Рішення № 72124618, 09.02.2018, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/3382/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2018 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мартиненко В. С.

за участі секретаря судового засідання Вареніченко В.А., Мішиної А.А.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Костянтинівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_2, інтереси якого представляє ОСОБА_1, до поліцейського роти патрульної поліції Батальйону поліції особливого призначення Головного управління національної поліції України в Полтавській області старшого сержанта поліції ОСОБА_3 та Головного управління Національної поліції України в Полтавській області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_2, інтереси якого представляє ОСОБА_1, до поліцейського РПП ОСОБА_4 України в Полтавській області ст. сержанта поліції ОСОБА_3 та Головного управління Національної поліції України в Полтавській області, в якій просив визнати дії поліцейського РПП ОСОБА_4 України в Полтавській області ст. сержанта поліції ОСОБА_3 щодо винесення постанов про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності від 02.07.2017 року протиправними; скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БР № 984140 від 02 липня 2017 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425,00 грн. відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 126 КУпАП, провадження по справі закрити у зв’язку з відсутністю події правопорушення; скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БР № 984201 від 02 липня 2017 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 170,00 грн. відносно ОСОБА_2 за ч. 6 ст. 121 КУпАП, провадження по справі закрити у зв’язку з відсутністю події правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 02.07.2017 року відносно позивача відповідачем, поліцейським ОСОБА_3, було винесено дві постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.6 ст. 121 КУпАП України, та за ч.1 ст.126 КУпАП України. Проте притягувати позивача до адміністративної відповідальності не було жодних правових підстав, оскільки взагалі відсутня подія адміністративного правопорушення, а постанова прийнята з грубими порушеннями процедури її постановлення, яка передбачена КпАП України. Розгляд справи про адміністративне правопорушення взагалі не проводився, жодної законної процедури проведено не було взагалі. ОСОБА_2 взагалі не був повідомлений про розгляд справи відносно нього (ст.277-2 КУпАП). Відповідно, і права особи яка притягається до адміністративної відповідальності не роз'яснювалися, жодним своїм правом позивач скористатися не міг так як навіть не підозрював про наявність будь яких адміністративних справ. Постанова складена без наявності будь яких доказів, і навіть без пояснень так званого правопорушника ОСОБА_2. Особа яка склала постанову сфальсифікувала інформацію про фактичні обставини, які сталися 02.07.2017 р. ОСОБА_2 їхав на мотоциклі свого тестя (батька дружини) який зареєстрований в органах ВМС, що засвідчується свідоцтвом про реєстрацію т/з JBW 125, який в техпаспорті значиться як мотоцикл без бокового причепу. При ОСОБА_2 були всі необхідні документи, в тому числі технічний паспорт на мотоцикл, його посвідчення водія, в якому відкрита категорія «А», яка дає право керувати мотоциклами. Його зупинили поліцейські, які оформлювали інше ДТП, спросили звідки він, перевірили документи, запитали адресу місця проживання, перевірили чи не перебуває він у розшуку, і після цього той поїхав. Листом 08.07.2017 року надійшли дві постанови, що начеб то ОСОБА_2 керував мопедом «Дельта» без документів, та без посвідчення водія категорії А-1 (мопеди). Мопеду «Дельта» ні у ОСОБА_2 в користуванні, ні у його знайомих та родичів не має і ніколи не було. Він на такому мопеді взагалі ніколи не їздив. В с. Лютеньки приїхав на автобусі після відрядження до Європи (працює водієм фури), а на поїзді, вже назад до м. Костянтинівка. Вважає, що поліцейські задля показників, порахувавши, що ОСОБА_2 мешкає на окупованій території, вчинили неправомірні дії та сфальсифікували адмінматеріали, в зв'язку з чим останній вимушений звернутися до суду.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином на підставі ч. 10 ст. 126 КАС України. Представник позивача в судовому засіданні повідомив суд про те, що позивач не з’явився оскільки перебуває у ОСОБА_5.

Представник відповідача – ГУ НПУ в Полтавській області та відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явились, були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, а також надали до суду заперечення проти позову.

