Постанова № 72119289, 30.01.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2018 року Апеляційний суд Харківської області у складі:

головуючого, судді - Хорошевського О.М.

суддів: Бровченка І.О.,

Кружиліної О.А.

за участю секретаря - Брулевича В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 13 червня 2017 року, головуючого першої інстанції судді Островської Н.І. по справі № 637/977/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про визнання права власності на легковий автомобіль, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2015 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на легковий автомобіль.

В обґрунтування зазначав, що 03.06.2011 року між сторонами у простій письмовій формі укладено попередній договір купівлі-продажу, за умовами якого ОСОБА_3 зобов'язувався передати йому у власність транспортний засіб «Mitsubishi-Lancer», 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, шасі номер НОМЕР_2, а він взяв на себе зобов'язання прийняти вказаний автомобіль у тому стані, в якому він перебував на момент укладення правочину.

Автомобіль належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу, проте, оскільки він придбався за кошти, отримані на підставі договору споживчого кредитування, є об'єктом закладу у товаристві з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна».

ТОВ «ОТП Факторинг Україна» набуло усіх прав вимоги за кредитним договором. 18.11.2015 року ОСОБА_2 уклав з ТОВ «ОТП Факторинг Україна» договір поруки до договору споживчого кредитування. Підписавши попередній договір купівлі-продажу, вони з відповідачем домовились, що при укладенні основного договору купівлі-продажу автомобілю сума, яку майбутній покупець зобов'язується сплатити майбутньому продавцеві за зазначений вище транспортний засіб буде зменшена на суму сплачених ним за майбутнього продавця щомісячних платежів згідно графіку погашення кредитного договору.

Зазначає, що у день підписання попереднього договору купівлі-продажу він передав відповідачу 28 000 гривень. Решту грошей він мав внести замість відповідача до банку загальною сумою 163 348,40 гривень включно з відсотками згідно графіку погашення за кредитним договором. Станом на день подання позову до суду вартість автомобілю сплачено повністю, а саме 191 348,40 гривень, враховуючи передану відповідачу суму 28 000 гривень.

Крім того, ним сплачено витрати за страхування за 2012 рік, 2013 рік, 2014 рік вищевказаного автомобіля 16 861,26 гривень (страхування по ОСАГО - 1 529,00 гривень, страхування по КАСКО - 15 332,26 гривень). Відповідно до п. 6 попереднього договору купівлі-продажу, у разі, якщо майбутній покупець сплатить повну суму кредиту раніше строку, зазначеного у вищевказаному договорі, сторони зобов'язуються укласти основний договір, раніше строку, вказаного п. 3 попереднього договору купівлі-продажу, але не пізніше 29.08.2015 року.

На день подачі позову перед банком заборгованості немає, автомобіль перебуває у його володінні та користуванні, проте права розпорядження ним він не має. Відповідач ухиляється від зустрічі з ним з метою вирішення питань, що виникли із укладенням попереднього договору купівлі-продажу. Іншого способу здійснити захист свого майнового права немає та вважає правомірним в рахунок погашення збитків, завданих відповідачем, визнати за ним право власності на вищезазначений автомобіль. Позивач просив в рахунок завданих йому збитків відповідачем за попереднім договором купівлі-продажу автомобілю від 03.06.2011 року, визнати за ним право власності на легковий автомобіль «Mitsubishi-Lancer», 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, шасі номер НОМЕР_2, а також стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

Рішенням Шевченківського районного суду Харківської області від 13 червня 2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на ті ж самі доводи, що викладені у позовній заяві, просить скасувати рішення суду першої інстанції, як незаконне та необґрунтоване, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Вказує, що між сторонами по справі були відсутні правовідносини з торгівлі транспортними засобами, як це було зазначено в оскаржуваному рішенні. В даному випадку мали місце речові правовідносини з надання відповідачем позивачу правомочності володіння і користування транспортним засобом та зобов'язальні з приводу виконання позивачем за відповідача обов'язків боржника перед кредитором - третьою особою по справі, внаслідок неналежного виконання яких відповідач зобов'язувався передати транспортний засіб, наданий позивачу у користування - у власність позивача.

Внаслідок неправильного встановлення правовідносин судом першої інстанції було застосовано закон, який не підлягав застосуванню для їх врегулювання, що призвело до неправильного вирішення справи.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з їх недоведеності та необґрунтованості.

Судова колегія погоджується з таким висновком.

З матеріалів справи вбачається, що 03.06.2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у простій письмовій формі укладено попередній договір купівлі-продажу, за умовами якого останній зобов'язувався передати ОСОБА_2 у власність транспортний засіб «Mitsubishi-Lancer», 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, шасі номер НОМЕР_2, а ОСОБА_2 взяв на себе зобов'язання прийняти вказаний автомобіль у тому стані, в якому він перебував на момент укладення правочину (т. 1 а.с. 7).

