Постанова № 72117851, 07.02.2018, Апеляційний суд Рівненської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2018 року м. Рівне

Апеляційний суд Рівненської області в складі колегії суддів:

головуючого судді: Гордійчук С.О.

суддів: Боймиструк С.В., Ковальчук Н.М.,

секретар судового засідання: Брикса Ю.Ю.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

відповідач: ОСОБА_4, Дубенська міська рада,

розглянула в порядку спрощеного позовного провадження в м. Рівне апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 07 листопада 2017 року, ухваленого в складі судді Ходак С.К., повний текст якого складено 07 листопада 2017 року, у справі №559/151/14-ц,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, звернулися з позовом до ОСОБА_4, Дубенської міської ради Рівненської області про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на землю та скасування державної реєстрації земельної ділянки.

В обґрунтування позову посилаються на те, що з 11 грудня 1996 року вони є співвласниками квартири АДРЕСА_1. 27 липня 2007 року Дубенською міською радою прийнято рішення № 816 «Про передачу в приватну власність земельних ділянок, наданих раніше в користування», на підставі якого 4 лютого 2008 року було їм видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0097 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1

Вказують, що через технічну помилку працівників землевпорядної організації, міською радою прийнято рішення із зазначенням неточної площі земельної ділянки, оскільки до загальних розмірів не включено частину земельної ділянки на якій знаходиться веранда (тамбур), а тому і в державний акт на право власності на земельну ділянку внесено неправильну інформацію щодо площі земельної ділянки та її конфігурації.

Зазначають, що розмір спірної земельної ділянки помилково включено до земельної ділянки сусіда ОСОБА_5, а тому їх права як землекористувачів вказаної земельної ділянки ще з 1996 року порушені та підлягають відновленню.

Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 07 листопада 2017 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, звернулися з позовом до ОСОБА_4, Дубенської міської ради Рівненської області про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на землю та скасування державної реєстрації земельної ділянки, задоволено.

Визнано недійсним рішення Дубенської міської ради Рівненської області від 27 липня 2007 року №794 «Про внесення доповнень до рішення міської ради від 05 січня 2007 року №396» в частині доповнення додатку до рішення міської ради від 05 січня 2007 року №396 «Про перелік земельних ділянок, що підлягають продажу у 2007 році» пунктом 36 (рядком таблиці) наступного змісту «АДРЕСА_1; для обслуговування ветеринарної аптеки; 0,0139».

Визнано недійсним п. 36 додатку до рішення Дубенської міської ради Рівненської області від 05 січня 2007 року №396 «Про перелік земельних ділянок, що підлягають продажу у 2007 році».

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 16 серпня 2010 року, укладений між Дубенською міською радою та ОСОБА_5, що зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №3543, посвідчений приватним нотаріусом Дубенського міського нотаріального округу Стадійчук О.В.

Визнано недійсним та скасувано державний акт серії НОМЕР_1 від 11 січня 2011 року на право власності на земельну ділянку площею 0,0139 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, що надана ОСОБА_5 для комерційного використання (обслуговування ветеринарної медицини).

Скасовано державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0139 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, наданої для комерційного використання (обслуговування ветеринарної медицини) ОСОБА_5.

В поданій на рішення апеляційній скарзі ОСОБА_4 вказує на його незаконність з підстав неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що рішення суду ґрунтується лише на свідченнях директора КП «Дубномістобуд», яка вважає, що під час виготовлення земельної документації, допущену технічну помилку під час обмірів саме земельної ділянки ОСОБА_5, однак будь-яких даних щодо допущення такої ж помилки під час обмірів земельної ділянки позивачів не надає. Вказує, що судом не враховано те, що будь-яких повторних обмірів сертифікованим фахівцем - землевпорядником спірної земельної ділянки не проводилось.

Зазначає, що позивачі не надали будь-яких доказів того, що розмір земельної ділянки ОСОБА_5 не відповідає його частці в будинку по АДРЕСА_1 і що саме продаж ОСОБА_5 земельної ділянки розміром 0,0139 га з включенням чи без включення 3,2 кв.м. земельної ділянки під тамбуром, порушує права позивачів.

