Рішення № 72118288, 29.01.2018, Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 628/1985/17

Провадження № 2/628/45/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2018 року Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого - судді Шиховцової А.О.,

за участю секретаря – Шевченко О.І.,

представника позивача – адвоката ОСОБА_1,

представника відповідача – адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Куп'янську цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» до ОСОБА_3 про стягнення донарахованого розміру грошових сум у зв’язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням зобов’язання згідно договору поруки б/н від 14 вересня 2010 року,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, директор ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення донарахованого розміру грошових сум у зв’язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням зобов’язання згідно договору поруки б/н від 14 вересня 2010 року, обґрунтовуючи позовні вимоги наступним.

02.03.2010 року між ТОВ «Корпорація «Агросинтез» (замовник) та ФОП ОСОБА_4 (виконавець) був укладений договір про надання послуг.

14.09.2010 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Корпорація «Агросинтез» був укладений договір поруки, з метою забезпечення виконання ФОП ОСОБА_4 зобов’язань, що виникли з договору надання послуг від 02.03.2010 року, відповідно до умов якого виконавець зобов’язався на свій ризик виконати роботи за завданням замовника з використанням своїх матеріалів та устаткування, а замовник зобов’язався прийняти і оплатити виконані роботи. Був визначений перелік робіт, який виконавець зобов’язався виконати, а саме: ремонт двигуна автомобіля. Вартість договору становила 24880 грн., яку замовник перерахував виконавцю у повному обсязі. Свої договірні зобов’язання замовник виконав.

Згідно п. 3 договору поруки, поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником грошових зобов’язань за основним договором у тому ж обсязі, що і боржник, у т.ч. включаючи сплату основного боргу з індексацією, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Згідно п. 4 договору поруки, поручитель зобов’язується при невиконанні боржником грошового зобов’язання за основним договором сплатити кредитору протягом трьох днів з дня пред’явлення йому вимоги при будь-яких обставинах усі суми, належні йому по основному договору. Причини невиконання боржником своїх зобов’язань за основним договором ніяким чином не можуть впливати на виконання поручителем зобов’язань за цим договором. Враховуючи, що боржник ухиляється від добровільного виконання зобов’язання за основним договором, зобов’язання за боржника належить відповідачу, як поручителю.

На виконання п. 4 договору поруки, 24.01.2011 р. відповідачу була направлена вимога про виконання зобов’язання за боржника, як поручителем, яку він отримав 04.02.2011 року.

Рішенням Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 21.06.2011 року був задоволений позов ТОВ «Корпорація «Агросинтез» про стягнення зі ОСОБА_3 суми заборгованості, 3% - річних та інфляційних витрат за період з 04.08.2010 року по 04.02.2011 року згідно договору поруки б/н від 14.09.2010 року.

В процесі примусового виконання вказаного рішення суду відбулася заміна сторони виконавчого провадження з ТОВ «Корпорація «Агросинтез» на її правонаступника ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» на підставі ухвали Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 29 квітня 2013 року.

Рішення суду від 21.06.2011 року було повністю виконане та погашена заборгованість згідно договору поруки б/н від 14.09.2010 року на користь позивача 03 жовтня 2016 року.

Посилаючись на те, що зобов’язання згідно договору поруки було виконано неналежно та несвоєчасно, лише 03.10.2016 р., має місце прострочення виконання грошового зобов’язання, а згідно п. 15 договору поруки б/н від 14.09.2010 року, за прострочення виконання поручителем своїх грошових зобов’язань він сплачує кредитору пеню у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, позивач нарахував пеню, яка за період прострочки з 05.02.2011 року по 04.08.2011 року склала 7671,36 грн., та відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахував 3%-річних від простроченої суми за період з 05.02.2011 року по 02.10.2016 року, сума яких склала 2655,64 грн. та інфляційні витрати за період з вересня 2011 року по вересень 2016 року включно загальний розмір яких склав 7963,57 грн., та які просить суд стягнути з відповідача на його користь, а також судові витрати, понесені по справі.

