 року, близько 15:00 год., на автомобільній дорозі Мукачево- Рогатин-Львів по вул Головній в с. Бедевля, Тячівського району, відповідач ОСОБА_3 керуючи транспортним засобом марки "Вольцваген" н.з. АО 0070 ВМ, що на праві власності належить відповідачу ОСОБА_2, маючи намір здійснити поворот ліворуч, не надав перевагу в русі автомобілю марки "Дейво" н.з. АО1299 АС, яким керував її чоловік ОСОБА_4 і який рухався у зустрічному напрямку по головній дорозі і внаслідок порушення відповідачем ОСОБА_3 п.п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України сталося зіткнення, внаслідок якого її автомобіль зазнав значних пошкоджень.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідач ОСОБА_3 свою вину визнав, судовим рішенням визнаний винним та на нього накладено адміністративне стягнення. На підставі ст. 280 КУпАП, судом було встановлено факт вчинення адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні.

Цивільно-правова відповідальність відповідачів, відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» застрахована ТДВ «Страхова компанія «Київ-Ре», Поліс обов’язкового страхування № АЕ 4019890. Сума страхового відшкодування визначена в розмірі 50 000 грн., франшиза - 500 грн., тобто страхова виплата у разі настання страхового випадку складає 49 500 грн..

Страховик відкрив страхову справу, його представник оцінив матеріальні збитки, що склали суму 25829,14 грн. і відповідно до листа №616 від 24.04.2017 року зобов’язався цю суму перерахувати їй на рахунок.

Через незгоду з розміром відшкодування та необхідними на відновлювальний ремонт затратами, вона замовила незалежну оцінку необхідних витрат на відновлювальний ремонт. За висновком спеціаліста вартість відновлювального ремонту складає 73078 грн.. ринкова вартість автомобіля на момент пошкодження визначення спеціалістом в розміром 67800 грн. Оскільки відновлювальний ремонт є економічно необґрунтованим, вона, як власник транспортного засобу визнає цей транспортний засіб фізично знищеним.

Відповідно до статті 3 Закону № 1961-ІУ обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється як з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров’ю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, так і захисту майнових інтересів страхувальників, враховуючи положення статті 1194 ЦК, питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування та виконання чи невиконання нею передбаченого статтею 33 Закону № 1961-ІУ обов’язку щодо письмового надання страховику, з яким укладено відповідний договір, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого зразка. У разі відсутності такої згоди завдана потерпілому шкода підлягає відшкодуванню Страховиком у межах передбаченого договором страхування страхового відшкодування. Наявність такої згоди у вигляді відповідної заяви цієї особи та виконання нею передбаченого статтею 33 Закону № 1961-ІУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності перед третіми особами», обов’язку з’ясовується судом першої інстанції, у зв’язку з чим до участі у справі може бути залучений страховик. При відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Щодо суми страхового відшкодування звертає увагу суду, що у п. 15 зазначеного вище Постанови Пленуму ВССУ від 01 березня 2013 року Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» передбачено, що якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження. Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону № 1961- IV, який згідно з статтею 8 ЦК (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а і іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки та відповідають за завдану шкоду. Тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічні необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необгрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Крім вищенаведених норм Закону посилається ст. ст. 979-992 ЦК України ст. 24 ЗУ « Про захист прав споживачів. п.36,7 ст. 36 З У«Про обов’язкове страхування цивільної-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ч. 3 ст. 20 ЗУ « Про страхування»

Також посилаючись на ст.ст. 525, 526, ч. 2 ст. 614 ЦК України стверджує, страховик затримує виплату страхового відшкодування без пояснення причин, що вважаю незаконним. Після закінчення визначеного відповідачем строку подання необхідних документів, відповідач надав негативний висновок щодо виплати страхового відшкодування і така виплата відповідачем не проведена. Таким чином стверджує, що відповідач порушує свої зобов’язання за договором страхування.

Оскільки позивач ТВД «Страхова компанія «Київ –Ре» заперечив розмір вимог стверджуючи, що франшиза за договором страхування складає 2000 грн., пеня розрахована не коректно, стверджує, що сума заборгованості за зобов’язаннями по договору страхування станом на 1 червня 2017 року складає 48 000 грн.. Сплачено відповідачем ТВД «Страхова компанія Київ-Ре» станом на 13.07.2017 року суму 15 829,14 грн., і на цю суму слід зменшити позовні вимоги. Отже кількість прострочених днів за період з 01.03.2017 року по 13.07.2017 року складає 93 дні, а за період з 13.07.2017 троку по 17.10.2017 рік -96 днів. Сума пені за зазначені періоди складає відповідно 4 437,04 грн. та 2071, 27 грн.

