Постанова № 72111908, 07.02.2018, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/1977/17

Провадження № 22-ц/779/213/2018

Категорія 30

Головуючий у 1 інстанції Сабадах Б.В. Б. В.

Суддя-доповідач Пнівчук

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2018 року м. Івано-Франківськ

Апеляційний суд Івано-Франківської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді-доповідача Пнівчук О.В.

суддів: Мелінишин Г.П., Томин О.О.

секретаря Петріва Д.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу «Адвокатського об»єднання «Сила права» в інтересах ОСОБА_2 на рішення Косівського районного суду від 01 грудня 2017 року у складі судді Сабадах Б.В., по справі за позовом ОСОБА_2 до Державної казначейської служби України, Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, інспектора сектору реагування патрульної поліції Кам'янець-Подільського РВП Кам'янець-Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області майора поліції Вишневського Валентина Миколайовича про відшкодування моральної шкоди в розмірі 60 000 гривень,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2017 року представник ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України, Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, інспектора сектору реагування патрульної поліції Кам'янець-Подільського РВП Кам'янець-Подільського ВП ГУНП про відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що 28 квітня 2017 року ОСОБА_2 керував належним йому автомобілем MERCEDES-BENZ в м. Кам'янець-Подільському. Біля 01.00 год., інспектор сектору реагування патрульної поліції Кам'янець-Подільського РВП Кам'янець-ІІодільського ВП ГУНП в Хмельницькій області майор поліції Вишневський В.М. безпідставно стверджуючи про те, що він здійснив рух під дію знака 3.21 «В'їзд заборонено» по проспекту Грушевського в м. Кам'янець-Подільський назустріч загальному потоку руху, виніс постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

Крім того, поліцейський безпідставно та незаконно (без зазначення хоча б однієї ознаки алкогольного сп'яніння, у відсутності свідків) вимагав від ОСОБА_2 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.

Згідно роздруківки спеціального технічного засобу (приладу) Drager підтверджено, що ОСОБА_2 не перебував у стані алкогольного сп'яніння. Жодних актів чи інших процесуальних документів при огляді на стан сп'яніння поліцейський не складав.

Постановою Косівського районного суду від 16.06.2017 року задоволено позов ОСОБА_2, визнано протиправними дії інспектора сектору реагування патрульної поліції Кам'янець-Подільського РВП Кам'янець-Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області Вишневського В.М. та скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 28.04.2017 року.

Позивач посилаючись на те, що незаконними діями та рішеннями поліцейського - неправомірним притягненням до адміністративної відповідальності та безпідставним вимаганням пройти огляд на стан алкогольного сп»яніння ОСОБА_2 завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, у приниженні його честі та гідності - просив стягнути на її відшкодування 60000 грн.

Рішенням Косівського районного суду від 01 грудня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Представник «Адвокатського об»єднання «Сила права» подав в інтересах ОСОБА_2 апеляційну скаргу на рішення суду в якій посилається на його незаконність та необгрунтованість, вказав що судом неповно встановлено обставини, які мають значення для справи, невірно досліджено та оцінено докази по справі.

Представник апелянта зазначив, що у зв»язку із незаконними діями та рішеннями поліцейського - незаконним притягненням до адміністративної відповідальності та безпідставним вимагання пройти огляд на стан алкогольного сп»яніння, ОСОБА_2 завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, яких ОСОБА_2 зазнав у зв»язку з протиправною поведінкою щодо нього та незаконним притягненням його до адміністративної відповідальності; у приниженні честі та гідності. Крім того, доведення правоти у відносинах із поліцейськими потребувало від нього додаткових зусиль та значної кількості часу. Зокрема, на підготовку адміністративного позову до інспектора сектору реагування патрульної поліції Кам»янець-Подільського РВП Кам»янець-Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області Вишневського В.М. про визнання протиправними дії та скасування рішення.

