Рішення № 72124631, 08.02.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/7263/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2018 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова

в складі:

головуючого судді Радченка В.Є.

при секретарі Сидорак М.А.

з участю:

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС України про визнання дій в частині неправомірними, визнання незаконною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Львівської митниці Державної фіскальної служби України, в якій просив суд визнати дії заступника начальника Львівської митниці ДФС – начальника Управління протидії митним правопорушенням ОСОБА_3 в частині накладення адміністративного стягнення у виді штрафу 8500 грн. необґрунтованими та незаконними та скасувати постанову в справі про порушення митних правил №5570/20908/16 від 20.01.2016 р. Зазначає, що 23.05.2015 року в’їхав на автомобілі «Nissan», реєcтраційний номер LZ19961 в Україну з ОСОБА_4 через митний пост Рава-Руська». У з’язку з тим, що в Україні був особливий період, проводиться антитерористична операція, військовослужбовці та добровольчі батальйони не забезпечені транспортом на належному рівні, вирішив передати вищезазначений автомобіль командиру Добровольчого Українського корпусу правого сектору ОСОБА_5 Довідкою №6/02-01 від 06.02.2017 р. підтверджено, що автомобіль знаходився на балансі Правого сектору, на даний час є знищений внаслідок артилерійського обстрілу і непридатний для подальшого використання. Зазначає, що посадовою особою при винесенні постанови про накладення стягнення не враховано особу, не враховано інших важливих обставин у справі, не вирішувалось питання можливості звільнення від адміністративної відповідальності у зв’язку з малозначністю. Наголосив, що жодної матеріальної шкоди своїми діями не завдано, а навпаки позивач допоміг державі боротись з загарбником. Корисливих мотивів щодо уникнення оподаткування автомобіля не було, автомобілем не користувався та не користується.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити.

Представник Львівської митниці ДФС проти задоволення позову заперечував. Надав пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях. Зазначив, що митним органом постанова про накладання адміністративного стягнення на ОСОБА_1 є правомірною, оскільки позивачем порушено ч. 3 ст. 470 МК України. До органів доходів і зборів позивач з заявою про факт аварії чи дії обставин непереборної сили не звертався. Просив суд у задоволенні позові відмовити.

У даній справі заходи забезпечення доказів та забезпечення позову судом не застосовувалися.

Провадження у справі ухвалою суду не зупинялося, а тому не було підстав для його поновлення.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про необхідність позов задовольнити частково.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України – завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Судом встановлено, що постановою у справі про порушення митних правил №5570/20908/16 від 20.01.2016 р. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України та накладено штраф у розмірі 8500 грн. Відповідно до постанови, 23.05.2015 року ОСОБА_1 тимчасово ввіз на територію України транспортний засіб «Nissan», реєcтраційний номер LZ19961 у митному режимі «транзит», проте станом на 27.12.2016 року даний автомобіль не вивезений з митної території України.

Згідно з копією довідки командира 2-ї резервної сотні Добровольчого українського корпусу «Правий сектор» ОСОБА_5 №6/021 від 06.02.17 р. у зв’язку з виконанням бойових завдань у зоні АТО автомобіль «Nissan Sunny», реєcтраційний номер LZ19961 на початку серпня 2015 року дійсно був знищений внаслідок артилерійського обстрілу і непридатний для подальшого використання. Станом на 06.02.2017 р. евакуювати цей автомобіль неможливо.

Частиною 1 ст.381 МК передбачено, що громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу.

Відповідно до ч.1 ст.92 МК митний режим транзиту може бути застосований як до товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що безпосередньо ввозяться на митну територію України, так і до таких, що перебувають на митній території України.

Згідно з ч.1 ст.93 МК товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні: перебувати у незмінному стані, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування і зберігання; не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту; бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу; мати неушкоджені засоби забезпечення ідентифікації у разі їх застосування.

Враховуючи, що позивач ввіз на митну територію України транспортний засіб особистого користування без письмового декларування та сплати всіх митних платежів, згідно чинного законодавства (що ним не заперечується), вказаний транспортний засіб перебував на митній території України в митному режимі транзиту до моменту його вивезення з митної території України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.95 МК встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Згідно з ч.2 вказаної статті до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається: 1) час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; 2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення); 3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).

Відповідно до ч.3 ст.470 МК перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 192 МК встановлено, що якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці.

Розглядаючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд керується вимогами ч.2 ст.9 КАС України, згідно з якої суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Суд бере до уваги, що ОСОБА_1 діяв не у власних інтересах, а перевозив транспортний засіб в зону проведення АТО для допомоги українським військовослужбовцям, тобто виконував громадянські (волонтерські) обов’язки; вчинив вищевказане порушення митних правил в результаті сприяння обороні України та забезпеченню безпеки держави. Він є учасником АТО, нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей. Судом враховуються вкрай складні умови для фіксації фактів знищення автомобільної техніки під час військових дій. Тому, суд вважає необхідне згідно зі ст. 487 МК України, застосувати норми Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).

Статтею 33 КУпАП України встановлено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, що інспектором при винесенні штрафу не було враховано.

Згідно ч. 2 ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення, орган (посадова особа), уповноважена вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитися усним зауваженням.

Суд вважає, що порушення ОСОБА_1 митних правил, за яке на позивача накладене адміністративне стягнення постановою від 20.01.2017 року, є малозначним, таким, що не призвело до істотного порушення державних чи громадських інтересів. За наведених обставин, постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення слід змінити, ОСОБА_1 оголосити усне зауваження, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Щодо вимоги про визнання неправомірними дій заступника начальника Львівської митниці ДФС суд зазначає, що винесення постанови за результатами розгляду протоколу в справі про порушення митних правил є функціональним обов'язком відповідача. Відтак такі вимоги позивача про визнання дій заступника начальника Львівської митниці ДФС неправомірними - є безпідставними і до задоволення в цій частині не підлягають.

Керуючись ст. ст. 271, 286 КАС України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС України про визнання дій в частині неправомірними, визнання незаконною та скасування постанови – задовольнити частково.

Скасувати постанову в справі про порушення митних правил №5570/20908/16 від 20.01.2016 р .і закрити справу про адміністративне правопорушення

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 8500 гривень, накладеного на нього постановою заступника начальника Львівської митниці Державної фіскальної служби України від 08.06.2016 р. за ч. 3 ст. 470 МК України, обмежившись усним зауваженням.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної фіскальної служби України – відмовити.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Радченко В.Є.