Постанова № 72124072, 08.02.2018, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2018 року м. ОдесаСправа № 916/2107/17Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Величко Т.А.,

суддів: Бєляновського В.В., Поліщук Л.В.

при секретарі: Клименко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача - Асташенкова О.І.;

від відповідача - не з'явився;

від третьої особи - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ОСОБА_3

на рішення господарського суду Одеської області від 20.11.2017р.

по справі №916/2107/17

за позовом Одеської міської ради

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.М.С. ЛТД"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3

про витребування майна із чужого незаконного володіння,

суддя суду першої інстанції: Гуляк Г.І.

час та місце ухвалення рішення: 20.11.2017 р., м. Одеса, пр. Шевченка, 29, господарський суд Одеської області, зал судових засідань №10, судове засідання тривало з 14:13 год. до 14:24 год.

повний текст рішення складено 23.11.2017 р.

В судовому засіданні 08.02.2018р. згідно ст. 233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2017 року Одеська міська рада звернулась до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.М.С. ЛТД", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 про:

- витребування з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.М.С. ЛТД" на користь Одеської міської ради земельну ділянку, площею 0,1 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3, кадастровий номер: НОМЕР_1:0008, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;

- витребування з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.М.С. ЛТД" на користь Одеської міської ради земельну ділянку, площею 0,1 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер: НОМЕР_1:0009, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

- витребування з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.М.С. ЛТД" на користь Одеської міської ради земельну ділянку, площею 0,1 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5, кадастровий номер: НОМЕР_1:0010, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

- витребування з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.М.С. ЛТД" на користь Одеської міської ради земельну ділянку, площею 0,1 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_6 кадастровий номер: НОМЕР_1:0011, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

- витребування з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.М.С. ЛТД" на користь Одеської міської ради земельну ділянку, площею 0,1 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_7 кадастровий номер: НОМЕР_1:0012, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

- витребування з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.М.С. ЛТД" на користь Одеської міської ради земельну ділянку, площею 0,1 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_8 кадастровий номер: НОМЕР_1:0013, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

- витребування з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.М.С. ЛТД" на користь Одеської міської ради земельну ділянку, площею 0,1 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_9, кадастровий номер: НОМЕР_1:0014, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

- витребування з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.М.С. ЛТД" на користь Одеської міської ради земельну ділянку, площею 0,1 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_10, кадастровий номер: НОМЕР_1:0015, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

- витребування з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.М.С. ЛТД" на користь Одеської міської ради земельну ділянку, площею 0,1 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_11 кадастровий номер: НОМЕР_1:0007, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що вказана земельні ділянки вибули з комунальної власності територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради не з її волі. Посилаючись ст. 14 Конституції України, ст.ст. 80, 83,116,122 Земельного кодексу України, ст. ст. 387, 388 Цивільного кодексу України, п.34 ч.1 ст. 26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» ст. 1 ГПК України (в редакції до 15.12.2017р.) позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.08.2017р. порушено провадження у справі №916/2107/17 та призначено до розгляду в судовому засіданні.

Разом з позовною заявою, позивачем подана заява про забезпечення позову, в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України (в редакції до 15.12.2017р.) шляхом накладення арешту на вказані земельні ділянки.

Вказана заява розглянута та обговорена в засіданні суду і відхилена судом як безпідставно заявлена.

Представник відповідача відзив на позов або свої заперечення не надав.

