Ухвала суду № 72123407, 08.02.2018, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"08" лютого 2018 р. Справа № 911/3486/17

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., за участю секретаря судового засідання Гришко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агросвіт»

про стягнення 441, 50 грн.

Представники:

від позивача: не з’явилися

від відповідача 1: не з’явилися

від відповідача 2: ОСОБА_1

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (відповідач 1) та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агросвіт» (відповідач 2) 30 % річних у сумі 22, 30 грн. згідно договору поруки № 07-04-2014-114 від 07.04.2014, угоди № 34/03-13 про заміну кредитора у зобов’язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 07.03.2013 та договору № СЖ-09/21-5 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 20.03.2009, а також стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агросвіт» (відповідач 2) 160, 71 грн. інфляційних втрат, 74, 30 грн. пені, 108, 32 грн. штрафу, 75, 87 грн. заборгованості у вигляді дооцінки вартості товару (курсової різниці) на підставі угоди № 34/03-13 про заміну кредитора у зобов’язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 07.03.2013 та договору № СЖ-09/21-5 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 20.03.2009.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем 2 своїх договірних зобов’язань щодо сплати вартості поставленого товару, а відповідачем 1 – взятих на себе зобов’язань за договором поруки № 07-04-2014-114 від 07.04.2014.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.11.2017 порушено провадження у даній справі, розгляд справи призначено на 18.12.2017 та зобов’язано сторін надати суду певні документи.

11.12.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшло власне письмове підтвердження про відсутність аналогічного спору (вх. № 26344/17 від 11.12.2017).

До господарського суду Київської області від позивача надійшла заява вих. № 09-1/12 від 09.12.2017 (вх. № 26345/17 від 11.12.2017) про уточнення позовних вимог, у якій він просить суд солідарно стягнути з відповідачів 1 812, 46 грн. - 30 % річних, 1 238, 42 грн. – пені, 34 287, 61 грн. – штрафу, 23 183, 35 грн. – заборгованості у вигляді дооцінки вартості товару (курсової різниці) згідно договору поруки № 07-04-2014-114 від 07.04.2014, угоди № 34/03-13 про заміну кредитора у зобов’язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 07.03.2013 та договору № СЖ-09/21-5 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 20.03.2009.

Вищевказана заява позивача прийнята судом до розгляду. Таким чином, судом розглядаються вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів 60 521, 84 грн. заборгованості згідно договору поруки № 07-04-2014-114 від 07.04.2014, угоди № 34/03-13 про заміну кредитора у зобов’язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 07.03.2013 та договору № СЖ-09/21-5 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 20.03.2009, з яких: 1 812, 46 грн. - 30 % річних, 1 238, 42 грн. – пені, 34 287, 61 грн. – штрафу та 23 183, 35 грн. – заборгованості у вигляді дооцінки вартості товару (курсової різниці), а також вимоги щодо покладення на відповідачів витрат, пов’язаних зі сплатою судового збору у розмірі 1 600, 00 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.12.2017, у зв’язку з набуттям чинності Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017, розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 18.01.2018 та зобов’язано сторін вчинити певні дії.

До господарського суду Київської області від позивача надійшли письмові пояснення по справі вих. № 15-2/01 від 15.01.2018 (вх. № 805/18 від 15.01.2018) та повідомлення вих. № 17-3/01 від 17.01.2018 (вх. № 993/18 від 17.01.2018) про поважність причин неприбуття у судове засідання, призначене 18.01.2018.

18.01.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача 2 надійшли відзив на позовну заяву (вх. № 1116/18 від 18.01.2018) та заява про застосування строків позовної давності (вх. № 1117/18 від 18.01.2018).

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.01.2018 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 08.02.2018.

До господарського суду Київської області від позивача надійшли додаткові пояснення по справі вих. № 05-1/02 від 05.02.2018 (вх. № 2611/18 від 07.02.2018).

07.02.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла заява вих. № 07-7/02 від 07.02.2018 (вх. № 2612/18 від 07.02.2018) про закриття провадження у даній справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Представники позивача та відповідача 1, належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, у судове засідання 08.02.2018 не з’явилися, причин неявки суду не повідомили.