23.01.2018 р. від директора ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» надійшов лист – пояснення у справі, згідно якого позивач повністю підтримує позовні вимоги та просить суд їх задовольнити. Раніше, у судовому засіданні, яке за клопотанням позивача проводилося дистанційно в режимі відеоконференції, представник позивача – адвокат ОСОБА_1 також підтримував позовні вимоги та надавав суду пояснення.

Відповідач ОСОБА_3 через канцелярію суду подав письмові заперечення проти позову, у судові засідання не з’являвся, надавши заяву про розгляд справи без його участі, підтримуючи свої письмові заперечення та просив суд відмовити у задоволенні позову. Заперечуючи проти позову відповідач посилався на те, що ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» не є стороною у зобов’язанні за договором про надання послуг, укладеним 02 березня 2010 року, а також не є стороною за договором поруки, укладеним 14 вересня 2010 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Корпорація «Агросинтез» , враховуючи, до ТОВ «НІКО-ТАЙС» отримало лише право вимоги виконання ОСОБА_3 зобов’язання щодо сплати розміру заборгованості, набутих первісним кредитором на підставі виконавчого листа у справі № 2-575/2011, виданого 25 травня 2012 року Куп’янським міськрайонним судом Харківської області, а не права кредитора у зобов’язання, то права ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» не порушені та ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» не має права вимагати від ОСОБА_3 виконання зобов’язань за договором поруки, укладеним 14 вересня 2010 року та за договором про надання послуг укладеним 02 березня 2010 року. Крім того, ним, ОСОБА_3 до 03 жовтня 2016 року повністю виконані зобов’язання щодо сплати розміру заборгованості, набутих первісним кредитором на підставі виконавчого листа у справі № 2-575/2011, виданого 25 травня 2012 року Куп’янським міськрайонним судом Харківської області. Кредитор ТОВ «Корпорація «Агросинтез» протягом строку дії поруки - шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання - 01 липня 2010 року - не пред'явив вимоги до поручителя ОСОБА_3 про стягнення інфляційних витрат, 3% річних та пені. Таким чином, порука за договором, укладеним 14 вересня 2010 року, припинилася на підставі частини четвертої статті 559 ЦК України, у зв’язку зі спливом строку, протягом якого кредитор може реалізувати свої права за порукою як видом забезпечення зобов'язання. Оскільки основну заборгованість сплачено частинами, то з дати кожної сплати відповідної частки заборгованості розпочався відлік трирічного строку позовної давності для стягнення пені, інфляційних витрат та 3% річних. Позивач звернувся із даним позовом до Куп’янського міськрайонного суду Харківської області лише 08.08.2017 року, а тому щодо вимог про стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних сплинув строк позовної давності.

На письмові заперечення відповідача директором ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» до суду надіслані пояснення, згідно яких, позивач вважає, що позиція відповідача спростовується наявністю рішення Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 21 червня 2011 року про стягнення відповідних сум з відповідача у зв’язку із невиконанням договору поруки б/н від 14.09.2010 року та його виконанням впродовж 2013-2016 років. У даній справі має місце перебіг строку позовної давності відповідно до ст.. 264 ЦПК України, адже трирічний строк почав свій відлік заново після звернення до суду із позовом у 2011 році та прийняття відповідного судового рішення. Отже, вважає, що строк позовної давності не пропущений.

Представник відповідача, адвокат ОСОБА_2 у дане судове засідання не з’явилася, надавши суду заяву про розгляд справи без її участі, проти позову заперечує, вважає вимоги позивача незаконними та необґрунтованими з підстав, наведених у запереченнях відповідача проти позову та просить у задоволенні позову відмовити. Раніше у судових засіданнях також підтримала письмові заперечення.

Суд, з’ясувавши позиції сторін, їх представників, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до наступного.