20.11.2017р. представник третьої особи надав до суду письмові пояснення, відповідно до яких просив суд відмовити повністю Одеській міській раді в задоволенні позову, у зв'язку з тим, що ОМР не є власником спірних земельних ділянок. На думку третьої особи, у ОМР не має правових підстав для звернення із заявленим позовом, а відтак позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Рішенням господарського суду Одеської області від 20.11.2017р. (суддя Гуляк Г.І.) позов задоволено. Витребувано з володіння товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.С. ЛТД» (65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 2-А, код ЄДРПОУ 31068451) земельну ділянку площею 0, 1 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_3, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер НОМЕР_1:0008 на користь Одеської міської ради (65004, м. Одеса, Думська площа, 1, код 26597691). Витребувано з володіння товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.С. ЛТД» (65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 2-А, Код ЄДРПОУ 31068451) земельну ділянку площею 0, 1 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер НОМЕР_1:0009 на користь Одеської міської ради (65004, м. Одеса, Думська площа, 1, код 26597691). Витребувано з володіння товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.С. ЛТД» (65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 2-А, Код ЄДРПОУ 31068451) земельну ділянку площею 0, 1 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_5, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер НОМЕР_1:0010 на користь Одеської міської ради (65004, м. Одеса, Думська площа, 1, код 26597691). Витребувано з володіння товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.С. ЛТД» (65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 2-А, Код ЄДРПОУ 31068451) земельну ділянку площею 0, 1 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_6 цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер НОМЕР_1:0011 на користь Одеської міської ради (65004, м. Одеса, Думська площа, 1, код 26597691). Витребувано з володіння товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.С. ЛТД» (65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 2-А, Код ЄДРПОУ 31068451) земельну ділянку площею 0, 1 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_7 цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер НОМЕР_1:0012 на користь Одеської міської ради (65004, м. Одеса, Думська площа, 1, код 26597691). Витребувано з володіння товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.С. ЛТД» (65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 2-А, код ЄДРПОУ 31068451) земельну ділянку площею 0, 1 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_8 цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер НОМЕР_1:0013 на користь Одеської міської ради (65004, м. Одеса, Думська площа, 1, код 26597691). Витребувано з володіння товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.С. ЛТД» (65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 2-А, од ЄДРПОУ 31068451) земельну ділянку площею 0, 1 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_9, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер НОМЕР_1:0014 на користь Одеської міської ради (65004, м. Одеса, Думська площа, 1, код 26597691). Витребувано з володіння товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.С. ЛТД» (65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 2-А, Код ЄДРПОУ 31068451) земельну ділянку площею 0, 1 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_10, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер НОМЕР_1:0015 на користь Одеської міської ради (65004, м. Одеса, Думська площа, 1, код 26597691). Витребувано з володіння товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.С. ЛТД» (65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 2-А, Код ЄДРПОУ 31068451) земельну ділянку площею 0, 1 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_11 цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер НОМЕР_1:0007 на користь Одеської міської ради (65004, м. Одеса, Думська площа, 1, код 26597691).

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.С. ЛТД» (65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 2-А, Код ЄДРПОУ 31068451) на користь Одеської міської ради (65004, м. Одеса, Думська площа, 1, код 26597691) витрати по сплаті судового збору в сумі 14 400 грн.

Суд дійшов висновку, що незважаючи на обтяження вказаних вище об'єктів права власності територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради іпотечним договором, Одеська міська рада має всі законні підстави для витребування з незаконного володіння ТОВ «Б.М.С. ЛТД» земельних ділянок, площею 0,1 га (кожна) розташованих у АДРЕСА_1.

Суд зазначив, що на момент звернення Одеської міської ради із позовом у даній справі іпотекодержатель ОСОБА_5 має право в разі невиконання ТОВ «Б.М.С. ЛТД» забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок спірних земельних ділянок переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому Закону України «Про іпотеку».

Однак, проаналізувавши норми діючого законодавства України та документи наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що спірні земельні ділянки незаконно вибули із власності територіальної громади міста Одеси, а отже на них не може бути звернуто стягнення ОСОБА_5

В апеляційній скарзі, не погоджуючись з висновками суду, ОСОБА_5 просить скасувати рішення господарського суду від 20.11.2017р. по справі №916/2107/17 повністю, прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог Одеської міської ради.

Скаржник зазначає, що господарським судом допущено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, не доведено обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, порушено норми процесуального права.

Судом не було спростовано доводи представника третьої особи, що підтверджують факт законного набуття відповідачем права власності на спірний об'єкт.

Більш того, судом не спростовано доводи відносно того, що особи, що здійснили відчуження спірних об'єктів мали на це право, оскільки їх право власності не було припинено, а рішення Суворовського районного суду м. Одеси про визнання недійсними та скасування державних актів не було у встановленому законом порядку виконано, що у судовому засіданні підтверджено і представником ОМР. Тобто, фактично позивач знаючи про те, що його права можуть бути порушені, жодних дій для відновлення права власності не вчинив. Хоча, такі дії повинно було бути вчинено відносно кожної земельної ділянки в період з 2010 по 2011 рр. Натомість, позивач дочекався, коли це майно буде відчужено на правомірних засадах та відповідно під нього будуть отримані в позику грошові кошти та лише тоді звернувся з позовом до відповідача.

