Ухвала суду № 72124424, 06.02.2018, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

06.02.2018 Справа № 917/761/16

за заявою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області, вул. Троїцька, 76, м. Кременчук, 39617, код ЄДРПОУ 39780421

до Приватного вищого навчального закладу "Кременчуцький університет економіки, інформаційних технологій і управління", вул. Пролетарська, буд. 24/37, м. Кременчук, 39600, код ЄДРПОУ 13951369

про визнання банкрутом

Суддя Паламарчук В.В.

Представники сторін:

від кредитора: ОСОБА_1 дов. від 05.02.2018р.

ліквідатор: ОСОБА_2 арбітражний керуючий

В судовому засіданні 06.02.2018 року на підставі ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Господарський суд повідомив, що повний текст ухвали буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини ухвали.

Розглядається заява Кременчуцької ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання банкрутом Приватного вищого навчального закладу "Кременчуцький університет економіки, інформаційних технологій і управління", м. Кременчук з підстав неплатоспроможності.

До суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Стандарт Кепітал" №14/12/17-01 від 14.12.2017р. (вхід. №15448 від 18.12.2017р.) про задоволення вимог кредитора за рахунок майна боржника.

Ліквідатор ОСОБА_2 надав відзив на заяву №1184 від 09.01.2018р. (вхід. №386 від 12.01.2018р.), в якому зазначає, що задоволення вимог забезпеченого кредитора можливе лише за згодою господарського суду.

Розглянувши матеріали справи №917/761/16, заслухавши учасників у справі про банкрутство, суд встановив:

По справі №917/761/16 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Стандарт Кепітал" №14/12/17-01 від 14.12.2017р. (вхід. №15448 від 18.12.2017р.) про задоволення вимог кредитора за рахунок майна боржника.

В обґрунтування своєї заяви ТОВ "Факторингова компанія "Стандарт Кепітал" зазначає наступне:

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 03.11.2016 р. по справі №917/761/16 визнано кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Стандарт Кепітал", вул. М.Грушевського, 4, н/п №53, м. Київ, 01001 - 1435310,07 грн. - погашаються в позачерговому порядку за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, а саме майна зазначеному у іпотечному договорі №09-І від 15.02.2007р., 458090,36 грн. (6 черга).

15.02.2007 року між ПАТ «Автокразбанк» та Приватним вищим навчальним закладом «Кременчуцький університет економіки, інформаційних технологій і управління» укладено Кредитний догорів №09 (далі за текстом - договір кредиту або кредитний договір).

В забезпечення виконання зобов'язань за вищезазначеним Кредитним договором між Приватним вищим навчальним закладом «Кременчуцький університет економіки, інформаційних технологій і управління» та ПАТ «Автокразбанк» укладено Іпотечний договір №09-1 від 15.02.2007 р. (далі за текстом - договір іпотеки), відповідно до умов якого Іпотекодавець (Банкрут) передав Іпотекодержателю (ПАТ «Автокразбанк») в іпотеку нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю з інфраструктурою, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Ветеранів Праці, буд. 40 та складається з нежитлової будівлі літ. А-2, загальною площею 1954,5 кв.м., огорожі №1,2, вимощення І, що знаходиться на землі державної власності.

В подальшому право вимоги за вищезазначеним Кредитним договором передано ТОВ «Фінансова компанія «Єврокредит» (код ЄДРПОУ 39924025) на підставі Договору про відступлення права вимоги за кредитом від 06.09.2016 року №2016/13-К.

Право вимоги за Іпотечним договором №09-1 від 15.02.2007 р. передано ТОВ «Фінансова компанія «Єврокредит» на підставі Договору про відступлення права вимоги №2016/13-1 від 06.09.2016 р. за Іпотечним договором №09-1 від 15.02.2007 р.

Керуючись статтями 512-519, 1082 Цивільного кодексу України 23.09.2016 року між ТОВ «Фінансова компанія «Єврокредит» (далі за текстом - Клієнт) та ТОВ «Факторингова Компанія «Стандарт Кепітал» (далі за текстом - Фактор) укладено Договір факторингу №23/09/16-01, за умовами якого Клієнт передав у власність Фактору, а Фактор прийняв право вимоги до Боржника за Кредитним договором від 15.02.2007 року №09 з усіма додатковими угодами до нього, що є його невід'ємною частиною.

Право вимоги за Кредитним договором №09 від 15.02.2007 року складає 859 947,53 грн. (вісімсот п'ятдесят дев'ять тисяч дев'ятсот сорок сім гривень 53 коп.).

ТОВ «Фінансова компанія «Єврокредит» у повному обсязі передав ТОВ «Факторингова Компанія «Стандарт Кепітал» право вимоги за Кредитним договором №09 від 15.02.2007 р., що підтверджується актом приймання-передачі права вимоги від 23.09.2016р. до Договору Факторингу №23/09/16-01 від 23.09.2016 року.