Відповідач ГУ НПУ в Полтавській області в запереченнях проти позову посилався на те, що не є належним відповідачем по справі, оскільки позивачем оскаржуються дії конкретної посадової особи – поліцейського ОСОБА_3, який є належним відповідачем по справі. ГУ НПУ в Полтавській області позбавлено можливості надавати докази по справі, оскільки саме поліцейський складав постанови, що оскаржуються, і лише він може надати належні докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Відповідач ОСОБА_3 в запереченнях проти позову посилався на те, що 02.07.2017 о 05 год. 40 хвилини в с. Лютеньки, Гадяцького району, Полтавської області, ним було зупинено скутер «Дельта» без державного номерного знаку. Особою, що керувала даним транспортним засобом виявився громадянин ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Особу громадянина ОСОБА_2, відповідно вимогам статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», було встановлено з паспорта громадянина України серії ВЕ № 607616, виданого 14.01.2011 Костянтинівським МВ ГУМВС України в Донецькій області, який правопорушник мав при собі. Під час спілкування з громадянином ОСОБА_2 було встановлено, що останній мав явні ознаки алкогольного сп'яніння, що визначені пунктом 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, а саме: запах алкоголю з порожнини роту, порушення координації рухів та різку зміну забарвлення шкірного покрову обличчя. Від виконання висловленої пропозиції щодо пред'явлення для перевірки водійських документів, що передбачені вимогами пункту 2.1. Правил дорожнього руху, громадянин ОСОБА_2 відмовився посилаючись при цьому на їх відсутність. Від пропозиції проходження огляду для встановлення стану алкогольного сп'яніння відповідно до вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, з використанням спеціального технічного засобу газоаналізатора «АLСОТЕSТ 6810», а також проведення такого огляду у найближчому закладу охорони здоров'я - Гадяцькій ЦРЛ, громадянин ОСОБА_2 категорично відмовився в присутності свідків. За порушення вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху відносно громадянина ОСОБА_2 був складений адміністративний протокол АП2 № 530482 за частиною 1 статі 130 КУпАП. Враховуючи відсутність у громадянина ОСОБА_2 при собі посвідчення водія відповідної категорії, відповідно до вимог статті 265-1 КУпАП, останнє не вилучалось, тимчасовий дозвіл на право керування - не видавався. За порушення вимог пункту 2.1 Правил дорожнього руху відносно громадянина ОСОБА_2 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БР № 984140 від 02.07.2017 за частиною 1 статті 126 КУпАП. Даною постановою громадянина ОСОБА_2 було визнано винним в скоєнні даного правопорушення та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в сумі 425,00 гривень. За результатами перевірки керованого громадянином ОСОБА_2 транспортного засобу за наявними інформаційними ресурсами Національної поліції України також було встановлено, що даний транспортний засіб у встановленому порядку не зареєстровано. За порушення вимог пункту 30.1 Правил дорожнього руху відносно громадянина ОСОБА_2 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БР№ 984201 від 02.07.2017 за частиною 6 статті 121 КУпАП. Даною постановою громадянина ОСОБА_2 було визнано винним в скоєнні даного правопорушення та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в сумі 170,00 гривень. Від надання письмових пояснень по суті скоєних правопорушень, підпису складених адміністративних матеріалів та отримання їх копій громадянин ОСОБА_2 відмовився в присутності свідків. Відповідно до вимог статті 285 КУпАП, постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БР № 984201 від 02.07.2017 за частиною 6 статті 121 КУпАП, та серії БР № 984140 від 02.07.2017 за частиною 1 статті 126 КУпАП, були оголошені позивачу негайно після закінчення розгляду справ. Копії винесених відносно громадянина ОСОБА_2 постанов 03.07.2017 були направлені за місцем проживання останнього. Викладене позивачем твердження щодо наявних порушень під час розгляду відносно нього адміністративних справ вимог пункту 2 статті 271 КУпАП вважає суб'єктивним та таким, що об'єктивно суперечить вимогам статті 276 КУпАП, вимогами якою він керувався при розгляді даних справ. Також вважає безпідставним твердження позивача щодо не ознайомлення останнього з правами та обов'язками, що передбачені вимогами стати 268 КУпАП як особи, що притягується до адміністративної відповідальності. Громадянин ОСОБА_2 був ознайомлений з правами та обов’язками, як особа, що притягувалась до адміністративної відповідальності, але за власним бажанням ними не користувався. Враховуючи вище викладене, просив позов громадянина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, про скасування винесених ним постанов про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БР № 984201 від 02.07.2017 за частиною 6 статті 121 КУпАП, та серії БР № 984140 від 02.07.2017 за частиною 1 статті 126 КУпАП, залишити без задоволення, а постанови - без змін.

