Рішення № 72115085, 09.02.2018, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2-а/537/32/2018

Справа № 537/5640/17

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.02.2018 р. м. Кременчук

Суддя Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області Маханьков О.В.,за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2,розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного (письмового) провадження в залі суду Крюківського районного суду м. Кременчука адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Кременчуцького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_3 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. З грудня 2007 року ОСОБА_3, визнано інвалідом ІІ групи у зв'язку з захворюванням, пов'язаного з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. На підставі ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», його віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. З січня 2008 року він перебуває на пенсійному обліку в Кременчуцькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Полтавської області та отримує пенсію по інвалідності на підставі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі відшкодування фактичних збитків як інвалід ІІ групи, захворювання пов'язане з виконанням військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. У зв'язку з прийняттям 23.11.2011 року КМУ постанови №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсія ОСОБА_3 перерахована в порядку та в розмірі визначеному постановою з 01.01.2012 року. В листопаді 2017 року ОСОБА_3 звернувся до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області з письмовою заявою встановленої форми, щодо здійснення перерахунку його пенсії з 01.10.2017 року на підставі п.91 Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затвердженого постановою КМУ від 23.11.2011 року 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з п'ятикратного розміру заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Проте 28.11.2017 року Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області рішенням №626 відмовило йому в перерахунку пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затвердженого постановою КМУ №1210 від 23.11.2011 року «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з п'ятикратного розміру заробітної плати встановленої законом на 1 січня відповідного року. ОСОБА_3 з рішенням управління про відмову в перерахунку пенсії не погоджується, оскільки управлінням здійснюється обмежувальне тлумачення норми права, яке не відповідає текстуальному вираженню змісту правової норми. Крім того управління мотивує відмову у здійсненні перерахунку пенсії тим, що він при виконанні робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не проходив дійсну строкову військову службу, а був особою, яка призвана для проходження військових зборів. З огляду на наведене, ОСОБА_3 звернувся до суду за захистом своїх прав. Просив визнати протиправними дії Кременчуцкого об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області по відмові в перерахунку пенсії ОСОБА_3 на підставі п.91 Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затвердженого постановою КМУ від 23.11.2011 року 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з п'ятикратного розміру заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Визнати протиправним та скасувати рішення Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області №626 від 28.11.2017 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_3 Зобов'язати Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_3 з 01.10.2017 року, з врахуванням проведених виплат, на підставі п.91 Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затвердженого постановою КМУ від 23.11.2011 року 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з п'ятикратного розміру заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Представник відповідача подав письмовий відзив, в якому не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог. А тому просив відмовити в задоволенні позову. Пояснив, що ОСОБА_3 дійсно приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 04.05.1986 року по 02.09.1986 рік в складі в/ч 16965. Згідно трудової книжки з 09.12.1985 року по 15.05.1987 рік перебував в трудових відносинах з ВАТ "Кременчуцький сталеливарний завод", а згідно довідки №0014 від 10.01.2008 року Кременчуцького міського військового комісаріату проходив строкову військову службу з 23.10.1981 року по 23.10.1985 рік. Кременчуцьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області прийнято рішення від 28.11.2017 року за № 626, яким відмовлено ОСОБА_3 в перерахунку розміру пенсії відповідно до вимог Постанови КМУ за № 1210 від 23.11.2011 року зі змінами внесеними Постановою КМУ за № 851 від 15.11.2017 року, оскільки п. 91 Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затвердженого постановою КМУ від 23.11.2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не підлягає застосуванню при перерахунку пенсії ОСОБА_3

Справа розглядалася судом в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши повідомлені обставини, які є достатніми для ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

03 жовтня 2017 року Верховною Радою України прийнято Закон України №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набрав чинності 15 грудня 2017 року.

Так, пунктом 12 частини першої розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 03 жовтня 2017 року визначено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв'язку із тим, що позовна заява подана до суду до набрання чинності цією редакцією Кодексу, та провадження за якою не відкрито на момент набрання ним чинності, то вказана справа повинна розглядатись за правилами, що діють після набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно частини першої, другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Беручи до уваги зміст наведених норм та відсутність клопотань сторін про розгляд справи в судовому засіданні за їх участю, суд вважає за можливе розглянути дану справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ст. 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

В ст. 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 має другу групу інвалідності, захворювання пов'язане з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Цей факт підтверджено довідкою серія 7-66 ТЕ № 0257261, виданою МСЕ 17.12.2007 року, довідкою серія МСЕ-В1 №004367, виданою 17.12.2007 року.

ОСОБА_3 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та віднесений до категорії 1, як учасник ЛНА на ЧАЕС. Цей факт підтверджено посвідченням серія НОМЕР_1 , виданим 21.12.2007 року, вкладкою НОМЕР_2 с від 21.12.2007 року.

27.11.2017р. ОСОБА_3, подав заяву до Кременчуцького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області № 18650/03/217 від щодо проведення перерахунку йому пенсії з 01.10.2017 року на підставі пункту 91 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затвердженого постановою КМУ від 23.11.2017року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Рішенням Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області №626 від 28.11.2017 року, ОСОБА_3 було відмовило в перерахунку пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затвердженого постановою КМУ №1210 від 23.11.2011 року «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з п'ятикратного розміру заробітної плати встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Статтею 1 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено мету та основні завдання цього Закону, а саме, що він спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим

проблем медичного і соціального характеру.

