YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Львівська область

/

Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Вирок № 72115852, 09.02.2018, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Дата ухвалення

09.02.2018

Номер справи

442/7125/15-к

Номер документу

72115852

Форма судочинства

Кримінальне

Компанії, зазначені в тексті судового документа

Справа № 442/7125/15-к

Провадження № 1-кп/442/11/2018

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2018 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі :

головуючого судді - Крамара О.В.

при секретарі - Малик О.Я., Лютик Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі кримінальне провадження, по обвинувальному акту, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12015140110001102, від 02.06.2015 року щодо :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, на даний час не працюючого, раніше не судимого,

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 189, ч.5 ст. 27 - ч.2 ст. 194 КК України;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_7, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9, одруженого, не працюючого, інвалід ІІ групи, раніше не судимого,

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 189, ч.5 ст. 27 - ч.2 ст. 194 КК України;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_11, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_12, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_13, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_14, розлученого, не працюючого, раніше судимого 26.02.2014 році Галицьким районним судом м. Львова за ч.1 ст.. 263 КК України на 3 роки позбавлення волі та згідно ст.. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим терміном на 1 рік,

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 189, ч.5 ст. 27 - ч.2 ст. 194, ч.1 ст. 263 КК України;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_15, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_16, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_17, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_18, одруженого, не працюючого, раніше не судимого,

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 189, ч.5 ст. 27 - ч.2 ст. 194, ч.1 ст. 263 КК України,-

з участю прокурора - Бойко П.М.

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3, ОСОБА_4,

захисників –адвокатів ОСОБА_5, Ситник, С.О., ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

представника потерпілого ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_10

потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_13,

в с т а н о в и в :

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що працюючи на посаді о\у в ОВС відділу боротьби з міжнародними організованими злочинними групами управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУ МВС України у Львівській області, маючи спеціальне звання майор міліції, будучи у відповідності до вимог ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів» працівником правоохоронного органу, а також службовою особою, діючи за попередньою змовою групою осіб з Кошиком.О.Я., а також Терехіним.А.П. і ОСОБА_4, з метою реалізації спільного злочинного умислу, спрямованого на протиправне заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, вимагали протягом травня-липня 2015 року від ОСОБА_9 передачі їм майна (коштів) за наступних обставин.

Так, ОСОБА_2 у травні 2015 року, знаходячись в м. Львові, у точно не встановленому слідством місці та час, маючи на меті заволодіти грошовими коштами потерпілого ОСОБА_9 під приводом повернення останнім неіснуючого боргу в сумі 15000 доларів США, що згідно офіційного курсу, встановленого Національним Банком України станом на 01.05.2015 становить 21,05 грн. за 1 долар США, тобто 315750 грн., знаючи, що ОСОБА_9 добровільно вказані кошти не передасть, оскільки жодних боргових зобов’язань між ними не існувало, вступив у злочинну змову з оперуповноваженим в ОВС відділу боротьби з міжнародними організованими злочинними групами управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_1, котрий за половину вказаної суми, а саме 7500 доларів США, що згідно офіційного курсу, встановленого Національним Банком України станом на 01.05.2015 становить 21,05.грн. за 1 долар США, тобто 157875 грн., погодився взяти участь у незаконному заволодінні грошовими коштами ОСОБА_9

У свою чергу ОСОБА_1, використовуючи своє службове становище працівника правоохоронного органу (службової особи) та користуючись широким колом зв'язків, здобутих у зв'язку із здійсненням службової діяльності, серед осіб раніше засуджених, в тому числі за скоєння злочинів майнового характеру, залучив для реалізації плану вимагання раніше судимого ОСОБА_3

ОСОБА_3, беручи на себе погоджену з ОСОБА_1 функцію залякування потерпілого ОСОБА_9, залучив як співучасника дій щодо залякування, в разі якщо словесні погрози не дадуть бажаного злочинного результату, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_19 ОСОБА_4, який володів відомостями про ОСОБА_9, зокрема про його місце проживання, транспортний засіб, яким користується, місця частого перебування, маршрути пересування та місця проживання близьких родичів.

У подальшому, вказаними особами з метою досягнення злочинної мети по незаконному заволодінню коштами розроблено та погоджено план вимагання грошових коштів у ОСОБА_9, згідно якого ОСОБА_3 і ОСОБА_4 повинні були здійснювати залякування, у тому числі і шляхом вчинення насильницьких дій, щодо потерпілого ОСОБА_9 з метою схилити останнього до передачі грошових коштів ОСОБА_2 При цьому словесне залякування мав здійснювати ОСОБА_3, використовуючи інформацію про спосіб життя потерпілого та його оточення, надану ОСОБА_4, а останній, перебуваючи за місцем проживання потерпілого у м. Дрогобич Львівської області, використовуючи поради ОСОБА_3, як більш досвідченого у злочинній діяльності, мав вчиняти насильницькі дії. ОСОБА_1, використовуючи професійні навички, здобуті внаслідок роботи в органах внутрішніх справ, повинен був забезпечити безперешкодне отримання ОСОБА_2 грошових коштів, при цьому, шляхом надання ОСОБА_2 порад і консультацій, у тому числі і щодо моделі спілкування із ОСОБА_9, а саме заперечення факту причетності до незаконного вимагання та в той самий час наполяганні на поверненні неіснуючого боргу, способу передачі грошових коштів, унеможливити викриття їх спільної злочинної діяльності працівниками правоохоронних органів.

31.05.2015, близько 14 години 40 хвилин, ОСОБА_3, перебуваючи разом з ОСОБА_4 в приміщенні торгово-розважального комплексу «King Cross Leopolis», що по вул. Стрийська, 30, що в с. Сокільники Пустомитівського району Львівської області, в торговельній мережі ТзОВ «Алло» (торгівельне місце № 1663), реалізовуючи спільний злочинний умисел, спрямований на протиправне заволодіння майном ОСОБА_9, діючи в межах заздалегідь погодженого плану та розподілу злочинних обов'язків, з метою здійснення погроз застосування насильства над ОСОБА_9, його близькими родичами, пошкодження та знищення їх майна, придбали мобільний телефон марки «Nomii 180 Black» зі стартовим пакетом «Київстар «Вільна країна. Регіон 1» з номером оператора мобільного зв’язку +38(098)103-71-93, а також через електронний гаманець поповнили рахунок вказаного мобільного терміналу.