Також скаржник зазначає, що позивачем не надано до суду жодного належного доказу стосовно наявності у нього права власності на момент вибуття земельних ділянок. Вказані земельні ділянки могли бути раніше передані будь-яким іншим юридичним чи фізичним особам, відтак підтвердження права власності позивача виключно на підставі норми закону є припущенням, а судові рішення не можуть ґрунтуватись на припущеннях.

Окремо скаржник звернув увагу суду на те, що під час судового розгляду не було надано жодної правової оцінки факту присвоєння земельним ділянкам кадастрових номерів, котрі можуть бути присвоєні тільки тим земельним ділянкам, на які видано чинні державні акти. Відтак, витребування земельних ділянок з кадастровим номером, котрого не існувало на момент вибуття, спростовує будь-які висновки стосовно незаконності набуття відповідачем права власності на земельні ділянки.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 11.12.2017р. прийнято апеляційну скаргу ОСОБА_5 до провадження у складі головуючого судді Величко Т.А. суддів: Бєляновського В.В., Філінюка І.Г. та призначено її до розгляду на 25.01.2018р.

25.01.2018р. в судовому засіданні оголошено перерву до 08.02.2018р.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 25.01.2018р. повідомлено відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Б.М.С. ЛТД" про те, що розгляд справи №916/2107/17 відбудеться 08.02.2018р. об 10.00 год. Явка представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.М.С. ЛТД" не визнавалась обов'язковою.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2018р. у зв'язку із перебуванням судді Філінюка І.Г. у відпустці проведено повторний автоматичний розподіл справи № 916/2107/17, згідно з яким розгляд апеляційної скарги ОСОБА_3 на рішення господарського суду Одеської області від 20.11.2017р. автоматично розподілено на колегію суддів у складі: головуючий суддя Величко Т.А., судді Беляновський В.В., Поліщук Л.В.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 07.02.2018р. прийнято апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення господарського суду Одеської області від 20.11.2017р. у справі № 916/2107/17 до провадження у новому складі колегії суду. Призначено до розгляду в судовому засіданні.

В засіданні суду апеляційної інстанції скаржник підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Представник позивача заперечував проти доводів та вимог апеляційної скарги з підстав законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення.

Відповідач в судове засідання не з'явився.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017р. N2147-VIII (який набрав чинності 15.12.2017р.) Господарський процесуальний кодекс України викладено у новій редакції.

Пунктом 9 частини 1 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147- VIII від 03.10.2017р. установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ст.269 ГПК України (в редакції Закону України №2147- VIII від 03.10.2017р.) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали справи (фактичні обставини справи) на предмет правильності їх юридичної оцінки господарським судом, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх в засіданні суду представників сторін, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Як встановлено господарським судом та перевірено під час апеляційного перегляду, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна станом на 04.08.2017 р.р. на підставі договорів купівлі-продажу від 05.05.2016 р., серія та номер: 171, 175, 179, 183, 187, 191, 195, 199, 203, товариство з обмеженою відповідальністю «Б.М.С. ЛТД» є власником наступних земельних ділянок:

- площею 0,1 га, за адресою: АДРЕСА_3, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер НОМЕР_1:0008 (колишній власник ОСОБА_17.);

- площею 0,1 га, за адресою: АДРЕСА_2, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер НОМЕР_1:0009 (колишній власник ОСОБА_18.);

- площею 0,1 га, за адресою: АДРЕСА_5, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер НОМЕР_1:0010 (колишній власник ОСОБА_19.);

- площею 0,1 га, за адресою: АДРЕСА_6 цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер НОМЕР_1:0011 (колишній власник ОСОБА_20.);

- площею 0,1 га, за адресою: АДРЕСА_7 цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер НОМЕР_1:0012 (колишній власник ОСОБА_10.);

- площею 0,1 га, за адресою: АДРЕСА_8 цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер НОМЕР_1:0013 (колишній власник ОСОБА_21.);

- площею 0,1 га, за адресою: АДРЕСА_9, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер НОМЕР_1:0014 (колишній власник ОСОБА_22);

- площею 0,1 га, за адресою: АДРЕСА_10, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер НОМЕР_1:0015 (колишній власник ОСОБА_23.);

- площею 0,1 га, за адресою: АДРЕСА_11 цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер НОМЕР_1:0007 (колишній власник ОСОБА_24).