Тобто даний Закон регулює не тільки розв'язання проблем пов'язаних з наслідками Чорнобильської катастрофи, а й розв'язання проблем пов'язаних з іншими ядерними аваріями та випробуваннями, військовими навчаннями із застосуванням ядерної зброї.

Статтею 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", визначено що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", передбачено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Відповідно до ст.57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, а також в евакуації населення на добровільній безплатній основі і стали особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджено відповідними документами, пенсія по інвалідності за їх бажанням обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

Статтею 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Постановою КМУ № 851 від 15.11.2017 року" Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", постановлено внести зміни до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Постановлено Пенсійному фонду України забезпечити проведення перерахунків пенсій, призначених особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, за матеріалами пенсійних справ.

Постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 жовтня 2017 року.

Пунктом 2 Постанови КМУ № 851 від 15.11.2017 року "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" Порядок доповнено пунктом 9і наступного змісту. За бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати , встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Аналогічна норма міститься також і в ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (згідно змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 року в ст. 59 "Пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи" а саме в ч. З даної статті.

Як стверджується позивачем, підтверджується посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та не заперечується відповідачем, ОСОБА_3 віднесено до категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та отримує пенсію по інвалідності відповідно до ст. 54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Питання визначення розміру державної пенсії особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника регулюється ст. 54 Закону України "Про статут і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". В даній статті жодним чином не зазначено, що за бажанням особи, пенсія обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плат, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Натомість, право на перерахунок пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, закріплене у ст.59 Закону, яка має назву "Пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи".

З аналізу наведених норм підтверджується, що саме військовослужбовцям, які брали участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, за їх бажанням, пенсія обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плат, встановленої законом на 1 січня відповідного року. А для осіб, віднесених до категорії осіб визначених ст. 54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачений інший порядок перерахунків пенсії.

Суд зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 року № 851 вносить зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка в свою чергу регулює механізми перерахунків і для осіб, віднесених до категорії 1, а тому має застосовуватися і для вказаних осіб, оскільки постанова Кабінету' Міністрів України від 15.11.2017 року № 851 лише вносить уточнення в нормативний акт, щодо реалізації здійснення перерахунків для певної категорії осіб, право для яких в такому перерахунку закріплене у ст. 59 Закону, у редакції в редакції Закону № 2148-УІІІ від 03.10.2017.

Також як вбачається з відзиву на позовну заяву, наданим суду представником відповідача, ОСОБА_3 дійсно приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 04.05.1986 року по 02.09.1986 рік в складі в/ч 16965. З 09.12.1985 року по 15.05.1987 рік перебував в трудових відносинах з ВАТ "Кременчуцький сталеливарний завод", а згідно довідки №0014 від 10.01.2008 року Кременчуцького міського військового комісаріату проходив строкову військову службу з 23.10.1981 року по 23.10.1985 рік.

З наведеного випливає, що Кременчуцьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області правомірно прийнято рішення від 28.11.2017 року за № 626, яким відмовлено ОСОБА_3 в перерахунку розміру пенсії відповідно до вимог Постанови КМУ за № 1210 від 23.11.2011 року зі змінами внесеними Постановою КМУ за № 851 від 15.11.2017 року.

Крім того, по даній справі позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на висновок семантико - текстуальної експертизи № 101/17 від 26.12.2017 року, проведеної експертом ТОВ «Експертно - правова консалтингова компанія «ЮРЕКС» ОСОБА_4

Аналізуючи висновок семантико - текстуальної експертизи № 101/17 від 26.12.2017 року встановлено, що за заявою представника позивача на вирішення експертизи поставлено питання: чи вбачається з об'єктивного змісту тексту «91 . За бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою… », що за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, та внаслідок цього стали особами з інвалідністю обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою …, а не виключно за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю?

Експертом ТОВ «Експерто - правова консалтингова компанія «ЮРЕКС» ОСОБА_4 надано висновок, що об'єктивний зміст фрагменту документа під назвою «Зміни що вносяться до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2017 року №851» є однозначним і полягає у тому що виявити бажання про відповідне обчислення пенсії по інвалідності мають право три категорії осіб, які отримали інвалідність: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнорбильської катастрофи; особи, які брати участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань; особи, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби.

Статтею 108 КАС, передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу.

З аналізу наведених норм та враховуючи висновок експерта, суд не може прийти до висновку, що дія норми п. 91 Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затвердженого постановою КМУ від 23.11.2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розповсюджується не лише на осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби, але й на інших учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, які внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

З огляду на наведене суд приходить до висновку, що п. 91 Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затвердженого постановою КМУ від 23.11.2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не підлягає застосуванню при перерахунку пенсії ОСОБА_3 А тому позовні вимоги ОСОБА_3 до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії не підлягають задоволенню.

Інші доводи та заперечення на висновки суду не впливають.

Керуючись ст.ст. 9, 19, 72, 73, 75, 77, 90, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

в и р і ш и в :

Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядок, що визначений статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О.В. Маханьков

Повний текст рішення виготовлено 09.02.2018 року