Судом не взято до уваги, що самі по собі допущені органами публічної влади порушення при визначенні умов та порядку приватизації не можуть бути безумовною підставою для визнання приватизаційних та інших договорів недійсними, повернення приватизованого майна державі в порушення власності покупця, якщо вони не допущені внаслідок винної, протиправної поведінки самого покупця, що підтверджується рішенням Європейського суду з прав людини «Стретч проти Сполученого королівства».

Судом не враховано, що права позивачів не порушені, оскільки на день прийняття Дубенською міською радою рішення № 794 від 27 липня 2007 року про внесення до переліку земельних ділянок, що підлягають продажу в 2007 році земельної ділянки по АДРЕСА_3, позивачі не були власниками чи користувачами земельної ділянки по АДРЕСА_1, оскільки набули таке право лише 04 лютого 2008 року.

Зазначає, що суд залишив поза увагою, що позивачами, без будь-яких зауважень, погоджено межі суміжних земельних ділянок та прийнято/передано під охорону межові знаки, що підтверджується Протоколом від 03 серпня 2007 року та Актом від 10 серпня 2008 року.

Вказує, що судом не враховано висновок № 7294-7296 судової земельно-технічної експертизи від 25 квітня 2017 року, яким встановлено, що позивачами реконструйовано тамбур у веранду та здійснено самозахват земельної ділянки ОСОБА_5 площею 12 кв. м.

Просить судове рішення скасувати і ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивачів вказує, що рішення суду законне та обґрунтоване, просить залишити його без зміни.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст.5 ЦПК України).

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 11 грудня 1996 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є власниками квартири АДРЕСА_2 загальною площею 32,1 кв. м., яка складається з кімнати площею 15,4 кв.м., кухні - 8,4 кв.м., коридору - 5,1 кв.м. та тамбуру - 3,2 кв. м. (т. 1 а.с.5, 13-14).

З плану житлового будинку по АДРЕСА_1 від 24 червня 2005 року (т. 1 а.с.15) вбачається, що вхід до квартири №3 проводиться через тамбур (веранду), що відповідає плану квартири з технічного паспорту від 05 грудня 1996 року (т. 1 а.с.13-14, 190-192).

Відповідно до ч.1 ст. 30 Земельного Кодексу України 1990 року, при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених ст. 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди.

Згідно з п. «в» ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування. Відповідно до п. «а» ч. 3 ст. 116 Земельного кодексу України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.

27 липня 2007 року Дубенською міською радою прийнято рішення № 816 «Про передачу в приватну власність земельних ділянок, наданих раніше в користування» (т. 1 а.с. 6, 91), на підставі якого, 4 лютого 2008 року позивачам видано державний акт на право власності на земельну ділянку (серія НОМЕР_2) площею 0,0097 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на АДРЕСА_1, Рівненської області (т. 1 а. с. 7).

Таким чином, державний акт (серія НОМЕР_2) на право власності на земельну ділянку з цільовим призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд видано ОСОБА_1 з невірними розмірами та конфігураціями, оскільки до нього не включено частину земельної ділянки на якій знаходилась веранда (тамбур) площею 3,2 кв.м, що належить позивачам на праві власності з 1996 року, та помилково її приєднано до земельної ділянки площею 0,0139 га, розташованої за адресою АДРЕСА_1 та включено до переліку земельних ділянок, що підлягали продажу у 2007 році, та в подальшому, за договором купівлі-продажу від 16 серпня 2010 року, продано ОСОБА_5 як земельну ділянку для комерційного використання (обслуговування ветеринарної медицини).

За таких обставин в результаті допущеної помилки Дубенської міської рада та КП «Дубномістобуд» ОСОБА_1 було позбавлено права на приватизацію частини земельної ділянки площею 3,2 кв. м, яка знаходиться під належною позивачам на праві власності верандою (тамбуром) з 1996 року.

