Рішення № 72113988, 30.01.2018, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/7050/17

2/310/304/18

РІШЕННЯ

Іменем України

30 січня 2018 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Вірченко О.М.,

при секретарі Мельніченко А.Д.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідачки ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області до ОСОБА_3 про стягнення надміру виплаченої допомоги,

встановив:

УПСЗН виконавчого комітету БМР звернулось до Бердянського міськрайсуду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення надмірно сплаченої суми. Свої вимоги позивач мотивував наступним. Відповідачці призначалась щомісячна грошова допомога як особі, яка проживає разом з інвалідом 2 групи внаслідок психічного розладу, який за висновками лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду. ОСОБА_3 зверталась до управління із заявами про призначення допомоги, надавала необхідні документи і їй призначалась зазначена допомога в періоди: з 01 вересня 2013 по 31 березня 2014 року, з 01 грудня 2014 по 31 травня 2015 року, з 01 вересня 2015 по 29 лютого 2016 року, з 01 березня 2016 по 31 серпня 2016 року, з 01вересня 2016 по 31 січня 2017 року. При подачі заяв з 2013 по 2016 роки ОСОБА_3 особисто писала розписки про те, що вона не працює з 2001 року, її трудова книжка втрачена і засвідчувала це особистим підписом. При подачі заяви в травні 2017 року ОСОБА_3 надала трудову книжку, згідно з якою вона працювала з 2008 по 2017 рік сторожем в КП «Бердянськекотранс» та отримувала заробітну плату. Через подання документів зі свідомо неправдивими відомостями, приховування відомостей, що впливають на призначення і виплату допомоги на догляд, виникла переплата сум допомоги на догляд в розмірі 38 376,90 грн. за періоди: 01 вересня 2013 по 31 березня 2014 року, з 01 грудня 2014 по 31 травня 2015 року, з 01 вересня 2015 по 31 січня 2017 року. ОСОБА_3 було направлено повідомлення про розмір боргу та строк повернення, але до теперішнього часу сума боргу не повернута. В зв’язку із наведеним позивач просив стягнути з відповідачки суму надміру виплаченої допомоги в розмірі 38 376,90 грн.

10 жовтня 2017 року судом направлено запит щодо отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідачки, яка надійшла до суду 19 жовтня 2017 року.

Ухвалою суду від 20 жовтня 2017 року провадження у справі відкрито та призначено судовий розгляд.

В судовому засіданні 11 січня 2018 року представником відповідачки було заявлено клопотання про припинення провадження по справі, в задоволенні якого ухвалою суду від 11 січня 2018 року відмовлено.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з викладених в позові підстав та пояснила наступне. Звертаючись до позивача із заявами про призначення їй відповідних виплат, ОСОБА_3 повинна була повідомити УПСЗН про те, що вона працює та отримує заробітну плату, чого відповідачкою зроблено не було. В заявах вона власноруч писала, що не працює, трудову книжку втратила, що є недостовірною інформацією. Допомога особі, яка проживає з інвалідом 2 групи внаслідок психічного розладу та потребує постійного стороннього догляду, розраховується виходячи із доходів. Позивачем було витребувано довідку з місця роботи позивачки та проведено розрахунок, відповідно до якого була нарахована заборгованість в сумі 38 376,90 грн. Управління праці не зобов’язано проводити перевірки достовірності даних, які надає заявник, а має право проводити такі перевірки, що і було зроблено позивачем після виявлення того факту, що під час отримання допомоги ОСОБА_3 була працевлаштованою та отримувала заробітну плату. Просила позов задовольнити та стягнути з відповідачки суму надміру виплаченої допомоги.

Відповідачка, повідомлена про дату та час розгляду справи належним чином, в судове засідання не з’явилась, причини неявки суду не повідомила, заперечень проти позову не надала.

Представник відповідачки в судовому засіданні позов не визнав з наступних підстав. Обов’язок повідомляти про обставини, які можуть вплинути на виплату допомоги, виник у відповідачки після внесення змін до Постанови КМУ від 29 квітня 2004 року № 558, тобто після 10 вересня 2014 року. ОСОБА_3 не було роз’яснено норму закону та наслідки її порушення, тому у позивача відсутні підстави стверджувати про наявність у відповідачки умислу. Відповідачка усно повідомила працівника УПСЗН про працевлаштування, згодом сама надала трудову книжку, що також свідчить про відсутність умислу в її діях. Позивач мав всі необхідні засоби для контролю отримання бюджетних коштів відповідачкою в період з 2011 по 2017 роки та виявлення порушення. На фізичних осіб покладено обов’язок лише повідомити УПСЗН про обставини, які можуть вплинути на умови призначення допомоги. Крім того, до позову не надано доказів щодо надмірної виплати допомоги у розмірі 38 376,90 грн., не зазначено, в якому розмірі, за які періоди та на підставі чого нарахована зазначена сума та не доведено факт її отримання відповідачкою. ОСОБА_3 отримувала допомогу в «ПриватБанку» разом із своєю пенсією та не мала можливості контролювати надходження допомоги на картковий рахунок. Про працевлаштування відповідачки позивача було повідомлено 16 вересня 2013 року, а позов подано до суду 04 жовтня 2017 року, тобто з пропуском трирічного строку позовної давності, що є підставою для відмови у позові. Позивачем не сплачено судовий збір, в позові відсутнє посилання на норму закону щодо підстав звільнення від його сплати. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Судом в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів встановлено наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