Цього ж дня, тобто 31.05.2015, о 14 годин 52 хвилини, ОСОБА_3, реалізовуючи спільний злочинний умисел, спрямований на протиправне заволодіння майном ОСОБА_9, діючи в межах заздалегідь погодженого плану та розподілу злочинних обов'язків, перебуваючи в зоні дії базової станції ПрАТ «Київстар», що розташована за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Сокільники, вул. Данила Галицького, 2, використовуючи мобільний телефон з номером оператора мобільного зв’язку +38(098)103-71-93, зателефонував ОСОБА_9, назвався партнером Кошика.О.Я. на ім'я «Сергій» та, погрожуючи застосуванням насильства над потерпілим, висунув вимогу в передачі йому грошей в сумі 15000 доларів США.

02.06.2015, близько 02 години, ОСОБА_4, реалізовуючи спільний злочинний умисел, спрямований на протиправне заволодіння майном Савшака.П.І., діючи в межах заздалегідь погодженого плану та розподілу злочинних обов'язків, перебуваючи по вул. Володимира Великого, 22 у м. Дрогобич Львівської області, з метою сприйняття ОСОБА_9, висунутих йому раніше ОСОБА_3 погроз, як реальних, вчинив насильницькі дії, небезпечні для життя та здоров'я особи, а також пошкодив майно, а саме кинув гранату типу РГД-5 з уніфікованим запалом дистанційної дії УЗРГМ-2, під автомобіль марки “Range Rover”, державний номерний знак «ВС 0080 СЄ», яким користується ОСОБА_9, де та вибухнула, пошкодивши автомобіль, що заподіяло ОСОБА_9 майнової шкоди на суму 250000 грн., тобто майнової шкоди у великих розмірах.

19.06.2015, о 20 годин 16 хвилин, ОСОБА_3, реалізовуючи спільний злочинний умисел, спрямований на протиправне заволодіння майном Савшака.П.І., діючи в межах заздалегідь погодженого плану та розподілу злочинних обов'язків, перебуваючи в зоні дії базової станції ПрАТ «Київстар», що розташована за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 123, використовуючи мобільний телефон з номером оператора мобільного зв’язку +38(098)103-71-93, зателефонував ОСОБА_9, та з метою забезпечення виконання потерпілим раніше висунутої вимоги про передачу грошей, висловив погрози у застосуванні насильства над Савшаком.П.І. та його близькими родичами.

28.06.2015, о 15 годині 25 хвилин, ОСОБА_3, реалізовуючи спільний злочинний умисел, спрямований на протиправне заволодіння майном Савшака.П.І., діючи в межах заздалегідь погодженого плану та розподілу злочинних обов'язків, перебуваючи в зоні дії базової станції ПрАТ «Київстар», що розташована за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с..Сокільники, вул. Данила Галицького, 2, використовуючи мобільний телефон з номером оператора мобільного зв’язку +38(098)103-71-93, зателефонував дружині ОСОБА_9 - ОСОБА_12, та з метою схилити ОСОБА_9 до передачі грошових коштів, висловив ОСОБА_12 погрози у застосуванні насильства.

03.07.2015, близько 02 години 45 хвилин, ОСОБА_4, реалізовуючи спільний злочинний умисел, спрямований на протиправне заволодіння майном Савшака.П.І., діючи в межах заздалегідь погодженого плану та розподілу злочинних обов'язків, перебуваючи по вул. Бойківській, 12 у м. Дрогобич Львівської області, з метою спонукання потерпілого ОСОБА_9 до незаконного передачі коштів та підтвердження висунутих раніше ОСОБА_3 погроз, як реальних, вчинив насильницькі дії, небезпечні для життя та здоров'я особи, а також пошкодив майно, а саме кинув оборонну осколкову ручну гранату типу Ф-1, з уніфікованим запалом дистанційної дії УЗРГМ, у вікно кімнати будинку, де проживає матір потерпілого — ОСОБА_11, яка на той час перебувала всередині, проте граната відбилась від вікна та вибухнула на подвір'ї, пошкодивши будинок, що заподіяло ОСОБА_9 майнової шкоди на суму 15000 грн., а також пошкодило будинок ОСОБА_13, що заподіяло майнової шкоди на суму 10000 грн.

06.07.2015, о 13 годині 45 хвилин та о 13 годині 47 хвилин ОСОБА_3, реалізовуючи спільний злочинний умисел, спрямований на протиправне заволодіння майном ОСОБА_9, діючи в межах заздалегідь погодженого плану та розподілу злочинних обов'язків, перебуваючи в зоні дії базових станцій ПрАТ «Київстар», що розташовані за адресою: м. Львів, перехрестя вулиць Жовківська і Промислова та м. Львів, вул. Торф'яна, 4, використовуючи мобільний телефон з номером оператора мобільного зв’язку +38(098)103-71-93, зв'язався із дружиною ОСОБА_9 - ОСОБА_12, та з метою схилити Савшака.П.І. до передачі грошових коштів, висловив Савшак.М.І. погрози у застосуванні насильства, а також погрози вбивства її чоловіка, а також із цією ж метою о 13 годині 50 хвилин цього ж дня, перебуваючи в зоні дії базової станції ПрАТ «Київстар», що розташована за адресою: м. Львів, перехрестя вулиці Липинського та пр. Чорновола, зателефонував сину ОСОБА_9 - неповнолітньому ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_20, та висловив йому погрози у застосуванні насильства, а також повідомив, що “відріже йому голову”, тобто висловив погрозу вбивства.

10.07.2015, о 15 годині 11 хвилин, ОСОБА_3, реалізовуючи спільний злочинний умисел, спрямований на протиправне заволодіння майном Савшака.П.І., діючи в межах заздалегідь погодженого плану та розподілу злочинних обов'язків, перебуваючи в зоні дії базової станції ПрАТ «Київстар», що розташована за адресою: м. Львів, перехрестя вулиць Під Голоском та 2-го Заозерного провулка, використовуючи мобільний телефон з номером оператора мобільного зв’язку +38(098)103-71-93, зателефонував дружині ОСОБА_9 - ОСОБА_12, та з метою схилити ОСОБА_9 до передачі грошових коштів, висловив Савшак.М.І. погрози у застосуванні насильства.