Разом з цим стверджує, що внаслідок знищення транспортного засобу вона та його сім’я втратила багато можливостей: поїздки чоловіка пов’язані з роботою та можливістю отримати заробіток, можливості поїздок на відпочинок, через що вона має моральні (душевні) страждання, що були викликані втратою цих можливостей, позаплановою необхідністю додаткових витрат на найм іншого автомобіля, інших негативних явищ у т.ч. у приниженні гідності, ділової репутації, зниження престижу та підрив довіри до них у знайомих, клієнтів. Розмір моральної шкоди оцінює в сумі 20000 грн. і вважає, що ці кошти слід стягнути з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Тому просить суд стягнути з ТДВ "Страхова компанія Київ-Ре" на її користь суми страхового відшкодування у розмірі 32 170,86 грн. та штрафних санкцій ( пені) в сумі 6508,31 грн., всього в сумі 38 679,17 грн. та стягнути з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 на її користь кошти матеріальної шкоди в сумі 21 800 грн., розмір якої не покриває страхове відшкодування, а також моральну шкоду в сумі 20000 грн.

Представник позивача ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та просить їх задовольнити. Разом з цим пояснив, що від відповідач ТДВ "Страхова компанія Київ-Ре" виконує свої зобов’язання щодо періодичних виплат сум страхового відшкодування на рахунок позивачки, однак станом 06.12.2017 року йому невідома сума виплати.

Подальший розгляд справи продовжено у відсутності представника позивача, за його заявою про розгляд справи у його відсутності, на підставі ст. 223 ЦПК України.

Представник відповідача ТДВ "Страхова компанія Київ-Ре" в судове засідання не з’явився, але надіслав до суду письмове заперечення в якому свої заперечення щодо позову обгрунтовю тим, що між Страховою компанією «Київ Ре» та ОСОБА_2 було укладено поліс № АЕ/4019890 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за яким забеезпеченим є транспортний засіб «Volks Vagen Caddy» д.р.н. АО 0070 ВН.

30.11.2016 р. до СК «Київ Ре» звернулася власник автомобіля «Daewoo Nexia» д.р.н. А0 1299 АС, ОСОБА_1 з повідомленням від 30.11.2016 року про дорожньо-транспортну пригоду, яка сталась 28.11.2016 року в с. Бедевля Тячівського району за участі забезпеченого транспортного засобу Volks Vagen Caddy» д.р.н. АО 0070 ВН під керуванням ОСОБА_3 та транспортного засобу потерпілої особи, - «Daewoo Nexia» д.р.н. А0 1299 АС, під керуванням ОСОБА_4.

Страхова компанія «Київ Ре» після отримання від ОСОБА_1 повідомлення про ДТП, як тільки власником автомобіля було надано доступ до нього – 13.12.2016 р., на виконання своїх обов’язків, згідно вимог Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних -транспортних засобів», зокрема п. 34.2 ст. 34, направила свого представника суб’єкта оціночної діяльності, ФОП ОСОБА_6 для виконання огляду транспортного засобу та дослідження з визначення розміру оціненої шкоди, внаслідок пошкодження автомобіля«Daewoo Nexia» д.р.н. А0 1299 АС, який 13.12.2016 року оглянув його та склав Звіт № 4841 про оцінку колісного транспортного засобу від 24.12.2016 року (надалі - Звіт).

Правомірність залучення Страховиком вказаного суб’єкта оціночної діяльності встановлена і приписами п.34.4. ст. 34 Закону.

Згідно Звіту вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, завданий власникові «Daewoo Nexia» держномер А01299АС, в результаті його пошкодження на дату оцінки КТЗ складає: 33394,97 (тридцять три тисячі триста дев’яносто тири гривні 97 копійок) гривень в тому числі ПДВ 20%.