ОСОБА_3 16 вересня 2013 року, 24 грудня 2014 року, 03 вересня 2015 року, 01 березня 2016 року та 01 вересня 2016 року зверталась до позивача із заявами про призначення державної соціальної допомоги на догляд (щомісячну грошову допомогу малозабезпеченій особі, яка проживає разом з інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним). На підставі інформації, наданої відповідачкою, їй було призначено зазначену допомогу на періоди з 01 вересня 2013 по 31 березня 2014 року, з 01 грудня 2014 по 31 травня 2015 року, з 01 вересня 2015 по 29 лютого 2016 року, з 01 березня 2016 по 31 серпня 2016 року, з 01 вересня 2016 по 31 січня 2017 року.

При здійснені перевірки правильності та повноти інформації, наданої для призначення щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним 23 серпня 2017 року було встановлено, що відповідачка надала неповну/невірну інформацію про доходи, внаслідок чого було виявлено переплату допомоги в сумі 38 376,90 грн. протягом періодів з 01 вересня 2013 по 31 березня 2014 року, з 01 грудня 2014 по 31 травня 2015 року, з 01 вересня 2015 по 31 січня 2017 року, про що складено відповідний акт.

Управління праці та соціального захисту населення направляло відповідачці 29 серпня 2017 року лист з вимогою повернути переплачені їй кошти, але відповідачкою не здійснено жодної оплати.

Відповідно до п. 7 Порядку надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2000 р. № 1192 (далі Порядок), для призначення грошової допомоги на догляд особою, яка звертається за її призначенням, подаються такі документи відповідним органам соціального захисту населення: заява; документ, що посвідчує особу; декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики; висновок лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу; довідки про наявність і розміри земельних ділянок, виділених для ведення особистого підсобного господарства, городництва, сінокосіння, випасання худоби, та земельної частки, виділеної унаслідок розпаювання землі; копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, яка видана інваліду I чи II групи внаслідок психічного розладу, за яким здійснюється догляд.

Згідно із п. 3 Порядку розмір допомоги на догляд розраховується як різниця між трьома прожитковими мінімумами на кожного члена сім'ї та середньомісячним сукупним доходом сім'ї за попередні шість місяців, але не може бути більше, ніж прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць.

Пунктом 8 Порядку передбачено, що допомога на догляд призначається на шість місяців і виплачується щомісяця. У разі виникнення обставин, які можуть вплинути на право особи на допомогу, ця особа повинна в десятиденний строк повідомити про такі обставини орган, що проводить виплату допомоги.

Відповідно до п. 13-1 Порядку якщо внаслідок зловживань з боку громадян (подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім'ї, приховування обставин, що впливають на призначення і виплату допомоги на догляд тощо) були надміру виплачені суми допомоги, органи соціального захисту населення здійснюють такі заходи: визначають обсяг надміру виплачених коштів та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану особи; повідомляють одержувача допомоги про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення; у разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки вирішують питання про їх стягнення у судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачка, звертаючись до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради із заявою про призначення державної допомоги особі, яка проживає разом з інвалідом 2 групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним, в заяві про призначення такої допомоги зазначала, що вона не працює, трудову книжку втрачено, вказане підтверджувала власним підписом.

Згідно трудової книжки ОСОБА_3 остання з 13 травня 2008 року по 17 березня 2017 року працювала сторожем в КП «Бердянськекотранс».

Зазначене свідчить, що відповідачка свідомо надавала позивачу недостовірну інформацію, приховувала свої доходи, в зв’язку із чим нею було неправомірно отримано допомогу в загальному розмірі 38 376,90 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За вимогою ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

З огляду на те, що з боку ОСОБА_3 наявна недобросовісність набуття державної допомоги, суд приходить до висновку, що з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути незаконно отриману суму допомоги у розмірі 38 376,90 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. З матеріалів справи вбачається, що про своє порушене право позивач дізнався в травні 2017 року, коли відповідачкою було надано копію трудової книжки, тому суд приходить до висновку, що строк позовної давності позивачем не пропущено.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4, 13, 18, 141, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області до ОСОБА_3 про стягнення надміру виплаченої допомоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, РОНКПП НОМЕР_1, (71100, АДРЕСА_1) на користь Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Захисників України, 27/34; банк отримувач ГУДКСУ у Запорізькій області, м. Запоріжжя, МФО 813015, ОКПО 03193258, р/р 35410059030366) суму надміру виплаченої грошової допомоги особі, яка проживає разом з інвалідом 2 групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним в розмірі 38 376 (тридцять вісім тисяч триста сімдесят шість) грн. 90 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 08 лютого 2018 року.

Суддя ОСОБА_4