Ухвала суду № 72122521, 31.01.2018, Апеляційний суд міста Києва

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

У Х В А Л А

Іменем України

31 січня 2018 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді - Дзюбіна В.В.

суддів - Лашевича В.М., Присяжнюка О.Б.,

при секретарі судового засідання - Корчук І.О.,

переглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2017 року,

за участю прокурора - Дудка Є.В.,

підозрюваного - ОСОБА_1,

захисника - адвоката Шалімова Л.О.,

у с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2017 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №22017101110000241 від 03.10.2017 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України, було задоволено клопотання старшого слідчого слідчого відділу ГУ СБ України у м. Києві та Київській області Кобріна В.М., погоджене із старшим прокурором відділу прокуратури м. Києва Процишеним В.М., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який народився в м. Києві, з неповною вищою освітою, працює менеджером з продажу ТОВ "Профіт", неодруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, не судимого, -

якому оголошена підозра у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України.

Застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 14:06 години 01.12.2017 р.

Одночасно підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 55 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 88000 (вісімдесят вісім тисяч) гривень у національній грошовій одиниці України.

У разі внесення застави, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покладено на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні процесуальні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду, за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Визначено 2-х місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесенні застави, з дня її внесення.

Згідно ухвали суду першої інстанції, при вирішенні питання про застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 зазначеного кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також дані про його особу. У зв'язку з цим слідчий суддя дійшов висновку про неможливість застосування щодо ОСОБА_1 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Не погоджуючись з таким рішенням, підозрюваний ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2017 року.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог вказує, що він має постійне місце проживання, за яким позитивно характеризується, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Вважає, що оголошена підозра у вчиненні злочину є необґрунтованою, оскільки в його діях немає складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України.

Звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим у ст. 177 КПК України.

Посилається на практику Європейського суду з прав людини та вважає, що в контексті даного кримінального провадження слідчий суддя не дотримався положень Конвенції, оскільки органом досудового розслідування не доведено необхідність застосування такого виключного запобіжного заходу.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, в провадженні СВ ГУ СБ України в м. Києві та Київській області, знаходяться матеріали кримінального провадження №22017101110000241 від 03.10.2017 року, за підозрою ОСОБА_1у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України.

03.10.2017 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України, та в той же день ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України.

05.10.2017 року старший слідчий слідчого відділу ГУ СБ України у м. Києві та Київській області Кобрін В.М., за погодженням із старшим прокурором відділу прокуратури м. Києва Процишеним В.М., звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

05.10.2017 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва клопотання слідчого було задоволено та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 14:06 години 01.12.2017 року, із одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 55 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 88000 (вісімдесят вісім тисяч) гривень у національній грошовій одиниці України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, але не доведе недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

При апеляційному перегляді ухвали слідчого судді встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримано не в повній мірі.

Під час розгляду клопотання органу досудового розслідування слідчим суддею встановлено, що слідчим та прокурором в клопотанні та під час судового засідання доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме тих, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Також, на думку слідчого судді матеріали судового провадження за клопотанням слідчого дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Разом з тим, встановивши зазначені обставини, суд не навів в ухвалі достатніх даних, які б свідчили, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, та відповідно, не обґрунтував наявність обставин застосування виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

Суд першої інстанції вірно встановив, що існують ризики заявлені у клопотанні слідчого, проте вони мають незначний ступінь небезпеки, про що свідчать ті обставини, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання, раніше не судимий, позитивно характеризується. При цьому, з урахуванням мінімальних ризиків та наявності доказів причетності підозрюваного ОСОБА_1 до злочину, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України, суд обмежившись лише посиланням на законодавчі норми кримінального процесуального закону застосував до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, належним чином не обґрунтувавши прийняте рішення щодо конкретного кримінального провадження та особи підозрюваного.

Слідчому судді, суду необхідно враховувати, що обмеження розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ у справі «Белевитський проти Росії», пункти 111 - 112 рішення від 1 березня 2007 року).

Отже, з урахуванням вказаних обставин, рішення про тримання під вартою щодо ОСОБА_1, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України, є невмотивованим.

Колегія суддів, перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, вважає, що сукупність матеріалів судової справи, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

Також, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для обмеження свободи особи має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

В рішенні «Єлоєв проти України» Європейський суд з прав людини повторює, що пункт 4 статті 5 забезпечує заарештованим чи затриманим особам право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов, які з погляду Конвенції, є суттєвими для забезпечення «законності» позбавлення свободи. Це означає, що компетентний суд має перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, яка стала підставою для затримання, а також мети, з якою застосовувалося затримання (див. також справу «Буткевічюс проти Литви» (N 48297/99, п. 43, ECHR 2002-II).

Також, згідно рішення Європейського суду з прав людини «Ходорковський проти Росії», при оцінці позбавлення свободи будь-кого суд не обмежується проголошеними видимими цілями взяття та тримання під вартою, про які йдеться, але також розглядає істинні наміри та цілі, що стоять за ними.

На думку колегії суддів, слідчий суддя місцевого суду під час розгляду клопотання слідчого не в повній мірі дотримався підстав застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки не визначив мету та цілі, які стоять за ним, а тому колегія суддів вважає, що в сукупності із встановленими конкретними обставинами кримінального провадження, особи підозрюваного ОСОБА_1 та практики Європейського суду з прав людини, а саме ст. 5 Конвенції, яка говорить, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність, нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, підстав, які виправдовують обмеження права ОСОБА_1 на свободу за матеріалами справи не встановлено.

Таким чином, враховуючи дані, що характеризують особу підозрюваного, незначний ступінь ризиків, які існують у кримінальному провадженні та недоведеність прокурором, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підозрюваного ОСОБА_1 підлягає задоволенню, на підставі чого ухвалу слідчого судді слід скасувати та постанови нову ухвалу, якою задовольнити частково клопотання старшого слідчого слідчого відділу ГУ СБ України у м. Києві та Київській області Кобріна В.М., погоджене із старшим прокурором відділу прокуратури м. Києва Процишеним В.М., про застосуваннязапобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід - особисте зобов'язання, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Саме такий запобіжний захід на думку колегії суддів буде достатнім, необхідним та доцільним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.

Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 179, 193, 194, 309, 404, 405, 407 ч. 3 п. 2, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2017 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №22017101110000241 від 03.10.2017 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України, якою було задоволено клопотання старшого слідчого слідчого відділу ГУ СБ України у м. Києві та Київській області Кобріна В.М., погоджене із старшим прокурором відділу прокуратури м. Києва Процишеним В.М., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 14:06 години 01.12.2017 р., з одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 55 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 88000 (вісімдесят вісім тисяч) гривень у національній грошовій одиниці України, а також покладенням зазначених процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого слідчого відділу ГУ СБ України у м. Києві та Київській області Кобріна В.М., погоджене із старшим прокурором відділу прокуратури м. Києва Процишеним В.М., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.

У відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні процесуальні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду, за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Визначити 2-х місячний термін дії обов'язків, покладених судом.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І:

В. В. Д з ю б і н В. М. Л а ш е в и ч О. Б. П р и с я ж н ю к