Рішення № 72123042, 05.02.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/150/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Запоріжжя

05.02.2018 Справа № 908/2574/17

за позовом Комунального підприємства “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів” (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 23)

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ВБК Перспектива” (69057, м. Запоріжжя, вул. Адм. Нахімова, буд. 6)

про стягнення 15097,88 грн. заборгованості

суддя Зінченко Н.Г.

секретар судового засідання Петриченко А.Є.

За участю представників сторін:

від позивача – ОСОБА_2, довіреність №4 від 04.12.2017;

від відповідача – не з’явився;

18.12.2017 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Комунального підприємства “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів” до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ ВБК Перспектива” про стягнення 15097,88 грн. заборгованості

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.12.2017 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 16.01.2018. Ухвалою суду від 16.01.2018 відкладено розгляд справи по суті на 05.02.2018.

У судовому засіданні 05.02.2018 справу розглянуто, прийнято та оголошено, вступну та резолютивну частини рішення.

Судовий розгляд справи у судовому засіданні 05.02.2018 здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Оберіг”.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві, на підставі ст. 264, 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України, просить позов задовольнити, стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ ВБК Перспектива”суму 15097,88 грн. заборгованості.

Відповідач в жодне судове засідання не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувану ухвалою суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника або ненадання витребуваних документів суд не попереджав.

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до Витягу (Безкоштовного) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ВБК Перспектива” (код ЄДРПОУ 36163450) є: 69057, м. Запоріжжя, вул. Адм. Нахімова, буд. 6, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Ухвала суду від 19.12.2017 про відкриття провадження у справі № 908/2574/17, яка направлялася на адресу відповідача, повернулася на адресу господарського суду Запорізької області з відміткою відділення поштового зв’язку: “За закінченням терміну зберігання”.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов’язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв’язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/2574/17.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов’язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи; з’являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов’язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов’язки, визначені законом або судом.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд-

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2016 року КП «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» (позивач у справі) за попередньою домовленістю сторін, а саме гарантійного листа за вих. №43/10 від 26.10.2016, надало ТОВ «ВБК «Перспектива» за відповідним актом здачі-прийняття робіт, послуги (авто послуги, вода технічна) на загальну суму 15 097,88 грн. (з ПДВ).

Факт надання послуг підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № Ф2-А 59 від 31.10.2016 на суму 15 097,88 грн. (з ПДВ).

Вище зазначений акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № Ф2-А 59 від 31.10.2016, за якими відповідачу надано послуги, узгоджений між позивачем і відповідачем, має підписи уповноважених осіб сторін та скріплений печатками КП «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» і ТОВ «ВБК «Перспектива». Послуги прийняті відповідачем без жодних зауважень та претензій, про що свідчить підпис директора відповідача на зазначеному акті здачі-прийняття робіт, що скріплений печаткою підприємства. (Оригінал акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) досліджувалися судом в судовому засіданні, належним чином посвідчена копія – залучена до матеріалів справи).

При цьому, відповідно до вимог діючого законодавства відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності. Тобто, зазначене обумовлює презумпцію, в силу якої печатка на любому документі вважається поставленою з відома її керівника або суб’єкта господарської діяльності без створення юридичної особи.

Крім того, факт надання послуг підтверджується талонами замовника про виїзд та час роботи авто техніки: 10 ААБ №714859 від 21.10.2016, №12 ААБ №491298 від 21.10.2016, №12 ААБ №491305 від 27.10.2016, №12 ААБ №491306 від 27.10.2016.

Як свідчать досліджені судом фактичні обставини справи та письмові докази у їх сукупності, оплата послуг, наданих позивачем в жовтні 2016 року, відповідачем здійснена не була, у зв’язку із чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість за надані послуги в сумі 15 097,88 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений, або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

20.10.2017 позивачем на адресу відповідача надіслана вимога за вих. № 1234 про сплату заборгованості за надані послуги спецтехніки в сумі 15 097,88 грн., надані за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № Ф2-А 59 від 31.10.2016.

Факт направлення вимоги підтверджується фіскальним чеком (№6903704546841) від 20.10.2017 та описом вкладення у цінний лист за 20.10.2017.

Таким чином, враховуючи приписи ч. 2 ст. 530 ЦК України, відповідач повинен був оплатити надані послуги у строк до 30.10.2017.

Відповіді на зазначену вимогу позивачем не отримано.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до частини 2 цієї ж статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Правочином згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Зобов'язанням відповідно до частини 1 та 2 ст. 509 цього Кодексу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Таким чином, на підставі дій позивача, який надав послуги за актом здачі-прийняття робіт, та дій відповідача, який ці послуги прийняв, у сторін виникли взаємні права та обов’язки: у позивача – право вимагати оплати за надані послуги, а у відповідача – обов’язок сплатити вартість отриманих послуг.

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено Договором. Зазначені положення можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов’язання.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, матеріалами справи доведено, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання та вимоги чинного законодавства, оплату за надані послуги в сумі 15097,88 грн. не здійснив, факт наявності заборгованості відповідача перед КП “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів” у розмірі 15097,88 грн. підтверджується фактичними обставинами справи.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, зобов'язання відповідача оплатити надані послуги не припинено.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов’язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

На день розгляду спору відповідач доказів оплати за надані послуги суду не надав.

Враховуючи зазначене, вимога позивача про стягнення з відповідача 15097,88 грн. заборгованості за надані послуги пред’явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів”, м. Запоріжжя до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ВБК Перспектива”, м. Запоріжжя задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ВБК Перспектива” (69057, м. Запоріжжя, вул. Адм. Нахімова, буд. 6, код ЄДРПОУ 03345018) на користь Комунального підприємства “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів” (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 23, код ЄДРПОУ 36163450) 15 097 (п'ятнадцять тисяч дев'яносто сім) грн. 88 коп. заборгованості та 1600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України “09” лютого 2018.

Суддя Н. Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.