Позивач зазначає, що вищезазначені земельні ділянки неправомірно вибули з комунальної власності територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради на підставі підробленої постанови Приморського районного суду м. Одеси від 22.02.2007 р. у адміністративній справі № 2-А-2416/07, якою у повному обсязі були задоволені позовні вимоги гр. гр. ОСОБА_14, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_13 до Одеської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах», управління земельних ресурсів у м. Одесі про визнання права власності на земельні ділянки, зобов'язання видати та підписати державні акти на землю.

В подальшому, на підставі постанови Приморського районного суду м. Одеси від 22.02.2007 р. у адміністративній справі № 2-А-2416/07 вказаним вище громадянам були видані державні акти на земельні ділянки комунальної власності територіальної громади м. Одеси.

Після проведення прокуратурою Суворовського району м. Одеси комплексної перевірки було встановлено, що за алфавітним показником та статистичними картками Приморського районного суду м. Одеси відповідна постанова не значиться.

З огляду на наведене, прокуратурою Суворовського району м. Одеси порушено кримінальну справу за фактом підроблення офіційного документа, а згодом подані позовні заяви до гр. гр. ОСОБА_14, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_13, за результатами розгляду яких Суворовським районним судом м. Одеси були прийняті наступні рішення: від 17.11.2010 р. № 2-3406/10, від 17.03.2011 р. у справі № 2-2312, від 31.01.2011 р. у справі № 2-618/11, від 18.04.2011 р. у справі № 2-461/11, від 10.05.2011 р. у справі № 2-2313/11, від 25.01.2011 р. у справі № 2-462/11, від 18.08.2011 р. у справі № 2-2311/1, від 22.12.2010 р. № 2-3403/10, від 22.12.2010 р. № 2-3399/10. якими відповідні державні акти на земельні ділянки визнані недійсними та скасовані.

Приймаючи зазначені рішення, Суворовський районний суд м. Одеси встановив, що зазначені державні акти було видано на підставі Постанови Приморського районного суду м. Одеси від 22.02.2007 р. у адміністративній справі № 2-А-2416/07. Вказане рішення суду не існує, що було встановлено перевіркою прокуратури Суворовського району м. Одеси та за фактом підроблення судового документу порушено кримінальну справу. Також у вищевказаних рішеннях Суворовським районним судом м. Одеси було встановлено, що державні акти гр. гр. ОСОБА_14, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_13 отримані неправомірно, у зв'язку з чим вони підлягають скасуванню, а вищевказані земельні ділянки - звільненню та поверненню Одеській міській раді.

Позивач також зазначив, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна станом на момент звернення до суду, зареєстровано договір іпотеки, серія номер: 1142 виданий 11.08.2016 року та договір про внесення змін до іпотечного договору, серія та номер 146 виданий 10.02.2017 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Місік О.В., іпотекодержателем за договором є ОСОБА_16, а боржником ТОВ „Б.М.С. ЛТД" , предметом іпотеки є всі девять спірних земельних ділянок, площею 0,1 га (кожна) розташованих у місті Одеса по вул.. Чорноморського козацтва 104/1, 104/2, 104/3, 104/4, 104/5, 104/6, 104/7, 104/8, 104/9.

Але незважаючи на обтяження вказаних вище об'єктів права власності територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради іпотечним договором, Одеська міська рада має всі законні підстави для витребування з незаконного володіння ТОВ «Б.М.С. ЛТД» земельних ділянок, площею 0,1 га (кожна) розташованих у АДРЕСА_1, що і призвело до звернення Одеської міської ради до господарського суду з відповідним позовом

Третя особа, вимоги позивача не визнає та зазначає, що з 9 рішень Суворовського районного суду м. Одеси по спірним земельним ділянкам, наданих до позовної заяви не вбачається, що право власності осіб, які здійснили відчуження земельних ділянок у 2016 році на користь ТОВ «Б.М.С.ЛТД» припинено за рішенням суду.

Також третя особа зазначає, що не ухвалювались рішення щодо припинення права власності фізичних осіб на спірні земельні ділянки на підставі статті 346 ЦК України. Не оскаржувались договори купівлі-продажу земельних ділянок, набутих ТОВ «Б.М.С.ЛТД».