Предмет попереднього договору купівлі-продажу - вищезазначений легковий автомобіль, належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу. Автомобіль був об'єктом застави у товаристві з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» за кредитним договором № CL-705/295/2008 від 01.09.2008 року та договору застави № РCL-705/295/2008 від 01.09.2008 року (т. 1 а.с. 33-38, 48-51).

Підписавши попередній договір купівлі-продажу, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 домовились про те, що при укладенні основного договору купівлі-продажу автомобілю сума, яку майбутній покупець зобов'язується сплатити майбутньому продавцеві за вищезазначений транспортний засіб буде зменшена на суму сплачених за майбутнього продавця щомісячних платежів, згідно графіку погашення кредитного договору (т. 1 а.с. 45-47).

У день підписання попереднього договору купівлі-продажу ОСОБА_2 передав готівкою ОСОБА_3 28000,00 грн., що підтверджується власноручним підписом останнього у договорі (т. 1 а.с. 7).

Згідно квитанціям ОСОБА_2 особисто щомісячно здійснював погашення за графіком погашення (т. 1 а.с. 8-29, 45-47).

На теперішній час вартість автомобілю сплачено повністю, а саме 191348,40 грн. включно з переданою відповідачу сумою 28000,00 грн.

Фактично всі платежі за графіком здійснені ОСОБА_2 в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором від 01.09.2008 року (т. 2, а.с. 11).

Відповідно до п. 6 попереднього договору купівлі-продажу, у разі, якщо майбутній покупець сплатить повну суму кредиту раніше строку, зазначеного у вищевказаному договорі, сторони зобов'язуються укласти основний договір, раніше строку, вказаного п. 3 попереднього договору купівлі-продажу, але не пізніше 29.08.2015 року.

За змістом ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Торгівля транспортними засобами здійснюється відповідно до Правил роздрібної торгівлі транспортними засобами і номерними агрегатами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції від 31 липня 2002 року № 228, які були чинними на момент видачі довіреності.

На даний час чинним є Порядок здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортних засобів та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затверджений постановою Кабінету міністрів України від 11 листопада 2009 року № 1200.

Положеннями ст. 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Право власності є непорушним.

У відповідності до ст.ст. 316, 328 ЦК України право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

За нормами ЦК України підставами виникнення /набуття/ права власності є різні правопороджуючі юридичні факти або правовідносини. Судове рішення за загальним правилом не є підставою виникнення права власності. Відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК цивільні права можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства.

З огляду на положення ч. 2 ст. 328 ЦК України, якою встановлюється презумпція правомірності набуття права власності, котра означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не встановлено в судовому порядку або незаконність набуття права власності прямо не впливає із закону. Таким чином, факт неправомірності набуття права власності, якщо це не впливає із закону, підлягає доказуванню, а правомірність набуття права власності включає в себе законність і добросовісність такого набуття.

Погоджуючись з усіма вищезазначеними висновками суду першої інстанції, судова колегія також вважає за необхідне зазначити наступне.

За умовами попереднього договору від 03.06.2011 року ОСОБА_2 зобов'язався сплачувати періодичні платежі згідно графіку погашення заборгованості до Кредитного договору від 01.09.2008 року, укладеного між ЗАТ «ОТП Факторинг Україна» та ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 7).

З матеріалів справи вбачається, що зазначений кредитний договір було укладено до 01.09.2015 року.

Письмовими поясненнями представника ТОВ «ОТП Факторинг Україна» засвідчено, що заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором була повністю погашена ОСОБА_2 18.11.2015 року (т. 2 а.с. 11).

Таким чином, у строк, передбачений попереднім договором ОСОБА_2 зобов'язань з повернення кредиту не виконав.

Згідно ч. 3 ст. 635 ЦК України - зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладання.

Оскільки основний договір не був укладений між сторонами та матеріали справи не містять пропозицій жодної із сторін про його укладання, судова колегія вважає, що зобов'язання, встановлені попереднім договором, укладеним між сторонами припинились, а тому правовідносини, стосовно спірного транспортного засобу на час розгляду справи судом не існують.

Посилання апеляційної скарги на те, що відповідачем йому було видано довіреність на керування та володіння автотранспортом судова колегія до уваги не бере, оскільки ця обставина не має значення для вирішення справи.

З огляду на викладене, та керуючись ч. 1 ст. 375 ЦПК України судова колегія вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу та залишити рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ч. 1 ст. 375, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 13 червня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 05.02.2018 року.

Головуючий - О.М. Хорошевський

Судді - І.О. Бровченко

О.А. Кружиліна