Рішення № 72120131, 07.02.2018, Тальнівський районний суд Черкаської області

Тальнівський районний суд Черкаської області

704/918/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2018 Тальнівський районний суд Черкаської області

в складі головуючого судді Фролова О.Л.

з участю секретаря Кремсалюк Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тальне справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лащова», про дострокове припинення дії договору оренди земельної ділянки,

встановив:

Позивач звернувся в суд із позовом до відповідача про дострокове припинення дії договору оренди земельної ділянки, посилаючись на те, що 10 вересня 2014 року між ним та відповідачем був укладений договір оренди земельної ділянки площею 2,92 га для товарного сільськогосподарського виробництва строком на 7 років. Після підписання відповідного договору, відповідачем у відповідний законом термін так і не було здійснено реєстрацію права оренди земельної ділянки у відповідному органу, що на думку позивача є грубим порушенням пункту 8 істотних умов даного договору. В грудні 2015 року йому стало відомо, що право оренди земельної ділянки все таки було зареєстровано 09.11.2015 року. Отже відповідачем порушено п.8 істотних умов договору оренди, а також і Податковий Кодекс України, що і змусило позивача звернутись до суду з позовом про визнання договору оренди земельної ділянки як достроково розірваним.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд його задовольнити. Крім того представник підтвердив що позивач повністю отримав орендну плату за договором оренди.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала та просила суд відмовити в його задоволенні посилаючись на те що, підстави для розірвання договору відсутні, позивач в повному обсязі отримав орендну плату, що було підтверджено в судовому засіданні представником позивача. Посилання представника позивача на те що відповідач не сплачує податки безпідставні та є втручанням у господарську діяльність орендаря що не передбачено договором.

Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,92 га, розташованої на території Лащівської сільської ради Тальнівського району, що підтверджується державним акта на право приватної власності на землю серія І-ЧР № 051146, кадастровий номер 7124085000:01:000:0433. 30 вересня 2014 року між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 7 років, зареєстрований 09.11.2015 року державним реєстратором приватним нотаріусом ОСОБА_2 (витяг з реєстру). Положеннями вказаного договору передбачено, що дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання Орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Дія договору припиняється шляхом його розірвання за; взаємною згодою сторін та інших підстав визначених Законом, про що одна сторона за 2 місяці повідомляє іншу сторону. За рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов’язків передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно ст. 1, 13, 31 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. За змістом ст. 599, 651- 653 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі розірвання договору зобов’язання сторін припиняються. Зміна або розірвання договору вчиняється у такій саме формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Згідно з вимогами частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоді встановленої форми.

Відповідно до статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоді встановленої форми. Цивільні права та обов’язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Виходячи з положень статті 638 ЦК України, статей 125, 126 ЗК України договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації.

Згідно ст. 141 ЗК України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати;

е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Ст. 31 Закону України «Про оренду землі» передбачає можливість припинення договору оренди шляхом його розірвання в односторонньому порядку лише у випадку, коли таке право прямо передбачене у договорі.

Ч.1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Наведене дає суду підстави вважати, що для розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку необхідні підстави, які передбачені законом України.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В судовому засіданні позивач не надав доказів наявності підстав припинення договору оренди, передбачених ст. 141 ЗК України та ст. 31 Закону України «Про оренду землі». Посилання позивача на п.8 договору оренди землі від 10.09.2014 року як на підставу припинення договору оренди, суд оцінює критично, оскільки вищевказаними положеннями зазначеного договору передбачається, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку на який його було укладено. Положеннями Договору передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін, рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі невиконання другою стороною обов’язків, передбачених договором та у разі випадкового знищення, пошкодження земельної ділянки.

Оскільки суду не надано доказів наявності підстав припинення договору оренди, передбачених ст. 141 ЗК України та ст. 31 Закону України «Про оренду землі» та договором оренди, суд вважає за доцільне позов залишити без задоволення.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. 1,13, 31, 32, Закону України «Про оренду землі», ст. 125, 126, 141 ЗК України, ст. 203, 599, 651-653, 638 ЦК України, ст.81, 258 – 259, ст.263-265, ст.268 ЦПК України, районний суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лащова» про дострокове припинення дії договору оренди земельної ділянки – залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 09.02.2018.

Головуючий О. Л. Фролов