01.12.2016 року Страховою компанією «Київ Ре» було отримано Заяву про страхове : відшкодування від 30.11.2016 р. (Вх. № 1502356 від 01.12.2016 р.) від власника автомобіля «Daewoo Nexia» д.р.н. А01299АС ОСОБА_1, в якій вона просила страхове відшкодування перерахувати на її рахунок в КБ «Приват Банк».

Відповідно ж до п. 36.2. ст. 36 Закону Страховик зобов’язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.

Отже, виходячи з того, що потерпіла особа ОСОБА_1 просила Страховика перерахувати грошові кошти на її рахунок, Страховик і зменшив суму виплати страхового відшкодування на суму ПДВ, тобто на 5565,83 грн. та відняв франшизу за полісом - 2000,00 грн..

Розрахунок: 33394,97 грн. мінус 5565,83 грн. мінус 2000,00 грн. = 25829,14 (двадцять п'ять тисяч вісімсот двадцять дев’ять гривень 14 коп.) гривень.

Тому, відповідач прийняв рішення про виплату страхового відшкодування саме в розмірі 25829,14 грн., про що склав Страховий акт № 1502356 та повідомив позивача листом : вих № 616 від 24.04.2017 р.

Стосовно розрахованого позивачем розміру пені, відповідач зазначає наступне.

Згідно п. 36.2 ст. 36 Закону: «Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов’язаний:

- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його...»;

Відповідно ж до п. 35.1. ст. 35 Закону Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Тобто, як вбачається з умов страхування та наведених норм Закону, Страхова компанія «Київ Ре» проводить виплати страхового відшкодування не пізніше, як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування за умови, що заява про страхове відшкодування подається без порушення строку надання такої, визначеного Законом, тобто ЗО днів з дня подання потерпілим повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

Стверджує, що повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду було подано ЗО листопада 2016 р., а заяву про страхове відшкодування - 01 грудня 2016 р., тобто без порушення строків, визначених Законом.

Однак є очевидним те, що згідно наведених положень Закону, Страхова компанія «Київ Ре» повинна була прийняти рішення та здійснити виплату страхового відшкодування потерпілій особі - ОСОБА_1 до 01 березня 2017 року включно (01.12.2016 року - дата подання Заяви про страхове відшкодування - додати 90 днів), а не до 01.01.2017 року, як то безпідставно стверджує позивач у своєму позові та наводить відповідні некоректні розрахунки пені.

Нажаль, з незалежних від відповідача причин, страхове відшкодування в сумі 25829,14 грн. до 02 березня 2017 року не було перераховано на розрахунковий рахунок позивача. Тому строк прострочення виплати страхового відшкодування від 02.03.2017 р. до 02.06.2017 року - дати подання позовної заяви до суду - складає 93 дні. Тому розрахунок пені повинен бути виконаний з врахування прострочення страхової виплати на 93 дні, а не за період, який безпідставно позивач вказує в позовній заяві - з 01.01.2017 року.

Розрахунок: Сума заборгованості: 25829,14 грн.

Дата початку розрахунку: 02.03.2017 року.

Дата закінчення розрахунку: 02.06.2017 року.

Процентна ставка пені: 2 х ставок НБУ Розраховується за формулою:

[Пеня] = [Сума боргу] х [Ставка пені (%)] /100% /365 днів х [Кількість днів] - додається

Таким чином, пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань Страховиком, за період з

року по 02.06.2017 року, буде складати 1766,29 грн.

Що стосується Звіту № 56/03 від 27.03.2017 р. про визначення матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля «Daewoo Nexia», д.н. А01299АС, на який позивач посилається як на доказ розміру нанесеного йому збитку, то він не може бути належним і допустимим доказом у справі щодо визначення вартості ремонту транспортного засобу, оскільки, відповідно до Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який є спеціальною нормою для Страховика цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ, обов’язок встановлення розміру та характеру збитків, завданих пошкодженому ТЗ, покладено саме на Страховика цивільно-правової відповідальності власника наземного ТЗ, а не на будь-яку іншу установу, організацію чи фізичну особу-підприємця (п. 34.2., 34.4. ст. 34 - зазначено вище).

Тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення суми страхового відшкодування в сумі 39 500 грн. з заявлених 49 500 грн., пені в сумі 793.16 грн. з заявлених 2 559,45 грн., та визнає, що не відшкодована сума страхового відшкодування в розмірі 10 000 грн. та неня в розмірі 1 766,29 грн.