Крім того , згідно інформаційної довідки з Державного реєстру, наданої позивачем до позовної заяви - право власності ТОВ «Б.М.С.ЛТД» не скасоване, і земельні ділянки зареєстровані за ТОВ «Б.М.С.ЛТД».

Третя особа звертає увагу, що в ході розгляду справи представник позивача підтвердив, що Суворовського районного суду м. Одеси по спірним земельним ділянкам виконано не було. А від так, відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У статті першій Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Також третя особа обґрунтовує свої заперечення посилаючись на ст.ст 386, 387 та 388 ЦК України.Положеннями статей 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. У зв'язку з тим, на думку представника третьої особи, Одеська міська рада не є власником спірних земельних ділянок, вважаю, що у ОМР не має правових підстав для звернення із заявленим позовом, а відтак позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Господарський суд задовольняючи позовні вимоги послався на наступне:

- спірні земельні ділянки є об'єктами права власності територіальної громади в особі Одеської міської ради та вибули із законного володіння власника з незалежних від нього підстав;

- незважаючи на обтяження вказаних вище об'єктів права власності територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради іпотечним договором, Одеська міська рада має всі законні підстави для витребування з незаконного володіння ТОВ «Б.М.С. ЛТД» земельних ділянок, площею 0,1 га (кожна) розташованих у АДРЕСА_1;

- на момент звернення Одеської міської ради із позовом у даній справі іпотекодержатель - ОСОБА_5 має право в разі невиконання ТОВ «Б.М.С. ЛТД» забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок спірних земельних ділянок переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому Закону України «Про іпотеку», однак спірні земельні ділянки незаконно вибули із власності територіальної громади міста Одеси, а отже на них не може бути звернуто стягнення ОСОБА_5

З обгрунтованістю висновків господарського суду можна погодитись можна.

У відповідності до ч. 1 ст.11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. (ч. 2 ст. 11 Цивільного Кодексу України).

При цьому, ст.12 Цивільного Кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Положеннями ст. 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна станом на 04.08.2017 р.р. на підставі договорів купівлі-продажу від 05.05.2016 р., серія та номер: 171, 175, 179, 183, 187, 191, 195, 199, 203, товариство з обмеженою відповідальністю «Б.М.С. ЛТД» є власником наступних земельних ділянок:

- площею 0,1 га, за адресою: АДРЕСА_3, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер НОМЕР_1:0008 (колишній власник ОСОБА_17.);

- площею 0,1 га, за адресою: АДРЕСА_2, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер НОМЕР_1:0009 (колишній власник ОСОБА_18.);

- площею 0,1 га, за адресою: АДРЕСА_5, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер НОМЕР_1:0010 (колишній власник ОСОБА_19.);

- площею 0,1 га, за адресою: АДРЕСА_6 цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер НОМЕР_1:0011 (колишній власник ОСОБА_20.);

- площею 0,1 га, за адресою: АДРЕСА_7 цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер НОМЕР_1:0012 (колишній власник ОСОБА_10.);

- площею 0,1 га, за адресою: АДРЕСА_8 цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер НОМЕР_1:0013 (колишній власник ОСОБА_21.);

- площею 0,1 га, за адресою: АДРЕСА_9, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер НОМЕР_1:0014 (колишній власник ОСОБА_22);

- площею 0,1 га, за адресою: АДРЕСА_10, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер НОМЕР_1:0015 (колишній власник ОСОБА_23.);

- площею 0,1 га, за адресою: АДРЕСА_11 цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер НОМЕР_1:0007 (колишній власник ОСОБА_24).

На підставі постанови Приморського районного суду м. Одеси від 22.02.2007 р, у адміністративній справі № 2-А-2416/07, позовні вимоги гр. гр. ОСОБА_14, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_13 до Одеської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах», управління земельних ресурсів у м. Одесі про визнання права власності на земельні ділянки, зобов'язання видати та підписати державні акти на землю були задоволені та вказані земельні ділянки вибули з комунальної власності територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради.