Окрім цього, ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою групою осіб з Кошиком.О.Я., а також ОСОБА_3 і Кареліним.М.Г., з метою реалізації спільного злочинного умислу, спрямованого на протиправне заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, вимагали протягом травня-липня 2015 року від ОСОБА_9 передачі їм майна (коштів), у ході чого умисно пошкодили майно потерпілого шляхом вибуху, що заподіяло шкоду у великих розмірах, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_2 у травні 2015 року, знаходячись в м. Львові, у точно не встановленому слідством місці та час, маючи на меті заволодіти грошовими коштами потерпілого ОСОБА_9 під приводом повернення останнім неіснуючого боргу в сумі 15000 доларів США, що згідно офіційного курсу, встановленого Національним Банком України станом на 01.05.2015 становить 21,05.грн. за 1 долар США, тобто 315750 грн., знаючи, що ОСОБА_9 добровільно вказані кошти не передасть, оскільки жодних боргових зобов’язань між ними не існувало, вступив у злочинну змову з оперуповноваженим в ОВС відділу боротьби з міжнародними організованими злочинними групами управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_1, котрий за половину вказаної суми, а саме 7500 доларів США, що згідно офіційного курсу, встановленого Національним Банком України станом на 01.05.2015 становить 21,05.грн. за 1 долар США, тобто 157875 грн., погодився взяти участь у незаконному заволодінні грошовими коштами ОСОБА_9

У свою чергу ОСОБА_1, використовуючи своє службове становище працівника правоохоронного органу (службової особи) та користуючись широким колом зв'язків, здобутих у зв'язку із здійсненням службової діяльності, серед осіб раніше засуджених, в тому числі за скоєння злочинів майнового характеру, залучив для реалізації плану вимагання раніше судимого ОСОБА_3

ОСОБА_3, беручи на себе погоджену з ОСОБА_1 функцію залякування потерпілого ОСОБА_9, залучив як співучасника дій щодо залякування, в разі якщо словесні погрози не дадуть бажаного злочинного результату, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_19 ОСОБА_4, який володів відомостями про ОСОБА_9, зокрема про його місце проживання, транспортний засіб, яким користується, місця частого перебування, маршрути пересування та місця проживання близьких родичів.

У подальшому, вказаними особами з метою досягнення злочинної мети по незаконному заволодінню коштами розроблено та погоджено план вимагання грошових коштів у ОСОБА_9, згідно якого ОСОБА_3 і ОСОБА_4 повинні були здійснювати залякування, у тому числі і шляхом вчинення насильницьких дій, щодо потерпілого ОСОБА_9 з метою схилити останнього до передачі грошових коштів ОСОБА_2 При цьому словесне залякування мав здійснювати ОСОБА_3, використовуючи інформацію про спосіб життя потерпілого та його оточення, надану ОСОБА_4, а останній, перебуваючи за місцем проживання потерпілого у м. Дрогобич Львівської області, використовуючи поради ОСОБА_3, як більш досвідченого у злочинній діяльності, мав вчиняти насильницькі дії. ОСОБА_1, використовуючи професійні навички, здобуті внаслідок роботи в органах внутрішніх справ, повинен був забезпечити безперешкодне отримання ОСОБА_2 грошових коштів, при цьому, шляхом надання ОСОБА_2 порад і консультацій, у тому числі і щодо моделі спілкування із ОСОБА_9, а саме заперечення факту причетності до незаконного вимагання та в той самий час наполяганні на поверненні неіснуючого боргу, способу передачі грошових коштів, унеможливити викриття їх спільної злочинної діяльності працівниками правоохоронних органів.

02.06.2015, близько 02 години, ОСОБА_4, реалізовуючи спільний злочинний умисел, спрямований на протиправне заволодіння майном Савшака.П.І., діючи в межах заздалегідь погодженого плану та розподілу злочинних обов'язків, перебуваючи по вул. Володимира Великого, 22 у м. Дрогобич Львівської області, з метою сприйняття ОСОБА_9, висунутих йому раніше ОСОБА_3 погроз, як реальних, вчинив насильницькі дії, небезпечні для життя та здоров'я особи, а також пошкодив майно, а саме кинув гранату типу РГД-5 з уніфікованим запалом дистанційної дії УЗРГМ-2, під автомобіль марки “Range Rover”, державний номерний знак «ВС 0080 СЄ», яким користується ОСОБА_9, де та вибухнула, пошкодивши автомобіль, що заподіяло ОСОБА_9 майнової шкоди на суму 250000 грн., тобто майнової шкоди у великих розмірах.

03.07.2015, близько 02 години 45 хвилин, ОСОБА_4, реалізовуючи спільний злочинний умисел, спрямований на протиправне заволодіння майном Савшака.П.І., діючи в межах заздалегідь погодженого плану та розподілу злочинних обов'язків, перебуваючи по вул. Бойківській, 12 у м. Дрогобич Львівської області, з метою спонукання потерпілого ОСОБА_9 до незаконного передачі коштів та підтвердження висунутих раніше ОСОБА_3 погроз, як реальних, вчинив насильницькі дії, небезпечні для життя та здоров'я особи, а також пошкодив майно, а саме кинув оборонну осколкову ручну гранату типу Ф-1, з уніфікованим запалом дистанційної дії УЗРГМ, у вікно кімнати будинку, де проживає матір потерпілого - ОСОБА_11, яка на той час перебувала всередині, проте граната відбилась від вікна та вибухнула на подвір'ї, пошкодивши будинок, що заподіяло ОСОБА_9 майнової шкоди на суму 15000 грн., а також пошкодило будинок ОСОБА_13, що заподіяло майнової шкоди на суму 10000 грн.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.3 ст. 189, ч.5 ст. 27 - ч.2 ст. 194 КК України.

В підтвердження вини ОСОБА_1 сторона обвинувачення наводить такі докази.