Представник ОСОБА_7С відповідачів ОСОБА_2 в судвому засіданні проти позову заперечила стверджуючи, що виготовлений позитвачем звіт про визначення матеріальних збитків не є належним доказам, належним доказом на його думку є визанчена вартість ремомонту автомобіля Страховиком. Разом з цим стверджує, що суду ненадано належних доказів про заподіяння позичу моральних збитків. Просить в позові відмовити.

На подальший розгляд страви предстаник ОСОБА_7 не з’явилася, але надала суду заяву в якій просить суд справу розглянути у її відсутності, в задоволенні позовних вимог просить відмовити у повному обсязі, а тому суд на підставі ст. 223 ЦПК України розгляну справу у її відсутності.

У зв’язку з неявкою сторін, на підставі ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксація судового засідання технічними засобами не проводилась.

Ухвалою суду від 12.06.2017 року було накладено арешт на належний відповідачам ОСОБА_2, ОСОБА_3 транспортний засіб «Volkswagen Caddy» н.з АО 0070 ВМ.

Ухвалою суду від 02.11.2017 року було виправлено осписку в ухвалі від 12.06.2017 року.

06.12.2017 року та 23.01.2018 року було постановлено ухвали про відкаладення розгляду справи для можливості надання доказів предстаником позивача, а саме провиплату суми страхового відшкодування позивачу.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Як встановлено у судовому засіданні, 28.11.2016 року близько 15.00 год. на автодорозі Мукачево –Рогатин-Львів по вул.. Головній в с. Бедевля , Тячівського району сталося ДТП за участю транспортних засобів: ««Volkswagen Caddy» н.з АО 0070 ВМ. який знаходився під керуванням ОСОБА_3, а на праві власності належить ОСОБА_2 та «Daewoo Nexia», д.н. А01299АС, яким керува ОСОБА_8, а належить на праві власності позивачу. Внаслідок чого транспорті засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Рахівського районного суду Закарпатської області від 16.12.2016 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Судом встановлено, Страховою компанією «Київ Ре» та ОСОБА_2 було укладено поліс № АЕ/4019890 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за яким забеезпеченим є транспортний засіб «Volks Vagen Caddy» д.р.н. АО 0070 ВН.

Відповідно до ст. 979 ЦК Ураїни за довго ром страхування одна строна ( страховик) зобов’язується у разі настання певної події ( страхового випадку) виплатити другій строні ( страхувальникові) або іншій особі , визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові плачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст.3 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних-транспортних засобів» передбачено, що обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди , заподіяної життю, здоров’ю та (або) майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

А відповідно до ст.22 вказаного Закону, у разі настання страхового випадку страхвик у межах страхових сум , зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо- транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

Згідно п.34.2 ст. 34 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних-транспортних засобів», протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов’язаний направити свого представника для визначення причин настання страхового випадку та розмір збитків.

Як встановлено судом Страхова компанія «Київ Ре» після отримання повідомлень про ДТП направила свого представника суб’єкта оціночної діяльності, ФОП ОСОБА_6 для виконання огляду транспортного засобу та дослідження з визначення розміру оціненої шкоди, внаслідок пошкодження автомобіля«Daewoo Nexia» д.р.н. А0 1299 АС, який його оглянув та склав Звіт № 4841 про оцінку колісного транспортного засобу від 24.12.2016 року

Згідно Звіту вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, завданий власникові «Daewoo Nexia» держномер А01299АС, в результаті його пошкодження на дату оцінки КТЗ складає: 33394,97 (тридцять три тисячі триста дев’яносто тири гривні 97 копійок) гривень в тому числі ПДВ 20%.

Що стосується Звіту № 56/03 від 27.03.2017 р. про визначення матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля «Daewoo Nexia», д.н. А01299АС, на який позивач посилається як на доказ розміру нанесеного йому збитку, суд не бере його до уваги як належний доказ, оскільки, відповідно до Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який є спеціальною нормою для Страховика цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ, обов’язок встановлення розміру та характеру збитків, завданих пошкодженому ТЗ, покладено саме на Страховика цивільно-правової відповідальності власника наземного ТЗ, а не на будь-яку іншу установу, організацію чи фізичну особу-підприємця. Крім цього цей звіт виготовлений через чотири місяці після ДТП, за цей період автомобіль міг на мати інші пошкодження не пов’язані з ДТП.

