Ухвала суду № 72115480, 06.02.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/7790/17 Номер провадження 11-сс/786/55/18Головуючий у 1-й інстанції Шаповал Т.В. Доповідач ап. інст. Нізельковська Л. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2018 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого судді - Нізельковської Л.В.,

суддів - Костенка В.Г., Маліченка В.В.,

при секретарі - Шевченко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою директора ТОВ Фірма „Адверс" ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Полтава від 27 листопада 2017 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури Полтавської області та накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «Зоря А» за №2600600145711 (долар США), №2600600145711 (євро), №2600600145711 (українська гривня); ТОВ «Агрокомпанія Фортеця» за №2600000146873 (українська гривня); ТОВ «Укр-Агро-Сел» за №2600000152795 (українська гривня); ТОВ «Легіонер Дніпро» за №2600000147191 (українська гривня); ТОВ «Фірма «Моноліт ЛТД» за №2600800147199 (українська гривня); ТОВ Фірма «АДВЕРС» за №2600200148916 (українська гривня), №2600200148916 (долар США), №2600200148916 (євро); ТОВ «Зоря-Маіс» за №2600200154577 (українська гривня), які відкрито в ПАТ «КБ «Глобус» (МФО 380526, м. Київ, пр. Куренівський, 19/5),

Арештовані кошти на вказаних рахунках передано на відповідальне зберігання службовим особам ПАТ «КБ «Глобус».

Зобов'язано службових осіб у ПАТ «КБ «Глобус» надати особі, яка буде виконувати дану ухвалу суду, виписку банку (довідку) про залишок коштів на арештованих рахунках на момент оголошення ухвали слідчого судді, а у подальшому письмово, у 7-ми денний термін, повідомляти Прокуратуру Полтавської області про факти надходження коштів на вищезазначені рахунки за весь час існування арешту.

Як вбачається зі змісту клопотання, слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №42016170000000313 від 08.11.2016 року за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст.205; ч.5 ст.27, ч.3 ст.212; ч.1 ст.366; ч.2 ст.209; ч.1 ст.388 КК України.

Відповідно до матеріалів провадження, з 2016 року на території Полтавської, Дніпропетровської, Миколаївської та інших областей України діє злочинна група осіб, члени якої, за попередньою змовою між собою, створили та придбали фіктивні підприємства, використовують їх реквізити з метою прикриття власної незаконної діяльності із придбання, зберігання, транспортування та збуту за готівкові кошти сільськогосподарської продукції, у тому числі за межі митної території України; легалізації майна (сільськогосподарської продукції), одержаного внаслідок вчинення кримінального правопорушення; відмивання доходів, одержаних внаслідок ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах, та введення їх у легальний обіг за межами України.

Так, члени злочинної групи придбали з метою прикриття незаконної діяльності із ухилення від сплати податків суб'єкти підприємницької діяльності (юридичні особи) ТОВ «Бест-Полтава» (код 39120335), ТОВ «Вімес Агро Трейд» (код 37741286), ТОВ «АВМ Технолоджі» (код 40058323), ПП «Кольчуга-С» (код 33250937), ТОВ «Контур-5» (код 35542923) та інші підприємства. В подальшому, впродовж 2016 року вказані особи, шляхом маскування незаконного походження зерна кукурудзи унаслідок внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів щодо походження та джерел придбання зерна кукурудзи, використали реквізити фіктивних підприємств для документального оформлення незаконних експортних операцій із постачання зерна за межі митної території України, чим скоїли злочин, передбачений ч.1 ст.205 КК України.