Показання потерпілого ОСОБА_9, який в судовому засіданні повідомив, що близько п’яти років знайомий із ОСОБА_2. Підприємцем він не являється, але займається логістикою. В нього була домовленість із ОСОБА_2 про те, що він йому повинен був доставити вантаж із товаром за тиждень часу з м. Перемишль в ОСОБА_14 до м. Львова, однак доставив його через п’ять-шість місяців. У Львові вантаж перегрузили на вантажний автомобіль, який повіз його до м. Києва та який він супроводжував. Коли він доставив довгоочікуваний вантаж до свого клієнта в м. Київ, то клієнт виставив йому недостачу про що він розповів ОСОБА_2. За виконану роботу ОСОБА_2 повинен був отримати 19000 доларів США. Коли отримав даний вантаж віддав ОСОБА_2 4000 доларів США, так як із собою не мав більше. Коли відвіз товар до клієнта в м. Київ, було виявлено недостачу та пошкоджені коробки в яких були речі та одяг на суму в 15000 доларів США. ОСОБА_15 підтверджуючих документів щодо руху даного вантажу та домовленості між ОСОБА_2 та клієнтом в м. Київ в нього немає. З ОСОБА_2 в нього була одноразова домовленість. З клієнтом в м. Києві теж втратив зв’язок. В міліцію з цього приводу не звертався. Після цього вони не спілкувалися близько два з половиною років. В 2015 році йому на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_15, який представився, що являється партнером ОСОБА_2 і сказав, що він їм винен 15000 доларів США. В ніч 02.06.2015 року коли автомобілем повертав в двір будинку де він проживає побачив людину, яку він впізнав, так як коли він під’їхав цей чоловік обернувся і його це насторожило. Поставив автомобіль і пішов додому, але це йому не давало спокою і час від часу виглядав на вулицю. В 02.00 год. ночі він знову побачив цього чоловіка біля будинку і коли сказав йому: «-що ти тут робиш», він нічого не відповів і кинув якусь річ йому під автомобіль, яка виявилась в майбутньому гранатою. Пізніше йому зателефонували на мобільний телефон і сказали, щоб віддав гроші, а то буде, як в якомусь місті, в якому не пригадує. В кінці червня 2015 року був дзвінок на мобільний телефон до його дружини, яким передали їй, щоб чоловік не робив дурниць та віддав гроші. До дружини також дзвонили і сказали, якщо чоловік не віддасть гроші то вона може залишитися вдовою. Також був телефонний дзвінок до його сина, щоб батько віддав гроші, після чого син повинен був проходити реабілітацію. На початку липня 2015 року під будинок його матері кинули гранату. ОСОБА_16 і сказав йому, що може знайти голову свого сина в смітнику. Сергій розмовляв чітко українською мовою. Після вибуху автомобіля на місце через 10-15 хв. приїхали служби МНС, міліції та експерти. Біля квартири була встановлена камера відео спостереження, чи надавав дане відео міліції не пригадує, однак він впізнав особу, яка кинула гранату під автомобіль і це був Карелін. Міліцію відразу не повідомив кого підозрює. Вважає, що всі ці дзвінки були ініційовані ОСОБА_2, хоча при розмові з ОСОБА_2 останній цього заперечує. Чоловіка на прізвисько «Морда» не знає. Власником даного автомобіля являється його мама, однак він постійно ним користується. Автомобіль було доставлено на евакуаторі до майстра ОСОБА_17. ОСОБА_15 документів з майстром не підписував та залишив автомобіль. Цивільний позов підтримує в повному обсязі. До матеріалів справи він долучив фотографії автомобіля і розрахунки, щодо ремонту та купівлі запчастин до автомобіля. Просить суд суворо карати обвинувачених.

Показання потерпілої ОСОБА_12, яка в судовому засіданні повідомила, що 01.06.2015 року їй на мобільний телефон зателефонував мужчина, який назвався ОСОБА_15 та який погрожував її чоловікові, через те, що він не повернув їм 15000 доларів США. Після цього дзвінка підірвали їхній автомобіль. Даний ОСОБА_15 знову їй задзвонив та погрожував, щоб віддали дані кошти. Сергій розмовляв українською мовою. На даний час вона зрозуміла, що це дзвонив Терьохін. З даного приводу вони змушені були виїхати з м. Дрогобича. Пізніше кинули гранату біля будинку її свекрухи. Неодноразово даний ОСОБА_15 їй телефонував та погрожував, питав її чи не хоче вона залишитися вдовою та погрожував життям та здоров’ям близьких їй людей. Їй відомо, що в чоловіка були фінансові справи із ОСОБА_2 в яких потерпіли вони двоє. ОСОБА_2 вона особисто не знає. Її чоловік знімається перевезеннями логістикою на автомобілях, які належать її мамі та свекрусі. Коли відбувся вибух під автомобілем вона була в дома. Приїхали працівники міліції, які були до ранку. На будинку є камера відео спостереження і уривок із записом вони передали в міліцію. В міліції в них є родич ОСОБА_18, але вони з ним не радилися. Автомобіль зранку забрав евакуатор. Чоловік говорив, що бачив особу, яка кидала гранату. Просить суд суворо карати обвинувачених.

Показання неповнолітнього потерпілого ОСОБА_11, який в судовому засіданні повідомив, що в червні 2015 року йому телефонував мужчина, який назвався ОСОБА_15 і сказав, якщо батько не віддасть гроші то знайдуть його голову в смітнику. Він проживає разом із бабусею і коли стався вибух біля будинку з ними також проживала прабабця, яка відразу ж вибігла на вулицю та почала сильно хвилюватися. Вона бачила людину, яка поїхала на ровері. Через півтора місяця після вибуху прабабця дістала інсульт і померла. Він був сильно переляканий. Після вибуху батько найняв йому охоронця. Просить суд суворо карати обвинувачених.

Показання потерпілої ОСОБА_11, яка в судовому засіданні повідомила, що в ніч з 02 на 03 липня 2015 року вона була в будинку із внуком та своєю старенькою мамою. Прокинулися всі від вибуху. Відразу ж зійшла в низ. Її покійна мати говорила, що бачила на вулиці, так як там світив ліхтар на стовпі, якогось мужчину, що поїхав на велосипеді. Вони не зрозуміли, що сталося, однак коли побачили розбите вікно відразу ж подзвонила до сина та в міліцію. Внук після вибуху дістав сильний нервовий стрес і змушені були ходити з ним до лікарів. Відразу ж приїхала міліція. Про синові справи їй нічого не відомо, вона має у власності автомобілі. Просить суд суворо карати обвинувачених.

Показання потерпілої ОСОБА_13, яка в судовому засіданні повідомила, що в ніч з 02 на 03 липня 2015 року вона спала в своєму будинку і проснулися від вибуху. Виглянула у вікно і нічого там не побачила. Її чоловік вийшов на балкон і теж нічого не побачив, собаки гавкали і нікого не було. Вранці вже було багато міліції, на фасаді її будинку було багато дирок різної величини. Також була пошкоджене вікно. На лапці собаки виявила осколок від гранати, який викинула. Відео нагляду немає ні вона ні сусіди. Міліція виявила воронку від гранати на подвір’ї. Причин вибуху не знає. До них приходив експерт, щоб оцінити шкоду і сказав, що треба складати акт, але вона відмовилася. Претензій до обвинувачених не має. Щодо міри покарання покладається на думку суду.