01.12.2016 року Страховою компанією «Київ Ре» було отримано Заяву про страхове відшкодування від 30.11.2016 р. (Вх. № 1502356 від 01.12.2016 р.) від власника автомобіля «Daewoo Nexia» д.р.н. А01299АС ОСОБА_1, в якій вона просила страхове відшкодування перерахувати на її рахунок в КБ «Приват Банк».

Відповідно ж до п. 36.2. ст. 36 Закону Страховик зобов’язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.

Як вбачається позивачкою було визнано суму страхового відшкодування та вона просила Страховика перерахувати грошові кошти на її рахунок, Тому відповідач прийняв рішення про виплату страхового відшкодування саме в розмірі 25829,14 грн., про що склав Страховий акт № 1502356 та повідомив позивача листом : вих № 616 від 24.04.2017 р.

Представник позивача в судовому засіданні ствердив, що і на час розгляду даної справи Страховою компанією «Київ Ре» виплачується сума страхового відшкодування позивачу на його рахунок, однак яка сума виплачена і чи є заборгованість станом на 06.12.2017 року йому не відомо.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

А відповідно до ст. 82 ЦПК України, обставини , які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

В своєму запереченні на позов Страховою компанією «Київ Ре» фактично визнано суму недоплаченого страхового відшкодування в сумі 10 000 грн. та пеню в сумі 1766,29 грн., однак представник позивач 06.12.2017 року під час розгляду справи ствердив, що Страховик продовжує виплачувати страхове відшкодування позивачу і зобов’язався надати докази виплаченої суми, однак їх так і не надав, у зв’яжу з чим у суду виникає сумнів щодо визнаної заборгованості Страховиком.

Беручи до уваги те, що ні позивачем, ні його представником не надано доказів про виплачені суми позивачу страхового відшкодування та пені, а щодо визнаної Страховиком у суду є сумнів, те що суд визнає Звіту № 56/03 від 27.03.2017 р. про визначення матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля «Daewoo Nexia», д.н. А01299АС не належним доказом, а інших доказів суду не надано, суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до ТДВ "Страхова компанія Київ-Ре" про стягнення суми страхового відшкодування та штрафних санкцій ( пені) слід відмовити.

Відповідно до ст. 30.1 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних-транспортних засобів», транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необгрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом( рапорт), звітом ( актом) висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлюваний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Судом не взято до уваги Звіт № 56/03 від 27.03.2017 р. про визначення матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля «Daewoo Nexia», д.н. А01299АС, на який позивач посилається як на доказ розміру нанесеного йому збитку, а інших доказів які б стверджували, що відновлювальна вартість автомобіля більша за ринкову суду не надано, а тому суд вважає, що і в позові щодо стягнення матеріальних збитків з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 слід відмовити.

Згідно ч. 1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями , діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини. Крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Щодо моральної шкоди то така також належними та доказами не підтверджена, так суду не надано належних доказів які б стверджували, що позивачка мала поїздку автомобілем на відпочинок, що наймала інший автомобіль, що робота її чоловіка пов’язана з поїздками і, що саме їй завдано цим моральну шкоду..

За таких обставин, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до ТДВ "Страхова компанія Київ-Ре", ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми страхового відшкодування та матеріальної, моральної шкоди, слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 223, ч. 2 ст. 247 ст.ст. 263-265 ЦПК України, ст. ст. 979, 1167 ЦК Ураїни ст.3, ст. 22, п.34.2 ст. 34, п. 36.2. ст. 36 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних-транспортних засобів», суд –

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ТДВ "Страхова компанія Київ-Ре", ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення на його користь з ТДВ "Страхова компанія Київ-Ре" суми страхового відшкодування у сумі 32 170,86 грн. та штрафних санкцій ( пені) в сумі 6508,31 грн., всього в сумі 38679,17 грн. та простягання на його користь з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 матеріальної шкоди в сумі 21 800 грн. та моральної шкоди в сумі 20000 грн. – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідачі:

- ТДВ «Страхова компанія «Київ-Ре»», місце знаходження: м. Київ, вул.. Тарасівська, 38.

- ОСОБА_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2.

- ОСОБА_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Повний текст рішення буде складено до 17.02.2018 р.

Суддя: В.В. Чопик