Постанова № 72116775, 06.02.2018, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ:

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

Справа № 681/1674/17

Провадження № 22-ц/792/254/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2018 року м. Хмельницький

Апеляційний суд Хмельницької області у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Костенка А.М. (судді-доповідача), Грох Л.М., Ярмолюка О.І.

секретар судового засідання Задвірний В.І.

з участю : відповідача, її представника

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 681/1674/17 за апеляційними скаргами ОСОБА_4 та Білецької сільської ради Полонського району Хмельницької області на рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 12 грудня 2017 року (суддя Горгулько Н.А.) по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, Білецької сільської ради Полонського району Хмельницької області про визнання нікчемним заповіту.

Заслухавши доповідача, пояснення відповідача, її представника, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з апеляційною скаргою, суд

в с т а н о в и в :

ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом про визнання нікчемним заповіту, в обґрунтування заявлених вимог посилалася, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її батько ОСОБА_6, після смерті якого вона як спадкоємець першої черги звернулася до державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Але, як їй стало відомо, її батько ще при житті, склав заповіт, відповідно до якого усе своє майно заповів ОСОБА_4, даний заповіт, 19 січня 2012 року посвідчено секретарем виконавчого комітету Білецької сільської ради ОСОБА_7, та зареєстровано в реєстрі за № 2. Проте, при посвідченні заповіту було порушено процедуру його посвідчення, оскільки секретар сільської ради була не уповноважена посвідчувати такий документ, оскільки станом на 27 грудня 2011 року виконавчим комітетом Білецької сільської ради не приймалося ніякого рішення, яке б давало секретарю сільської ради право на вчинення нотаріальних дій. За таких обставин, ОСОБА_5 просила, визнати нікчемним заповіт, складений від імені ОСОБА_6, 19 січня 2012 року, посвідчений секретарем виконавчого комітету Білецької сільської ради ОСОБА_7, та зареєстровано в реєстрі за № 2.

Рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 12 грудня 2017 року, позов задоволено, визнано нікчемним заповіт, складений від імені ОСОБА_6, 19 січня 2012 року, посвідчений секретарем виконавчого комітету Білецької сільської ради ОСОБА_7, та зареєстровано в реєстрі за № 2. Вирішено питання щодо стягнення судових витрат.

Білецька сільська рада не погодилася з таким рішення суду першої інстанції подала апеляційну скаргу, вважає його незаконним та необґрунтованим, апелянт вказує, що суд

______________

Головуюча у першій інстанції - Горгулько Н.А. Провадження № 22-ц/792/254/18

Доповідач - Костенко А.М. Категорія № 39

першої інстанції послався на п. 2 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських,селищних, міських рад, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 25.08.1994 № 22/5, яка втратила чинність на момент посвідчення спірного заповіту, натомість починаючи з грудня 2011 року вступив в дію новий порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затверджений наказом міністерства юстиції України від 11.11.2011 № 3306/5, відповідно до положень якого нотаріальні дії вчиняються посадовими особами на яких рішенням відповідного органу місцевого самоврядування покладено вчинення цих дій, тому секретар сільської ради діяла в межах закону і наданих їй повноважень, які були їй делеговано розпорядженням сільського голови. Крім того, положеннями закону не заборонено право сільського голови вносити розпорядження про призначення відповідальної особи, по вчиненню нотаріальних дій, поклавши цей обов'язок на секретаря виконавчого комітету.

ОСОБА_4 також не погодилася з рішенням суду першої інстанції подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зазначає, що її батько ОСОБА_9, 29.01.2012 склав заповіт, згідно якого все його майно де б воно не знаходилося і з чого не складалося заповів їй, це була його воля, тому він звернувся до сільської ради і вважав, що секретар сільської ради наділена відповідними повноваження для посвідчення його заповіту. Посилається, що дії щодо посвідчення заповіту, секретар виконавчого комітету ОСОБА_7 вчиняла відповідно до розпорядження сільського голови від 27.12.2011 № 38/2011-року, тому суд першої інстанції прийшов до хибного висновку про нікчемність спірного заповіту.

З огляду на доводи викладені в апеляційних скаргах, обидва апелянти просили скасувати рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 12 грудня 2017 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачці в задоволенні позову.

ОСОБА_5 подала відзив на апеляційні скарги, вважає рішення законним, зазначає, що секретар виконавчого комітету Білецької сільської ради Полонського району не була уповноважена на посвідчення заповіту її батька, таке рішення мало прийматися на зборах мешканців села для того щоб делегувати такі повноваження секретарю виконавчого комітету, а не на підставі одноособового розпорядження сільського голови. Також, ОСОБА_5 зазначає, що ОСОБА_4 обманом отримала право на майно, яке залишилося після смерті їх батька і визнання заповіту нікчемним відновить її право на отримання спадку за законом після смерті батька.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши сторін, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 9 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України нова редакція, якого набрала чинності 15 грудня 2017 року, справи у судах апеляційної інстанції, провадження по яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому діючою редакцією ЦПК України.

