Рішення № 72113283, 09.02.2018, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 2-а/235/35/18

Справа № 235/6124/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 лютого 2018 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого - судді Назаренко Г.В.

при секретарі Муханової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з адміністративною позовною заявою до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - Управління) про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що є пенсіонером.

У жовтні 2014 року вона зареєструвала своє місце проживання на території України.

З листопада 2014 року перебуває на обліку в Красноармійському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області та отримувала пенсію, однак з жовтня 2017 року виплату пенсії було припинено. Своє рішення відповідач мотивував тим, що вона повинна стати на облік в управлінні соціального захисту населення, як внутрішньо переміщена особа.

Незважаючи на те, що вона має зареєстроване місце проживання на території України, відповідач все одно розповсюджує на неї порядок здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам і не поновлює їй виплату пенсії, тому вона вимушена звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Позивач в судове засідання не з'явилася, надала заяву, в якій просила справу розглянути за її відсутності.

Відповідач в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за відсутності його представника, заперечував проти позову.

Суду надані письмові заперечення проти позову, в яких відповідач посилається на те, що відповідно до ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусила залишити або покинути своє місце проживання в результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визначається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цього закону.

Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в ст. 1, на момент їх виникнення.

Таким чином, особа, яка прописалась на території, підконтрольній українській владі після початку антитерористичної операції, вважається внутрішньо переміщеною особою.

Відповідно до п.1 постанови КМУ від 05.11.2014р. № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» призначення (поновлення) виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам здійснюється за місцем перерубування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Для отримання довідки внутрішньо переміщена особа звертається із заявою про взяття на облік до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення.

У разі зміни місця проживання особа звертається за отриманням довідки до уповноваженого органу за місцем фактичного проживання, а раніше видана довідка вилучається, про що вносяться відповідні зміни до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Враховуючи викладене, для відновлення виплати пенсії позивачці необхідно було особисто звернутись до управління за місцем реєстрації та надати такі документи: паспорт, ідентифікаційний код, довідку внутрішньо переміщеної особи або рішення про відмову у видачі довідки з обов'язковим зазначенням підстав для відмови та написати заяву встановленого зразка.

З урахуванням викладеного, Управління вважає, що воно правомірно припинило виплату пенсії позивачці, просило відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову повністю.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судом встановлені такі фактичні обставини та відповідний зміст правовідносин.

ОСОБА_1 є громадянкою України, яка з 28 жовтня 2014 року зареєстрована в АДРЕСА_1, тобто на території, яка підконтрольна українській владі (а.с.4-5).

Позивачка є пенсіонером за віком, що підтверджується копією довідки, виданої замість пенсійного посвідчення НОМЕР_2, виданої 23.06.2009р. Пенсійним фондом України (а.с.8).

Відповідно до вимог ст.8 Конституції України в Україні визначається і діє принцип верховенства права. Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та їй відповідають.

Згідно ч.2 ст.22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту.

Статтею 24 Конституції України встановлюється рівність конституційних прав і свобод усіх громадян, та неможливість їх обмеження будь-якими ознаками. За її змістом не може бути обмежено право громадян на отримання пенсій та інших соціальних виплат у залежності від місця їх проживання та перебування.

Статтею 33 Конституції України гарантується кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно ст.4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-1У (далі - Закон № 1058-1У) виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Згідно ст.5 Закону № 1058-1У виключно цим Законом визначаються умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону № 1058-1У право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: 1) громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 3 цього Кодексу, та інші особи, передбачені цим Законом; 2) особи, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за законом України «Про пенсійне забезпечення» - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел, а також у випадках, передбачених цим Законом - члени їх сімей.

Статтею 45 Закону № 1058-1У визначено, що пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.

Статтею 64 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Статтею 49 Законом № 1058-1У передбачено право територіального органу пенсійного фонду України своїм рішенням припиняти виплату пенсії у випадках: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Цей Закон не передбачає можливість призупинення виплати пенсії, яка раніше була призначена та не виплачувалась.

Постанова Кабінету Міністрів України № 365 від 08.06.2016р. «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», якою керувався відповідач, призупинивши виплату позивачу пенсії, та яка є підзаконним актом, встановлює додаткові, не передбачені для інших громадян України (пенсіонерів) умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням на тій підставі, що вона набула статусу внутрішньо переміщеної особи. Дана постанова закріплює неправомірність застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та на нормотворчому рівні визначає обмеження щодо пенсійного забезпечення в залежності від території проживання.

У вказаній постанові визначені підстави для припинення пенсії внутрішньо переміщеним особам - пенсіонерам, яких немає в жодному Законі України, що регулюють право на пенсійне забезпечення. Виключний перелік підстав для відмови особі у призначенні пенсії встановлюється спеціальними законами України, які затверджуються Верховною радою України і підписуються Президентом України, в, відтак, згідно з Конституцією мають вищу юридичну силу у порівнянні з актами Уряду.

Рішенням Конституційного Суду України № 25-рп/2009 від 07.10.2009р. роз'яснено, що виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадян на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватись з такою умовою, як постійне проживання в Україні, держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначено пенсію, - в Україні чи за її межами.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку про те, що бездіяльність відповідача, що полягає в невиплаті позивачці пенсії з жовтня 2017 року, є неправомірною та зобов'язати відповідача поновити виплату ОСОБА_1 пенсії з жовтня 2017 року.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду за зазначене, витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 640 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Красноармійського об'єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області (а.с.1).

Відповідно до ст.8, 22, 24, 33, Конституції України, ст.ст.4, 5, 8, 45, 49, 64 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р . № 1058-1У, керуючись ст.ст.5, 9, 19, 77, 244-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області в припинені виплати пенсії ОСОБА_1.

Зобов'язати Красноармійське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити виплату ОСОБА_1 пенсії з 1 жовтня 2017 року.

Стягнути з Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорока) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, до Донецького апеляційного адміністративного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.

Позивач: ОСОБА_1, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідач: Красноармійське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, м. Покровськ Донецької області, вулиця Центральна, 154, код ЄДРПОУ 37869345.

Суддя Г.В. Назаренко