Наявність технічної помилки в землевпорядній документації позивачів та відповідача підтверджено листами КП «Дубномістобуд» від 21 вересня 2012 року, від 11 листопада 2013 року та Дубенської міської міської ради від 07 вересня 2012 року (т. 1 а.с. 9, 11, 12), які відповідачем не спростовані будь-якими доказами та не оскаржені.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачами не надано доказів невідповідності розмірів земельної ділянки ОСОБА_5 його частці в будинку по АДРЕСА_1 та що саме під час продажу відповідачу земельної ділянки розміром 0,0139 га включено 3,2 кв.м. земельної ділянки під їх верандою (тамбуром), порушує права позивачів спростовується вищенаведеним.

Разом з тим, будь-яких доказів відповідності рішення Дубенської міської ради Рівненської області від 27 липня 2007 року №794 «Про внесення доповнень до рішення міської ради від 05 січня 2007 року №396» в частині доповнення додатку до рішення міської ради від 05 січня 2007 року №396 «Про перелік земельних ділянок, що підлягають продажу у 2007 році» пунктом 36 (рядком таблиці) наступного змісту «АДРЕСА_1; для обслуговування ветеринарної аптеки; 0,0139», діючими нормам законодавства матеріали справи не містять, а відповідачем таких доказів не надано.

За таких обставин, вірним є висновок суду про те, що, передавши ОСОБА_5 у власність 3,2 кв.м земельної ділянки порушено права позивачів як землекористувачів оскільки з переходом права власності на квартиру АДРЕСА_1 до сім'ї ОСОБА_1 перейшло право користування на цю частину земельної ділянки.

Разом з тим, визнаючи рішення Дубенської міської ради Рівненської області від 27 липня 2007 року №794 в оскаржуваній частині з п. 36 додатку недійсним, суд в резолютивній частині рішення не зазначив конкретного розміру земельної ділянки безпідставно включеної до переліку для продажу у 2007 році земельних ділянок та в подальшому відчуженої відповідачу, у зв'язку з чим рішення в цій частині підлягає зміні.

Крім того, враховуючи, що спірна частина земельної ділянки вибула із власності первинного власника незаконно, тому послідуюче відчуження цієї земельної ділянки є також незаконним. Отже, договір купівлі-продажу земельної ділянки від 16 серпня 2010 року, укладений між Дубенською міською радою та ОСОБА_5 в частині включення до загального розміру земельної ділянки площею 0,0139 га частину земельної ділянки площею 3,2 кв.м що знаходиться під приміщенням веранди (тамбура), яка належить ОСОБА_1 є недійсним.

Не заслуговують на увагу також доводи апеляційної скарги про те, що підстав для визнання недійсним та скасування державного акту серії НОМЕР_1 від 11 січня 2011 року виданого ОСОБА_5 та скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 0,0139 га, розташованої по АДРЕСА_3 Рівненської область немає,так як позивачами без будь-яких зауважень, як одними із суміжних землекористувачів погоджено межі спірної земельної ділянки та прийнято/передано під охорону межові знаки, з таких підстав.

Згідно ст. 55 Закону України «Про землеустрій», встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних та картографічних матеріалів. Межі земельної ділянки в натурі закріплюються межовими знаками, встановленого зразка, крім того межові знаки здаються за актом під нагляд на збереження власникам землі та землекористувачам.

Відповідно до ст. 198 ЗК України кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок.

Кадастрова зйомка включає, зокрема, погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами.

Отже, погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов'язкових технічних помилок. Погодження меж земельною ділянки є складовою частиною кадастрового плану, який у свою чергу, є складовою частиною технічної документації, необхідної для передачі громадянам безоплатно земельних ділянок на праві приватної власності.

Таким чином, підписання акту погодження меж чи акта приймання-передачі межових знаків на зберігання самостійного значення не має, тому не призводить до виникнення, зміни або припинення права на земельну ділянку.

Відповідно до Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою (чинна на момент виникнення спірних відносин), затвердженої наказом Державного комітету по земельних ресурсах від 4 травня 1999 року № 43, не передбачено відмови у видачі Державного акту на землю чи його скасування за відсутності/наявності узгоджених меж.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що факт погодження позивачами меж земельної ділянки не є підставою для залишення оскаржуваного державного акту чинним.