Судом під час розгляду справи встановлено, що на підставі постанови Приморського районного суду м. Одеси від 22.02.2007 р. у адміністративній справі № 2-А-2416/07 вказаним фізичним особам-громадянам були видані державні акти на земельні ділянки комунальної власності територіальної громади м. Одеси.

Прокуратурою Суворовського району м. Одеси було здійснено комплексну перевірку, яковою було встановлено, що за алфавітним показником та статистичними картками Приморського райсуду м. Одеси відповідна постанова не значиться. З огляду на наведене, прокуратурою Суворовського району м. Одеси порушено кримінальну справу за фактом підроблення офіційного документа, а згодом подані позовні заяви до гр. гр. ОСОБА_14, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_13, за результатами розгляду яких Суворовським районним судом м. Одеси були прийняті рішення: від 17.11.2010 р. № 2-3406/10, від 17.03.2011 р. у справі № 2-2312, від 31.01.2011 р. у справі № 2-618/11, від 18.04.2011 р. у справі № 2-461/11, від 10.05.2011 р. у справі № 2-2313/11, від 25.01.2011 р. у справі № 2-462/11, від 18.08.2011 р. у справі № 2-2311/1, від 22.12.2010 р. № 2-3403/10, від 22.12.2010 р. № 2-3399/10. якими відповідні державні акти на земельні ділянки визнані недійсними та скасовані.

Рішеннями Суворовського районного суду м. Одеси було встановлено, що зазначені державні акти було видано на підставі Постанови Приморського районного суду м. Одеси від 22.02.2007 р. у адміністративній справі № 2-А-2416/07, вказане рішення суду не існує, що було встановлено перевіркою прокуратури Суворовського району м. Одеси та за фактом підроблення судового документу порушено кримінальну справу. Також у вищевказаних рішеннях Суворовським районним судом м. Одеси було встановлено, що державні акти гр. гр. ОСОБА_14, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_13 отримані неправомірно, у зв'язку з чим вони підлягають скасуванню, а вищевказані земельні ділянки - звільненню та поверненню Одеській міській раді.

Захист порушеного права особи, що вважає себе власником, яке було неодноразово відчужене, можливо шляхом пред'явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених ст. 387 та ст. 388 ЦК України.

Таким чином, предмет "віндикаційного" позову становить вимога не володіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном не власника про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння.

Підставою віндикаційного позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння (це факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та ін.). З позицій процесуального права ці та інші обставини становлять предмет доказування.

Важливою умовою звернення з віндикаційним позовом є відсутність між позивачем і відповідачем зобов'язально-правових відносин.

Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Статтею 330 ЦК України встановлено, що в разі, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 ЦК України майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 388 Цивільного Кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках. (ч. 3 ст.388 Цивільного Кодексу України).

Згідно до ч. 1,2 ст. 83 Земельного Кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 122 Земельного Кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно із п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

01.01.2013 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", в п. З Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" якого зазначено, що з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються: земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій; всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.

Отже, до комунальної власності територіальної громади м. Одеси перейшли всі землі в межах міста Одеси.

Відповідно до ч. 1ст. 116 Земельного Кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Матеріали справи не містяться доказів того, що позивачем - Одеською міською радою приймалися відповідні рішення щодо передачі чи відмови у передачі спірних земельних ділянок на користь інших осіб, отже, оформлення права власності на земельні ділянки, які є предметом спору, відбувалось з порушенням прав територіальної громади м. Одеси, як власника земельних ділянок.

Відповідно ч. 1 до ст. 317 Цивільного Кодексу України, власникові належать право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно до ч. 1 ст. 319 Цивільного Кодексу України, власник на свій розсуд володіє користується та розпоряджається належним йому майном.

Відповідно ч. 1 до ст. 321 Цивільного Кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Пунктом 2.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №. 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб, тощо.

За правовим висновком Верховного Суду України, зробленого на засіданні Судової палати у цивільних справах 16.04.2014 року при розгляді справу № 6-146цс13 про витребування власником свого майна від добросовісного набувача, за змістом ст. 388 Цивільного кодексу України, майно, яке вибуло з володіння власника на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею.