Представник апелянта вважає, що сам факт визнання судом протиправними дій інспектора сектору реагування патрульної поліції Кам'янець-Подільського РВП Кам'янець-Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області Вишневського В.М. та скасування постанови про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 28.04.2017 року дають підстави для висновку про заподіяння позивачу моральної шкоди та обґрунтованість його вимог про стягнення моральної шкоди.

Посилаючись на зазначені обставини, представник апелянта просив скасувати рішення Косівського районного суду 01 грудня 2017 року та ухвалити нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник апелянта «Адвокатського об»єднання «Сила права», ОСОБА_2 у судове засідання апеляційного суду не з»явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Представник Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області - Файчук А.С. у судовому засіданні, проведеному у режимі відеоконференції заперечив доводи апеляційної скарги, посилаючись на обґрунтованість висновків суду першої інстанції.

Представник Державної казначейської служби України, інспектор сектору реагування патрульної поліції Кам'янець-Подільського РВП Кам'янець-Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області майор поліції Вишневський В.М. у судове засідання не з»явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені у вставному законом порядку..

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області - Файчука А.С., перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 213 ЦПК України (у редакції чинній станом на час ухвалення рішення) рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. . Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам з огляду на наступне.

Судом встановлено, що постановою Косівського районного суду від 16.06.2017 року визнано протиправними дії інспектора сектору реагування патрульної поліції Кам»янець-Подільського РВП, Кам»янець-Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області Вишневського В.М. та скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АР №220759 від 28.04.2017 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 225 грн., а провадження у справі закрито.

Обґрунтовуючи позовні вимоги про стягнення моральної шкоди представник ОСОБА_2 посилався на те, що незаконним притягненням до адміністративної відповідальності та безпідставним вимаганням пройти огляд на стан алкогольного сп»яніння, ОСОБА_2 завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, яких ОСОБА_2 зазнав у зв»язку з протиправною поведінкою щодо нього та незаконним притягненням його до адміністративної відповідальності; у приниженні честі та гідності.

Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу), про що зазначив Верховний Суд України у своїй постанові від 22 червня 2017 року у справі №6-501цс17.

Відповідно до положень ст.1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Пунктами 3, 4, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не надано доказів на підтвердження заподіяння йому відповідачем моральної шкоди.

Так, позивачем не надано доказів на підтвердження перенесених ним душевних страждань, погіршення стану здоров»я, порушення нормальних життєвих зв»язків та стосунків з оточуючими, а також не зазначено з яких саме міркувань він виходив при визначенні розміру моральної шкоди у сумі 60000 грн., а також не конкретизував у чому саме полягає приниження честі і гідності позивача.

З огляду на зазначене, необґрунтованими є посилання представника апелянта про те, що сам факт визнання протиправними дій інспектора сектору реагування патрульної поліції Кам'янець-Подільського РВП Кам'янець-Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області Вишневського В.М. та скасування постанови про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення є доказом заподіяння позивачу моральної шкоди та підставою для стягнення моральної шкоди.

Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції не врахував що доведення правоти у відносинах із поліцейськими потребувало від нього додаткових зусиль та значної кількості часу, зокрема, на підготовку адміністративного позову до інспектора сектору реагування патрульної поліції Кам»янець-Подільського РВП Кам»янець-Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області Вишневського В.М. про визнання протиправними дій та скасування рішення, не заслуговують на увагу, оскільки такі витрати, понесені позивачем ОСОБА_2 у зв»язку з реалізацією ним своїх процесуальних прав при розгляді справи в порядку адміністративного судочинства не можуть бути стягнуті за позовом у даному провадженні.

Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дав належну правову оцінку зібраним доказам по справі, ухвалив рішення з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, а тому підстав для його скасування не встановлено.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382-384, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу «Адвокатського об»єднання «Сила права» в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Косівського районного суду від 01 грудня 2017 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 9 лютого 2018 року.

Головуюча О.В. Пнівчук

Судді: Г.П. Мелінишин

О.О. Томин