Ухвала суду № 72121329, 02.02.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/18840/17

1-кс/755/568/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2018 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Сазонова М.Г., при секретарі Ліпітюк К.С., за участі прокурора Андрєєва Я.А., захисника Яремчука Р.Л., підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Трофімчука М.О., погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Андрєєвим Я.А. про продовження строку тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, працюючого столяром ЖЕД № 411, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

-18.02.2002 року Дніпровським районним судом міста Києва за ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі;

-14.05.2002 року Дніпровським районним судом міста Києва за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

-22.02.2005 року Дніпровським районним судом міста Києва за ч. 1 ст. 121 КК України до 6 років позбавлення волі;

-24.07.2015 року Дніпровським районним судом міста Києва за ч. 2 ст. 187 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, ухвалою Коростенського міського суду Житомирської області від 11.02.2016 року звільнений по відбуттю строку покарання;

-22.06.2016 року Дніпровським районним судом міста Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, 70 КК України до 4 місяців арешту,

за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 187 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Слідчий Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві Трофімчук М.О. звернувся до слідчого судді із клопотанням про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Клопотання погоджено з прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Андрєєвим Я.А.

Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на те, що слідчим відділом Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12017100040016407, розпочатому 09.12.2017 за фактом вчинення розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_5, поєднаного з насильством небезпечним для здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України. Зокрема, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яким законом передбачено відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, раніше відбував покарання в місцях позбавлення волі, має не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, вчинив особливо тяжкий злочин, тому є всі підстави вважати, що обрання відносно нього запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, не забезпечить виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків та не зможе запобігти його спробам переховуватися від органів досудового розслідування з метою ухилитися від кримінальної відповідальності та покарання за вчинення ним кримінального правопорушення.

Отже, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні розбійного нападу, поєднаного з проникненням до приміщення, то є всі підстави вважати, що знаходячись на волі, останній може продовжити свою злочинну діяльність та вчинити інше кримінальне правопорушення, ухилятися від слідства та суду.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України (забезпечить виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, зможе запобігти його спробам переховуватися від органів досудового розслідування чи вчинити інше кримінальне правопорушення). Таким чином, ризики, які існували на час обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даний час не зменшилися, у зв'язку з чим виникла необхідність продовження застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, слідчий вказує, що завершити досудове слідство у встановлений п. 2 ч. 1 ст. 219 КПК України строк не представляється можливим внаслідок складності провадження і необхідності здійснення ряду процесуальних та слідчих дій, у зв'язку з чим виникла необхідність у продовженні строку тримання під вартою підозрюваному.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання.

Захисник та підозрюваний заперечили щодо задоволення клопотання. Зазначили, що слідчим та прокурором не доведені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, необґрунтована підозра.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Під час розгляду клопотання встановлено, що кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.12.2017 року за № 12017100040016407 за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

10 грудня 2017 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.187 КК України.

11 грудня 2017 року ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 06 лютого 2018 року.

Постановою Київської місцевої прокуратури №4 від 31 січня 2018 року продовжено строк досудового слідства у даному кримінальному провадженні до 10 березня 2018 року.

Копія клопотання та матеріалів, на його обґрунтування відповідно до ч. 2 ст. 184 КПК України надані підозрюваному 31.01.2018 о 17 год. 45 хв.

Зважаючи на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про наявність у слідчого правових підстав для внесення клопотання про продовження строку тримання підозрюваного під вартою в межах строку досудового розслідування.

Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, CampbellandHartleyv. theUnitedKingdom), п. 32, Series А, № 182).

Виходячи з наявних в матеріалах даних, з протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 09.12.2017 року, протоколу огляду місця події від 09.12.2017 року, протоколу обшуку від 09.12.2017 року, протоколу допиту потерпілого ОСОБА_6 від 10.12.2017 року, протоколу пред'явлення речей для впізнання від 10.12.2017 року, протоколу допиту свідка ОСОБА_7 від 09.12.2017 року, протоколу допиту свідка ОСОБА_8 від 09.12.2017 року, протоколу допиту свідка ОСОБА_9, протоколу допита свідка ОСОБА_10 від 09.12.2017 року, протоколу допиту свідка ОСОБА_11 від 10.12.2017 року, протоколу допита свідка ОСОБА_12 від 10.12.2017 року, протоколу допита свідка ОСОБА_13 від 09.12.2017 року, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри щодо ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

Тому доводи сторони захисту щодо відсутності обґрунтованої підозри є безпідставними.

Відповідно до положень ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Як вбачається з матеріалів клопотання міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою була застосована до підозрюваного з урахуванням тяжкості інкримінованого йому злочину та даних про його особу.

Даних про наявність підстав для зміни підозрюваному запобіжного заходу на менш суворий, ніж тримання під вартою, слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено та стороною захисту не доведено.

Вирішуючи клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість покарання за ч. 3 ст. 187 КК України, особу підозрюваного, вік та стан його здоров'я, його роль у вказаному кримінальному правопорушенні та доходить висновку, що докази та обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, який пов'язаний із насильством відносно особи та заволодіння її майном, що не виключає ризик того, що останній, при обранні відносно нього іншого менш суворого запобіжного заходу, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності; може незаконно впливати на потерпілого, свідків чи інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні; може знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім того, слідчим суддею встановлено, що у кримінальному провадженні проведено значний обсяг процесуальних та слідчих дій, проте закінчити досудове розслідування не представилось можливим, що обумовлено складністю справи та об'ємністю матеріалів кримінального провадження. Як вбачається з матеріалів клопотання для закінчення досудового розслідування потрібно провести ряд процесуальних та слідчих (розшукових) дій, отримати висновки експертиз.

Беручи до уваги, що у справі потрібно виконати процесуальні дії, проведення яких потребує значного часу, а підстав для скасування або зміни підозрюваному запобіжного заходу не встановлено, вважаю необхідним продовжити строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування та з урахуванням положень ст. 197 КПК України.

Підстав для застосування альтернативного заходу у вигляді застави відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК України не вбачає, враховуючи характер висунутої підозри.

Керуючись статями 176-178, 183, 194, 199, 206, 309 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Трофімчука М.О., погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Андрєєвим Я.А. про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_2 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 до 10 березня 2018 року.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя М.Г.Сазонова