Пунктом 2.15. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" передбачено, що наслідки недійсності правочину підлягають застосуванню лише стосовно сторін даного правочину, тому на особу, яка не брала участі в правочині, не може бути покладено обов'язок повернення майна за цим правочином. У зв'язку з цим не підлягають задоволенню позови власників (володільців) майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження майна, які були вчинені після правочину, визнаного недійсним. У відповідних випадках майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, позовів відповідно до статей 387 - 390 або глави 83 ЦК України, зокрема, від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України. При цьому необхідно мати на увазі, що добросовісність набувача майна в силу частини п'ятої статті 12 названого Кодексу презюмується.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги Одеської міської ради обґрунтовано, зокрема, положеннями ст. 388 ЦК України, відповідно до якої власник має право витребувати майно від набувача, якщо майно, зокрема, вибуло з володіння власника не з його волі, а іншим шляхом, та направлено на витребування від Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.М.С. ЛТД" майна, а саме спірних земельних ділянок, як у добросовісного набувача, яке вибуло з комунальної власності територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради не з її волі.

Також судом встановлено, що відповідно до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна станом на 04.08.2017р. зареєстровано договір іпотеки, серія номер: 1142, виданий 11.08.2016 р. та договір про внесення змін до іпотечного договору, серія та номер: 146, виданий 10.02.2017 р.: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Місік О.В. Іпотекодержателем по даному договору є ОСОБА_5, а боржником ТОВ «Б.М.С. ЛТД». Предметом іпотеки є всі дев'ять вищезазначених земельних ділянок, площею 0, 1 га (кожна) розташованих у АДРЕСА_1.

Отже, суд дійшов висновку, що незважаючи на обтяження вказаних вище об'єктів права власності територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради іпотечним договором, Одеська міська рада має всі законні підстави для витребування з незаконного володіння ТОВ «Б.М.С. ЛТД» земельних ділянок, площею 0,1 га (кожна) розташованих у АДРЕСА_1.

Апеляційна інстанція погоджується з даним висновком господарського суду.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 1 ст. 5 Закону України «Про іпотеку» визначено критерії, яким повинен відповідати предмет іпотеки на момент укладення іпотечного договору. Так, предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов:

- нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація;

- нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення;

- нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Частиною 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з ч. 1. ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Відповідно до вищенаведеного, третя особа у справі - іпотекодержатель ОСОБА_5 має право в разі невиконання ТОВ «Б.М.С. ЛТД» забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок спірних земельних ділянок переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому Закону України «Про іпотеку», однак спірні земельні ділянки вибули з комунальної власності територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради не з її волі, а отже на них не може бути звернуто стягнення ОСОБА_5

Враховуючи наведене, при вирішенні цієї справи господарський суд правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, висновки суду щодо часткового задоволення позовних вимог є обґрунтованими і такими, що відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги колегія суддів відхиляє з огляду на те, що усі доводи апеляційної скарги по даній справі, були ретельно досліджені судом першої інстанції та додатково перевірені на предмет їх обґрунтованості Одеським апеляційним господарським судом в процесі апеляційного розгляду справи.

Посилання скаржника на те, що позивачем не надано суду жодного належного та допустимого доказу стосовно наявності у нього права власності на спірні земельні ділянки, а також порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права, спростовуються наявними у справі доказами, які були додатково досліджені під час апеляційного перегляду.

Господарським судом було досліджено та надано оцінку всім доводам та запереченням ОСОБА_3

Всі інші доводи скаржника не приймаються до уваги, які фактично зводяться до переоцінки доказів, а також ґрунтується на довільному тлумаченні чинного законодавства.

Відповідно до ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

2. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

3. Порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо:

1) справу розглянуто неповноважним складом суду;

2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими;

3) справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою;

4) суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі;

5) судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні;

6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу;

7) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

4. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення господарського суду Одеської області від 20.11.2017р. відповідає обставинам справи та нормам чинного законодавства, зміні або скасуванню не підлягає, а відтак, залишається без змін на підставі ст.276 ГПК України.

Відповідно до п.«в» ч.4 ст.282 ГПК України (в діючій редакції) постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

В даному випадку витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги) покладаються на ОСОБА_3, оскільки доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 232, 233, 240, 270, 275,276, 281-283 ГПК України, суд постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 20.11.2017р. по справі №916/2107/17 залишити без змін.

Постанова в порядку ст.282 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст.284 ГПК України.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 09.02.2018р.

Головуючий суддя Т.А. Величко

Суддя В.В. Бєляновський

Суддя Л.В. Поліщук