Потерпілі в судовому засіданні заявили, що в подальшому не мають наміру з’являтись до суду, просили їх не викликати. Через канцелярію суду надійшла заява про розгляд даного кримінального провадження у їх відсутність. Підтримують покази, дані ними в судовому засіданні.

Показання свідка ОСОБА_19, який в судовому засіданні повідомив, що являється сусідом ОСОБА_11 і коли вночі з 02 на 03 липня 2015 року близько 03.00 год. почув якийсь вибух встав з ліжка і пішов подивися у вікно, але там було темно і нікого не бачив. Зранку побачив, що фасад його будинку пошкоджений різними отворами, також виявив пошкоджене вікно. Міліція виявила воронку від гранати на подвір’ї і показала йому. Більше нічого йому не відомо.

Показання свідка ОСОБА_18, який в судовому засіданні повідомив, що є працівником внутрішньої безпеки ВП ГУ МП у Львівській області та є родичем потерпілих, а саме його рідна сестра є дружиною потерпілого ОСОБА_9. Знає також обвинуваченого ОСОБА_1, так як разом працювали в УБОЗі. ОСОБА_9 йому розповідав, що до нього та його дружини були здійснені телефонні дзвінки з погрозами та вимогою повернути ОСОБА_2 певну суму грошей, яку він винен за якусь їхню справу. Він особисто теж знає ОСОБА_2, так як купував в нього автомобіль та переписували в МРЕВ. В ОСОБА_1 він питав чи не знає якогось ОСОБА_15, що дзвонить до ОСОБА_9 та вимагає гроші, на що він відповів, що знає ОСОБА_15, який є людиною із кримінального світу. ОСОБА_2 пропонував ОСОБА_9 через нього передати кошти. Але він на таке не погоджувався та передав через ОСОБА_1, щоб він передав ОСОБА_2 його не вплутувати ні в які їхні справи. Також говорив ОСОБА_1, щоб люди думали, що говорять по телефону ОСОБА_9 та його сім’ї, так як переживав за сестру, але ОСОБА_1 був здивований про почуте та що таке сталося. Вважав що ОСОБА_1 знає тих людей, які телефонують ОСОБА_9. Прізвисько «Морда» знає через засоби масової інформації.

Показання свідка ОСОБА_20., який в судовому засіданні повідомив, що є сусідом Терьохіна. Терьохін познайомив його із Шабаравським на вулиці. Терьохіна частко бачив і говорив з ним по телефону. Один раз ОСОБА_1 при зустрічі з ним попросив його передати Терьохіну, щоб вони зустрілися на їхньому старому місці, а іще один раз з таким самим проханням телефонував.

Також обвинувачення покликається на :

- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 02.06.2015 року, від потерпілого ОСОБА_9 щодо пошкодження автомобіля НОМЕР_1, 2007 року випуску внаслідок вибуху гранати. (Т.3 а.с. 202-203);

- протокол огляду місця події від 02.06.2015 року та фото таблиці до нього з якого вбачається, що здійснювався огляд території біля будинку №22 по вул. В. Великого в м. Дрогобичі, де виявлено автомобіль НОМЕР_2, 2007 року випуску з механічними пошкодженнями, які описуються в протоколі (Т.3 а.с.204-213);

- Висновок експерта № 2/46-3/731Е від 03.08.2015 року з якого вбачається, що надані для дослідження предмети являють собою залишки уніфікованого запалу дистанційної дії типу УЗРГМ-2 із залишками корпуса гранати РГД-5 та на асфальті і бетоні виявлено сліди тротилу. (Т.3 а.с. 214-221);

- протокол огляду від 23.10.2015 року, яким оглянуто залишки уніфікованого запалу дистанційної дії типу УЗРГМ-2 із залишками корпуса гранати РГД-5 та суміш фрагментів бетону з асфальтом. (Т.3 а.с. 222);

- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 03.07.2015 року від потерпілого ОСОБА_9 щодо пошкодження фасаду його будинку внаслідок вибуху гранати. (Т.3 а.с. 202-203);

- протокол огляду місця події від 03.07.2015 року та фото таблиці до нього, а саме оглядалася територія біля будинку №10 та № 12 по вул. Бойківській в м. Дрогобичі, де під час огляду виявлено пошкодження даних будинків та прилеглої до них території, які описуються в протоколі (Т.3 а.с.225-241);

- Висновок експерта № 2/53-3/829Е від 15.10.2015 року яким встановлено, що надані для дослідження предмети являють собою запобіжний важіль підривача типу УЗРГМ-2 із залишками корпуса гранати РГД-5 та корпусом гранати типу Ф-1, на фрагментах асфальту і бетону виявлено сліди тротилу. (Т.3 а.с. 242-250);

- заявою потерпілого ОСОБА_9 від 03.07.2015 року, щодо прийняття міри до чоловіків ОСОБА_2 і ОСОБА_15, які неодноразово погрожують йому фізичною розправою, вимагають грошові кошти у сумі 15000 доларів США за не існуючі боргові зобов’язання. (Т.4 а.с. 1);

- протокол обшуку та фототаблиці до нього від 15.07.2015 року відповідно до якого проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_1 в м. Львові та виявлено мобільний телефон марки «IPhone 4S» із сім карткою Київстар та ноутбук. (Т.4 а.с. 36-40);

- протокол огляду від 27.10.2015 року, яким вилучені речі в обвинувачених оглянуто старшим слідчим слідчого відділу прокуратури ОСОБА_21 та приєднано до матеріалів кримінального провадження. (Т.4 а.с. 54-60);

- постанову про визнання предмета як речового доказу та прилучення його до кримінального провадження від 27.10.2015 року, якою визнано речовими доказами вилучені речі в обвинувачених. (Т.4 а.с. 61-62);

- протокол затримання ОСОБА_1 від 15.07.2015 року. (Т.4 а.с. 63-66);