З’ясувавши обставини справи, дослідивши докази надані на їх підтвердження, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволені позову з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Судом встановлено, що 02.02.2017 року поліцейським РПП ОСОБА_4 України в Полтавській області ст. сержантом поліції ОСОБА_3 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БР № 984140 у вигляді штрафу в сумі 425,00 грн. щодо ОСОБА_2, який керуючи транспортним засобом скутером «Дельта», номерний знак б/н, 02.07.2017 року о 05 год. 40 хв. в Гадяцькому районі с. Лютенька керував скутером «Дельта» б/н не маючи при собі посвідчення водія відповідної категорії ( пункт ПДР 2.1.), чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачено частиною 1 ст. 126 КУпАП, а також постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БР № 984201 у вигляді штрафу в сумі 170,00 грн. щодо ОСОБА_2, який керуючи транспортним засобом скутером «Дельта», номерний знак б/н, 02.07.2017 року о 05 год. 4 хв. в Гадяцькому районі с. Лютенька, який не зареєстрований у встановленому порядку (п. 30 ПДР), чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачено частиною 6 ст. 121 КУпАП.

Крім вказаних постанов поліцейський ОСОБА_3 склав протокол про адміністративне правопорушення серії АП2 № 530482 про те, що 02.07.2017 року о 05 год. 40 хв. в Гадяцькому районі с. Лютенька Андрущенко Дмитро Миколайович, особу встановлено по базі «Армор», транспортний засіб скутер «Дельта», номерний знак б/н, належність ОСОБА_2, відмовився в присутності двох свідків від продуття алкотестера 6810№0543, від проходження в медичному закладі на стан алкогольного сп’яніння теж відмовився. Керував в с. Лютенька Гадяцького району скутером «Дельта» з явними ознаками алкогольного сп’яніння. Протокол підписано двома свідками: ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Відповідно до інформації, наданої регіональним сервісним центром в Полтавській області ОСОБА_2 має посвідчення водія категорії А. Згідно із довідкою, наданою ГУНП в Донецькій області ОСОБА_2 має посвідчення водія категорії А,В,С,Е.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 30.10.2017 року Доручено Золотоніському міськрайонному суду Черкаської області допитати в якості свідка ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, який мешкає за адресою: Черкаська обл.,. м. Золотоноша, вул..Шевченко буд.62, з питань, які викладені в ухвалі, у адміністративній справі за позовом ОСОБА_2, інтереси якого представляє ОСОБА_1, до поліцейського РПП ОСОБА_4 України в Полтавській області ст. сержанта поліції ОСОБА_3 та Головного управління Національної поліції України в Полтавській області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Проте Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області було повернуто матеріали судового доручення про допит свідка ОСОБА_7 без виконання, так як в ухвалі суду вказана не повна адреса проживання свідка, тобто не вказаний номер квартири, в зв’язку з чим до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області повернулися конверти із судовими повістками із довідками листоноші, на яких зазначено «не повна адреса».

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 30.10.2017 року доручено Гадяцькому районному суду Полтавської області допитати в якості свідків ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, який мешкає за адресою: вул. Лесі Українки, 4, с. Лютенька Гадяцького району Полтавської області, та ОСОБА_8, який мешкає за адресою: вул. Л. Думенко, буд. 17 в с. Лютенька Гадяцького району Полтавської області з питань, які викладені в ухвалі у адміністративній справі за позовом ОСОБА_2, інтереси якого представляє ОСОБА_1, до поліцейського РПП ОСОБА_4 України в Полтавській області ст. сержанта поліції ОСОБА_3 та Головного управління Національної поліції України в Полтавській області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