Враховуючи, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за можливе здійснити її розгляд відповідно до ч. ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представників позивача та відповідача 1 за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 08.02.2018 розглядається заява позивача вих. № 07-7/02 від 07.02.2018 (вх. № 2612/18 від 07.02.2018) про закриття провадження у даній справі.

Присутній у судовому засіданні 08.02.2018 представник відповідача 2 не заперечив проти задоволення вищевказаної заяви позивача.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача 2, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.01.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» (первісний кредитор) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (новий кредитор) було укладено угоду № К-51-ТА про заміну кредитора у зобов’язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України), відповідно до якої первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Агросвіт» зобов’язання щодо сплати розміру заборгованості (дооцінки вартості товару, курсової різниці), пені, 30% річних, штрафу та інфляційних втрат, набутих первісним кредитором на підставі договору № СЖ-09/21-5 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 20.03.2009.

07.03.2013 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (новий кредитор) укладено угоду № 34/03-13 про заміну кредитора у зобов’язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України), згідно якої первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Агросвіт» зобов’язання щодо сплати розміру заборгованості (дооцінки вартості товару, курсової різниці), пені, 30% річних, штрафу та інфляційних втрат, набутих первісним кредитором на підставі договору № СЖ-09/21-5 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 20.03.2009 та угоди № К-51-ТА про заміну кредитора у зобов’язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 26.01.2011.

Крім того, 07.04.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (кредитор) укладено договір поруки № 07-04-2014-114, за умовами якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов’язку Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Агросвіт» щодо виконання грошового зобов’язання щодо сплати розміру заборгованості (дооцінки вартості товару), пені, 30% річних, штрафу згідно угоду № 34/03-13 про заміну кредитора у зобов’язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 07.03.2013 та договору № СЖ-09/21-5 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 20.03.2009.

Як стверджує позивач, 05.05.2014 він звернувся до відповідача 1 з вимогою № 05-114/14 виконати взяті на себе зобов’язання за договором поруки № 07-04-2014-114 від 07.04.2014, проте вказана вимога виконана не була, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду із вимогами про солідарне стягнення з відповідачів 1 812, 46 грн. - 30 % річних, 1 238, 42 грн. – пені, 34 287, 61 грн. – штрафу, 23 183, 35 грн. – заборгованості у вигляді дооцінки вартості товару (курсової різниці), а також витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, до початку розгляду справи по суті відбулось зарахування зустрічних однорідних вимог між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» шляхом укладення угоди № 02-02-2018 про припинення зобов’язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог від 02.02.2018.

Відповідно до пунктів 1.2 та 3 угоди № 02-02-2018 грошове зобов’язання у загальному розмірі 62 121, 84 грн. згідно договору поруки № 07-04-2014-114 від 07.04.2014, котрий укладений із врахуванням та у відповідності до угоди № 34/03-13 про заміну кредитора у зобов’язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 07.03.2013 і договору № СЖ-09/21-5 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 20.03.2009, включаючи понесені витрати по сплаті судового збору у сумі 1 600, 00 грн. у справі № 911/3486/17, порушеної господарським судом Київської області за відповідним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс», припиняється у повному обсязі.

Частиною 1 ст. 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Таким чином, зобов’язання згідно договору поруки № 07-04-2014-114 від 07.04.2014, угоди № 34/03-13 про заміну кредитора у зобов’язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 07.03.2013 та договору № СЖ-09/21-5 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 20.03.2009, щодо виконання якого позивачем заявлено вимоги у даній справі, є припиненими.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, враховуючи те, що після звернення позивача до суду з даним позовом зобов’язання між сторонами, що є предметом спору у цій справі, припинилися, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Частиною 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Зважаючи на те, що понесені позивачем витрати по сплаті судового збору у сумі 1 600, 00 грн. були включені до зарахування згідно угоди 02-02-2018 про припинення зобов’язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог від 02.02.2018, суд не вбачає підстав для вирішення питання про розподіл між сторонами судових витрат чи повернення судового збору з бюджету.

Керуючись статтями 231, 233-234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження у справі № 911/3486/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агросвіт» про стягнення 441, 50 грн.

2. Копію даної ухвали направити сторонам у даній справі.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 09.02.2018.

Суддя Т.В. Лутак