23.09.2016 року між ТОВ «Фінансова компанія «Єврокредит» та ТОВ «Факторингова Компанія «Стандарт Кепітал» укладено Договір про відступлення права вимоги за Іпотечним договором №09-1 від 15.02.2007 р., посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстровано у реєстрі за №4877, за умовами якого у зв'язку з укладанням Договору факторингу №23/09/16-01 від 23.09.2016 ТОВ «Фінансова компанія «Єврокредит» відступає ТОВ «Факторингова Компанія «Стандарт Кепітал» права за Іпотечним договором №09-1 від 15.02.2007 p., посвідченим приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_4, за реєстровим номером 647.

Таким чином, з 23.09.2016р. права та обов'язки кредитора за договором кредиту №09 від 15.02.2007р., відповідно до договору факторингу №23/09/16-01 від 23.09.2016 р., права та обов'язки Іпотекодержателя за договором іпотеки №09-1 від 15.02.2007р., відповідно до договору про відступлення права вимоги від 23.09.2016р. за Іпотечним договором №09-І від 15.02.2007 р., перейшли до ТОВ «Факторингова Компанія «Стандарт Кепітал».

У зв'язку із невиконанням своїх зобов'язань за Кредитним договором, на адресу Приватного вищого навчального закладу «Кременчуцький університет економіки, інформаційних технологій і управління» ТОВ «Факторингова компанія «Стандарт Кепітал» засобами поштового зв'язку «Укрпошта» 28.09.2016 року направило два повідомлення, в яких повідомлялось про заміну кредитора та необхідність виконання взятих на себе зобов'язань на користь Нового кредитора, однак зазначені листи повернуті поштою з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Оскільки повідомлення про заміну кредитора, які направлялись засобами поштового зв'язку на адресу ПВНЗ «Кременчуцький університет економіки, інформаційних технологій і управління» не були отримані, ТОВ «Факторингова Компанія «Стандарт Кепітал» 20.10.2017 року було складено вимогу, в якій зазначено про заміну кредитора та необхідність виконання зобов'язань за кредитним договором, крім того повідомлено про наміри та право, на підставі іпотечного застереження у п. 6.1 Договору іпотеки та ст.ст. 37, 38 Закону України «Про іпотеку», задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом набуття права власності на предмет Іпотеки або шляхом продажу предмета Іпотеки третім особам.

Відповідно до ч. 3 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог

іпотекодержателя.

Суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_2 було проведено на замовлення ТОВ «Факторингова Компанія «Стандарт Кепітал» незалежну оцінку майна, що перебуває у заставі на даний час ТОВ «ФК «Стандарт Кепітал».

За результатами проведених дій, суб'єктом оціночної діяльності складено Звіт про оцінку майна №11/12/2017 нежитлової будівлі літ. «А-2» загальною площею 1954,5 кв.м., огорожа №1,2, вимощення І за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Ветеранів праці, буд. 40, відповідно до якого ринкова вартість зазначеної нежитлової будівлі без ПДВ складає 739 110,00 (сімсот тридцять дев'ять тисяч сто десять гривень 00 коп.) грн. (оригінал звіту додається до заяви).

Відповідно до п. 6.2 Іпотечного договору у разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності Іпотекодавця, визнання його банкрутом або при його ліквідації ІПОТЕКОДЕРЖАТЕЛЬ набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки або інше майно і кошти ІПОТЕКОДАВЦЯ незалежно від настання строку виконання зобов'язання по кредитному договору, якщо ІПОТЕКОДЕРЖАТЕЛЬ і правонаступник ІПОТЕКОДАВЦЯ не досягнуть згоди про інше.

11.01.2012 року між ПАТ «Автокразбанк» та Приватним вищим навчальним закладом

«Кременчуцький університет економіки, інформаційних технологій і управління» укладено

Договір про внесення змін до Іпотечного договору №09-1, посвідченого ОСОБА_4, ПН

Кременчуцького міського нотаріального округу 15.02.2007 р. за реєстровим №647, відповідно до якого Сторони вирішили доповнити п. 6.1. Іпотечного договору: у випадку набуття Іпотекодержателем права звернення стягнення на предмет іпотеки Іпотекодавець передає у власність предмет іпотеки згідно з ст. 37 Закону України «Про іпотеку». Право власності на Предмет іпотеки переходить до Іпотекодержателя з дати прийняття письмового рішення про придбання предмету іпотеки у власність. В такому випадку це застереження, згідно ст. 36, 37 Закону України «Про іпотеку» вважається Договором про задоволення вимог Іпотекодержателя.

Зважаючи на вищевикладене, Т0В «Факторингова компанія «Стандарт Кепітал» вважає за можливе реалізувати своє право як Іпотекодержателя і звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на нежитлову будівлю з інфраструктурою, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Ветеранів Праці, буд. 40; та складається з нежитлової будівлі літ. А-2, загальною площею 1954,5 кв.м., огорожі №1,2, вимощення І, що знаходиться на землі державної власності.