Доводи апеляційної скарги про відсутність будь-яких порушень прав позивачів на користування спірною частиною земельної ділянки та відсутність підстав захисту таких прав є безпідставними з таких підстав.

Відповідно до ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення непов'язані з позбавленням право володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (ст. 155 ЗК України).

Результат аналізу зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що, вирішуючи питання про недійсність державного акта на право власності на земельну ділянку, суд має встановити не тільки обставини щодо дотримання вимог законодавства щодо відведення земельної ділянки, а й факт порушення внаслідок видачі такого акта прав особи, яка звернулась за захистом, щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою.

Крім того, відповідно до висновку №7294-7296 судової земельно-технічної експертизи від 25 квітня 2016 року підтверджено відповідність лінійних розмірів земельної ділянки ОСОБА_7 по АДРЕСА_1, з цільовим призначення для обслуговувань ветеринарної аптеки, лінійним розмірам зазначеним в державному акті серії НОМЕР_1 та невідповідність лінійних розмірів земельної ділянки ОСОБА_1 по АДРЕСА_1, з цільовим призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, лінійним розмірам, зазначеним в державному акті серія НОМЕР_2, що свідчить про те, що до земельної ділянки ОСОБА_1 під час виготовлення технічної документації та видачі державного акту про права власності на земельну ділянку не включено ту частину земельної ділянки під якою знаходиться веранда (тамбур) розміром 3,2 кв.м.

Інші доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують, оскільки були предметом дослідження в суді першої інстанції.

З врахуванням вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору.

Керуючись ст.ст. 374, ст. 376, ст. 382-384 ЦПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 07 листопада 2017 року змінити, а саме абзаци 2,3,4 резолютивної частини рішення викласти в такій редакції:

«Визнати недійсним рішення Дубенської міської ради Рівненської області від 27 липня 2007 року №794 «Про внесення доповнень до рішення міської ради від 05 січня 2007 року №396» в частині включення до загального розміру земельної ділянки площею 0,0139 га по АДРЕСА_3 з цільовим призначенням для обслуговування ветеринарної аптеки земельної ділянки площею 3,2 кв.м. що знаходиться по АДРЕСА_1 під приміщенням веранди (тамбура), яка належить ОСОБА_1 з доповненого додатку до рішення міської ради від 05 січня 2007 року №396 «Про перелік земельних ділянок, що підлягають продажу у 2007 році» пунктом 36 (рядком таблиці) наступного змісту «АДРЕСА_1; для обслуговування ветеринарної аптеки; 0,0139».

Визнати недійсним п. 36 додатку до рішення Дубенської міської ради Рівненської області від 05 січня 2007 року №396 «Про перелік земельних ділянок, що підлягають продажу у 2007 році» в частині включення до загального розміру земельної ділянки площею 0,0139 га по АДРЕСА_3 з цільовим призначенням для обслуговування ветеринарної аптеки земельної ділянки площею 3,2 кв.м. що знаходиться по АДРЕСА_1 під приміщенням веранди (тамбура), яка належить ОСОБА_1

Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 16 серпня 2010 року, укладений між Дубенською міською радою та ОСОБА_5, що зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №3543, посвідчений приватним нотаріусом Дубенського міського нотаріального округу Стадійчук О.В. в частині включення до загального розміру земельної ділянки площею 0,0139 га по АДРЕСА_3 з цільовим призначенням для обслуговування ветеринарної аптеки земельної ділянки площею 3,2 кв.м. що знаходиться по АДРЕСА_1 під приміщенням веранди (тамбура), яка належить ОСОБА_1.»

Рішення суду в частині визнання недійсним та скасування державного акт серії НОМЕР_1 від 11 січня 2011 року на право власності на земельну ділянку площею 0,0139 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, що надана ОСОБА_5 для комерційного використання (обслуговування ветеринарної медицини) та скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 0,0139 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, наданої для комерційного використання (обслуговування ветеринарної медицини) ОСОБА_5, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 09 лютого 2018 року.

Головуючий :

Судді :