Рішення № 72119985, 31.01.2018, Городищенський районний суд Черкаської області

Справа № 691/1451/17

Провадження № 2/691/108/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2018 року Городищенський районний суд Черкаської області

в складі:

судді Черненка В.О.

за участі секретаря Сидоренко О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Городище цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача, визнання транзакції не чинною, визнання нарахування пені, штрафу та відсотків за користування кредитом неправомірними та відновлення залишку на особовому рахунку,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживача, визнання транзакції не чинною, визнання нарахування пені, штрафу та відсотків за користування кредитом неправомірними та відновлення залишку на особовому рахунку.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що 17.05.2006 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступник ПАТ КБ «ПриватБанк») з однієї сторони, та нею з іншої сторони, укладено договір б/н, відповідно до якого відповідач вважає, що вона отримала кредит у розмірі 5000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Станом на 01.11.2017 року на її рахунку рахується заборгованість у розмірі 46023,26 гривні. З метою стягнення заборгованості за договором, ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду. За результатами розгляду судової справи № 691/699/16-ц, Городищенський районний суд Черкаської області своїм рішенням від 23.12.2016 року відмовив у позовних вимогах ПАТ КБ «ПриватБанк». Ухвалою від 18.04.2017 року по вказаній справі, апеляційний суд Черкаської області вище вказане рішення суду першої інстанції залишив без змін, а апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» без задоволення. Підставою звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості стало, на думку відповідача, неналежне виконання нею своїх зобов’язань та порушення умов кредитного договору. Проте, списання коштів з її особового рахунку відбулося у результаті шахрайських дії третіх осіб. За її зверненням за фактом шахрайства, вчиненого шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки відділенням Дніпровського ХВП ГУНП в Херсонській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12014250110000551 за ч. 1 ст. 190 КК України. Рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій по справі № 691/699/16-ц встановлено, що вона виконала свої обов’язки перед банком щодо погашення заборгованості за договором кредиту, відповідно до умов договору, повідомила банк про несанкціоноване списання грошових коштів зі свого рахунку та звернулася до правоохоронних органів з приводу вчинення шахрайських дій з картковим рахунком. Тобто, судами було достовірно встановлено, що нею здійснено всі визначені заходи, які передбачені в даному випадку щодо доведення своєї невинуватості у здійснення зазначених дій, а отже вона, як користувач картки, не може нести відповідальність за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред’явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Вказана ситуація також мала місце у той же день і час з карткою для соціальних виплат № 5168 7572 0378 6951, де відповідачем без пред’явлення картки були списані кошти у розмірі 1952,30 гривні. Враховуючи викладене, просила: визнати транзакції списання коштів у розмірі 5000,00 гривень з рахунку № 26251605278960 (номер картки, з якої були зняті кошти 4149605050038488, номер перевипущеної картки 5168 7556 0969 5818) та у розмірі 1952,30 гривні з рахунку № 5168757203786951 (номер перевипущеної картки 5168 7572 7376 6986) нечинними; зобов’язати ПАТ КБ «ПриватБанк» відновити її порушені права, шляхом відновлення стану рахунку № 26251605278960 та рахунку 5168757203786951, що існував станом на 30.11.2014 року, до списання коштів 01.12.2014 року; зобов’язати ПАТ КБ «ПриватБанк» скасувати неправомірно нараховані пеню за прострочення кредиту, штраф за прострочення за кредитом та відсотки за використання кредитного ліміту, відсотки за прострочений кредит, нараховані на суму несанкціоновано списаних коштів; стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» на її користь судовий збір.

В судовому засіданні позивач вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача ПАТ КБ «ПриватБанк» в судове засідання не з'явився по невідомій суду причині, хоча про день, час та місце слухання справи був повідомлений завчасно та належним чином, про що свідчать повідомлення про отримання судових повісток. Листа про розгляд справи у його відсутність чи відзиву (заперечення) на позовні вимоги до суду не надходило.

З огляду на вище викладене, зі згоди представника позивача, керуючись положеннями ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Суд, вислухавши позивача, повно і всебічно з’ясувавши обставин, на які позивач посилалась як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає наступне.

Згідно рішення Городищенського районного суду від 23.12.2016 року у цивільній справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у задоволенні позовних вимог, а саме стягненні заборгованості у розмірі 14404,24 гривні, було відмовлено. Судом було встановлено факт несанкціонованого зняття 01.12.2014 року кредитних коштів з рахунку ОСОБА_1, на які, в подальшому, було здійснено відповідні нарахування. Також, судом було встановлено, що ОСОБА_1 24.02.2015 року зверталася до Городищенського відділення ПАТ КБ «ПриватБанк» та до голови правління ПАТ КБ «ПриватБанк» із заявою про припинення нарахування штрафних санкцій та пені за невиконання зобов’язань, відсотків за користування кредитом за картковим рахунком № 5168755610708832, в зв’язку з досудовим розслідуванням кримінального провадження, однак листом від 10.03.2015 року, ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовило ОСОБА_1 в задоволенні вказаної заяви.

Списання коштів мало місце також у той же день і час з картки для соціальних виплат №5168 7572 0378 6951, де відповідачем без пред'явлення картки були списані кошти у розмірі 1952,30 грн.

