Ухвала суду № 72118111, 09.02.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/19424/17

2-з/638/150/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2018 року Дзержинський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді - СЕМІРЯД І.В.

при секретарі - РОМАНОВІЙ О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Дзержинського районного суду міста Харкова заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває зазначена цивільна справа.

07.02.2018 позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить з метою забезпечення позову по справі № 638/19424/17 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності та стягнення грошових коштів, накласти арешт на все рухоме та/або нерухоме майно, та грошові кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках, у будь-яких банківських і фінансових установах, які належать відповідачу - ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) в межах суми позову 733 625,00 (сімсот тридцять три тисячі шістсот двадцять п’ять) гривень 00 копійок

Свої вимоги обґрунтовує тим, що предметом розгляду справи, за позовною заявою ОСОБА_1 є визнання за позивачем права власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1А частину грошових коштів: 5 000 (п’ять тисяч) доларів США; 30 000 (тридцять тисяч) доларів США; 1 000 (одна тисяча) російських рублів; 4 000 (чотири тисячі) гривень; 10 000 (десять тисяч) євро; 7 115 (сім тисяч сто п'ятнадцять) евро, а всього, за курсом НБУ станом на день подання позову - 24.11.2017 року складає - 733 625,00 гривень. У зв’язку з тим, що існують обґрунтовані побоювання стосовно того, що ОСОБА_2, задля уникнення виконання рішення суду може відчужити наявне у нього майно на користь третіх осіб, що фактично унеможливить реалізацію судового рішення, існує необхідність у вжитті заходів забезпечення позову, задля недопущення ситуації невиконання судового рішення у майбутньому.

На даний момент, він має усі підстави вважати, що відповідач може зловживати своїм процесуальним становищем та безоплатно передати належне йому майно у власність інших осіб, що фактично призведе до унеможливлення виконання судового рішення, реалізація якого буде неможливою, внаслідок відсутності майна чи коштів за рахунок яких можливо буде задоволення його вимог.

Крім того, позивач вказує, що уникаючи виконання свого зобов’язання з повернення йому частини належного йому майна, ОСОБА_2 може розпочати відчуження належного йому майна або обтяжити його правами третіх осіб задля створення перешкод в зверненні стягнення за цим судовим рішенням, тобто вчинятиме дії, які зроблять неможливим виконання судового рішення. ОСОБА_2 протягом 7 років ухиляється від мирного врегулювання спору та перешкоджає в отриманні його частки на спадкове майно, фактично набувши у власність усе майно, вилучене під час обшуку приміщення 20.08.2010 року, та позбавивши його права на частку у спадщині, після смерті батька.

Вказаний факт, на думку позивача, яскраво демонструє зловживання відповідачем власними правами, що у свою чергу свідчить про подальшу можливість безперешкодного відчуження такого майна на користь інших набувачів, що може призвести до неможливості виконання рішення суду, або значно утруднить його виконання.

Суд, дослідивши зміст та вимоги заяви про забезпечення позову, додані до неї документи, зміст та вимоги позовної заяви, приходить до наступного висновку.

Заяву про забезпечення позову, подану після відкриття провадження по справі, подано до суду з дотриманням порядку, встановленого ч.1 ст.152 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов’язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Згідно з Конвенцією про захист прав і основних свобод людини (ст.1) високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені у розділі 1 цієї конвенції.

Стаття 6 Конвенції гарантує кожному при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків право на справедливий і відкритий розгляд у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Так, згідно п. 43 рішення ЄСПЛ по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно п.п. 1, 2 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом, зокрема, накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, заборони вчинення певних дій.

Відповідно до ч.ч. 5-7 ст.153 ЦПК України, залежно від обставин справи, суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову, підстави його обрання та вирішує питання про зустрічне забезпечення.

Враховуючи, що позивачем заявлені вимоги про стягнення грошових коштів з відповідача у розмірі 733 625 грн., виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог про накладення арешту на рухоме та/або нерухоме майно, усі рахунки, які належать відповідачу, при цьому суд вважає за необхідне накласти даний арешт в межах ціни позову, тобто в межах 733 625 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 150-153, 157, 260-261, 353, 354, ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів – задовольнити:

Накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, грошові кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках, у будь-яких банківських і фінансових установах, що належать відповідачу - ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) в межах суми позову 733 625,00 (сімсот тридцять три тисячі шістсот двадцять п’ять) гривень 00 копійок, крім рахунків на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю, на майно або грошові кошти неплатоспроможного банку, а також на майно або грошові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Копію ухвали направити для негайного виконання до департаменту реєстрації Харківської міської ради (61200, м. Харків, пл. Конституції, 7, 6-й пов.) та Шевченківський відділ державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи,5, Держпром, 6-й під`їзд, 10 поверх), Регіональний сервісний центр в Харківській області (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 26) та в банківські установи.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень, з негайним повідомленням суду про наслідки виконання.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд міста Харкова протягом 15-ти днів з дня її з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, протягом 15 днів з дня вручення їй копії ухвали суду.

Суддя: І.В. Семіряд