На виконання вказаної ухвали суду Гадяцький районний суд Полтавської області надіслав протокол допиту свідка ОСОБА_6, відповідно до якого свідок ОСОБА_8 на виклик до суду не з’явився, а свідок ОСОБА_6 надав наступні показання.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що був присутній на місці події під час складання протоколу про адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_2, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме 02.07.2017 року о 5 год. 40 хв. в с. Лютенька Гадяцького району. При цьому були присутні він, ОСОБА_2 та якщо не помиляється ОСОБА_8. Їх зупинили поліцейські. Спочатку зупинили його, а слідом за ним зупинили двох хлопців на мопедах. ОСОБА_6 зупинили, бо треба було подихати у драгер, показати документи на ТЗ, була планова перевірка. Його перевірили, він був тверезий. Зупинили двох хлопців, у яких з собою були риболовні спорядження. У них були явні ознаки алкогольного сп’яніння, у водія точно. На запитання патрульного вони документи не пред’явили ніяких, сперечалися і відмовлялися дихати у драгер. На освідування їхати відмовилися. ОСОБА_2 був водієм мопеда, а другий ОСОБА_8 ОСОБА_2 відмовився дихати, сперечався з поліцейськими. Потім їх відпустили. Ще зупиняли водія молоковоза, але протокол не складали. Була одна патрульна машина, було троє поліцейських. ОСОБА_2 керував мопедом марки СААБ темного кольору, без номерного знаку ТЗ. Ніяких документів, в тому числі посвідчення водія, технічного паспорту на ТЗ, ОСОБА_2 для огляду поліцейським не пред’являв. Можливо вони і були у нього, але він відмовився їх надавати. Єдине, що він сказав, що він водій по Європі. Одразу зробили запит на Костянтинівку. Звідти прийшо, що у нього взагалі немає ніяких прав. Запит робили у присутності ОСОБА_6. Відповідь прийшла, що посвідчення водія ОСОБА_2 не отримував. В присутності ОСОБА_2 поліцейським складався протокол про відмову дихати у драгер і про відсутність документів. Йому нічого не вручали, їх відпустили. ОСОБА_2 відмовлявся від усього, не підписував нічого, відмовлявся. Після складання поліцейським постанови нічого не відбувалось. Поліцейські переговорили між собою, що робити чи відпускати чи що? Просто оформили відмову. ОСОБА_2 поїхав далі, будучі із ознаками сп’яніння. Йому була зроблена пропозиція, що може остатися без мотоцикла, так як він сперечався з поліцейськими. Їх відпустили, вони із ОСОБА_8 поїхали далі. ТЗ у них не вилучався.

У судовому засіданні, яке відбулось 11.12.2017 року за участю представника позивача ОСОБА_1 було прослухано звукозапис із допитом свідка ОСОБА_6 та від представника позивача надійшло клопотання про повторний допит свідка у зв’язку із необхідністю задати свідку додаткові питання.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 11.12.2017 року клопотання представника позивача було задоволено та доручено Гадяцькому районному суду Полтавської області повторно допитати в якості свідка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, який мешкає за адресою: вул. Лесі Українки, 4, с. Лютенька Гадяцького району Полтавської області, з питань, які викладені в ухвалі, забезпечивши можливість представнику позивача ОСОБА_1 приймати участь у вказаній процесуальній дії шляхом проведення відео конференції з Костянтинівського мiськрайонного суду Донецької області; доручено Гадяцькому районному суду Полтавської області під час виконання судового доручення, наданого ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 30.10.2017 року, з допиту свідка ОСОБА_8, який мешкає за адресою: вул. Л. Думенко, буд. 17 в с. Лютенька Гадяцького району Полтавської області, в разі його явки та надання показань, що матимуть розбіжності із показаннями, які надав свідок ОСОБА_6, призначити одночасний допит двох свідків для з'ясування причин розбіжності в їхніх показаннях.

На виконання вказаної ухвали суду Гадяцький районний суд Полтавської області надіслав протокол допиту свідка ОСОБА_6, відповідно до якого свідок ОСОБА_8 на виклик до суду не з’явився, а свідок ОСОБА_6 надав наступні показання.

Свідок ОСОБА_6 пояснив, що в родинних відносинах із ОСОБА_2 не перебуває. У нього не було можливості поїхати до м. Костянтинівка для допиту його в якості свідка у суді. Особа ОСОБА_2 була встановлена з його слів на питання поліцейського, поліцейські вимагали надати права та посвідчення особи, але він не надавав. Вони говорили, що їдуть на рибалку, тому не брали документів. ОСОБА_6 відомо як виглядає скутер «Дельта» розрізнити моделі скутерів може, вони бувають різного кольору і також відрізняються лицюванням. Якщо не помиляється, ОСОБА_2 керував мопедом САБ, поліцейські трішки помилились, і вказали СААБ. Якщо не помиляється, ОСОБА_6 був присутній тільки при складанні протоколу про відмову дихання в Драгер, а більше при ньому ніяких документів не оформлялося і протокол вже складався за відсутності ОСОБА_2. Протокол про адміністративне правопорушення складався за відсутності ОСОБА_2. ОСОБА_6 був присутній в якості свідка і в якості понятого, йому так сказали. Нічого ніхто нікому не пояснював. По перше ОСОБА_2 був неадекватний, на лице було видно, що він був в стані алкогольного сп’яніння, вони прирікалися з патрульними, вони говорили, що ОСОБА_2 залишиться без мопеда, вони просили показати посвідчення водія. ОСОБА_9 говорив, що забув їх дома, поліцейські робили запит по телефону на Костянтинівку і їм повідомили що немає прав ні на мопед, ні на машину. ОСОБА_6 підписав протокол про відмову дихання на Драгер та пішов, а що там було далі він не знає, може вони ще щось писали, протокол складався без участі ОСОБА_9. Доповнень немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку..