Факт звернення ОСОБА_1 до правоохоронних органів підтверджується копією довідки слідчого СВ Городищенського РВ УМВС України в Черкаській області від. 11.12.2014 року про прийняття та реєстрацію заяви та довідки старшого слідчого Херсонського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Херсонській області від 20.02.2017 року, згідно якої позивач визнана потерпілою у кримінальному провадженні № 12014250110000551 за ч. 1 ст. 190 КК України, які знаходяться у матеріалах даної цивільної справи.

Вказане рішення Городищенського районного суду, ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 18.04.2017 року, залишено без змін.

Як рішенням Городищенського районного суду від 23.12.2016 року, так і ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 18.04.2017 року було встановлено, що ОСОБА_1 виконала свої обов’язки перед банком щодо погашення заборгованості за договором кредиту, відповідно до умов договору, повідомила банк про несанкціоноване списання грошових коштів зі свого рахунку та звернулася до правоохоронних органів з приводу вчинення шахрайських дій з картковим рахунком.

Тобто, судами було встановлено, що ОСОБА_1 здійснено всі визначені заходи, які передбачені в даному випадку щодо доведення своєї невинуватості у здійснення зазначених дій, а отже вона, як користувач картки, не може нести відповідальність за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред’явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Відповідно до частини 3 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи.

Відповідно до п. 17 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Статтями 4, 22 вищевказаного Закону, споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на належну якість обслуговування, звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав.

Згідно ст. 40-1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», еквайр та емітент повинні проводити моніторинг з метою ідентифікації помилкових та неналежних переказів, суб'єктів помилкових та неналежних переказів та вжиття заходів із запобігання або припинення зазначених переказів. Моніторинг має проводитися постійно за параметрами, встановленими правилами відповідної платіжної системи.

Відповідно до ст. 37-1 вищевказаного Закону, для встановлення правомірності переказу еквайр, за результатами моніторингу або в разі опротестування переказу держателем, емітентом або платіжною організацією платіжної системи, має право призупинити завершення переказу на час, передбачений правилами відповідної платіжної системи, але не більше ніж на дев'яносто календарних днів.

Крім того, порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використання, передбачений Положенням про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використання, затвердженим Постановою Правління Національного банку України від 5 листопада 2014 р. № 705, в розділі 6 якого викладені загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками.

Так, пунктом 3 розділу VI вказаного Положення передбачено, що банк зобов'язаний у спосіб, передбачений договором: повідомляти користувача про здійснення операцій з використання електронного платіжногозасобу; забезпечити користувачу можливість інформувати банк про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжної операції, які не виконувалися користувачем; реєструвати протягом строку, передбаченого законодавством України для зберігання електронних документів. Зберігати інформацію, що підтверджує факт інформування банком користувача та користувачем банку; у разі невиконання обов'язку з інформування користувача про здійснення операції з використання електронного платіжного засобу несе ризик збитків від здійснення таких операцій.

В той же час, користувач зобов'язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції які не виконувалися користувачем. Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов'язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.

Емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов'язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором.

Емітент, після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжногозасобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов'язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу ( п. 7).

Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки, негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.

Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції ( п.9).

Згідно положень ст. 1073 ЦК України, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка, банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно п. 37.2 ст. 37 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов'язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Відповідно до пунктів 6.7 та 6.8 Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління НБУ від 30.04.2010 року № 223, банк, у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Враховуючи все вище викладене, суд приходить до висновку про неправомірне нарахування відповідачем ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості позивачу ОСОБА_1, зокрема: пені за прострочення кредиту, штрафу за прострочення за кредитом, відсотків за використання кредитного ліміту та відсотків за прострочений кредит, а тому вимоги позивача підлягають до задоволення в повному обсязі.

Стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь держави судовий збір у сумі 1920 гривень 00 копійок.

На підставі наведеного та керуючись; ст. 1073 ЦК України; ст. ст. 1, 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів»; ст.ст. 37-1, 40-1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»; п. 37.2 ст. 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»; Положенням про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використання, затвердженим Постановою Правління НБУ від 05.11.2014 року № 705; ст. ст. 2, 4, 5, 9, 10, 12,13, 17, 18, 76 – 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 280-284 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити. Визнати транзакції списання коштів у розмірі 5000 (п’ять тисяч) гривень з рахунку № 26251605278960 (номер картки, з якої були зняті кошти 4149605050038488, номер перевипущеної картки 5168 7556 0969 5818) та у розмірі 1952 (одна тисяча дев’ятсот п’ятдесят дві) гривні 30 копійок з рахунку № 5168757203786951 (номер перевипущеної картки 5168 7572 7376 6986) нечинними.

Зобов’язати публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» відновити порушені права позивача - ОСОБА_1, шляхом відновлення стану рахунку № 26251605278960 та рахунку 5168757203786951, що існував станом на 30.11.2014 року, до списання коштів 01.12.2014 року.

Зобов’язати публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» скасувати неправомірно нараховані пеню за прострочення кредиту, штраф за прострочення за кредитом та відсотки за використання кредитного ліміту, відсотки за прострочений кредит, нараховані на суму несанкціоновано списаних коштів.

Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь держави судовий збір у сумі 1920 (одна тисяча дев’ятсот двадцять) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Черкаської області в 30-ти денний строк, з дня проголошення рішення. У даному разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач може оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Черкаської області в 30-ти денний строк, з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення виготовлений 09.02.2018 року.

Суддя ОСОБА_2