Згідно з ч. 3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 14 вересня 2010 року у м. Запоріжжя між ОСОБА_3 та ТОВ «Корпорація «Агросинтез» був укладений договір поруки (а.с.8). Цей договір був укладений з метою забезпечення виконання боржником, ФОП ОСОБА_4, грошових зобов’язань перед кредитором, що виникли з договору про надання послуг від 02.03.2010 року. Поручитель ОСОБА_3 поручився перед кредитором за виконання боржником грошових зобов’язань за основним договором у тому ж обсязі, що і боржник, у т.ч. включаючи сплату основного боргу з індексацією, процентів, неустойки, відшкодування збитків та зобов’язався при невиконанні боржником грошового зобов’язання за основним договором сплатити кредитору протягом трьох днів з дня пред’явлення йому вимоги при будь-яких обставинах усі суми, належні йому (кредитору) по основному договору. Причини невиконання боржником своїх зобов’язань за основним договором ніяким чином не можуть впливати на виконання поручителем зобов’язань за цим договором (п.п.3,4 договору поруки). Сторона, що змінила своє місце проживання, прізвище, ім’я (найменування) зобов’язана повідомити про це іншу сторону в письмовому вигляді протягом 7 календарних днів з моменту настання цих змін (п.10 договору). Згідно п. 14 договору поруки - договір діє до припинення зобов'язання за основним договором. За прострочення виконання поручителем своїх грошових зобов’язань за цим договором він сплачує кредитору пеню у розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п.15 договору).

Як вбачається з договору про надання послуг, укладеного 02 березня 2010 року у м. Куп’янську між ТОВ «Корпорація «Агросинтез» (замовник) та фізичною особою – підприємцем ОСОБА_4 (виконавець), виконавець зобов’язався на свій ризик виконати роботи за завданням замовника з використанням своїх матеріалів та устаткування, а замовник зобов’язався прийняти і оплатити виконані роботи по ремонту двигуна автомобіля, вказаного в договорі, згідно виставлених рахунків. Ціна договору складає 24880,00 грн. Строк виконання робіт – до 01.07.2010 р. Даний договір діє до 24.12.2010 р, але закінчення строку дії договору не звільняє виконавця від виконання ним своїх зобов’язань та відповідальності (а.с.9).

ТОВ «Корпорація «Агросинтез» свої зобов’язання до договору про надання послуг виконало у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями на загальну суму 24880,00 грн. (а.с.10,11).

Загальна сума за ремонт автомобіля склала 3922,00 грн. (а.с.12). Заборгованість ФОП ОСОБА_4 перед ТОВ «Корпорація «Агросинтез» за договором про надання послуг станом на 14.09.2010 р. склала 20958,00 грн. (а.с.13,14).

Заочним рішенням Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 21.06.2011 року, яке набрало законної сили 01.07.2011 р., був задоволений позов товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Агросинтез» до ОСОБА_3 про виконання поручителем зобов’язання боржника та стягнуто з ОСОБА_5 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Агросинтез» заборгованість за кредитним договором у розмірі 22471,28 грн., сплачений збір у сумі 224,71 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. (а.с.19).

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Куп’янського МРУЮ Харківської області було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-575, виданого 25.02.2012 року Куп’янським міськрайонним судом Харківської області про стягнення на користь ТОВ «Корпорація «Агросинтез» заборгованості за кредитним договором у сумі 22815,99 грн. (а.с.20).

Ухвалою Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 29 квітня 2013 року, яка набрала законної сили 07.05.2013 р., на підставі ст. 378 ЦПК України, в редакції, яка діяла на час її ухвалення, було замінено сторону у виконавчому провадженні № 33032044 при примусовому виконанні виконавчого листа у справі № 2-575/2011, виданого 25 травня 2012 року Куп'янським міськрайонним судом Харківської області - товариство з обмеженою відповідальністю «КОРПОРАЦІЯ АГРОСИНТЕЗ» (69035, м. Запоріжжя, просп. Маяковського, 3; код ЄДРПОУ 30345439) правонаступником - товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС»» (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38 офіс 23; код ЄДРПОУ 38039872), про що головним державним виконавцем постановлена відповідна постанова від 02.08.2013 р. (а.с.21, 22).

В процесі виконання, у період з 03 вересня 2013 року по 03 жовтня 2016 року, заборгованість була погашена (а.с.23,24,25,26,27,28,29,30).