Також, невстановлені особи, використовуючи реквізити ТОВ «Бест-Полтава», ТОВ «Вімес Агро Трейд», ТОВ «АВМ Технолоджі», ПП «Кольчуга-С», ТОВ «Контур-5» та інших суб'єктів господарської діяльності, шляхом підробки та використання первинних бухгалтерських документів вказаних підприємств щодо реалізації сільськогосподарської продукції, фактичними постачальниками якої є сільгоспвиробники Полтавської та інших областей України, наперед знаючи, що дана сільськогосподарська продукція вирощена на не облікованих площах сільськогосподарських виробників та фактично придбана у останніх за готівку без відображення у бухгалтерському обліку та податковій звітності вказаних сільськогосподарських виробників, здійснили пособництво в умисному ухиленні від сплати податків підприємствами-постачальниками та виробниками сільськогосподарської продукції в особливо великих розмірах.

З огляду на вказане, в ході досудового розслідування виникла необхідність у збереженні грошових коштів, які є об'єктами кримінально протиправних дій, є достатні дані, що вони підлягатимуть спеціальній конфіскації, а також зазначені кошти можуть бути використані як докази ухилення від сплати податків та вчинення інших кримінальних правопорушень. Збереження грошових коштів на час проведення досудового розслідування можливе лише за умови накладення арешту на час проведення досудового розслідування по даному кримінальному провадженню.

Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя, посилаючись на положення ст.170 КПК України, вказав на наявність підстав вважати, що зазначені кошти можуть мати відношення до вчинення кримінальних правопорушень, а тому з метою зупинення видаткових операцій за рахунками підприємств, які мають ознаки фіктивності, вважав за необхідне вжити заходи задля забезпечення кримінального провадження.

Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, директор ТОВ Фірма „Адверс" ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою в задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на грошові кошти відмовити, оскільки прокурором не надано достатніх і належних доказів на обґрунтування необхідності накладення арешту. Мотивуючи апеляційну скаргу, зазначив, що в матеріалах провадження відсутні докази того, грошові кошти, на які накладено арешт, підшукано, виготовлено, пристосовано чи використано як засіб чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, та (або) зберігають на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом; набуто в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них або на які було спрямоване кримінальне правопорушення. Грошові кошти не являються безпосереднім об'єктом кримінальних правопорушень та не відповідають критеріям, визначеним ст.98 КПК України. Водночас, жодній особі у кримінальному провадженні не повідомлено про підозру, цивільний позов не заявлено, а забезпечення можливих у майбутньому цивільних позовів не може бути підставою для накладення арешту.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апелянта в межах поданої апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170, 173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя повинен з'ясувати усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до положень ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п. 3, 4 ч.2 ст.170 КПК України);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 КПК України);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 КПК України);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як вбачається із наданих суду матеріалів, кримінальне провадження розслідується за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст.205, ч.5 ст.27 ч.3 ст.212, ч.1 ст.366, ч.2 ст.209, ч.1 ст.388, ч.2 ст.309 КК України. Ці матеріли містять достатні дані, які дають підстави вважати, що товариства, на рахунки яких накладено арешт, використовувались для вчинення перелічених злочинів, а грошові кошти здобуті внаслідок вчинення злочину, а тому можуть підлягати спеціальній конфіскації.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи прокурора про арешт грошових коштів з метою забезпечення спеціальної конфіскації є обґрунтованими та узгоджуються з приписами ст.170 КПК України. Тому з метою запобігання можливості приховування, зникнення, втрати, передачі грошових коштів необхідно накласти на них арешт.

Таким чином, твердження представника ТОВ Фірма «Адверс» про відсутність підстав для накладення арешту не узгоджуються з вимогами закону та матеріалами кримінального провадження. Відповідно, ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою і підстав для її зміни чи скасування немає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу директора ТОВ Фірма „Адверс" ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Полтава від 27 листопада 2017 року, якою накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «Зоря А», ТОВ «Агрокомпанія Фортеця», ТОВ «Укр-Агро-Сел», ТОВ «Легіонер Дніпро», ТОВ «Фірма «Моноліт ЛТД», ТОВ Фірма «АДВЕРС», ТОВ «Зоря-Маіс», які відкрито в ПАТ «КБ «Глобус», - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

Нізельковська Л.В. Костенко В.Г. Маліченко В.В.