- протокол за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 15.07.2015 року та флеш накопичувачів, які були досліджені в судовому засіданні вбачається телефонні розмови між ОСОБА_9 і ОСОБА_2 де вони розмовляють про боргові зобов’язання ОСОБА_9 перед ОСОБА_2 і коли він їх поверне. ОСОБА_9 в свою чергу звинувачує ОСОБА_2 в тому, що до нього і його сім’ї видзвонює чоловік на ім’я ОСОБА_15 і погрожує їм розправою, якщо він не віддасть йому кошти. А також, що на його думку хтось за вказівкою ОСОБА_2 підкинув гранату під йому автомобіль та будинок його матері. (Т.4 а.с. 160-174);

- протокол за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 15.07.2015 року та флеш накопичувачів, які були досліджені в судовому засіданні вбачається телефонні розмови між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 де ОСОБА_2 розповідає ОСОБА_1, про те, що ОСОБА_9 винен йому кошти і питає у ОСОБА_1 поради, що йому робити, так як ОСОБА_9 в свою чергу звинувачує ОСОБА_2 в тому, що йому підкинули гранату під автомобіль і що це зробили люди за його вказівкою. На що ОСОБА_1 спитав «А що йому машину гахнути, так?, тобто йому не було відомо про автомобіль. Також ОСОБА_1 радив ОСОБА_2 зустрітися із ОСОБА_9 в УБОЗі, щоб вони вирішили свої проблеми та надавав юридичні поради. Також в розмові між ОСОБА_2 і ОСОБА_9 вони ніяк не можуть домовитися про зустріч і ОСОБА_2 просить ОСОБА_9 передати гроші через родича ОСОБА_9, на ім’я ОСОБА_2. (Т.4 а.с. 175-192);

- Висновок службового розслідування за фактом повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення майору міліції ОСОБА_1, вбачається, що за грубі порушення службової дисципліни, ЗУ «Про міліцію» статуту накладено дисциплінарне стягнення на ОСОБА_1 у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ. (Т.4 а.с. 199-205);

- протокол за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 15.07.2015 року та флеш накопичувач, які були досліджені в судовому засіданні з якого вбачається телефонні розмови між ОСОБА_2 і не встановленою собою (олівцем дописано із ОСОБА_1) де вони розмовляють про те, що ОСОБА_9 винен ОСОБА_2 кошти і питає у невстановленої особи поради, що йому робити, так як ОСОБА_9 в свою чергу звинувачує ОСОБА_2 в тому, що йому підкинули гранату під автомобіль і що це зробили люди за його вказівкою. На що невідомий радив ОСОБА_2 зустрітися із ОСОБА_9 в УБОЗі, щоб вони вирішили свої проблеми, або нехай ОСОБА_9 передасть гроші через свого родича з УБОЗу на ім’я ОСОБА_2. (Т.4 а.с. 237-244);

- клопотання слідчого до слідчого судді Галицького районного суду м. Львова про тимчасовий доступ до документів, що містять охоронювану законом таємницю від 07.10.2015 року, щодо телефонних з’єднань. Ухвали суду про надання таких дозволів та протоколи слідчих про тимчасовий доступ до речей і докуметів (Т.5 а.с. 19-31);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 21.10.2015 року з якого вбачається, як ОСОБА_9 розповідає про події у ніч з 01 на 02 червня 2015 року, які він також надавав в судовому засіданні. (Т.5 а.с. 40-42);

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні не визнав себе винним у скоєному злочині, а по суті пред'явленого йому обвинувачення суду пояснив, що він працював в обласному відділі міліції УБОЗі, і на одній забаві познайомився із ОСОБА_2, який йому розповів, що в нього виникли боргові зобов’язання з ОСОБА_9. Тобто ОСОБА_2 звернувся до нього за юридичною допомогою, на що він його спитав, чи немає він якихось розписок чи документів, що ОСОБА_9 винен йому певні кошти. ОСОБА_2 відповів, що немає, і він порадив йому звернутися до суду. Потім ОСОБА_2 дзвонив до нього і радився, що йому робити, так як ОСОБА_9 хтось підірвав автомобіль і він ніякого відношення до цього немає, однак ОСОБА_9 вважає, що це зробив він або якісь люди за його вказівкою і страшить його чоловіком на прізвисько «Морда». На що він порадив ОСОБА_2 звернутися у міліцію. Терьохіна він знає, так як займалися разом спортом, а також ОСОБА_3 допомагав йому зустрітися із головою спілки Афганців для сприяння звільнення з полону з зони АТО його родича і ніяких вказівок йому ніколи не давав. ОСОБА_4 та ОСОБА_9 не знав. До матеріалів справи долучили тільки вирвані записи його розмови із ОСОБА_2, які нічого не стверджують, так як ОСОБА_2 до нього звертався, як до товариша по різним питанням, а щодо його питання із ОСОБА_9 то радив йому звернутися в міліцію у відділ УБОЗу, або якщо вони дійдуть до якогось порозуміння, нехай звернуться до нотаріуса, щоб все законно завірити. ОСОБА_15 підтверджуючих даних, що він здійснював вимагання чи якесь інше кримінальне правопорушення немає. З ОСОБА_3 в злочинну змову не вступав, хто підірвав автомобіль не знає.

Обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні ствердив, що багато кому розповідав про те, що йому ОСОБА_9 винен 15000 доларів США, в тому числі це все розповів і ОСОБА_1. Потім до нього задзвонив ОСОБА_9 і повідомив, що йому підірвали автомобіль і погрожували. ОСОБА_1 радив йому звернутися в міліцію або в суд. ОСОБА_1, як працівник міліції радив йому, як правильно зробити із юридичної точки зору і коли ОСОБА_9 хотів з ним зустрітися, то ОСОБА_1 радив йому, щоб зустрітися в приміщення міліції УБОЗу чи нотаріально це все засвідчити. ОСОБА_1 до цього ніякого відношення немає. При матеріалах справи немає та слідчі не долучили його розмову із ОСОБА_1, де він йому радив звернутися до нотаріуса.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 знає. Він допомагав ОСОБА_1 організовувати зустріч і з головою Афганської спілки, щодо визволення полонених учасників АТО. Він не на стільки знає ОСОБА_1, щоб обговорювати з ним якісь інші теми. Коли його затримали працівники міліції говорили йому, щоб він здав ОСОБА_1, що вони затримали ОСОБА_4.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що познайомився із ОСОБА_1 вже на суді, до цього ніколи його не знав та не чув про нього.

