Постанова № 72111906, 09.02.2018, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

09.02.2018

Провадження №3/389/114/18

ЄУН 389/305/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2018 року cуддя Знам‘янського міськрайонного суду Кіровоградської області Тьор Є.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Миколаївського зонального відділу Військової служби правопорядку про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 Миколаївської обл, громадянина України, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина А1201), стрільця 1 взводу роти охорони батальйону охорони військової частини військової частини А1201, солдата строкової служби, протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-19 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, будучи військовослужбовцем строкової служби та проходячи військову службу на посаді стрілець 1 взводу роти охорони батальйону охорони військової частини військової частини А1201, яка дислокується в с. Богданівка Знам’янського району Кіровоградської області, діючи умисно, всупереч інтересам служби, на порушення ст.ст. 9, 11, 13, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, п.п. 8, 9 розділу I Настанови зі стрілецької справи “Ручні гранати”, п.п. 3.1, 3.4 Інструкції № 7/15 з охорони праці для вантажників, робітників та військовослужбовців при виконання вантажно-розвантажувальних робіт в сховищах та майданчиках відкритого зберігання, затвердженої наказом командира військової частини А1201 від 20.11.2015 року № 1339, в умовах особливого періоду, будучі обізнаним про порядок поводження зі зброєю та боєприпасами, близько 10.30 год. 05.02.2018 перебуваючи в сховищі для зберігання ручних гранат на технічній території військової частини А1201, порушуючи правила поводження із зброєю, а також боєприпасами, вибуховими, іншими речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку привів в дію запал УЗРГМ до ручної протипіхотної оборонної гранати Ф-1, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-19 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За даним фактом складений протокол про військове адміністративне правопорушення № ОДМ/РС №5 від 08 лютого 2018 року, з яким ОСОБА_1 ознайомлений.

В судовому засіданні ОСОБА_1 роз'яснено права особи, що притягується до адміністративної відповідальності, передбачені ст.268 КУпАП, вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав в повному обсязі, не заперечив проти фактичних обставин вказаних у протоколі та пояснив, що з цікавості, з запечатаного ящика, взяв бойовий запал до ручної гранати Ф-1 і висмикнув з нього кільце. В цей час запал випав з його рук і вдарився об підлогу, між штабелями №3 та №2 з ручними гранатами, внаслідок чого стався вибух. Вказав, що в цей час в сховищі знаходилось приблизно 7-8 осіб, якщо б запал розірвався в іншому місці могло б бути горе.

Частина друга статті 172-19 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил поводження із зброєю, а також боєприпасами, вибуховими, іншими речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення, а також з радіоактивними матеріалами, вчинені в умовах особливого періоду.

Визначення особливого періоду надано в ст.1 Законів України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Про оборону України».

Так відповідно до ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Стаття 1 Закону України «Про оборону України» передбачає, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи моменту введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний стан і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Крім цього, в статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» надано визначення мобілізації та демобілізації. Мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано; демобілізація - комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати мирного часу.

Положеннями ч. 8 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено, що з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Відповідно до Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», який затверджений Законом України від 17 березня 2014 року №1126-VII, постановлено оголосити та провести часткову мобілізацію.

Указами Президента України від 06 травня 2014 року № 454/2014, від 21 липня 2014 року № 607/2014, від 14 січня 2015 року № 15/2015, які були затверджені Законами України від 6 травня 2014 року № 1240-VII, від 22 липня 2014 року № 1595-VІІ, від 15 січня 2015 року № 113-VIII відповідно, також оголошувались та проводились часткові мобілізації.

На переконання суду, з моменту прийняття Президентом України Указу від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» в Україні настав особливий період і Збройні Сили України переведені на функціонування в умовах особливого періоду, а у подальшому Указом Президента України від 15 січня 2015 року № 113-VIII переведено національну економіку України на функціонування в умовах особливого періоду.

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» рішення про демобілізацію приймається Президентом України із внесенням його на затвердження Верховною Радою України.

Однак на даний час таке рішення не приймалось, а закінчення періоду мобілізації не є самостійною підставою для припинення особливого періоду функціонування Збройних Сил України.

Отже, з наведених норм вбачається, що особливий період настає з моменту оголошення мобілізації, а закінчення періоду мобілізації не є самостійною підставою для припинення особливого періоду.

Аналіз вказаних вище норм і визначених у них понять дозволяє зробити висновок про те, що в державі діє особливий період, а тому кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч.2 ст.172-19 КУпАП є цілком вірною і відповідає фактичним обставинам справи.

Заслухавшипояснення ОСОБА_1, представника військової частини ОСОБА_2, дослідивши письмові матеріали справи: протокол про військове адміністративне правопорушення, письмові пояснення ОСОБА_1, свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, витяг з наказу командира військової частини А 1201 від 29 грудня 2012 року №1301, матеріали особової справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-19 КУпАП доведена в повному обсязі.

При накладенні стягнення, враховується характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1, ступінь його вини, майновий стан, вчинення правопоррушення в сховищі №72, де зберігаються бойові припаси, знаходились інші особи, життю і здоров'ю яких загрожували дії винного, знаходження на території арсеналу інших бойових припасів дальної дії, що загрожувало життю і здоров'ю набагато більшого числа осіб ніж ті які знаходились на території сховаща №72 та військової частини, а також загрожувало пошкодженню майна осіб, що проживають в прилеглих населених пунктах. Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1, суд визнає лише щире розкаянн, і зрештою, враховуючи обставини, негативні наслідки приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_1, адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ч.2 ст. 172-19 КУпАП, у виді арешту з утриманням на гауптвахті. На думку суду накладення такого стягнення наразі є необхідним та буде достатнім для виховання ОСОБА_1, а також інших віськовослужбовців, у дусі додержання законів України, поваги до суспільних правил та запобігання вчиненню ним нових правопорушень.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення, справляється судовий збір у 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у грошовому виразі складає 352,40грн.

Керуючись ст.ст. ст. ст. 33, 40-1, 172-19 ч.2, 283-285 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-19 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді арешту з утриманням на гауптвахті - строком 10 (десять) діб.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, судовий збір на користь держави у сумі 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 коп. за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, рахунок отримувача 31215256700001, код класифікації доходів бюджету 22030106. Стягувач за рішенням в частині стягнення судового збору - Держава в особі Державної судової адміністрації України, місце знаходження: вул.Липська, 18/5, м.Київ, 01601, Україна.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до апеляційного суду Кіровоградської області.

Постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями посадовими особами і громадянами (ст.298 КУпАП).

Платіжні документи, що свідчать про сплату судового збору, негайно подаються до суду.

Суддя Знам’янського міськрайонного суду

Кіровоградської області ОСОБА_6