У відповідності до ст. 375 Цивільного процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом вірно з'ясовані фактичні обставини справи та дана їм належна оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи і ґрунтуються на нормах діючого законодавства.

Так судом встановлено, що ОСОБА_5 є дочкою ОСОБА_6

Розпорядженням голови Білецької сільської ради Полонського району ОСОБА_10 від 27 грудня 2011 року № 38/2011-р секретаря виконавчого комітету Білецької сільської ради ОСОБА_7 призначено відповідальною за вчинення нотаріальних дій.

19 січня 2012 року, ОСОБА_6 склав заповіт, посвідчений секретарем Білецької сільської ради ОСОБА_7 (зареєстрований у реєстрі за № 2), згідно з яким усе своє майно він заповів іншій своїй дочці ОСОБА_4

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6 помер.

Зазначені обставини визнані сторонами та підтверджуються наявними в справі письмовими доказами.

Згідно до ч. 2 ст. 209 ЦК України нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису.

Статтею 1233 ЦК України встановлено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складання. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу (ч.ч. 1, 3 ст. 1247 ЦК України).

В силу ст. 1251 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних відносин) якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою, службовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

Статтею 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року, в редакції на час посвідчення заповіту, визначено систему місцевого самоврядування, яка включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

Як передбачено ч. 1 ст. 11, ч.ч. 1, 3 ст. 12 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», в редакції на час посвідчення заповіту, виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста. Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданні.

У відповідності до п.п. 5 п. «б» ч. 1 ст. 38 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», в редакції на час посвідчення заповіту, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо вчинення нотаріальних дій з питань, віднесених законом до їх відання.

Частиною 6 ст. 59 цього ж Закону передбачено, що виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.

Пунктом 1 частини 2 статті 37 Закону України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 року, в редакції на час посвідчення заповіту визначено, що у населених пунктах, де немає нотаріусів, уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють такі нотаріальні дії: вживають заходів щодо охорони спадкового майна; посвідчують заповіти (крім секретних).

Згідно до п.п. 1.1., 1.2 Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2011, № 3306/5, який був чинний на час складання заповіту, перелік нотаріальних дій, що вчиняються посадовими особами органів місцевого самоврядування, визначено статтею 37 Закону України "Про нотаріат". Нотаріальні дії вчиняють посадові особи, на яких за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування покладено вчинення цих дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.п. «в» п. 16 постанови від 28 квітня 1978 року № 3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними», у разі посвідчення угоди не тим органом або службовою особою, на яких покладено здійснення нотаріальних функцій, угода не може вважатися укладеною з додержанням встановленої нотаріальної форми.

Судом беззаперечно встановлено, що у с. Білецьке, Полонського району, не має нотаріусів, тому посадові особи виконавчого комітету ради мають право на вчинення нотаріальних дій, у тому числі на посвідчення заповітів у цьому населеному пункті.

Станом на 29 січня 2012 року, виконавчим комітетом Білецької сільської ради не було прийняте рішення, яке б надавало ОСОБА_7 право на вчинення нотаріальних дій. Отже, остання не вправі була посвідчувати заповіт ОСОБА_6

За таких обставин, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що цей заповіт складено з порушенням вимог щодо його форми, внаслідок чого він є нікчемним.

Доводи апеляційних скарг, що розпорядженням голови Білецької сільської ради Полонського району ОСОБА_10 від 27 грудня 2011 року № 38/2011-р секретаря виконавчого комітету Білецької сільської ради ОСОБА_7 призначено відповідальною за вчинення нотаріальних дій, яке було видано в межах його повноважень, не можна визнати обґрунтованим, оскільки таке розпорядження було видане сільським головою з перевищенням ним своїх повноважень.

Як вбачається з норм Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та положень Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, чинними на час посвідчення заповіту, повноваження щодо вчинення нотаріальних дій належать виключно до відання виконавчих органів сільських, селищних, рад, є делегованими і лише за рішенням колегіального органу - виконавчого комітету відповідної ради в порядку, передбаченому ч. 6 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», на засіданні виконавчого комітету більшістю голосів, визначається відповідна посадова особа органу місцевого самоврядування, на яку покладається вчинення нотаріальних дій від імені виконавчого комітету.

Сільський голова лише підписує таке рішення виконавчого комітету, однак не має право одноособово приймати такі рішення лише своїм розпорядженням, такі дії сільського голови суперечать положенням Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційні скарги ОСОБА_4 та Білецької сільської ради Полонського району Хмельницької області залишити без задоволення.

Рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 12 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 9 лютого 2018 року.

Судді : (підпис) А.М. Костенко

(підпис) Л.М. Грох

(підпис) О.І. Ярмолюк

Згідно з оригіналом А.М. Костенко