Показання свідка ОСОБА_22, який в судовому засіданні повідомив, що проживає та працює в м. Львові і є колегою ОСОБА_2. ОСОБА_2 йому розповідав, що з ним хтось не розрахувався за поставку товару. І на День народженні він зустрівся з ОСОБА_1 і попросив допомогти законно вирішити дане питання. Декілька разів зустрічався по цьому питання із ОСОБА_1, то біля його дому, то біля ТЦ «Сільпо», то біля ТЦ «Магнус». Коли ОСОБА_2 відпочивав на морі теж їздив до ОСОБА_1, щоб передати йому його слова, але які це були слова не пригадує, щось про гроші та як це все законно вирішити. При їхніх розмовах ОСОБА_2 присутній не був. ОСОБА_2 розповідав, що йому погрожує ОСОБА_9, якому хтось кинув гранату під автомобіль.

Показання свідка ОСОБА_23, який в судовому засіданні повідомив, що він являється директором ТзОВ «Галицький Магнат», в кінці 2011 року до нього звернувся ОСОБА_2 і попросив надати йому складське приміщення для того щоб розвантажити автомобіль із товаром та перевантажити на інший. На що він погодився і надав йому бокс в м. Львові на вул. Вокзальній, 4. Приїхав вантажний автомобіль і всю ніч розвантажували товар. Після розвантажування бокс закрили. ОСОБА_2 йому передзвонив і сказав, що приїде людина за даним товаром і забере його. Через три години приїхав інший вантажний автомобіль і завантажив даний вантаж. Якийсь чоловік постійно наглядав як завантажували. Присутнім був і ОСОБА_2. ОСОБА_24 чоловік, тепер він знає, що це ОСОБА_9, сказав Кошикові, що коли автомобіль приїде до м. Києва він з ним розрахується. Через деякий час бачив ОСОБА_2, який йому розповів, що ОСОБА_9 з ним не розрахувався. Під час завантажування ніяких недостач виявлено не було. Він теж стояв там і контролював весь процес, щоб ніяким питань до нього не було. Договір оренди боксу вони не укладали, так як це була одноразова домовленість і ОСОБА_2 він знає, як порядну людину. Коробки між ними перерахувались раз двадцять і ніяких недостач не було виявлено. Коробки не відкривалися. Суперечностей між ними не було.

Згідно із ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до ст. 25 КПК України прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Крім того, саме на них законом покладається обов'язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень, відповідно до ст. 9 КПК України.

У відповідності зі ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини, вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Європейський суд з прав людини у справі «ОСОБА_25 проти Сполученого Королівства» вказував, що рівень певності, якого має досягати суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Лише таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу обвинуваченого, що є ключовими поняттями для демократичної концепції кримінального судового розгляду.

Отже, обвинувачення повинно довести «кожний факт», пов’язаний із злочином, щоб «не існувало жодної розумної підстави для сумнівів». Правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого по суті означає, що жодна з сумнівних обставин не може бути покладена в основу обвинувальних тез по справі, тобто воно висуває вимогу повної і безумовної доведеності обвинувачення. Ця вимога має на меті охорону законних інтересів обвинуваченого і служить гарантією досягнення істини у справі.

Таким чином, правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого виступає гарантією не тільки для обвинуваченого воно служить також гарантією досягнення мети правосуддя. Завдяки даному правилу досягається об'єктивна істина, так як обвинувачення ґрунтується тільки на безсумнівних доказах і безспірних фактах.

Згідно з ч.1 ст.92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Про це також йдеться у справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1988 року (п.146), де Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов'язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.

Відповідно до ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею.

Жоден з допитаних в судовому засіданні свідків чи підозрюваних, а також потерпілі не вказали, що були очевидцями чи їм достеменно відомо, що ОСОБА_1 вчиняв будь-які протиправні дії щодо потерпілих чи їхнього майна.

Суд вважає такі покази свідків правдивими, оскільки вони не зацікавлені у наданні суду неправдивої інформації.

Відтак, аналіз доказів сторони обвинувачення слід зосередити на речових і письмових доказах.

Однак, вище перераховані письмові докази у справі, на які сторона обвинувачення посилається, як на докази доведеності вини ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованих йому злочинів, безпосередньо не вказують на скоєння злочинів саме ОСОБА_1. При цьому частина вказаних доказів взагалі не стосується висунутого обвинувачення ОСОБА_1

Окрім цього суд враховує, що на підставі ухвали слідчого судді по місцю проживання ОСОБА_1 проводився обшук, в результаті якого жодних об'єктів злочину не було виявлено та вилучено.

Не доводить вину обвинуваченого і негласні слідчі дії, оскільки вони не підтверджують факту безпосереднього скоєння злочину, а навпаки підтверджують покази, дані в судовому засіданні обвинуваченими так і свідками, щодо не причетності ОСОБА_1 до скоєних кримінальний правопорушень.

Із змісту негласно зафіксованих телефонних розмов між ОСОБА_2Я та ОСОБА_1 жодним чином не випливає будь яких злочинних планів та домовленостей щодо, як це подає сторона обвинувачення: «ОСОБА_1 працюючи на посаді о\у в ОВС відділу боротьби з міжнародними організованими злочинними групами управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУ МВС України у Львівській області, маючи спеціальне звання майор міліції, будучи у відповідності до вимог ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів» працівником правоохоронного органу, а також службовою особою, діючи за попередньою змовою групою осіб з Кошиком.О.Я., а також Терехіним.А.П. і ОСОБА_4, з метою реалізації спільного злочинного умислу, спрямованого на протиправне заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, вимагали протягом травня-липня 2015 року від ОСОБА_9 передачі їм майна (коштів)». Натомість, встановлено, що в протоколі від 15.07.2015 року за результатами проведення негласних слідчих розшукових дій - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж телефону із абоненським номером НОМЕР_3 що належав ОСОБА_1 представленому прокурором на розгляд суду наведені розмови між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Проаналізувавши всі розмови між вказаними особами в жодній з них не йдеться про якусь домовленість між ними, щодо причетності ОСОБА_1 до вчинення вимагання грошових коштів у ОСОБА_9 чи наявності якогось обумовленого плану по вимаганню коштів в останнього, про що йдеться в обвинувальному акті. Навпаки, ОСОБА_1 неодноразово звертаючись до ОСОБА_2 проявляє свою повну необізнанність у вчиненні вимагання по відношенню до ОСОБА_9 і радить, при бажанні ОСОБА_9 повернути кошти, робити це у нотаріуса чи в міліції. Дослівно з розмови від 22.06.2015 р. 17:22 год. слова ОСОБА_1 - “ За яку машину? що він хоче?”, “а що йому машину гахнули?” “ Скажи йому, що якщо хоче віддати гроші то нехай віддасть і не морочить тобі голову, нехай віддасть гроші ОСОБА_2 з УБОЗУ, а той передасть от і все”, в розмовах від 01.07.2015 р. ОСОБА_1 пропонує отримувати кошти, при бажанні їх передати ОСОБА_9, саме у нотаріуса неодноразово наголошує про необхідність взяти із собою паспорта. ОСОБА_2 у вказаних розмовах також проявляє свою повну необізнаність у подіях, що стосується погроз ОСОБА_9 та що стосується особи “Сергія”, який зі слів ОСОБА_9 погрожує йому.