Положеннями ст. 629 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

За приписами ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Статтею 1 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотекою є вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Вказана норма кореспондується з положеннями ст. 590 ЦК України.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

В матеріалах справи наявні докази, які підтверджують, що іпотека за зазначеним вище договором зареєстрована у передбаченому законом порядку, а ТОВ «Факторингова Компанія «Стандарт Кепітал» зареєстровано в реєстрі як Іпотекодержатель.

Таким чином, ТОВ «Факторингова Компанія «Стандарт Кепітал» вважає, що у відповідності до вказаної вище норми та виходячи із системного аналізу норм Цивільного кодексу України і Закону України «Про іпотеку» має переважне право на задоволення вимог до боржника за рахунок предметів іпотеки.

Також положеннями ст.36 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати:

передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону;

право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Згідно із положеннями ст.37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимоги шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачав передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Згідно положень п.2 ч.6 ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" задоволення забезпечених кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, допускається лише в межах провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, заявник просить задовольнити вимоги заставного кредитора ТОВ "Факторингова компанія "Стандарт Кепітал" у справі про банкрутство шляхом надання дозволу на звернення стягнення на майно банкрута у порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку» та іпотечного застереження за іпотечним договором №09-І від 15.02.2007р. на нежитлову будівлю.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи №917/761/16, суд прийшов до висновку про те, що заява ТОВ "Факторингова компанія "Стандарт Кепітал" №14/12/17-01 від 14.12.2017р. (вхід. №15448 від 18.12.2017р.) про задоволення вимог кредитора за рахунок майна боржника не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як визначено у ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Згідно з ч. 15 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з моменту порушення провадження у справі про банкрутство пред'явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися лише у порядку, передбаченому цим Законом, та в межах провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, допускається лише в межах провадження у справі про банкрутство.

Задоволення вимог кредиторів, забезпечених заставою (іпотекою), у разі порушення справи про банкрутство боржника має здійснюватися в порядку, встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (пп. 4.4.5 п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.11.2014 № 1 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів").

Статтею 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено:

1.Усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі - банкруту, які передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Під час ліквідації режимно-секретного органу матеріальні носії секретної інформації (технічна документація, вироби, їх дослідні зразки тощо) передаються замовнику відповідно до договору, укладеного на виконання відповідних робіт. Про передачу замовникові матеріальних носіїв секретної інформації складається письмовий акт, який погоджується з відповідним органом Служби безпеки України.

2. Майно, визначене родовими ознаками, що належить банкруту на праві володіння або користування, включається до складу ліквідаційної маси.

3. Індивідуально визначене майно, що належить банкруту на підставі речових прав, крім права власності і господарського відання, не може бути включене до складу ліквідаційної маси.

4. Майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.

Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Як випливає з аналізу положень абзацу 2 ч. 4 ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду в разі відсутності такої згоди заставного кредитора) та приписів ч. 1 ст. 44 Закону, яка передбачає, що після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами: 1) проведення аукціону або 2) продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі).

Вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною — таким способом, як правило, може бути аукціон. Адже саме застосування процедури аукціону дозволяє продати майно за максимальною ціною, яку визначає ринок за умови прозорості та вільної конкуренції.

Рішення про реалізацію майна банкрута шляхом проведення аукціону або шляхом безпосереднього його продажу юридичній або фізичній особі приймає ліквідатор. Кредитор, вимоги якого забезпечує майно, не вправі приймати таке рішення. Він лише надає згоду на реалізацію цього майна. У випадку, коли кредитор не надав такої згоди, згоду на продаж майна надає суд.

Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є спеціальним законом та має пріоритет перед іншими законодавчими актами у врегулюванні відносин, пов'язаних з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення та допускається лише в межах провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, заява ТОВ "Факторингова компанія "Стандарт Кепітал" №14/12/17-01 від 14.12.2017р. (вхід. №15448 від 18.12.2017р.) не підлягає задоволенню, як така, що безпідставно заявлена, оскільки Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" врегульовано правовідносини щодо погашення вимог заставного кредитора в межах провадження у справі про банкрутство та встановлює, що погашення даних вимог здійснюється безпосередньо ліквідатором в порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Керуючись ст.ст. 233, 234 ГПК України, ст.ст. 19, 40, 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд -

УХВАЛИВ:

1. Заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Стандарт Кепітал" №14/12/17-01 від 14.12.2017р. (вхід. №15448 від 18.12.2017р.) про задоволення вимог кредитора за рахунок майна боржника - не підлягає задоволенню.

2. Копію ухвали направити комітету кредиторів, заявнику, ліквідатору ОСОБА_2

Повний текст ухвали складено та підписано 09.02.2018р.

Суддя Паламарчук В.В.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддею та може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту оголошення (підписання) (ст.ст.235,255-256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.