Згідно із вимогами п. 2.1 Правил Дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частиною 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), яка передбачає накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із вимогами п. 2.1 Правил Дорожнього руху України власники механічних транспортних засобів і причепів до них повинні зареєструвати (перереєструвати) їх в уповноваженому органі МВС або провести відомчу реєстрацію в разі, якщо законом установлена обов'язковість проведення такої реєстрації, незалежно від їхнього технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання (отримання), митного оформлення або переобладнання чи ремонту, якщо необхідно внести зміни до реєстраційних документів.

Відповідно до ч. 3 ст. 34 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.

Частиною 6 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, яка передбачає накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно до вимог статті 254 Кодексу України про адміністративне правопорушення про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

За приписами частини другої статті 258 Кодексу України про адміністративне правопорушення протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.

За приписами статті 222 КУпАП України органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, передбачених ч. 1 ст. 126 та ч. 6 ст. 121 КУпАП України.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року N 1395зареєстр. в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за N1408/27853, затверджено «Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», згідно з п.4 якої у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. За приписами ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим, відповідно до принципу змагальності, закріпленого у ст. 9 КАС України, сторона має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Проте суд не бере до уваги посилання представника позивача про те, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом – мотоциклом без бокового причепу JBW, який належить ОСОБА_8, оскільки копія свідоцтва про реєстрацію вказаного транспортного засобу, копія квитка на потяг Полтава - Костянтинівка, копія посвідчення водія ОСОБА_2 не є достатніми доказами, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування, а саме: щодо керування ОСОБА_2 транспортним засобом без державного номерного знаку та без посвідчення водія відповідної категорії. Разом з тим, показання свідка ОСОБА_6 щодо керування ОСОБА_2 транспортним засобом мопедом САБ, спростовується матеріалами справи, адже при дачі показань він виразив сумнів щодо моделі мопеду, разом з тим підписаний ним протокол має відомості щодо скутеру «Дельта».

Посилання представника позивача про те, що ОСОБА_2 не були роз’яснені його права та не надана можливість ознайомитися із вказаними постановами спростовується матеріалами справи, оскільки свідок ОСОБА_6 надав показання про те, що ОСОБА_2 поїхав з місця події, не дочекавшись складання вказаних постанов поліцейським.

Посилання відповідача ГУНП України в Полтавській області про те, що він не є належним відповідачем по справі, суд не бере до уваги, оскільки відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України відповідачем у адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача, а згідно із п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб'єкт владних повноважень це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Постанови про накладення адміністративного стягнення складені відповідачем – поліцейським ОСОБА_3, у відповідності до вимог ст. 283 КУпАП.

За таких обставин позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 242 – 246, 255, 268-272, 286, 295, п.п. 15.5 розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2, інтереси якого представляє ОСОБА_1, до поліцейського роти патрульної поліції Батальйону поліції особливого призначення Головного управління національної поліції України в Полтавській області старшого сержанта поліції ОСОБА_3 та Головного управління Національної поліції України в Полтавській області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БР № 984140, винесену 02.07.2017 року поліцейським РПП ОСОБА_4 України в Полтавській області ст. сержантом поліції ОСОБА_3 залишити без змін.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БР № 984201, винесену 02.07.2017 року поліцейським РПП ОСОБА_4 України в Полтавській області ст. сержантом поліції ОСОБА_3 залишити без змін.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_1; відповідачі: Головне управління національної поліції України в Полтавській області, місцезнаходження м. Полтава, вул.. Пушкіна, буд. 83, ЄРДПОУ 40108630, поліцейський роти патрульної поліції Батальйону поліції особливого призначення Головного управління національної поліції України в Полтавській області старший сержант поліції ОСОБА_3, місцезнаходження: м. Полтава, вул. Європейська, буд. 104.

Суддя