В процесі розгляду справи позивачем до суду була надана копія угоди № 15-11/12-151 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення від права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 15.11.2012 року, відповідно до якої ТОВ "Корпорація "Агросинтез" та ТОВ "Компанія Ніко-тайс" уклали цю Угоду про заміну кредитора у зобов'язанні про те, що первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання ОСОБА_3 (боржником), зобов'язання щодо сплати 3%-річних та інфляційних витрат, набутих первісним кредитором на підставі договору поруки б/н від 14 вересня 2010 року, укладеного з метою забезпечення виконання зобов'язань ФОП ОСОБА_4 відповідно до договору про надання послуг від 02 березня 2010 року. За цією угодою новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошової суми в нарахованому розмірі 3%-річних та інфляційних витрат, за період існування прострочення виконання боржником грошового зобов'язання згідно договору поруки б/н від 14 вересня 2010 року, укладеного з метою забезпечення виконання зобов'язань ФОП ОСОБА_4 відповідно до договору про надання послуг від 02 березня 2010 року. Вартість зобов'язання, що відступається за даною угодою станом на дату її укладення, становить 2353 грн. 12 коп. Ця сума є загальною сумою 3%-річних та інфляційних витрат, котрі нараховані за період з 15 лютого 2011 року по 15 листопада 2012 року відповідно до умов та норм чинного законодавства України. Згідно з п. 2.3 Угоди з моменту укладення даної угоди новий кредитор наділяється всіма правами первісного кредитора, що випливають із умов договору поруки б/н від 14 вересня 2010 року, укладеного з метою забезпечення виконання зобов'язань ФОП ОСОБА_4 відповідно до договору про надання послуг від 02 березня 2010 року, по відношенню до боржника щодо нарахування пені, 3%-річних та інфляційних витрат, у зв'язку із подальшим неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору поруки б/н від 14 вересня 2010 року, укладеного з метою забезпечення виконання зобов'язань ФОП ОСОБА_4 відповідно до договору про надання послуг від 02 березня 2010 року. Розмір нарахувань станом на 15.11.2012 року такий: сума нарахованих інфляційних витрат становить 1257 грн. 48 коп.; сума нарахованих 3%-річних становить 1095 грн. 64 коп. Згідно п. 4.3. цієї Угоди первісний кредитор зобов'язаний сповістити боржника про поступку права вимоги (а.с.71-72).

На виконання п. 4 1 даної Угоди 15.11.2012 року ТОВ "Корпорація "Агросинтез" та ТОВ "Компанія Ніко-тайс" склали акт прийому-передачі документів відповідно до Угоди № 15-11/12-151 за яким були передані такі документи: договір поруки б/н від 14 вересня 2010 року, копія договору про надання послуг від 02 березня 2010 року; копія виконавчого листа № 2-575/2011, виданого 25 травня 2012 р. Куп'янським міськрайонним судом Харківської області; постанова ВДВС Куп'янського МРУЮ Харківської області про відкриття виконавчого провадження (а.с.73).

ТОВ "Корпорація Агросинтез" 15.11.2012 року на ім'я ОСОБА_3 та на його адресу склала повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні (а.с.74). Це повідомлення, а також копія Угоди № 15-11/12-151 від 15.11.2012 р. та копія Акту від 15.11.2012 р. прийому-передачі документів були направлені цінним листом на адресу ОСОБА_3 15.06.2013 року (а.с.75).

Відомостей про отримання ОСОБА_3 цінного листа з вищезазначеними документами матеріали справи не містять.

Згідно ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов'язанні, як і саме зобов'язання, є інститутом цивільного права, а відносини, пов'язані з виконанням судового рішення, характеру цивільно-правових не мають.

Заміна сторони у стадіях судового процесу, однією із яких є виконання судового рішення, відбувається у порядку, визначеному Цивільним процесуальним Кодексом України та Законом України Про виконавче провадження».

Частиною 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов’язковими тією мірою, якою вони були б обов’язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

При укладенні угоди № 15-11/12-62 від 15 листопада 2012 про заміну кредитора у зобов’язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) сторони цієї угоди, не замінюючи кредитора у зобов'язанні в порядку, передбаченому чинним законодавством, фактично замінили стягувача на стадії виконання судового рішення, незважаючи на те, що уступка права стягувача за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачена.

