Постанова № 72122558, 08.02.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа 760/15221/14 № апеляційного провадження:22-ц/796/83/2018 Головуючий у суді першої інстанції: Козленко Г.О. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Семенюк Т.А.

8 лютого 2018 року Апеляційний суд м. Києва в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого - Семенюк Т.А

Суддів -Прокопчук Н.О., Саліхова В.В.,

при секретарі - Сербін Т.І.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 - представника ОСОБА_4 на заочне рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 12 листопада 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

У липні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що 24 жовтня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №014/9408/73/63002, відповідно до умов якого кредитор надав позичальнику кредит у розмірі 588 000 грн. 00 коп. строком на 84 місяці, а позичальник зобов'язався отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору основну суму кредиту, сплатити проценти за його користування та комісії, а також виконати інші обов'язки, визначені договором.

Зазначив, що відповідач порушила свої зобов'язання щодо щомісячного повернення частини кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом, передбачених кредитним договором, у зв'язку із чим, станом на 26 червня 2014 року виникла заборгованість яка становить 174 819 грн. 05 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 105 360 грн. 70 коп., в тому числі прострочена заборгованість за кредитом - 62 316 грн. 04 коп. за період з 16.12.2013 р. по 26.06.2014 р.; заборгованість за відсотками - 12 303 грн. 43 коп., в тому числі прострочена заборгованість за відсотками - 11 715 грн. 20 коп. за період з 16.12.2013 р. по 26.06.2014 р.; пеня за прострочення погашення кредиту та відсотків - 57 154 грн. 92 коп.

6 травня 2014 року на адресу відповідача було надіслано вимогу про дострокове виконання грошових зобов'язань, проте заборгованість за кредитом повернута не була.

Оскільки в добровільному порядку відповідач не виконує умов кредитного договору та не сплачує заборгованість, просив суд стягнути вищезазначену суму з ОСОБА_4

Заочним рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 12 листопада 2014 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за Кредитним договором №014/9408/73/63002 від 24 жовтня 2007 року в розмірі 174 819 грн. гривень 5 копійок.

Вирішено питання щодо стягнення судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу в якій просить суд рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, вважаючи, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, ч. 4 ст. 147 та п.3 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не піддягає.

Як вбачається з матеріалів справи, 24 жовтня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №014/9408/73/63002, відповідно до умов якого кредитор надав позичальнику кредит у розмірі 588 000 грн. 00 коп. строком на 84 місяці, а позичальник зобов'язався отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору основну суму кредиту, сплатити проценти за його користування та комісії, а також виконати інші обов'язки, визначені договором.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що процентна ставка за користування кредитом складає 13,50% річних.

Згідно з п.3.3 договору погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюється позичальником шляхом здійснення щомісячних фіксованих рівних платежів протягом всього строку дії договору Графіку погашення кредиту та інших платежів За рахунок кожного платежу здійснюється погашення щомісячних процентів за користування кредитом та погашення частини кредиту. Платіж рівними частинами розраховується таким чином, щоб усі щомісячні платежі при фіксованій процентній ставці були рівними а весь період дії договору.

Відповідно до п.3.11 кредитного договору сторони домовились, що процентна ставка за користування кредитом збільшується на 5% річних у випадку несвоєчасного надання банку договору страхування предмету застави, життя (або страхування від нещасного випадку) позичальника та документів, що підтверджують повну сплату страхового платежу.

Пунктом 3.13 кредитного договору передбачено, що банк має право вимагати, а позичальник зобов'язаний достроково повернути кредит, сплатити проценти, комісії та інші платежі, що визначені кредитним договором, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником умов договору. Таке дострокове погашення повинно бути здійснене позичальником не пізніше 30 календарного дня з дня надсилання позичальнику відповідного повідомлення від банка з вимогою дострокового погашення. За порушення строків повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених кредитним договором, позичальник сплачує банку пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення (п.10.1 кредитного договору).