Слід звернути увагу на те, що відповідно до вказаних протоколів проведення негласних слідчих розшукових дій зняття інформації з телекомуніукаційних мереж із вказаних телефонів почалось 18.06.2015 року. Відповідно до обвинувального акту 19.06.2015 року, тобто вже на момент прослуховування і зняття інформації з вказаних мобільних телефонів, на думку сторони обвинувачення, саме ОСОБА_3 діючи по заздалегідь погодженому плану зателефонував до потерпілого ОСОБА_9 та висловив погрози у застосуванні насильства над його близькими родичами. В той же час 19.06.2015 року до ОСОБА_1 відповідно до представлених протоколів зняття інформації ніхто не телефонував, перша розмова між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відбувається лише 22.06.2015 року, тобто аж через три дні після погроз в сторону потерпілого, що підтверджує відсутність будь-яких домовленостей між ОСОБА_2 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про спільні дії щодо погроз ОСОБА_9 Остання розмова зафіксована в протоколі про зняття інформації з телефону ОСОБА_1 03.07.2015 року, в той час як відповідно до обвинувального акту 06.07.2015року та 10.07.2015року на думку сторони обвинувачення, ОСОБА_3 телефонував до родини потерпілого ОСОБА_9 та висловлював погрози у застосуванні насильства. Незважаючи на те, що відповідно до протоколу зняття інформації з телефону ОСОБА_2, вбачається, що йому телефонував потерпілий ОСОБА_9 і 06.07.2015 року і 10.07.2015 року та повідомляв про погрози в його сторону зі сторони особи на ім'я “Сергій”, ОСОБА_2 а ні 06.07.2015року, а ні 10.07 2015 року, а ні будь-який інший день після 03.07.2015 року не телефонував до ОСОБА_1, що також підтверджує про відсутність спільного узгодженого плану, як зазначено в обвинуальному акті прокурором, чи будь-якої іншої домовленості між ними щодо вимагання коштів у ОСОБА_9 чи вчинення будь-яких іших злочинів. Знову ж таки вбачається з протоколу зняття інформації з телефону ОСОБА_2 останній 13.07.2015 року телефонував до ОСОБА_22, який взагалі не являється обвинуваченим по даній справі і також спілкувався з ним, що ще раз підтверджує той факт, що ОСОБА_2 спілкувався з приводу вказаних подій не виключно із ОСОБА_1, а і з іншими людьми, консультувався, боявся провокації зі сторони ОСОБА_9. Таким чином проаналізувавши вказані протоколи зняття інформації з телефонів повністю спростовується наявність якогось погодженого між собою плану щодо вимагання коштів у ОСОБА_9 між ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 та ОСОБА_4, оскільки спілкування між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 із семи наведених в обвинувальному акту епізодів погроз в сторону родини ОСОБА_9 а саме: 31.05.2015 року, 02.06.2015 року, 19.06.2015 року, 28.06.2015 року, 03.07.2015 року, 06.07.2015 року та 10.07.2015року відбувалось лише у двох випадках це 28.06.2015року та 03.07.2015 року і розмови, що вели між собою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 несли виключно косультативний характер, ОСОБА_2 телефонував до ОСОБА_1 і просив поради як у працівника міліції на що останні радив звертатись в міліцію, нотаріус і таке інше. Спілкування між собою ОСОБА_1 ОСОБА_3 та ОСОБА_26 взагалі ніяким чином не підтверджується і не задокументовано.

Згідно п.10 ч.1 ст.7, частин 1,2,4 ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню , доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком.

Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Згідно з положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, конституційними принципами закладеними у ст. 62 Конституції України та загальних засадах кримінального провадження визначених ст.7 КПК України гарантовано, що кожна людина має право на справедливий розгляд справи, не може бути піддана кримінальному покаранню поки не буде визнана винною в законному порядку; обвинувачення не може ґрунтуватися на отриманих незаконним шляхом доказах чи припущеннях, а обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановлюється лише за умови, якщо під час судового розгляду вина підсудного у скоєні конкретного злочину повністю доведена належними, допустими доказами, які безпосередньо досліджені у судовому засіданні із застосуванням принципу змагальності сторін у поданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності з вимогами п. 23 Пленуму Верховного Суду України №5 від 29.06.1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» із змінами та доповненнями, в основу вироку можуть бути покладені тільки достовірні докази, досліджені в судовому засіданні. Обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь обвинуваченого.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Отже, з урахуванням викладеного вище, за наслідками всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження в ході судового розгляду, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд приходить до обґрунтованого висновку, що пред'явлене ОСОБА_1 обвинувачення за ч.3 ст. 189, ч.5 ст. 27 - ч.2 ст. 194 КК України, не знайшло свого підтвердження, оскільки достатніх та допустимих доказів на доведення його участі у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення органом досудового розслідування не здобуто, стороною обвинувачення не надано, судом не виявлено. Всі докази, надані стороною обвинувачення в підтвердження вини ОСОБА_1 під час огляду та оцінки визнані судом такими, що не можуть бути покладені в основу обвинувачення.

В такому разі суд вважає необхідним в силу презумпції невинуватості, закріпленого у ст. 62 Конституції України виправдати ОСОБА_1 за недоведеністю його вини у вчиненні кримінальних правопорушень.

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що діючи за попередньою змовою групою осіб з оперуповноваженим в ОВС відділу боротьби з міжнародними організованими злочинними групами управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_1, а також ОСОБА_3 і Кареліним.М.Г., з метою реалізації спільного злочинного умислу, спрямованого на протиправне заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, вимагали протягом травня-липня 2015 року від Савшака.П.І. передачі їм майна (коштів) за наступних обставин.