Доказів заміни сторони у самому зобов'язанні суду не надано, а угода від № 15-11/12-62 від 15 листопада 2012, що укладена між ТОВ "Корпорація "Агросинтез" та ТОВ "Ніко-Тайс", не є доказом заміни сторони у зобов'язанні за договором про надання послуг укладеним 02 березня 2010 року між ТОВ «КОРПОРАЦІЯ АГРОСИНТЕЗ» та ФОП ОСОБА_4, а також не є стороною за договором поруки, укладеним 14 вересня 2010 року між ОСОБА_3 та ТОВ «КОРПОРАЦІЯ АГРОСИНТЕЗ».

ТОВ «Ніко-Тайс» отримало лише право вимоги виконання ОСОБА_3 зобов’язання щодо сплати розміру заборгованості, набутих первісним кредитором на підставі виконавчого листа у справі № 2-575/2011, виданого 25 травня 2012 року Куп’янським міськрайонним судом Харківської області, а не права кредитора у зобов’язання.

03 жовтня 2016 року ОСОБА_3 повністю виконані зобов’язання щодо сплати розміру заборгованості, набутих первісним кредитором, на підставі виконавчого листа у справі № 2-575/2011, виданого 25 травня 2012 року Куп’янським міськрайонним судом Харківської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Згідно ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як визначено у ст. 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Отже, порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України).

Із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст.ст. 251, 252 ЦК України).

Судом встановлено, що договором поруки, укладеним між позивачем та відповідачем, не встановлений строк, після якого порука припиняється, а умова договору поруки (пункт 14) про його дію до припинення зобов’язання за Основним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, тому що суперечить ч.1 ст. 251 та ч.1 ст. 252 ЦК України, а тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої ст. 559 ЦК України про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

Строк поруки не є строком для захисту порушеного права. Це строк існування самого зобов'язання поруки. Таким чином, і право кредитора, і обов'язок поручителя після його закінчення припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі й застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може.

Закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов’язання не встановлений, припиняє поруку за умовами, що кредитор протягом строку дії поруки, не пред’явить вимоги до поручителя.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду України міститься у постанові від 23 травня 2012 р. у справі № 6-33цс12, постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2662цс15, де вказано, що умови договору поруки про його дію «до повного припинення зобов’язань боржника» не свідчать про те, що цим договором установлено строк припинення поруки в розумінні статті 251, частини четвертої статті 559 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

Строк, передбачений нормою частини четвертої статті 559 ЦК України, є преклюзивним (припиняючим), тобто його закінчення є підставою для припинення поруки. У разі пропуску кредитором строку заявлення вимог до поручителя цей строк не можна поновити, зупинити чи перервати Суд зобов’язаний самостійно застосовувати положення про строк, передбачений цією нормою.

Сплив строку, передбаченого нормою частини четвертої статті 559 ЦПК України, зумовлює припинення зобов’язань поручителя, а отже, і відмову кредиторрові в позові в разі звернення до суду.

У справі № 6-272цс16 від 29.06.2016 р. Верховний суд України зробив правовий висновок про те, що, аналізуючи частину четверту статті 559 ЦК України, слід дійти висновку про те, що застосоване в цій нормі поняття "строк чинності поруки" повинне розглядатися однаково, тобто як строк, протягом якого кредитор може реалізувати свої права за порукою як видом забезпечення зобов'язання.

Відповідно закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладення договору поруки , якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови , що кредитор протягом строку дії поруки не пред'явить вимоги до поручителя.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у їх сукупності, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС».

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 263, 265, ч. 6 ст. 259, ст. 268, 351, 352, 355 ЦПК України,ст.ст. 251, 252, 509, 512, 514, 553, 554, 559 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» до ОСОБА_3 про стягнення донарахованого розміру грошових сум у зв’язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням зобов’язання згідно договору поруки б/н від 14 вересня 2010 року – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Харківської області через Куп’янський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 08 лютого 2018 року.

На виконання вимог ч. 10 ст. 272 ЦПК України суд повідомляє учасникам справи веб-адресу сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою вони можуть отримати інформацію по даній справі: http://kpm.hr.court.gov.ua/sud2023/gromadyanam/csz/. Копія (текст) судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень міститься за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/ (в рядку «Справа №» необхідно ввести номер справи, в якій видано це судове рішення).

Головуючий А.О.Шиховцова