У зв'язку із неналежним виконанням взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, станом на 6 травня 2014 року виникла заборгованість у розмірі 174 819 грн. 05 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 105 360 грн. 70 коп., в тому числі прострочена заборгованість за кредитом - 62 316 грн. 04 коп. за період з 16 грудня 2013 року по 26 червня 2014 року, заборгованість за відсотками - 12 303 грн. 43 коп., в тому числі прострочена заборгованість за відсотками - 11 715 грн. 20 коп. за період з 16 грудня 2013 року по 26 червня 2014 року, пеня за прострочення погашення кредиту та відсотків - 57 154 грн. 92 коп.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в силу яких одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як то: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші тощо або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

За положенням ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк(термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк( термін).

Статтями 1050,1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.

За ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно положень ст. 950 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконала належним чином взятих на себе зобов'язань у зв'язку із чим виникла заборгованість, яка підлягає стягненню на користь Банку.

Колегія суддів не може погодитися з доводами апеляційної скарги, що протягом усього розгляду справи відповідач належним чином не була повідомлення про розгляд справи, оскільки судом судові повістки направлялися на адресу: АДРЕСА_1, тоді як вона з 30 жовтня 2014 року зареєстрована за адресо: АДРЕСА_2 з огляду на насуне.

Як вбачається з відомостей адресно-довідкового підрозділу ГУДМС України в м. Києві ОСОБА_4 з 5 травня 2010 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 23).

З копії паспортного документу, наявного в матеріалах справи вбачається, що відповідач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 30 жовтня 2014 року.

Таким чином, на момент подачі позовної заяви, ОСОБА_4 була зареєстрована за адресою, зазначеною у відомостях адресно-довідкового підрозділу ГУДМС України в м. Києві.

Про зміну своє адреси реєстрації відповідач, відповідно до вимог ч.1 ст. 77 ЦПК України (в редакції на час постановлення рішення суду), ані суд, ані позивача не повідомляла.

Також колегія суддів не може погодитися з доводами апеляційної скарги, що дана справа не підсудна Солом'янському районному суду м. Києва, так як, відповідач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2,оскільки ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 4 серпня 2014 року про відкриття провадження по справі ОСОБА_4 не оскаржувала.

Доводи апеляційної скарги, що позивачем не надано суду належного розрахунку заборгованості, не можуть бути прийнятими до уваги суду, оскільки позивачем надано розрахунок заборгованості, а відповідачем доказів на його спростування суду не надано.

Колегія суддів також не може погодитися з доводами апеляційної скарги, що позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, строк дії договору сплинув 24 жовтня 2014 року, а позивач звернувся до суду 14 липня 2014 року, тобто в межах строку позовної давності.

Крім того, відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Проте відповідач не зверталася до суду першої інстанції із заявою про застосування строку позовної давності.

Посилання апелянта на те, що Банком не було повідомлено про дострокове погашення кредиту не приймаються судом до уваги, оскільки як вбачається з матеріалів справи, 6 травня 2014 року Банком направлено зазначену вимогу на адресу ОСОБА_4 (а.с. 13).

Також судом не приймаються до уваги й посилання апелянта на те, що в матеріалах справи відсутні відомості виконання Банком умов кредитного договору та надання грошових коштів, оскільки з розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач сплачувала кошти у погашення кредитної заборгованості, крім того, із позовом про визнання кредитного договору недійсним остання до суду не зверталася, окремі положення договору не оспорювала.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором.

Інші доводи апеляційної скарги також висновків суду не спростовують та не впливають на їх правильність.

Оскільки рішення суду постановлене з дотриманням норм діючого законодавства, висновки суду обґрунтовані, відповідають обставинам справи, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - представника ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Заочне рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 12 листопада 2014 року залишити без змін.

Постанова набирає чинності з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 9 лютого 2018 року.

Головуючий

Судді