Рішення № 72123067, 05.02.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2018Справа № 910/21308/17

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Лук'янчук Д.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна"

до Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське"

про стягнення 4 251, 42 грн.

за участю представників:

від позивача: Яворська К.І. - представник за довіреністю № 18 від 01.01.2018 р.

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" (далі - ПрАТ "АСК "Інго Україна", позивач) з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" (далі - ПрАТ "СТ "Іллічівське", відповідач) про стягнення 4 251, 42 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на підставі Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" позивачу перейшло право вимоги до відповідача у зв'язку з відшкодуваннням своєму страхувальнику матеріальної шкоди, завданої страхувальником відповідача, визнаного винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 18.11.2015 р. у місті Києві. Внаслідок вказаної ДТП застрахований у позивача транспортний засіб був пошкоджений та позивач сплатив потерпілій особі страхове відшкодування на загальну суму 4 251, 42 грн.

У позові ПрАТ "АСК "Інго Україна" просить стягнути з відповідача, який є страхувальником відповідальності винної у дорожньо-транспортній пригоді особи, суму страхового відшкодування в розмірі 4 251,42 грн.

Провадження у справі за вказаним позовом було порушено ухвалою господарського суду міста Києва від 01.12.2017 р.

Згідно з ухвалою господарського суду міста Києва від 11.01.2018 р. розгляд справи в суді здійснювався у спрощеному позовному провадженні із викликом сторін відповідно до правил, визначених новою редакцією Господарського процесуального кодексу України, який набрав чинності 15.12.2017 р.

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про розгляд справи, заяв чи клопотань про відкладення розгляду або про розгляд справи у його відсутність суду не подав, причини його неявки судом визнані неповажними. У строк, визначений судом, відповідач відзиву не надав, позиція відповідача щодо позовних вимог суду невідома.

Суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 202 ГПК України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наступного.

Відповідно до договору добровільного страхування № 770501800.14 від 07.12.2014 р., укладеного між ПрАТ "АСК "Інго Україна" та ОСОБА_1, були застраховані майнові інтереси останнього (страхувальника), пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом, а саме - автомобілем марки "Хонда", державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

З матеріалів справи вбачається, що 18.11.2015 р. у місті Києві трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого у позивача автомобіля, під керуванням страхувальника ОСОБА_1 та автомобіля "Лексус", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, внаслідок чого був пошкоджений застрахований транспортний засіб марки "Хонда".

Згідно з постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 18.01.2016 р. по справі № 760/111/16-п ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Відповідно до рахунку-фактури СТО № 000101/261120151 від 26.11.2015 р., наявного в матеріалах справи, загальний розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки "Хонда", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП, склав 4 251,42 грн.

У подальшому, платіжним дорученням № 9709 від 07.12.2015 р. згідно зі страховим актом № 135117 від 27.11.2015 р. позивач відшкодував страхувальнику матеріальний збиток у сумі 4 251,42 грн., що був заподіяний страхувальником ПрАТ "СТ "Іллічівське".

За таких обставин позивач вважає, що до нього перейшло право вимоги до відповідача на суму страхового відшкодування.

Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України "Про страхування" за договором страхування страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та ч. 1 ст. 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність винної особи, якій належить автомобіль "Лексус", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, була застрахована у ПрАТ "СТ "Іллічівське" згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/8127646.

Отже, відповідач є особою, відповідальною за спричинену у ДТП шкоду, та згідно з положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" він відповідає за вимогами позивача (ПрАТ "АСК "Інго Україна") як страховика, що виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів потерпілій особі в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності.

Щодо питання про розмір відшкодування позивачу сплаченої ним суми, суд виходить з наступного.

Статтею 25 Закону України "Про страхування" передбачено, що виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до положень статті 9 Закону України "Про страхування" страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Наведеною статтею також визначено, що при страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування.

При цьому, страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Також зазначена стаття встановлює, що страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування.

У той же час, виходячи з вимог ч.ч. 2, 3 ст. 22, ст. 1166 та ч. 2 ст. 1192 ЦК України, розмір реальних збитків не може бути меншим реальної вартості робіт виконаних або таких, які особа, яка зазнала збитків, мусить виконати з метою відновлення пошкодженої речі, що відповідає загальному правилу відшкодування збитків в повному обсязі.

Відповідно до статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Отже, з положень статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" вбачається, що витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, розраховуються у порядку, встановленому законодавством, з урахуванням зносу. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 22.03.2017 р. по справі № 910/3650/16, яка є обов'язковою для судів.

Як вбачається з акту страхового відшкодування № 135117 від 27.11.2015 р., а також з рахунку-фактури СТО № 000101/261120151 від 26.11.2015 р., коефіцієнт зносу деталей пошкодженого автомобіля марки "Хонда", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 у даному випадку не застосовується.

Також статтею 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Полісом страхування цивільно-правової відповідальності винної особи № АІ/8127646 було передбачено, що ліміт відповідальності страховика становить 50 000,00 грн., а франшиза - 0,00 грн., відтак, сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті відповідачем становить 4 251,42 грн. Отже, вимога позивача про стягнення матеріальної шкоди підлягає задоволенню судом у вказаній сумі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73-79, 129, 202, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" до Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" про стягнення 4 251, 42 грн. задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 38 Б, ідентифікаційний код 25186738) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 33, ідентифікаційний код 16285602) страхове відшкодування у сумі 4 251 (чотири тисячі двісті п'ятдесят одна) грн. 42 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 5 лютого 2018 року.

Повний текст рішення складений 9 лютого 2018 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.